Рішення від 24 червня 2026 р. у справі №190/499/26 — П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 190/499/26

Провадження №2/190/532/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року м.П”ятихатки

П?ятихатський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючої судді Кудрявцевої Ю.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) в приміщенні суду міста П?ятихатки Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 від імені та в інтересах якої діє адвокат Ліненко Олександр Анатолійович до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,

встановив:

Представник позивача ОСОБА_3 - адвокат Ліненко О.А. звернувся до суду з позовом, в якому просить змінити спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_4 на утримання дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з твердої грошової суми в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на 1/3 частину всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дітьми повноліття.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з початку 2014 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали в цивільному шлюбі, та 04.10.2014р. ОСОБА_1 і ОСОБА_2 уклали шлюб, який був зареєстрований Південним районним у місії Кам`янське відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №217. Рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області від 26.05.2022 року по справі №207/1073/22 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. 25.07.2022 року ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_7 , та змінила фамілію з ОСОБА_8 на ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 та в шлюбі народила дитину ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4 . Від сумісного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 маються спільні діти - ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 . З 2017 року ОСОБА_2 відмовився від утримання своїх дітей ОСОБА_5 і ОСОБА_6 . В вересні 2021 року ОСОБА_1 вимушена була звернутись до суду з заявою про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей. 24.09.2021р. Баглійським районним судом м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області по справі №207/4137/21 винесено судовий наказ, яким зобов`язано ОСОБА_2 щомісяця сплачувати аліменти на утримання дітей ОСОБА_5 і ОСОБА_6 у твердій грошовій сумі у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 21.09.2021 року, що становить на 2026 рік 1756,00 грн. При визначенні вказаного розміру аліментів було враховано, що позивач працевлаштована та виховує двох неповнолітніх дітей. З часу ухвалення вказаного рішення матеріальне та сімейне становище позивача змінилося. 23.07.2024 року ОСОБА_3 отримала сповіщення, що її чоловік ОСОБА_7 при захисту Батьківщини від російської агресії зник безвісти. Таким чином на теперішній час ОСОБА_3 одна виховує трьох неповнолітніх дітей. З початку 2026 року у дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 погіршився стан здоров`я, що підтверджується медичними документами. Діти потребують значно більших витрат на лікування, відповідач ОСОБА_2 додаткових коштів на лікування дітей не надає. ОСОБА_3 має середньомісячний дохід 2960,00 грн., що ставить її в скрутне матеріальне становище при вихованні неповнолітніх дітей. Таким чином зміна матеріального становища а також зміни цінової політики на одяг та продукти харчування, медикаменти внаслідок війни на території України, у позивача ОСОБА_3 наявні усі правові підстави для зміни способу стягнення аліментів із твердої грошової суми на частку від доходів відповідача ОСОБА_2 .

Ухвалою П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 06.03.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, у якій роз`яснено відповідачу право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Заяв по суті справи від відповідача до суду не надходило.

Відповідно до ст.191 ЦПК України, - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»,ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (AlimentariaSandersS.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами справи

Враховуючи, що розгляд справи проводиться без виклику сторін, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов наступного висновку.

Стаття 263 ЦПК України регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ч. 3 ст.12, ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Письмовими матеріалами справи встановлено, що рішенням Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 26 травня 2022 року шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 розірвано. Рішення набрало законної сили 28.06.2022 р. (а.с.9-10)

Згідно копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_4 – ІНФОРМАЦІЯ_5 народилася ОСОБА_6 , батьками вказані ОСОБА_2 та ОСОБА_8 (а.с.7)

Згідно копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_5 – ІНФОРМАЦІЯ_6 народилася ОСОБА_10 , батьками вказані ОСОБА_2 та ОСОБА_8 (а.с.8)

Відповідно до судового наказу виданого 24 вересня 2021 року Баглійським районним судом м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 аліменти на неповнолітніх дітей:доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 до досягнення дітьми повноліття, щомісячно на кожну дитину у твердій грошовій сумі у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 21 вересня 2021 року на користь матері ОСОБА_8 (а.с.11)

Згідно копії свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_6 – 25 серпня 2022 року зареєстрували шлюб ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_11 (а.с.12)

Згідно копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_7 ІНФОРМАЦІЯ_10 народився ОСОБА_9 , батьками зазначено ОСОБА_7 та ОСОБА_3 (а.с.13)

Згідно сповіщення сім`ї виданого ІНФОРМАЦІЯ_11 на ім`я ОСОБА_3 – солдат ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , військовослужбовець призваний за мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_13 27 лютого 2022 року відданий військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконавши військовий обов`язок в бою за Україну її свободу і незалежність зник безвісти 20 липня 2024 року. (а.с.14)

Згідно відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору відповідь на запит в електронному вигляді від 06.03.2026 – ОСОБА_3 з серпня 2025 року має дохід в розмірі 2960 грн. (а.с.15)

Позивач вказує, що діти потребують значно більших витрат. зміна матеріального становища а також зміни цінової політики на одяг та продукти харчування, медикаменти внаслідок війни на території України, в цілому погіршує її матеріальний стан. Тому вважає за необхідне просити суд змінити спосіб стягнення аліментів.

Діти перебувають на утриманні позивачки. Доказів протилежного суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 51 Конституції України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно зі статтями 150, 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (абзац другий частини третьої статті 181 СК України).

Згідно з ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним зі способів захисту її інтересів, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Отже, у зв`язку з покращенням матеріального становища платника аліментів одержувач аліментів може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення їх розміру. При цьому, на відміну від зміни розміру аліментів (ст. 192 СК України), визначених за рішенням суду, законом не визначено переліку підстав для зміни способу стягнення аліментів.

Право вимагати заміни способу присудження аліментів може обумовлюватися мінливістю життєвих обставин, зазначених ст. 182 - 184 СК України.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ч. 2 ст. статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Змінюючи спосіб стягнення аліментів з платника суд має визначити їх розмір за правилами, встановленими ст. 182 СК України, тобто з урахуванням стану здоров`я та матеріального становища дитини, стану здоров`я та матеріального становища платника аліментів, наявності у платника аліментів інших дітей і інших утриманців, наявності рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведених стягувачем аліментів витрат платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інших обставини, що мають істотне значення.

При цьому суд повинен враховувати встановлені ч. 2 ст. 182 СК України гарантії прав дитини, а саме: розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду (постанова Верховного Суду України № 6-143цс13 від 05 лютого 2014 року).

Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не лише норми ст. 192 СК України, але й низка інших норм, які регулюють обов`язок батьків утримувати своїх дітей, зокрема: ст. 181 «Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину», ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі».

В будь-якому випадку, відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України право обирати та змінювати спосіб стягнення аліментів на утримання дітей належить їх стягувачу.

Аналізуючи зміст наведених вище норм законодавства суд зважує на те, що присуджуючи аліменти суд має чітко зазначити спосіб їх стягнення - у частці від доходу або у твердій грошовій сумі. Мінімальний розмір аліментів - законодавча гарантія, яка застосовуються незалежно від рішення суду.

Діюче законодавство надає позивачу право обирати спосіб стягнення аліментів на утримання дитини, а при необхідності - змінювати його. Позивач скористалася своїм правом, визначив способом стягнення аліментів - їх присудження у частці від доходу батька. Крім того, закон не встановлює обов`язку доведення мотивів, на підставі яких позивач бажає скористатися такою можливістю.

Відповідно до частини першої та другої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів ; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дітей. Мінімальний гарантований розмір аліментів на двох дітей не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Також необхідно зауважити, що відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» (на час звернення з позовом 10.03.2026 року) прожитковий мінімум на дитину віком від 6 до 18 років складав: з 1 січня 2026 року - 3512 гривень.

Суд вважає, що встановлений розмір аліментів, зважаючи на збільшення витрат на утримання дітей, зростання цін на всі групи товарів для їхнє утримання, є недостатнім і не забезпечує право дітей на належний рівень життя, необхідний для їх фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. При цьому, позивачка як одержувачка аліментів має право змінити спосіб їх стягнення, визначивши його у частці від доходу відповідача.

З урахуванням встановлених обставин, приймаючи до уваги, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дітей, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, зважаючи на обов`язок обох батьків утримувати дитину, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для зміни способу стягнення аліментів та стягнення з відповідача на користь позивача на утримання неповнолітніх дітей аліментів в розмірі 1/3 частини із всіх видів заробітку (доходу).

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Така зміна способу стягнення аліментів буде відповідати інтересам дітей та засадам справедливості, добросовісності і розумності.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13,76, 81, 82, 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов ОСОБА_3 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Ліненко Олександр Анатолійович до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів - задоволити.

Змінити спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_2 визначений судовим наказом Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області виданого 24 вересня 2021 року у справі №207/1850/21.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_8 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , РНОКПП: НОМЕР_9 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі однієї третини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісяця, до досягнення дітьми повноліття, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.

Починаючи з дня набрання даним рішенням законної сили припинити стягнення аліментів з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , за судовим наказом Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 24 вересня 2021 року у справі №207/4137/21.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення. У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_9 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_8 .

Суддя П`ятихатського районного суду

Дніпропетровської області Ю.В.Кудрявцева