Постанова від 25 червня 2026 р. у справі №624/1099/25 — Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/1099/25

провадження № 3/624/3/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2026 року суддя Кегичівського районного суду Харківської області Богачова Т.В., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Берестинського РВП ГУ НП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Розсохувата, Кегичівського району, Харківської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, інваліда ІІІ групи, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Кегичівським РВ УМВС України в Харківській області 09.11.2000,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

права, передбачені ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України, роз`яснено

в с т а н о в и в:

До Кегичівського районного суду Харківської області з Берестинського РВП ГУ НП в Харківській області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №513957 від 15.11.2025, згідно з яким ОСОБА_1 15.11.2025 о 16-42 годині по вул. Весняна, с-ще Кегичівка, Берестинського району, Харківської області, керував транспортним засобом ВАЗ-2106, реєстраційний номер НОМЕР_2 маючи ознаки алкогольного сп`яніння, а саме різких запах алкоголю з ротової порожнини та не чітка мова. Від проведення огляду на стан сп`яніння на місці зупинки та в лікарняному закладі відмовився, від подальшого керування транспортним засобом відсторонений. Водій порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.

Ці дії водія кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім цього, до Кегичівського районного суду Харківської області з Берестинського РВП ГУ НП в Харківській області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №514020 від 15.11.2025, згідно з яким ОСОБА_1 15.11.2025 о 17-27 годині по провулку Волошина, с-ще Кегичівка, Берестинського району, Харківської області, керував транспортним засобом ВАЗ-2106, реєстраційний номер НОМЕР_2 маючи ознаки алкогольного сп`яніння, а саме різких запах алкоголю з ротової порожнини та не чітка мова. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатору Alkotest Drager 6810 ABRL 0853, результат 1,67 проміле, тест №846 та у лікаря нарколога КНП КСР «Кегичівська ЦРЛ», результат позитивний – 1,577 проміле, висновок № 51 від 15.11.2025. Від керування транспортного засобу відсторонений. Водій порушив п. 2.9.а Правил дорожнього руху.

Ці дії водія кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

За таких обставин, суд вважає за необхідне об`єднати матеріали справи № 624/1099/2025, провадження № 3/624/3/26 та матеріали справи № 624/1100/2025, провадження № 3/624/4/26 в одне провадження і присвоїти об`єднаній справі єдиний унікальний номер 624/1099/2025, номер провадження 3/624/3/2026, оскільки особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, які одночасно розглядаються судом.

18 грудня 2025 року на адресу суду від захисника ОСОБА_1 – адвоката Морозова В.Ю. та ОСОБА_1 надійшли заяви про закриття провадження у справі. В обґрунтування заяв зазначили, що справа підлягає закриттю з таких підстав: 1) працівники поліції не пропонували пройти огляд на стан сп`яніння, тиснули психологічно, не зазначили ознак алкогольного сп`яніння; 2) працівники поліції не вилучили посвідчення водія та не видали тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом; 3) працівники поліції здійснювали психологічний тиск, внаслідок чого ОСОБА_1 було дискредитовано та складено адміністративний протокол серії ЕПР1 № 513957 від 15.11.2025; 4) з відеозапису з нагрудних камер поліцейських неможливо ідентифікувати людей які спілкуються у зв`язку з тим, що тільки чорний екран, тому неможливо довести, що на відео саме ОСОБА_1 ; 5) в матеріалах справи не містяться відомості про те, чи притягувався ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за аналогічні правопорушення; 6) працівники поліції не відсторонили ОСОБА_1 від керування транспортним засобом; 7) в матеріалах справи відсутня довідка про те, чи отримував ОСОБА_1 посвідчення водія. Тому вважають, що не встановлено, що в діях ОСОБА_1 знаходиться склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 130 КУпАП.

28 січня 2026 року на адресу суду від захисника ОСОБА_1 – адвоката Морозова В.Ю. та ОСОБА_1 надійшли заяви про закриття провадження у справі. В обґрунтування заяв зазначили, що справа підлягає закриттю з таких підстав: 1) в протоколі про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 513957 від 15.11.2025 працівники поліції зазначили, що ОСОБА_1 перебував в стані наркотичного сп`яніння, але відсутні докази ознак наркотичного сп`яніння; 2) працівники поліції не вилучили посвідчення водія та не видали тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом; 3) працівники поліції здійснювали психологічний тиск, внаслідок чого ОСОБА_1 було дискредитовано та складено адміністративний протокол серії ЕПР1 № 513957 від 15.11.2025; 4) в матеріалах справи не міститься повний та безперервний фрагмент відеозапису з нагрудних камер працівників поліції щодо події, яка сталася; 5) в матеріалах справи не містяться відомості про те, чи притягувався ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за аналогічні правопорушення; 6) працівники поліції не відсторонили ОСОБА_1 від керування транспортним засобом. Тому вважають, що не встановлено, що в діях ОСОБА_1 знаходиться склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вину у вчиненні даних правопорушень не визнав та пояснив, що 15.11.2025 близько 16-00 чи 16-20 години, більш точного часу не пам`ятає, працівники поліції приїхали на виклик ОСОБА_2 . Не представилися, а відразу почали вимагати документи, що посвідчують його особу. Причину зупинки не повідомили, права не роз`яснили, а відразу запропонували пройти освідування на стан алкогольного сп`яніння. В процесі спілкування з поліцейськими було складено протокол про відмову від проходження освідування та винесена постанова за ч. 1 ст. 126 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу, який він сплатив. Зазначив, що працівники поліції не відсторонили його від керування транспортним засобом після складання протоколу про адміністративне правопорушення. Потім, працівники поліції сказали рухатися за ним, і біля переїзду пропустили його вперед, і відразу повторно його зупинили. Після цього, він погодився пройти освідування, як на місці зупинення, так і лікарняному закладі, права частково були йому роз`яснені. Зазначив, що дії працівників поліції та працівників лікарні не оскаржував.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Морозов В.Ю. в судовому засіданні просив провадження у адміністративній справі закрити за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП з підстав викладених в раніше поданій заяві про закриття адміністративного провадження.

Допитаний в судовому засіданні працівник поліції – інспектор СПД №1 ВП №1 Берестинського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 пояснив, що 15.11.2025 до ВП №1 Берестинського РВП ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення ОСОБА_2 про те, що до її подвір`я приїхав малознайомий чоловік на автомобілі ВАЗ 2106, номерний знак НОМЕР_2 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. В подальшому ним близько 16-42 годин 15.11.2025 було помічено даний автомобіль, який рухався по проїжджій частині вул. Весняна, с-ща Кегичівка Берестинського району Харківської області, тому було прийнято рішення зупинити автомобіль для перевірки. Під час зупинки було встановлено, що водієм є ОСОБА_1 в якого малися ознаки алкогольного сп`яніння, а саме не чітка мова та відчувався запах алкоголю з ротової порожнини. Водієві було запропоновано пройти освідування на місці зупинки або в лікарняному закладі, але ОСОБА_1 відмовився, про що був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, про порушення ним вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху. Також зазначив, що під час оформлення протоколу водій був відсторонений від подальшого керування транспортним засобом.

Допитаний в судовому засіданні працівник поліції – інспектор СПД №1 ВП №1 Берестинського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 пояснив, що він був напарником працівника поліції ОСОБА_3 та 15.11.2025 виїздили за викликом ОСОБА_2 та складали протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, про порушення ним вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху. Останній був відсторонений від подальшого керування транспортним засобом. В подальшому при проведенні патрулювання ними був виявлений автомобіль ВАЗ 2106, номерний знак НОМЕР_2 , який рухався по провулку Волошина близько 17-47 години, в зв`язку з чим вказаний автомобіль був зупинений за допомогою проблискових маяків та звукового сигналу. Підійшовши до автомобіля за кермом перебував ОСОБА_1 , який раніше, а саме 15.11.2025 о 16-42 був відсторонений від керування транспортним засобом. На місці зупинки було запропоновано пройти освідування із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатору Alkotest Drager 6810 ABRL 0853 на стан алкогольного сп`яніння, проти чого водій не заперечував. При проходження освідування був виявлений позитивний результат, а саме 1,67 проміле. Водій заперечував щодо результатів проходження цього тесту та йому було запропоновано пройти освідування в лікарняному закладі, проти чого останній не заперечував. Водій був доставлений до КНП КСР «Кегичівська ЦРЛ» та пройшов освідування, результат якого був позитивний – 1,577 проміле, про щ обув складений висновок № 51 від 15.11.2025. В зв`язку з чим ним був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, про порушення ним вимог п. 2.9 Правил дорожнього руху. Також зазначив, що під час оформлення протоколу водій був відсторонений від подальшого керування транспортним засобом, права йому були роз`яснені, зауважень не надходило.

Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, його захисника та працівників поліції, дослідивши наявні матеріали справ про адміністративні правопорушення та, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд доходить таких висновків.

Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Положеннями пункту 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України) передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно з пунктом 1.9 ПДР України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, що передбачено п.2.5 Правил дорожнього руху України.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735(далі - Інструкція №1452/735).

Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції,в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного,наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Відповідно до п. 2.9 а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Факт вчинення водієм ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №513957 від 15.11.2025, серії ЕПР1 №514020 від 15.11.2025, відеозаписами від 15.11.2025, актами огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленнями на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15.11.2025, тестом Драгер Алкотест 6810, результат 1.67‰, рапортом працівників патрульної поліції, висновком КНП КСР «Кегичівська ЦРЛ» № 51 від 15.11.2025, результат 1,577‰, довідкою армор, копіями посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Протоколи про адміністративні правопорушення складені компетентними особами, їх зміст відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.

Судом досліджено надані відеозаписи з боді-камер співробітників патрульної поліції.

З досліджених відеозаписів вбачається, що після зупинки співробітниками поліції транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 відбувається спілкування з ним. Після цього співробітник поліції повідомляє, що відчуває запах спиртного від водія, та пропонує йому пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Drager», протягом тривалого часу ОСОБА_1 на місці події поводить себе нестримано по відношенню до співробітників поліції. У подальшому після чергової пропозиції проходження огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 заявляє про відмову від такого проходження як на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров`я, про що складається протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та останній повідомляється про відсторонення від подальшого керування транспортним засобом, документів про відсторонення від керування не складається. У подальшому, при перегляді інших відеозаписів, вбачається, що автомобіль повторно зупинений на деякій відстані від місця складення першого протоколу, в ході спілкування зі співробітниками поліції, ОСОБА_1 повідомляється про причину зупинки транспортного засобу, а саме в зв`язку з тим, що він був відсторонений від керування транспортним засобом, але продовжує ним керувати. Після цього співробітник поліції повідомляє, що відчуває запах спиртного від водія, та пропонує йому пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Drager», ОСОБА_1 спочатку відмовляється, а потім погоджується пройти огляд. ОСОБА_1 проходить огляд на стан сп`яніння на місці зупинки, результат 1.67‰, з результатом проходження освідування ОСОБА_1 не погоджується, в зв`язку з чим працівниками поліції запропоновано пройти освідування в лікарняному закладі, з чим погоджується останній. Під час освідування в КНП КСР «Кегичівська ЦРЛ» був встановлений позитивний результат на стан алкогольного сп`яніння, а саме 1,577‰, про що був складений висновок КНП КСР «Кегичівська ЦРЛ» № 51 від 15.11.2025, та в подальшому був складений протокол про адміністративне правопорушення відносно останнього складається за ч. 1 ст. 130 КУпАП, документів про відсторонення від керування не складається.

Досліджені судом відеозаписи досить інформативні, позбавлені упередження і суб`єктивного ставлення, є послідовними, мають безсторонній характер, містять у хронологічній послідовності відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, для виявлення або фіксування правопорушення.

Законом не передбачено вимог щодо показань технічних приладів, що мають функції відеозапису, як доказів у справі про адміністративне правопорушення.

Із аналізу наведених доказів та норм законодавства слід зробити висновок, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння, про це складається відповідний протокол про адміністративне правопорушення.

Таким чином, для наявності підстав для відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП необхідно встановити: факт керування особою транспортним засобом; факт перебування його у стані сп`яніння (п. 2.9а ПДР)/ факт відмови від проходження огляду на стан сп`яніння (п. 2.5 ПДР).

Матеріалами судової справи, відеозаписами, а також поясненнями ОСОБА_1 та працівників поліції підтверджується факт керування ОСОБА_1 автомобілем ВАЗ 2106, д.н.з. НОМЕР_2 у момент зупинки співробітниками патрульної поліції як 15 листопада 2025 року о 16 годині 42 хвилини по вул. Весняна в с-щі Кегичівка, Берестинського району, Харківської області, так і 15 листопада 2025 року о 17 годині 27 хвилин по провулку Волошина в с-щі Кегичівка, Берестинського району, Харківської області.

Факт виявлення у ОСОБА_1 алкоголю у повітрі, що видихається, підтверджується як дослідженими відеозаписами, результатом тесту газоаналізатора Drager Alcotest 6810 від 15.11.2025 (21:57 год.), результат - 1.67‰, так і результатом тесту, пройденого в КНП КСР «Кегичівська ЦРЛ» від 15.11.2025 (18:10 год), результат 1,577‰.

Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння (відповідно до протоколу серії ЕПР1 №513957 від 15.11.2025) також підтверджується як відеозаписом, так і особистими показаннями ОСОБА_1 суду, а також показаннями працівників поліції. Відтак, відеозаписом, доданим до протоколу, підтверджується, що поліцейськими неодноразово роз`яснювалося ОСОБА_1 , що у разі затягування ним часу і не бажання в такий спосіб проходити огляд, стосовно нього буде складено протокол за фактичну відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

При цьому суд зазначає, що причини відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння не мають значення для встановлення факту такої відмови.

Доводи захисту щодо необхідності закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд розцінює критично з огляду на таке.

Так, посилання захисника на відсутність факту виявлення у ОСОБА_1 ознак сп`яніння спростовується дослідженими судом відеозаписами, в ході перегляду яких встановлено, що як у першому, так і у другому випадку зупинки співробітники поліції вголос повідомляють про наявність ознак алкогольного сп`яніння, після чого пропонують водієві пройти огляд на стан сп`яніння.

Суд також зазначає, що саме співробітники поліції були як наділені повноваженнями, так мали і об`єктивну можливість визначити наявність ознак сп`яніння при безпосередньому контакті з водієм.

Доводи щодо не роз`яснення ОСОБА_1 права пройти огляд як на місці зупинки, так і у закладі охорони здоров`я, а зазначення щодо проходження освідування (при першій зупинці) спростовується переглянутим відеозаписом, в ході відтворення якого встановлено, що інспектор декілька разів пропонує ОСОБА_1 пройти огляд, в тому числі після того, як останній заявив про відмову від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки, проте ОСОБА_1 перериває його словом «Ні», не даючи закінчити фразу.

Суд критично ставиться до доводів захисника, наведених у заяві про закриття провадження, про те, що працівники поліції чинили психологічний тиск на ОСОБА_1 , через що останній був дискредитований, позаяк такі обставини не підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами. Більш того, матеріали справи не містять доказів звернення ані ОСОБА_1 , ані його захисника до уповноважених органів зі скаргами на дії працівників патрульної поліції.

Твердження захисника, про те, що неможливо ідентифікувати особу порушника (при першій зупинці), оскільки на відео зафіксовано лише темний екран, спростовується відео з боді-камери, з якого вбачається, що під час зупинки видно обличчя водія, а саме ОСОБА_1 , також в процесі проведення спілкування поліцейського з ОСОБА_1 його особу можливо ідентифікувати, але через темний час доби, на відео не відображається постійно обличчя правопорушника.

Також, суд відхиляє доводи захисника щодо відсутності в матеріалах справи довідки про те, чи отримував ОСОБА_1 посвідчення водія, оскільки в матеріалах справи міститься копія посвідчення водія серії НОМЕР_3 , виданого ДАІ МВС-УВС Красноградське МРЕВ УДАІ в Харківській області від 03.08.1998.

Обґрунтовуючи заяву про закриття провадження у справі, ОСОБА_1 та його захисник зазначили, що жодних ознак сп`яніння, на які вказували працівники поліції, висловивши підозру про начебто перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння, останній фактично не мав.

Такі посилання ОСОБА_1 та його захисника суд вважає безпідставними, оскільки пунктом 2 Розділу І Інструкції встановлено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Тобто за змістом цієї норми поліцейський, як посадова особа на якого покладено обов`язок забезпечення безпеки дорожнього руху, самостійно за власним переконанням визначає наявність у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння, визначених п. п. 3, 4 Розділу І Інструкції, а тому невиконання водієм транспортного засобу вимоги працівника поліції пройти огляд на стан сп`яніння, яка входить до кола його повноважень, не може бути визнано правомірним, навіть якщо особа, виходячи зі своєї оцінки ситуації, вважає таку вимогу безпідставною.

Посилання адвоката Морозова В.Ю. на те, що водія ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом, також не свідчать про наявність підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за п. 1 ст. 247 КУпАП, оскільки його провина у вчиненні адміністративного правопорушення повністю доведена дослідженими у справі доказами.

Усі зазначені клопотання та доводи ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Морозова В.Ю. не спростовують вчинення адміністративного правопорушення.

Матеріали справи не містять доказів порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, протокол складений в установленому законом порядку, з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП та положень «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» №1395 від 07.11.2015, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за №1408/27853 (з внесеними змінами).

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Досліджені судом докази є належними та допустимими доказами по справі про адміністративне правопорушення, на підставі яких суддя встановлює наявність події адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суддя вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та визнання її винуватості.

Так, з досліджених відеозаписів та письмових доказів достовірно встановлено, що після зупинки на вимогу поліцейського про проходження огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest та в закладі охорони здоров`я водій ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України.

Причини, з яких водій ОСОБА_1 відмовився виконати вимогу поліцейського про проходження ним огляду на стан алкогольного сп`яніння, правового значення для розгляду цієї справи не мають.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Враховуючи вищевикладене, в діях водія ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Крім цього, згідно з приписами пунктів 7, 10 Розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Результат огляду на стан алкогольного сп`яніння водія ОСОБА_1 (при повторній зупинці) на місці зупинки склав 1,67 ‰, а в лікарняному закладі склав 1,577 ‰, що перевищує максимально допустимий цифровий показник 0,2 проміле алкоголю в крові.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Оскільки за результатами проведеного огляду встановлено, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, це є порушенням вимог пункту 2.9 а) ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, в діях водія ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом особою, яка перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

Консультативною радою європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами.

За правилами ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, суд, відповідно до ст. 33 КУпАП ураховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан.

Так, санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративне стягнення на водіїв у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

ОСОБА_1 має право керувати транспортними засобами, що підтверджується копією посвідчення водія серії НОМЕР_3 , виданого ДАІ МВС-УВС Красноградське МРЕВ УДАІ в Харківській області від 03.08.1998.

Оцінивши обставини вчинених правопорушень, враховуючи особу порушника, суд вважає, що є підстави для застосування адміністративного стягнення в межах санкцій ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Застосування до ОСОБА_1 такого стягнення буде достатнім для його виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Таким чином, суддя накладає на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу на користь держави в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, що є необхідним та достатнім стягненням для запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Як це визначено правилами ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

У разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону, що унормовано положеннями п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

З огляду на те, що в матеріалах справи відсутні відомості про наявність підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору у встановленому законом порядку, суд вирішує питання про стягнення з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, судового збору.

Керуючись п. 2, п. 5 ч. 1 ст. 24, ст.ст. 36, 40-1, ч. 1 ст. 130, п. 1 ч 1 ст. 284 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Штраф перерахувати на розрахунковий рахунок: UA168999980313020149000020001, отримувач коштів ГУК Харківської обл/Харківська обл/21081300, Код класифікації доходів бюджету 21081300, код отримувача ЄДРПОУ 37874947, банк отримувача Казначейство України (ЕАП).

Відповідно до ч.1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Строк позбавлення права керування транспортними засобами рахувати з дня набрання постановою законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок, який перерахувати на розрахунковий рахунок UA908999980313111256000026001, банк отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код класифікації доходів: 22030106, ЄДРПОУ: 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).

На постанову суду може бути подана скарга до Харківського апеляційного суду через Кегичівський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Т.В. Богачова