Постанова від 31 травня 2026 р. у справі №908/6167/15 (908/1660/24) — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2026 м. Дніпро Справа № 908/6167/15 (908/1660/24)

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач),

суддів Іванова О.Г., Мартинюка С.В.,

секретар судового засідання Абадей М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційні скарги ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Запорізької області від 23.04.2025 (суддя Черкаський В.І.; повне рішення складено 04.06.2025) у справі № 908/1660/24

за позовом ОСОБА_2 , м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа», м. Запоріжжя

треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

- ОСОБА_3 , м. Запоріжжя

- ОСОБА_4 , м. Запоріжжя

- ОСОБА_5 , с. Люцерна, Запорізької області

- ОСОБА_6 , м. Запоріжжя

- ОСОБА_7 , м. Запоріжжя

- ОСОБА_8 , м. Запоріжжя

- ОСОБА_9 , м. Запоріжжя

- ОСОБА_10 , м. Запоріжжя

- ОСОБА_11 , м. Запоріжжя

- ОСОБА_12 , м. Запоріжжя

- ОСОБА_13 , м. Запоріжжя

- ОСОБА_14 , м. Запоріжжя

- ОСОБА_15 , м. Запоріжжя

- ОСОБА_16 , м. Запоріжжя

- ОСОБА_17 , м. Запоріжжя

- ОСОБА_18 , м. Запоріжжя

- ОСОБА_19 , м. Запоріжжя

- ОСОБА_20 , м. Запоріжжя

- ОСОБА_21 , м. Запоріжжя

- ОСОБА_22 , м. Запоріжжя

- ОСОБА_23 , м. Запоріжжя

- ОСОБА_24 , м. Запоріжжя

- ОСОБА_25 , м. Запоріжжя

- ОСОБА_26 , м. Запоріжжя

- ОСОБА_27 , м. Запоріжжя

- ОСОБА_28 , м. Запоріжжя

- ОСОБА_29 , м. Запоріжжя

- ОСОБА_30 , м. Запоріжжя

про зобов`язання вчинити певні дії,

за позовом третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору ОСОБА_1 , м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа, м. Запоріжжя

третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – Запорізька міська рада, м. Запоріжжя

про зобов`язання вчинити певні дії,

розглянутої в межах справи № 908/6167/15

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа», м. Запоріжжя,-

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.

В провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває справа № 908/6167/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа».

ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом про зобов`язання ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа» вчинити такі дії:

- не розпочинати, а якщо такі були розпочаті, то припинити дії з підготовки організації продажу майна незавершених будівництвом ЖК «Тихий центр» та ЖК «Зірковий» в межах ліквідаційної процедури у справі № 908/6167/15;

- виключити майно незавершених будівництвом ЖК «Тихий центр» та ЖК «Зірковий» з ліквідаційної маси боржника у справі № 908/6167/15;

- ініціювати передачу незавершених будівництвом ЖК «Тихий центр» та ЖК «Зірковий» до власності територіальної громади м. Запоріжжя.

ОСОБА_1 , як третя особа з самостійними вимогами щодо предмета спору, звернулася до Господарського суду Запорізької області із тими ж самими вимогами, що і ОСОБА_2 .

Господарський суд Запорізької області рішенням від 23.04.2025 відмовив в задоволенні позову ОСОБА_2 і третьої особи з самостійними вимогами, ОСОБА_1 , у справі № 908/6167/15 (908/1660/24).

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що ліквідатор не зобов`язаний передавати у комунальну власність спірні недобудови, оскільки матеріали справи не містять доказів їх приналежності до державного житлового фонду, об`єктів комунальної інфраструктури чи обєктів, споруджених за рахунок коштів державного бюджету. Крім того, матеріали справи не містять доказів надання спірним недобудовам статусу об`єктів незавершеного будівництва, що виключає обов`язок ліквідатора щодо їх передачі у комунальну власність.

2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.

ОСОБА_2 і ОСОБА_1 звернулися до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просять скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 23.04.2025 у справі № 908/6167/15 (908/1660/24) і ухвалити нове, яким позов і вимоги третьої особи з самостійними вимогами задовольнити.

Посилаючись на рішення господарського суду у справах № 908/6167/15 (908/1258/20) і № 908/6167/15 (908/1348/20) скаржники зазначають, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Константа» не є власником спірних недобудов, оскільки відсутні докази здійснення ним фінансування будівництва цих об`єктів, тому підлягає задоволенню вимога зобов`язати ліквідатора передати їх у комунальну власність, яка ґрунтується на положеннях підпункту 11 частини першої статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування», статті 42 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», статті 62 Кодексу України з процедур банкрутства та Законі України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності», оскільки обов`язок ліквідатора з передачі у комунальну власність недобудованих об`єктів житлового фонду встановлений зазначеними нормами права.

На думку скаржників, Верховний Суд в постанові від 22.06.2022 у справі № 331/3702/19 дійшов висновку про наявність у ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Констана» обов`язку з передачі незакінчених будівництвом ЖК «Тихий центр» і ЖК «Зірковий» в комунальну власність територіальної громади м. Запоріжжя.

Скаржники вважають, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку, що спірні об`єкти не належать до об`єктів житлового фонду, оскільки згідно з чинним Класифікатором державного майна, затвердженим наказом Фонду державного майна України № 461 від 15.03.2006, будівлі і споруди житлового фонду можуть перебувати в недобудованому стані, перебуваючи у складі об`єктів житлового фонду, тому з огляду на мету будівництва, цільове призначення і технічну характеристику майна, спірні об`єкти є об`єктами житлового фонду, які підлягають передачі до комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя. Своєю чергою, підтвердженням того, що спірне майно є об`єктом незавершеного будівництва житлової нерухомості, є наявна в матеріалах справи виписка з державного реєстру стосовно об`єкту, розташованого по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 37914218), а також технічна характеристика цього майна, що свідчить про наявність умов, за яких вказаний об`єкт підлягає передачі у комунальну власність.

На думку скаржників визнання місцевим господарським судом ухвалою від 27.03.2018 у справі № 908/6167/15 грошових вимог Департаменту житлово-комунального господарства Запорізької міської ради у розмірі 4470000,00 грн у спростовує висновки суду про відсутність доказів фінансування спірних об`єктів недобудови за бюджетні кошти.

ОСОБА_1 зазначила, що місцевий господарський суд не розглянув позовні вимоги про зобов`язання ліквідатора припинити дії з підготовки організації продажу незавершених будівництвом ЖК «Тихий центр» та ЖК «Зірковий» і виключення цього майна з ліквідаційної маси боржника.

3. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

ОСОБА_13 , ОСОБА_31 , Запорізька міська рада у відзиві заперечили проти доводів апеляційних скарг, просили залишити їх без задоволення, а оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду без змін.

Кредитори зазначають, що згідно з висновками, здійсненими господарським судом за результатами розгляду справи № 908/6167/15 (908/1258/20) і справи № 908/6167/15 (908/1348/20), власником спірних незавершених будівництвом об`єктів є не Товариство з обмеженою відповідальністю «Константа», а інвестори будівництва, тому їм і належить право надавати згоду на передачу цих об`єктів до комунальної власності місцевої громади, а не ліквідатору у справі про банкрутство. Також кредитори звертають увагу, що спірне майно не має статусу об`єктів незавершеного будівництва, а фактично є сукупністю будівельних матеріалів, водночас чинне законодавства не передбачає прийняття органами місцевого самоврядування у власність будівельних матеріалів, що також підтверджується письмовими відповідями міської ради, наданими на запити кредитора ОСОБА_13 .

Кредитори заперечують доводи скаржників, що спірні об`єкти недобудови зведені за рахунок бюджетних коштів, оскільки визнання грошових вимог Департаменту житлово-комунального господарства Запорізької міської ради у справі № 908/6167/15 не підтверджує факту інвестування такого будівництва органом місцевого самоврядування.

На думку кредиторів, передача у комунальну власність спірних об`єктів порушить їх право власності на спірні об`єкти, як інвесторів будівництва, оскільки у такому разі власником об`єкту будівництва стане територіальна громада замість інвесторів будівництва.

Запорізька міська рада зазначила, що спірні об`єкти не мають статусу об`єктів незавершеного будівництва, а є сукупністю будівельних матеріалів, водночас чинне законодавство не передбачає передавання у комунальну власність будівельних матеріалів.

4. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Центральний апеляційний господарський суд ухвалами від 26.08.2025 відкрив апеляційне провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_1 і Щолкіна Миколи Володимировича на рішення Господарського суду Запорізької області від 23.04.2025 у справі № 908/6167/15 (908/1660/24).

У судовому засіданні 01.06.2026 оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

5. Встановлені судом першої та апеляційної інстанції обставини справи.

Господарський суд Запорізької області ухвалою від 27.01.2016 порушив провадження у справі № 908/6167/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа».

Господарський суду Запорізької області постановою від 02.05.2018 у справі № 908/6167/15 припинив процедуру розпорядження майном та повноваження розпорядника майна Комарової Анжеліки В`ячеславівни, визнав Товариство з обмеженою відповідальністю «Константа» банкрутом і відкрив ліквідаційну процедуру.

Ліквідатором Комаровою Анжелікою В`ячеславівною 22.05.2018 в межах ліквідаційної процедури відповідно до норм статті 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» видано наказ про створення комісії, в тому числі з представників кредиторів, щодо проведення інвентаризації. Комісією у зазначеному складі згідно інвентаризаційного опису № 3 від 06.07.2018 та 4 від 20.07.2018 установлено, що на балансі Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа» обліковується таке майно: «Об`єкт незавершеного будівництва» Бородинський-Зоряний, розташований по вул. Бородинській, 24-а, у м. Запоріжжі; «Об`єкт незавершеного будівництва», розташований по вул. Грязнова 3-б, у м. Запоріжжі.

Матеріалами справи підтверджується, що для розташування комплексу житлових будинків по вул. Грязнова, 3-б, у м. Запоріжжі на підставі договору № 040626100279 від 21.03.2006 Запорізькою міською радою надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Константа» земельну ділянку загальною площею 1,3699 га з кадастровим номером 2310100000:01:008:0122. Договір оренди земельної ділянки укладено на десять років. В матеріалах справи наявний акт № 040626100279 прийому-передачі земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:01:008:0122.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Константа» 21.07.2006 отримано дозвіл № 467 на виконання будівництва нового багатоповерхового комплексу по вул. Грязнова, 3-б, у м. Запоріжжі. Строк дії дозволу до 31.12.2007.

Для розташування багатоповерхового житлового комплексу по вул. Бородінській-пров. Зірковий, у м. Запоріжжі на підставі договору № 040626100984 від 13.11.2006 Запорізькою міською радою надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Константа» земельну ділянку загальною площею 0,6392 га з кадастровим номером 2310100000:04:032:0237. Договір оренди земельної ділянки укладено на десять років.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Константа» 18.10.2012 отримано дозвіл на виконання будівельних робіт № ЗП 11412193187 від 18.10.2012.

Обсяг виконаних робіт на об`єкті по вул. Бородинській, 24-а, у м. Запоріжжі становить 97733710,07 грн (залізобетонний каркас до 16, 15, 14 поверху, трьох під`їзного будинку), на об`єкті по вул. Грязнова 3-б, у м. Запоріжжі – 30253080,46 грн (будівництво зупинене на рівні 1-3 поверхів).

За наказом № 2 ліквідатора Комарової Анжеліки В`ячеславівни від 17.12.2021 «Про створення інвентаризаційної комісії, в тому числі з представників кредиторів, щодо проведення інвентаризації», доручено інвентаризаційній комісії внести зміни до інвентаризаційних описів № 3 від 06.07.2018 та 4 від 20.07.2018 у відповідності до прийнятих постанов Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 908/6167/15 (908/1258/20) та від 05.10.2021 у справі № 908/6167/15 (908/1348/20).

Згідно з інвентаризаційним описом № 1 від 22.12.2021 найменування об`єкту, розташованого по вул. Бородинській, 24-а, у м. Запоріжжі, викладено як «Будівельні матеріали (залізобетонний каркас до 16, 15, 14 поверху, трьох під`їзного будинку) в складі недобудованого житлового будинку літ. А-14, 16, що складають об`єкт незавершеного будівництва Бородинський-Зоряний»; рік будівництва – 2006; стан: неможливо використовувати за призначенням; матеріал: моноліт залізобетон; загальна площа (площа забудови, основи) – 2883 м2; площа земельної ділянки становить 0,6392 га; кількість поверхів – 16; кількість кімнат/приміщень неможливо встановити. Функціональне призначення будівництва – житлова нерухомість. Земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:04:032:0237, на якій розташована будівля/споруда перебувала в оренді на 10 років у Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа» на підставі договору 13.11.2006. Визначний умовами договору строк оренди закінчився, але акт повернення земельної ділянки не підписаний.

Згідно інвентаризаційного опису № 2 від 22.12.2021 найменування об`єкту, розташованого по вул. Грязнова 3-б, у м. Запоріжжі, викладено як «Будівельні матеріали в складі недобудованого житлового будинку літ. Б , що складають об`єкт незавершеного будівництва»; рік будівництва – 2010; стан: неможливо використовувати за призначенням; загальна площа (площа забудови, основи) становить 3424,8 м2; площа земельної ділянки – 1,3699 га; кількість поверхів – 1; кількість кімнат/приміщень неможливо встановити; будівельний об`єм згідно технічного паспорта становить 8992 м3; недобудований підвал літ. Б площею основи 3251,1 м2 (9753 м3); будівництво зупинене на рівні 1-3 поверхів і потребує добудови для використання за призначення, відсоток готовності неможливо визначити; функціональне призначення будівництва – житлова нерухомість; земельна ділянка, на якій розташована будівля перебувала в оренді на 10 років у Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа» за договором від 21.03.2006, строк оренди закінчився, але акт повернення земельної ділянки не підписаний.

6. Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Частиною першої статті 42 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (чинного на час введення процедури ліквідації у даній справі) передбачено, що всі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об`єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об`єктів комунальної інфраструктури, що належать юридичній особі-банкруту, які передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Частиною тринадцятою статті 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено, що у разі ліквідації підприємства-банкрута, зобов`язаного згідно із законодавством передати об`єкти житлового фонду, в тому числі гуртожитки, дитячі дошкільні заклади та об`єкти комунальної інфраструктури, арбітражний керуючий (ліквідатор) передає, а орган місцевого самоврядування приймає такі об`єкти без додаткових умов у порядку, встановленому законодавством. Аналогічне правове регулювання містить положення частини сьомої статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства (що набрав чинності з 21.10.2019), який застосовується до правовідносин у цій справі згідно з пунктом 4 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» цього Кодексу.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених в постанові від 02.07.2019 у справі № 911/2012/17, у застосуванні положення частини першої статті 42 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» необхідно виходити із загальної спрямованості цього Закону на максимальне задоволення вимог кредиторів за рахунок коштів, отриманих від продажу майна боржника. Розуміння положень цієї статті таким чином, що майно боржника, яке йому належить на праві власності, буде безоплатно передано у комунальну власність, суперечить загальній спрямованості цієї норми. Отже, у наведеній нормі права йдеться про майно, яке належить боржнику як володільцю, а не як власнику і яке він повинен у випадку банкрутства передати (повернути) в порядку, встановленому законодавством, територіальній громаді. Таке майно не включається до складу ліквідаційної маси.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд доходить висновку, що положення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» і Кодексу України з процедур банкрутства визначають обов`язок ліквідатора передавати органам місцевого самоврядування належних боржнику об`єктів житлового фонду за таких умов: по-перше, майно має належати боржнику як володільцю, а не як власнику; по-друге, обов`язок з передачі такого майна підприємством-банкрутом має бути встановлений законодавством.

Обґрунтовуючи наявність у ліквідатора обов`язку з передачі у комунальну власність спірного майна, якому кореспондує обов`язок органу місцевого самоврядування прийняти такі об`єкти без додаткових умов, скаржник посилається на Закон України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності» і постанову Кабінету Міністрів України № 168 від 31.01.2000, якою затверджено положення «Про порядок передачі права на завершення припинених будівництвом об`єктів житла». Скаржник звертає увагу на статтю 2 вказаного Закону, відповідно до якої об`єктами передачі є, зокрема об`єкти житлового фонду, між іншим, незавершеного будівництва, а також посилається на Порядок № 168, відповідно до якого розподіл загальної площі збудованого об`єкта між учасниками будівництва здійснюється пропорційно їх пайовій участі у його спорудженні, що за висновком скаржника відповідає інтересам всіх інвесторів спірного будівництва.

Вказані правовідносини також врегульовані частиною дев`ятою статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» у разі банкрутства підприємств, зміни форми власності або ліквідації підприємств, установ, організацій, у повному господарському віданні яких перебуває державний житловий фонд, останній (у тому числі гуртожитки) одночасно передається у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських Рад народних депутатів.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності» цей Закон регулює відносини, пов`язані з передачею об`єктів права державної власності у комунальну власність. Своєю чергою, Положення № 168 визначає порядок передачі права замовника-інвестора на завершення припинених будівництвом об`єктів житла, які споруджувалися за рахунок коштів державного бюджету та державних підприємств, юридичним особам, місцевим органам виконавчої влади, виконавчим органам рад, фондам підтримки індивідуального та молодіжного житлового будівництва. Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду», стаття 8 якого визначає обов`язок з передачі у комунальну власність об`єктів державного житлового фонду, які знаходяться у повному господарському віданні підприємства-боржника, також регулює правовідносини щодо приватизації саме державного житлового фонду.

Таким чином, передачі до комунальної власності на виконання вказаних норм права підлягає майно, яке не є власністю банкрута і належить до об`єктів не просто житлового, а державного житлового фонду, або до об`єктів комунальної інфраструктури.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд доходить висновку, що положення частини тринадцятої статті 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» і частини сьомої статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства, зважаючи на вимоги Законів України «Про приватизацію державного житлового фонду» і «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності», визначають обов`язок ліквідатора щодо передачі у комунальну власність саме державного майна або майна, спорудженого за рахунок коштів державного бюджету, чи то об`єктів комунальної інфраструктури, яким володіє боржник у справі про банкрутство.

Матеріали справи не містять доказів належності спірного майна до об`єктів державного житлового фонду, до об`єктів права державної власності або об`єктів, споруджених за рахунок коштів державного бюджету, чи то до об`єктів комунальної інфраструктури. Тобто відсутні докази належності спірного майна до об`єктів, які згідно з імперативними нормами права вищезазначених нормативно-правових актів підлягають безумовній передачі до комунальної власності.

Визнання господарським судом Департаменту житлово-комунального господарства кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа» підтверджує наявність у сторін правовідносин за договором № 390/13 від 11.09.2013 купівлі-продажу майнових прав на квартири в одному з незавершених будівництвом спірних об`єктів, про що зазначено в ухвалі Господарського суду Запорізької області від 27.03.2018 у справі № 908/6167/15, водночас не свідчить про зведення цього об`єкту за рахунок бюджетних коштів.

Доводи скаржників, що судовим рішенням у справі № 331/3702/19 встановлено обов`язок ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа» передати спірні об`єкти до комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя, апеляційний господарський суд визнає безпідставними, Верховний Суд в постанові від 22.06.2022 у вказаній справі зазначив, що ініціатором питання передавання об`єктів незавершеного будівництва до комунальної власності має бути саме ліквідатор, а не будь-яка інша особа. Тобто, у справі № 331/3702/19 Судом наведено загальний правовий висновок щодо наявності у ліквідатора обов`язку з передавання до комунальної власності об`єктів житлового фонду за визначених законодавством умов.

Встановленими обставинами у справі спростовуються твердження скаржника щодо наявності у ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа» обов`язку з безумовної передачі у комунальну власність незавершених будівництвом об`єктів, розташованих по вул. Бородинській, 24-а і по вул. Грязнова 3-б, у м. Запоріжжі, у зв`язку з чим місцевий господарський суд правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Доводи скаржників, що місцевий господарський суд не розглянув позовні вимоги про зобов`язання ліквідатора у справі № 908/6167/15 припинити процедуру продажу спірного майна та виключення його з ліквідаційної маси, спростовується резолютивною частиною оскаржуваного рішення, яким в задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

За змістом оскаржуваного рішення судом першої інстанції зроблено висновок про відмову у задоволенні всіх позовних вимог.

Разом з тим, відносини неплатоспроможності, які виникають з моменту порушення справи про банкрутство – це врегульовані законодавцем правовідносини щодо формування грошових вимог кредиторів до боржника, визначення їх черговості, призначення арбітражного керуючого на виконання певних повноважень у справах про банкрутство, введення щодо боржника передбаченої законодавством про банкрутство процедури (розпорядження майном, санації чи ліквідації), виявлення активів боржника, їх реалізації та справедливого розподілу грошових коштів, отриманих внаслідок продажу активів боржника. З моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс правовідносин боржника, i норми законодавства про банкрутство у справах про банкрутство мають спеціальний характер щодо інших законодавчих актів України.

Положення статті 61 Кодексу України встановлюють виключний перелік об`єктів, які не підлягають включенню до ліквідаційної маси. Порядок продажу майна боржника на аукціоні регулюється положеннями стаття 68 Кодексу України з процедур банкрутства, відповідно до частини четвертої якої замовником аукціону є арбітражний керуючий, призначений господарським судом у порядку, встановленому цим Кодексом.

Своєю чергою, частина шоста статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства передбачає право оскарження дій (бездіяльності) ліквідатора до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю). Тобто, законодавець передбачив механізм поновлення порушених ліквідатором прав кредиторів у справі про банкрутство, який реалізується у спосіб звернення до господарського суду в межах справи про банкрутство зі скаргою на дії (бездіяльність) ліквідатора.

Разом з тим, ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , звертаючись із позовом про зобов`язання ліквідатора у справі № 908/6167/15 вчинити певні дії, позовні вимоги звертають до Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа».

Вищенаведені підстави є достатніми для відмови в задоволенні позову.

Водночас суд апеляційної інстанції зауважує, що Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006) зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

7. Висновки за результатами розгляду апеляційних скарг.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а оскаржене рішення зміні або скасуванню.

Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати скаржника щодо сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 і Щолкіна Миколи Володимировича на рішення Господарського суду Запорізької області від 23.04.2025 у справі № 908/6167/15 (908/1660/24) залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 23.04.2025 у справі № 908/6167/15 (908/1660/24) залишити без змін.

Стягнути з Щолкіна Миколи Володимировича ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Державного бюджету України (одержувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/22030101, код за ЄДРПОУ 37988155, рахунок отримувача UA678999980313131206082004628, код класифікація доходів бюджету 22030101) 4542,00 грн (чотири тисячі п`ятсот сорок дві гривні 00 копійок) судового збору за подання апеляційної скарги.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Державного бюджету України (одержувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/22030101, код за ЄДРПОУ 37988155, рахунок отримувача UA678999980313131206082004628, код класифікація доходів бюджету 22030101) 4542,00 грн (чотири тисячі п`ятсот сорок дві гривні 00 копійок) судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено 25.06.2026

Головуючий суддя Ю ПАРУСНІКОВ

Суддя О. ІВАНОВ

Суддя С. МАРТИНЮК