Вирок від 28 червня 2026 р. у справі №212/9216/26 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Справа №212/9216/26

1-кп/212/1255/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі: Головуючого судді - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора Криворізької північної окружної прокуратури – ОСОБА_3 , обвинуваченої – ОСОБА_4 та її захисника – адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі кримінальне провадження № 12026041730000343 від 14 квітня 2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Берислав Херсонської області, громадянки України, офіційно не працевлаштованої, маючої середньо-спеціальну освіту, розлученої, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не маючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.3 ст.357 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 , під час дії воєнного стану, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах дії воєнного стану, введеного на території України відповідно до чинного законодавства, 12 квітня 2026 року в період часу з 12 год. 00 хв. до 14 год. 00 хв., більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи в приміщенні церкви “Дім Хліба” за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, Покровський р-н, вул. Федора Караманиць, буд. 33а, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна з метою незаконного особистого збагачення, переконалася, що за її діями ніхто не спостерігає та вона залишається непоміченою для оточуючих, після чого таємно викрала належну ОСОБА_6 сумку, в якій знаходилися грошові кошти у сумі 30 000 грн., а також офіційні особисті документи: паспорт громадянина України, посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, посвідчення учасника бойових дій, картка “Я – Ветеран”, військове посвідчення та свідоцтво про реєстрацію причепа.

Заволодівши зазначеним майном та отримавши реальну можливість розпорядитися ним на власний розсуд, ОСОБА_4 обернула викрадене майно на свою користь, чим заподіяла потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 30 000 грн.

Крім того, після вчинення зазначеної крадіжки ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що паспорт громадянина України, посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, посвідчення учасника бойових дій, картка “Я – Ветеран”, військове посвідчення та свідоцтво про реєстрацію причепа є офіційними документами, які посвідчують особу та підтверджують громадянство України, маючи реальну можливість повернути їх законному власнику або вжити заходів для їх повернення, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою використання у власних інтересах, незаконно заволоділа ними, шляхом їх викрадення та подальшого утримання у своєму незаконному володінні.

13 квітня 2026 року усвідомлюючи, що в неї у незаконному володінні перебувають офіційні документи, а також з метою уникнення відповідальності щодо заволодіння ними, ОСОБА_4 залишила викрадене майно та документи у приміщенні Покровського районного відділу філії Державної установи “Центр пробації” у Дніпропетровській області, що розташований за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, Покровський р-н, вул. Костя Гордієнка, буд. 7.

12 червня 2026 року між прокурором Криворізької північної окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 за участі її захисника - адвоката ОСОБА_5 в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Відповідно до умов угоди, обвинувачена зобов`язалась беззастережно визнати висунуте обвинувачення в повному обсязі. Сторони угоди погодились на призначення покарання обвинуваченій за ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на п`ять років, за ч.3 ст.357 КК України у вигляді обмеження волі строком на один рік, на підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання у вигляді п`яти років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнити обвинувачену від відбування покарання з випробувальним строком, який визначається судом, з покладенням обов’ язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України.

Потерпілим надано письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою у кримінальному провадженні в порядку ч.4 ст.469 КПК України.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні вважав, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просила угоду затвердити і призначити обвинуваченій узгоджену міру покарання.

Обвинувачена та її захисник - адвокат ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні просили угоду про визнання винуватості затвердити, при цьому обвинувачена визнала себе винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч.4 ст.185, ч.3 ст.357 КК України за пред`явленим обвинуваченням в повному обсязі, згодна на призначення узгодженого виду та розміру покарання.

Вислухавши в підготовчому судовому засіданні сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали та зміст угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для її затвердження виходячи з наступного.

Відповідно до вимог п.1 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

В підготовчому судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.357, ч.4 ст.185 КК України, які згідно ст.12 КК України, є кримінальним проступком та тяжким злочином.

Судом з`ясовано, що обвинувачена ОСОБА_4 цілком розуміє, що відповідно до ст.473 КПК України наслідком укладання та затвердження зазначеної угоди для прокурора, обвинуваченої є обмеження права на оскарження вироку згідно з положеннями ст.ст.394, 424 КПК України, а для обвинуваченої - також її відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1 та 4 пункту 1 частини 4 статті 474 КПК України.

Також судом з`ясовано, що обвинувачена ОСОБА_4 розуміє, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст.476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.

Суд також переконався, що укладення угоди є добровільним, умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, не суперечать вимогам закону та інтересам суспільства, правова кваліфікація кримінальних правопорушень є вірною, зобов`язання взяті за угодою обвинувачуваною виконані повністю, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст.65 КК України, характеру і тяжкості обвинувачення, з урахуванням особи винної, яка на обліку у лікаря нарколога або лікаря психіатра не перебуває, на утриманні малолітніх або неповнолітніх дітей не має, офіційно не працевлаштована, раніше не судима.

Обставинами, що пом`якшують покарання, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

За таких обставин суд вважає доведеним провину ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України за ознаками: таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненого в умовах воєнного стану, а також за ч.3 ст.357 КК України за ознаками: незаконного заволодіння будь-яким способом паспортом або іншими важливими особистими документами.

Таким чином, угоду про визнання винуватості слід затвердити, визнати ОСОБА_4 винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.3 ст.357 КК України та призначити їй узгоджене сторонами покарання.

Запобіжний захід у вказаному кримінального провадження не обирався.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Цивільний позов не заявлений. Процесуальні витрати відсутні.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.3 ст.314, ч.2 ст.373, ст.ст.374, 475 КПК України, суд, –

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості від 12 червня 2026 року, укладену між прокурором Криворізької північної окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.3 ст.357 КК України та призначити їй узгоджене сторонами покарання:

- за ч.4 ст.185 КК України у вигляді п`яти років позбавлення волі;

- за ч.3 ст.357 КК України у вигляді одного року обмеження волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді п`яти років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на один рік, якщо вона протягом визначеного судом випробувального терміну не вчинить нового правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки.

У відповідності зі ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази: грошові кошти у сумі 20 000 гривень – залишити у потерпілого ОСОБА_6 за належністю.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд міста Кривого Рогу протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1