Рішення від 28 червня 2026 р. у справі №201/5670/26 — Соборний районний суд міста Дніпра

Номер провадження 2/201/4196/2026

ЄУН 201/5670/26

Соборний районний суд міста Дніпра

У Х В А Л А

про передачу справи за підсудністю

29.06.2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра у складі судді Давидовської Т.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення коштів,

встановив:

До Соборного районного суду міста Дніпра надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення коштів

Зазначена позовна заява не може бути прийнята до розгляду Соборним районним судом міста Дніпра та підлягає направленню за підсудністю з наступних підстав.

Частиною 1 статті 27Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з відповіддю з Єдиного демографічного реєстру № 2642827 від 24.04.2026 року ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

23.04.2026 року судом був направлений запит до Департаменту адміністративних послуг до дозвільних процедур Дніпровської міської ради відносно надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.

Згідно з відповіддю №02.3-25/2036 від 03.06,2026 року, яка надійшла до суду 26.06.2026 року відомості щодо місця проживання ОСОБА_2 відсутні.

Цивільний процесуальний Кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства (ч. 1 ст. 1 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів позовної заяви вартість необлікованої позивачем електричної енергії розрахована позивачем відносно відповідачів, за договором про розподіл природного газу, що надається за адресою: АДРЕСА_2 .

Статтею 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що до житлово-комунальних послуг належать зокрема комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Отже, позивачем заявлено до стягнення з відповідачів вартість не облікованих комунальних послуг з постачання природного газу наданих до об`єкту нерухомого майна, за адресою: АДРЕСА_2 .

Статтею 30 ЦПК України, передбачені категорії справ, для яких встановлено виключну підсудність.

Виключна підсудність особливий вид територіальної підсудності, який забороняє застосування інших видів територіальної підсудності (загальної, альтернативної або підсудність пов`язаних між собою вимог). Це пояснюється особливостями справ, на які така підсудність поширюється, і направлено на створення сприятливих умов для розгляду справи й виконання судового рішення.

Вимоги щодо виключної підсудності унеможливлюють застосування інших правил підсудності, крім тих, які встановлені процесуальним законом для відповідної категорії справ.

За правилом ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Згідно з положеннями ст. 181 ЦК України, до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (ст. 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (ст. 364,367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (ст. 370,372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Виходячи з аналізу правових норм, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

У Постанові від 07.07.2020 року у справа № 910/10647/18 Велика Палата Верховного Суду сформувала правовий висновок про те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред`являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності (постанова Верховного Суду від 10.04.2019 року у справі № 638/1988/17).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 року по справі №941/10647/18 здійснено висновок, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Приймаючи вказані висновки, як вбачається предметом даного позову є зобов`язання, які випливають з надання житлово-комунальних послуг до нерухомого майна, особовий розрахунок з чого відкрито на ім`я відповідача.

Такі послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна.

Зважаючи на те, що з поданого позивачем позову вбачається, що спір щодо заборгованості з не облікованої вартості наданих житлово-комунальних послуг, зокрема з постачання електричної енергії, стосується послуг до нерухомого майна, суд вважає, що даний позов виникає із приводу нерухомого майна, а відтак до даної справи підлягають правила виключної підсудності врегульовані ч. 1 ст. 30 ЦПК України.

Одночасно судом приймається, що виключна підсудність особливий вид територіальної підсудності, який забороняє застосування інших видів територіальної підсудності (загальної, альтернативної або підсудність пов`язаних між собою вимог).

Оскільки нерухоме майно, до якого надаються житлово-комунальні послуги, з приводу нарахованої заборгованості за не обліковані послуги, щодо чого виник спір та є предметом даного позову, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , що відносно до Шевченківського району м. Дніпра, суд доходить до висновку, що справа Соборному районному суду м. Дніпра не підсудна.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (Заяви № 29458/04 та № 29465/04) від 20.07.2006 року зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом» [див. рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства, фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках цей Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, «встановленим законом», національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

На підставі вищевикладеного, судом встановлено, що цивільна справа Соборному районному суду м. Дніпра не підсудна, у зв`язку з чим остання підлягає подальшому переданню для розгляду до Шевченківського районного суду міста Дніпра за територіальною юрисдикцією.

Керуючись ст. 27,30,31,32,187,258,260,353,354 ЦПК України, суд

постановив:

Цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення коштів передати за підсудністю до Шевченківського районного суду міста Дніпра (пр. Яворницького, буд. 57, м. Київ, 49000).

Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою ЦПК України підсудністю з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів із дня її складення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Т.В. Давидовська