Рішення від 22 червня 2026 р. у справі №346/1751/26 — Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/1751/26

Провадження № 2/346/2062/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі : судді Васильковського В.В.,

за участю секретаря Максим`юк М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коломиї цивільну справу за правилами загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Майстренко Людмила Олегівна, до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки та скасування державної реєстрації права власності, -

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позицій сторін.

03.04.2026 року, представник позивача звернувшись до суду із даним позовом, посилається на те, що Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивач також є єдиним спадкоємцем після смерті батька ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину. 3 огляду на таке, Позивач звертається до суду з цим позовом, із таких підстав. Спадкодавець ОСОБА_3 за життя був власником нерухомого майна – частини житлового будинку загальною площею 169 кв. м, житловою площею 76 кв. м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (колись - 7), земельної ділянки загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 2610600000:06:001:0107, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за тією ж адресою, а також земельної ділянки загальною площею 0,0738 га, кадастровий номер 2610600000:06:001:0007, з цільовим призначенням для індивідуального садівництва, за тією ж самою адресою. Як виявилося згодом, 09 вересня 2016 року, в один і той самий день і час, в одного й того ж самого приватного нотаріуса, спадкодавець ОСОБА_3 підписав 3 (три) окремі договори дарування, згідно з якими він нібито подарував всі ці об?єкти нерухомості (частину будинку та дві земельні ділянки) Відповідачу - ОСОБА_2 . У грудні 2021 року за життя ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсними 2 (двох) договорів дарування нерухомого майна від 09 вересня 2016 року, а саме: про дарування 2/3 частин житлового будинку загальною площею 169 кв. м, житловою площею 76 кв. м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та про дарування земельної ділянки загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 2610600000:06:001:0107 за тією ж адресою. Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_3 не знав, що 09 вересня 2016 року він підписав не два, а три окремі договори дарування, оскільки в силу похилого віку, поганого стану здоров?я, дефектів зору і патологій очей, фізично не міг прочитати текст договорів та зрозуміти їх кількість, подібність або відмінність. Всі документи на майно він перед підписанням договорів передав Відповідачу й не мав їх у своєму розпорядженні. Земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , мають різні кадастрові номери (2610600000:06:001:0107 та 2610600000:06:001:0007), але по суті - є цілісною, одною земельною ділянкою, приналежною до будинку за цією адресою (копія архівної план-схеми будинку з єдиною земельною ділянкою, яка в подальшому була розділена - додається), й ОСОБА_3 вважав, що оспорює договір дарування всієї ділянки повністю. Заочним рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 13 лютого 2023 року (справа № 346/6477/21) позов ОСОБА_3 повністю задоволено й указані договори дарування визнані недійсними з підстав, визначених ст. 229 ЦК України. Ця земельна ділянка має окремий кадастровий номер і цільове призначення для індивідуального садівництва, однак фактично є частиною присадибної ділянки будинку за адресою: АДРЕСА_1 (колись – 7). Вказаний договір дарування цієї ділянки був підписаний померлим ОСОБА_3 в той самий день - ІНФОРМАЦІЯ_4 та одночасно з двома договорами дарування частини будинку та земельної ділянки, про недійсність яких ОСОБА_3 пред?явив позов у справі № 346/6477/21 в грудні 2021 року, й цей договір дарування земельної ділянки загальною площею 0,0738 га з кадастровим номером 2610600000:06:001:0007 так само є недійсним у силу ст. ст. 203, 215, 229 ЦК України з підстав, викладених у позовній заяві ОСОБА_3 . Дізнавшись про таке, ОСОБА_3 негайно ініціював подання до суду другого позову про визнання недійсним і цього третього договору дарування від 09 вересня 2016 року (справа №346/1784/23). Однак, на жаль, ще до відкриття провадження в цій справі, ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 помер, унаслідок чого провадження в справі було закрито ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 11 травня 2023 року й спадкоємцям ОСОБА_3 роз?яснено їх право на самостійне звернення з відповідним позовом до суду З огляду на це, Позивач ОСОБА_1 - спадкоємець ОСОБА_3 , звертається до суду з цим позовом та просить суд визнати недійсним договір дарування земельної ділянки загальною площею 0,0738 га, кадастровий номер 2610600000:06:001:0007, за адресою: АДРЕСА_1 (колись - 7), укладений 09 вересня 2016 року між ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , та Відповідачем ОСОБА_3 , що посвідчений приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу Яцком П.П. (зареєстровано за № 3357), оскільки такий договір було укладено внаслідок помилки з боку ОСОБА_3 . Так, ОСОБА_3 , 1935 року народження, станом на час підписання договорів був людиною похилого віку, досяг 81 року, мав незадовільний загальний стан здоров?я. Крім того, він тривалий час страждав на стійкі хронічні захворювання органів зору, які мали прогресуючий характер та фактично призвели до його осліплення. Патології ока, офтальмологічні захворювання, прогресуюче погіршення зору турбували ОСОБА_3 ще з 2003-2004 р.р., він протягом останніх 20 років неодноразово проходив курси стаціонарного лікування та мав хірургічні втручання на очах. Зокрема, в 2007 році - хірургічне втручання із заміни кришталика ока, через 2 тижні після якого ОСОБА_3 остаточно втратив зір на одне око. У 2011 році у ОСОБА_3 діагностовано катаракту лівого ока та проведено ще одне хірургічне втручання. Приблизно в 2014 році у ОСОБА_3 виявлено тяжке прогресуюче офтальмологічне захворювання - глаукома, через яке він практично повністю втратив зір і не орієнтувався в просторі. За сукупності таких умов, ОСОБА_3 потребував допомоги та догляду. Знаючи про це, у вересні 2016 року до ОСОБА_3 прийшов Відповідач ОСОБА_2 та запропонував укласти договір довічного утримання й віддати в його власність земельну ділянку та будинок, взамін чого Відповідач обіцяв до кінця життя ОСОБА_3 утримувати його та доглядати, забезпечувати харчуванням, медичною допомогою, одягом і т.д. Будучи людиною похилого віку й відчуваючи необхідність допомоги й утримання, ОСОБА_3 погодився на такі умови та передав Відповідачу всі документи на своє майно для того, щоб оформити в нотаріуса договір довічного утримання. 09 вересня 2016 року Відповідач доправив ОСОБА_3 до нотаріуса, де ОСОБА_3 , довіряючи Відповідачу, підписав папери, які йому були надані для підпису, в т.ч. і договір дарування земельної ділянки загальною площею 0,0738 га, кадастровий номер 2610600000:06:001:0007, за адресою: АДРЕСА_1 (колись - 7), який так само був посвідчений приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу Яцком П.П. (зареєстровано за № 3357). При цьому, перед підписанням цього договору нотаріус його не прочитав уголос ОСОБА_3 , а особисто ОСОБА_3 договорів не читав і не міг прочитати в силу того, що на той час мав глибокі й стійкі патології очей незворотного характеру і його гострота зору не дозволяла читати друкарський текст, виготовлений шрифтом розміру 12-14 друкарських пунктів. Не прочитавши тексту договору, ОСОБА_3 був упевнений, що підписує договір довічного утримання і взамін свого майна матиме право отримувати від Відповідача матеріальне утримання та догляд аж до своєї смерті. Наміру дарувати Відповідачу своє майно, без будь-яких гарантій і обов?язків з утримання та допомоги, ОСОБА_3 — не мав, адже будинок за адресою: АДРЕСА_1 був його єдиним місцем проживання і в разі його безоплатного відчудження ОСОБА_3 би перетворився в безхатька, чого безумовно він не мав на меті, підписуючи договори 09 вересня 2016 року. Окрім того, похилий вік (81 рік), на жаль, об?єктивно та природно призводить до порушення пам?яті в людини, зниження рівня розумової працездатності та здатності до критичного мислення й аналізу обставин, формує стан надмірної довіри до оточуючих людей. Вказані обставини так само стали причиною підписання ОСОБА_3 договорів дарування, тексту яких він не міг прочитати в силу офтальмологічних патологій, адже він довіряв Відповідачу - своєму сину, й був упевнений, що підписує договір, за яким Відповідач буде його до смерті утримувати та допомагати. Після підписання договорів дарування фактичного їх виконання та передачі майна Відповідачу - не відбулося. ОСОБА_3 залишився проживати в своєму будинку та користуватися земельними ділянками біля будинку, його адреса місця проживання залишалася бути зареєстрованою за цією адресою, комунальні послуги також оплачував ОСОБА_3 , а не Відповідач. Вказані обставини упевнювали ОСОБА_3 в тому, що він уклав договір довічного утримання. Разом із тим, після підписання договорів Відповідач догляду та допомоги ОСОБА_3 не надавав. На його, ОСОБА_3 , звернення з цього приводу відповідав, що не має такої можливості. Улітку 2020 році ОСОБА_3 дізнався від Позивача ОСОБА_1 , що він уже не є власником майна, а після консультації в адвоката зрозумів, що насправді він у вересні 2016 року помилився і підписав договори дарування свого майна Відповідачу без будь-яких прав на утримання, що не відповідало його, ОСОБА_3 , бажанню, волі й намірам. З огляду на таке, Позивач ОСОБА_1 вважає, що є передбачені ст. 229 ЦК України підстави для визнання недійсним також і третього договору дарування - договору дарування земельної ділянки загальною площею 0,0738 га, кадастровий номер 2610600000:06:001:0007, за адресою: АДРЕСА_1 (колись - 7), який був укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 09 вересня 2016 року та посвідчений приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу Яцком П.П. (зареєстровано за № 3357). Тому, просить визнати недійсним договір дарування земельної ділянки загальною площею 0,0738 га, кадастровий номер 2610600000:06:001:0007, за адресою: АДРЕСА_1 (колись - 7), укладений 09 вересня 2016 року між ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , як дарувальником та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) як обдаровуваним, що посвідчений приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу Яцком П.П. (зареєстровано за № 3357); скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на земельну ділянку загальною площею 0,0738 га, кадастровий номер 2610600000:06:001:0007, за адресою: АДРЕСА_1 (колись - 7), номер запису про право власності 16410997, реєстраційний номер об?єкта 1027864826106; та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі – 2662 грн. 40 коп.

21.04.2026 року від відповідача надійшла заява, в якій посилається на те, що позовні вимоги визнає, та просить розгляд даної справи проводити за його відсутності.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 08.04.2026 року відкрито загальне позовне провадження.

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 08.04.2026 року задоволено заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє: адвокат Майстренко Людмила Олегівна про забезпечення позову.

У відповідності до ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що згідно копії Заповіту від 16.10.2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу Григорець М.В., ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження: все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не вкладалося, і взагалі все те, що йому буде належати на день смерті і на що він за законом матиме право заповідає своїй дочці – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 24-25).

Відповідно до копії свідоцтва про народження Серія НОМЕР_3 від 18.09.1965 року, батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зазначені: ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , про що складено відповідний актовий запис № 50 (а.с. 19).

Згідно з копією свідоцтва про зміну імені Серія НОМЕР_4 від 15.11.2011 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , змінила ім`я на « ОСОБА_1 », про що складено відповідний актовий запис № 50 (а.с. 20).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_5 від 11.04.2023 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , про що складено відповідний актовий запис № 456 (а.с. 23).

Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_1 , 22.04.2023 року звернулася до приватного нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Антонюк О.В., з заявою про прийняття спадщини (а.с. 26).

Відповідно до копії Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 72221762 від 22.04.2023 року, приватним нотаріусом Коломийського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Антонюк О.В., 22.04.2023 року заведено спадкову справу № 70556389, після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с. 27).

Згідно копії Довідки, виданої приватним нотаріусом Коломийського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Антонюк О.В., № 288/02-14 від 30.10.2024 року, про те, що 22.04.2023 року за № 58/2023 відкрито спадкову справу після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 , жителя АДРЕСА_1 . Станом на 30.10.2023 року єдиним спадкоємцем , який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 , є його дочка – ОСОБА_1 (а.с. 28).

Як встановлено з матеріалів справи, у грудні 2021 року за життя ОСОБА_3 ,. звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсними двох договорів дарування нерухомого майна від 09 вересня 2016 року, а саме: про дарування 2/3 частин житлового будинку загальною площею 169 кв. м, житловою площею 76 кв. м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та про дарування земельної ділянки загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 2610600000:06:001:0107 за тією ж адресою (а.с. 29-34).

Відповідно до копії Виписки з історії хвороби № 3026, ОСОБА_3 , знаходився на стаціонарному лікуванні в очному відділі Коломийської ЦРЛ з 13.03 по 15.03.2011 року, та поставлено діагноз: майже зріла катаракта правого ока (а.с. 35).

Згідно з копією Екіпризу з медичної картки стаціонарного хворого № 3826, виданого КНП «Коломийська районна лікарня» КМР терапевтичне відділення, ОСОБА_3 , перебував на стаціонарному лікуванні у період з 16.06.2021 року по 25.06.2021 року, та поставлено діагноз: основний – дифузний кардіосклероз, аорто кардіосклероз, дегенеративні зміни клапанів серця; ускладнення основного: синусова тахікардія ХСН ІІ Б ст. ФК ІІІ, застійний гідроторакс, лівобічна застійна пневмонія, аутоімунна тромбоцитопенія (а.с. 42-43).

Відповідно до копії Заяви ОСОБА_3 , посвідченої 23.12.2021 року приватним нотаріусом Коломийського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Антонюк О.В., ОСОБА_3 , перебуваючи при здоровому розумі, ясній пам`яті та діючи добровільно, розуміючи значення своїх дій, без будь-якого примусу як фізичного так і морального, даною заявою повідомив про наступне: 09 вересня 2016 року між ним та його сином - ОСОБА_2 укладено договір дарування 2/3 частин будинку АДРЕСА_1 та договір дарування земельної ділянки площею 0,1000 га, за кадастровим номером 2610600000:06:001:0107, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 обидва яких посвідчені приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу Яцком П.П. (зареєстровані в реєстрі №3355 та №3356). Укладаючи вказані договори, він перебував під впливом істотної помилки щодо умов та наслідків укладених договорів, оскільки вважав, що укладає договір довічного утримання, а не договори дарування, що підтверджується наступними обставинами: Так, починаючи з 2006 року, він страждає низкою хронічних захворювань, Практично втратив зір та потребує сторонньої допомоги та догляду. У вересні 2016 року його син ОСОБА_3 запропонував йому укласти договір, відповідно до умов якого, син до кінця життя буде забезпечувати його харчуванням, одягом, медикаментами та іншими видами утримання та догляду, в обмін на що належна йому частка у будинку та земельна ділянка перейдуть в його власність. Враховуючи те, що він потребував сторонньої допомоги, фінансової та психологічної підтримки, погодився на запропоноване. В подальшому син пояснив йому, що для оформлення їх домовленості необхідно буде звернутись до нотаріуса, який проведе всі необхідні юридичні формальності та посвідчить договір довічного утримання. Після цього він віддав синові наявні документи на будинок та землю. Через деякий час, вони з сином поїхали до нотаріуса, де в нього перевірили паспорт, після чого показали де саме в документах поставити підпис. Перед підписанням документи ним не було прочитано, оскільки у зв?язку із офтальмологічними захворюваннями (глаукомою та катаракта) він практично повністю втратив зір, та незважаючи на багаторазові операційні втручання відновити зір не вдалось. Після укладення цих правочинів, продовжує проживати у будинку, користуюсь земельною ділянкою та не змінював місця своєї реєстрації. Син належного догляду та допомоги йому не надавав, з приводу чого він неодноразово звертався до нього. У відповідь на його запитання син повідомив, що наразі не має можливості надавати йому допомогу. Орієнтовно в липні 2020 року до нього прийшла донька та повідомила, що він ніби то вже декілька років не являється власником будинку в якому проживає, а права власності на 2/3 частини будинку та земельну ділянку зареєстровано на його сина ОСОБА_2 . Пізніше, після того як йому стало відомо про те, що спірний будинок та земельна ділянка є предметом спору в суді, він звернувся до адвоката, який роз?яснив йому, що укладений між ним та сином договір насправді є договором дарування за яким він подарував все своє майно синові. Впевненість у тому що попередні домовленості з сином будуть дотримані, а також неможливість особисто прочитати текст договору призвело до того, що він невірно сприймав зміст всього що відбулось 09 вересня 2016 року та помилився щодо природи укладеного правочину, прав та обов?язків сторін та наслідків укладеного договору. У випадку якщо б фактичні обставини були б сприйняті ним вірно, без істотної помилки щодо природи правочину, прав та обов?язків сторін, такий правочин не був би ним укладений. Підтверджує, що обізнаний зі змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з?явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Дана заява записана з його слів вірно, прочитана нотаріусом йому вголос до її підписання та відповідає його намірам (а.с. 45-48).

Згідно з копією Висновку експерта (експертиза за матеріалами справи) № 084, ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 30.05.2022 року, призначено комісійну судово-медичну експертизу, відповідно до якої встановлено, що на підставі даних комісійної судово-медичної експертизи за матеріалами цивільної справи №346/6477/21 провадження №?2/346/546/22 по факту визначення недійсним договору дарування гр. ОСОБА_3 , 1935 р.н., даних медичних документів, відомих обставин справи та у відповідності з наявними питаннями, приходимо до наступного: При вивченні та аналізуванні комісією експертів даних «Медичної карти амбулаторного хворого», заповненої на ім?я гр. ОСОБА_3 (Обкладинка не по встановленій формі, з написом - ОСОБА_3 1935 р.н, являє собою учнівський зошит з аркушами в клітинку), була акцентована увага (в контексті наданих комісії питань) на нижченаведених записах (витяги): огляд окуліста від 10.03.2011 року, 09.00 - гострота зору на праве око - 0,09, не корегується, гострота зору на ліве око 0,08, не корегується; з анамнезу, у 2006 р. хворий переніс факосмульсифікацію з імплантацією ТОЛ (штучного кришталика). Було ускладнення у вигляді увеїту лівого ока. Об?єктивно: праве око зріла катаракта, ВОТ 28,0, крайові ексфоліації; ліве око артифакія, ВОТ 21,0, деструкція склистого тіла. Очне дно не проглядається. Факоемульсифікація катаракти - це хірургічне руйнування і видалення помутнілого кришталика за допомогою енергії ультразвуку через мінімальний розріз 1,8-2,2 мм. Артифакія - це наявність штучного кришталика в оці після проведення операції з приводу катаракти з імлантацією штучного кришталика. З «Виписки з історії хвороби» №3026 відомо, що хворий ОСОБА_3 знаходився на стаціонарному лікуванні в очному відділенні Коломийської ЦРЛ з 13.03 по 15.03.2011 р. Д-з: майже зріла катаракта правого ока, зір правого ока 0,04 не коригується, лівого ока 0,08... 14.03.11 р. факосмульсифікація катаракти правого ока з імплантацією ІОЛ. При виписці: зір правого ока 0,1, лівого ока 0,08, не каритується. Окремо слід відмітити, що в матеріалах справи, наданих для проведення дійсної експертизи, відсутні будь-які інші медичні документи на ім?я ОСОБА_3 за. проміжок часу від 15.03.2011 р до т.3, «підекспертного моменту», а саме 09.09.2016 р. № 084. За результатами вивчення та аналізування спеціальної наукової медичної літератури зі спеціальності «Офтальмологія», комісією експертів встановлено, що у хворих вікової групи, яка відповідає віку підекспертного ОСОБА_3 , та з наявністю офтальмологічною патології, аналогічної наявній у гр. ОСОБА_3 , позитивної динаміки у вигляді відновлення чи покращення гостроти зору з перебігом часу не спостерігається, незалежно від того, надавалася хворій особі кваліфікована спеціалізована офтальмологічна допомога чи ні. Таким чином, виходячи вищевикладеного, комісія експертів приходить до думки про невірогідність версії щодо уможливлення покращення гостроти та полів зору у гр. ОСОБА_3 з моменту останнього його огляду (10.03. - 15.03.2011 р.) до підекспертного моменту (09.09.2016 р.), тобто гострота зору у гр. ОСОБА_3 станом на 09.09.2016 р. не могла перевищувати такої, що була визначена у 2011 році: на право око 0,1, на ліве око 0,08, не коригується (застосування оптичних приладів не підвищує гостроту зору). З урахуванням наявності та характеру органічного ураження органу зору гр. ОСОБА_3 як станом на 10.03.2011 р., так і станом на 09.09.2016 року з відповідними показниками гостроти зору на обидва ока в ці періоди, комісія експертів піддає сумніву можливість підекспертного ОСОБА_3 розрізняти літери 12-14 розміру (кегля) комп?ютерного друку і відповідно, читати текст, надрукований літерами такого розміру в під експертний період, особисто 09.09.2016 р. (а.с. 49-53).

Відповідно до копії Заочного рішення від 13.02.2023 року, по справі № 346/6477/21, позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договорів дарування нерухомого майна – задоволено, та визнати недійсними: договір дарування 2/3 (двох третіх) частки будинку (так в назві договору) загальною площею 169 кв.м., житловою площею 76 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 09.09.2016 року між дарувальником ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_6 . жителем АДРЕСА_1 , та обдаровуваним ОСОБА_2 , жителем АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , та посвідчений 09.09.2016 року приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Яцком П.П., зареєстрований за №3355; договір дарування земельної ділянки загальною площею 0,1000 га, під кадастровим № 2610600000:06:001:0107, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 09.09.2016 року між дарувальником ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 . жителем АДРЕСА_1 , та обдаровуваним ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_7 . жителем АДРЕСА_2 , та посвідчений 09.09.2016 року приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Яцком П.П. зареєстрований за №3356 (а.с. 55-59).

Згідно копії Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, кадастровий номер земельної ділянки, загалною площею – 0, 0738, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , - 2610600000:06:001:0007, цільове призначення земельної ділянки – для індивідуального садівництва. Також, встановлено, що вказана земельна ділянка належить на праві власності ОСОБА_2 (а.с. 64).

Відповідно до копії Договору дарування земельної ділянки від 09.09.2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу Яцком П.П., між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено вказаний договір, відповідно до якого: ОСОБА_3 , подарував, а ОСОБА_2 , прийняв в дар, належну ОСОБА_3 , земельну ділянку, площею 0, 0738 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер земельної ділянки: 2610600000:06:001:0007 (а.с. 122-123).

ІV. Норми права, якими регулюються правовідносини сторін.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею ч.1 ст.5 ЦПК України, визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За ч.2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст.81 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У частині першій статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У частині першій статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до частини першої статті 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Згідно з ч.2 ст.719 ЦК України передбачено, договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно із частиною п`ятою статті 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

V. Оцінка суду.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони підтверджуються, доходить висновку, що в задоволенні позову слід задовольнити з наступних підстав.

Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Як зазначено у ч.4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як встановлено у заочному рішенні Коломийського міськрайонного суду від 03.02.2023 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання неясними договорів дарування нерухомого майна, що відповідно до даних, які містяться в документах, складених 10.03.2011 року та 22.12.2021 року за результатами офтальмологічних досліджень, у позивача наявні патології органів зору.

Згідно з даними висновку № 084, складеного за наслідками проведення судово-медичної експертизи 02.09.2022 року, комісія експертів дійшла висновку про невірогідність версії щодо можливості покращення гостроти та полів зору у позивача з моменту останнього його огляду (10.03. - 15.03.2011 р.) до підекспертного моменту (09.09.2016 р.), тобто гострота зору у позивача станом на 09.09.2016 р. не могла перевищувати такої, що була визначена у 2011 році: на право око - 0,1 , на ліве око 0,08, не коригується (застосування оптичних приладів не підвищує гостроту зору).

З урахуванням наявності та характеру органічного ураження органу зору у позивача як станом на 10.03.2011 р., так і станом на 09.09.2016 року з відповідними показниками гостроти зору на обидва ока в ці періоди, комісія експертів піддає сумніву можливість підекспертного розрізняти літери «12-14 го розміру "кегля" комп`ютерного друку, а, відповідно, і можливість читати текст, надрукований літерами такого розміру, в під експертний період, тобто 09.09.2016 року (а.с.79-83).

На підставі досліджених доказів суд вважає позовні вимоги достатньо обгрунтованими, оскільки стороною позивача виконано обов`язки, передбачені ч.1 ст.81 ЦПК України.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

VI. Судові витрати.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, сплачений позивачем судовий збір у сумі 2662, 40 грн. та витрати на правову допомогу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. ст.ст. 12, 76, 141, 263, 265, 268 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір дарування земельної ділянки загальною площею 0,0738 га, кадастровий номер 2610600000:06:001:0007, за адресою: АДРЕСА_1 (колись - 7), укладений 09 вересня 2016 року між ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , як дарувальником та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) як обдаровуваним, що посвідчений приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу Яцком П.П. (зареєстровано за № 3357).

Скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на земельну ділянку загальною площею 0,0738 га, кадастровий номер 2610600000:06:001:0007, за адресою: АДРЕСА_1 (колись - 7), номер запису про право власності 16410997, реєстраційний номер об?єкта 1027864826106.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі – 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до Івано-Франківського Апеляційного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_8 ; зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 .

Повний текст рішення виготовлений 29.06.2026 року

Суддя: Васильковський В. В.