Рішення від 15 червня 2026 р. у справі №205/4163/26 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Єдиний унікальний номер 205/4163/26

Номер провадження2-а/205/89/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Мовчан Д.В.

при секретарі Волкобоєва А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про скасування постанови про притягнення до адміністративного стягнення, закриття провадження по справі, -

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 6777177 від 06.03.2026 року, винесеної командиром роти № 4 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області капітаном поліції Хоружієм Віталієм Валерійовичем, відповідно до якої на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190 грн 00 коп. за порушення вимог пункту 2.9 «в» Правил дорожнього руху України, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 121-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, оскільки під час розгляду справи суб`єктом владних повноважень не було належним чином встановлено та доведено обставини, які свідчили б про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення. У зв`язку із цим позивач просить скасувати постанову та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Представником Департаменту патрульної поліції подано відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджується належними та допустимими доказами, наявними у матеріалах справи, а оскаржувана постанова винесена уповноваженою особою з дотриманням вимог чинного законодавства України.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

ІІ. Заяви, клопотання учасників справи.

Враховуючи, що дана справа відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України належить до категорії термінових адміністративних справ, а позивач від заявлених позовних вимог не відмовився, суд розглядає справу по суті на підставі наявних у матеріалах справи доказів та поданих позивачем у справі пояснень, що викладені у позовній заяві.

Представник відповідача подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності на підставі наявних в матеріалах справи доказів. У такій письмовій заяві представник відповідача зазначає про невизнання позовних вимог та у задоволені позову просить відмовити.

Будь-яких інших заяв із процесуальних питань до суду не надходило.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо).

Ухвалою суду від 28.04.2026 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про виклик та допит свідка ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 28.04.2026 року витребувано від Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції (49000, м. Дніпро, пл. Троїцька, буд. 2-А, код ЄДРПОУ 40108646) повний відеозапис з нагрудного відеореєстратора командира роти № 4 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області капітана поліції Хоружія Віталія Валерійовича, який став підставою для винесення постанови серії ЕНА № 6777177 від 06.03.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

На виконання зазначеної ухвали відповідачем до суду надано відеозаписи з портативних відеореєстраторів поліцейських, а також фотозображення (скріншоти), виготовлені з відповідних відеозаписів, які долучено до матеріалів справи та досліджено судом під час її розгляду.

Інших процесуальних дій, пов`язаних із забезпеченням доказів, забезпеченням позову, зупиненням чи поновленням провадження у справі, судом не вчинялося.

За наведених обставин та з урахуванням вимог процесуального законодавства суд вирішує справу на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

ІV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що 06.03.2026 року командиром роти № 4 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області капітаном поліції Хоружієм Віталієм Валерійовичем винесено постанову серії ЕНА № 6777177 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Зі змісту зазначеної постанови вбачається, що 06.03.2026 року о 10 год. 49 хв. у м. Дніпрі по вул. Набережна Заводська, 7 ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Toyota Land Cruiser, державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснював керування транспортним засобом із номерним знаком НОМЕР_2 , який не належить цьому транспортному засобу, чим порушив вимоги пункту 2.9 «в» Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за частиною першою статті 121-3 КУпАП.

Крім того, з долучених до матеріалів справи документів вбачається, що транспортний засіб Toyota Land Cruiser, VIN-код НОМЕР_3 , зареєстрований за державним номерним знаком НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 24.01.2026 року, а також фотозображеннями транспортного засобу та його ідентифікаційних даних.

Судом також встановлено, що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо правомірності винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 121-3 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

V. Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

Частиною першою статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Пунктом 2.9 «в» Правил дорожнього руху України встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом з номерним знаком, який не належить цьому транспортному засобу.

Відповідно до частини першої статті 121-3 КУпАП керування або експлуатація транспортного засобу з номерним знаком, що не належить цьому транспортному засобу, тягне за собою накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у встановленому законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснено, що постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.

Таким чином, необхідною правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення в її діях складу адміністративного правопорушення, підтвердженого належними, допустимими та достатніми доказами.

Крім того, відповідно до частини другої статті 77 КАС України обов`язок доказування правомірності рішення суб`єкта владних повноважень покладається на відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, зазначеного в оскаржуваній постанові серії ЕНА № 6777177 від 06.03.2026 року, відповідач обґрунтовує відеозаписами з портативних відеореєстраторів поліцейських №№ 474402, 473955 та 475893, отриманими відповідно до вимог статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» та зазначеними у постанові як докази вчинення адміністративного правопорушення.

На виконання ухвали суду відповідачем надано фотозображення та документи щодо реєстрації транспортного засобу, які долучено до матеріалів справи та досліджено судом під час судового розгляду.

Оскільки зазначені зображення зроблені як скріншоти з відеозаписів, що отримані уповноваженими службовими особами під час виконання службових обов`язків та прямо зазначені у спірній постанові як докази вчинення адміністративного правопорушення, суд визнає їх належними та допустимими доказами у розумінні статті 251 КУпАП.

Дослідивши надані відповідачем фотозображення транспортного засобу та відомості щодо його реєстрації, суд встановив, що позивач керував транспортним засобом Toyota Land Cruiser, VIN-код НОМЕР_3 , який відповідно до реєстраційних даних зареєстрований за державним номерним знаком НОМЕР_1 . Разом з тим із досліджених фотоматеріалів та відеозаписів вбачається, що на зазначеному транспортному засобі був встановлений номерний знак НОМЕР_2 , який не належить цьому транспортному засобу.

Крім того, судом досліджено свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 24.01.2026 року, відповідно до якого транспортний засіб Toyota Land Cruiser, VIN-код НОМЕР_3 , зареєстрований за державним номерним знаком НОМЕР_1 . Зазначені обставини також підтверджуються долученими до матеріалів справи фотозображеннями транспортного засобу та його ідентифікаційних даних.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач, керуючи транспортним засобом із номерним знаком, який не належить цьому транспортному засобу, порушив вимоги пункту 2.9 «в» Правил дорожнього руху України, у зв`язку з чим у його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 121-3 КУпАП.

Суд критично оцінює доводи позивача про те, що він не керував зазначеним транспортним засобом та не вчиняв інкримінованого йому адміністративного правопорушення, оскільки такі доводи спростовуються дослідженими судом доказами.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що саме ОСОБА_1 керував зазначеним транспортним засобом у момент вчинення адміністративного правопорушення, а факт використання на цьому транспортному засобі номерного знака, який йому не належить, знайшов своє підтвердження належними, допустимими та достатніми доказами.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач порушив вимоги пункту 2.9 «в» Правил дорожнього руху України, у зв`язку з чим у його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 121-3 КУпАП.

З урахуванням викладеного суд доходить висновку, що оскаржувана постанова серії ЕНА № 6777177 від 06.03.2026 року прийнята уповноваженою особою на підставі належних доказів, у межах наданих законом повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством України.

Враховуючи наведене, суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови та приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи місцевий загальний суд як адміністративний суд має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

З огляду на викладене суд доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

VІ. Розподіл судових витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує відмову у задоволенні позову, у зв`язку з чим судові витрати слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного та керуючись статтями 9, 247, 251, 280, 283, 287, 288, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 9, 73, 74, 77, 90, 139, 242–246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВИРІШИВ:

1. В задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (місце знаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернеста,буд. 3), про скасування постанови про притягнення до адміністративного стягнення, закриття провадження по справі – відмовити в повному обсязі.

2. Судові витрати по справі покласти на позивача ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Д. В. Мовчан