Постанова від 23 червня 2026 р. у справі №908/1005/26 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2026 м. Дніпро Справа № 908/1005/26

Центральний апеляційний господарський суд у складі колег суддів:

головуючого судді: Віннікова С.В.(доповідач)

суддів: Левшиної Г.В., Висоцького А.М.

секретар судового засідання: Мошинець Ю.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Кисельова О.О.;

від відповідача: представник не з`явився;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Запорізької міської ради на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 11.05.2026 (суддя Азізбекян Т.А., повний текст якої підписаний 15.05.2026 ) у справі № 908/1005/26,

за позовом Запорізької міської ради

до Приватного підприємства "АЛАРА КЛУБ"

про стягнення заборгованості 1 650 047,11 грн,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст заяви і ухвали суду першої інстанції

В провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває справа №908/1005/26 за позовом Запорізької міської ради до відповідача Приватного підприємства "АЛАРА КЛУБ" про стягнення заборгованості за договором оренди землі № 040926102240 від 20.11.2009 за період з 01.01.2021 по 28.02.2022 та з 01.01.2023 по 31.12.2025 в сумі 1 650 047,11грн.

27.04.2026 позивачем через систему “Електронний суд” подано заяву про забезпечення позову.

В обґрунтування цієї заяви заявник стверджує, що відповідач за період з 01.01.2021 по 28.02.2022 та з 01.01.2023 по 31.12.2025 не в повному обсязі сплачував орендну плату за користування земельною ділянкою, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість за вказаний період. Та враховуючи що на спірній земельній ділянці розташовані вищезазначені об`єкти нерухомого майна, що у своїй сукупності складають єдиний майновий комплекс, Запорізька міська рада вважає, що накладення арешту саме на зазначене майно відповідача, в межах суми позовних вимог, є доцільним та мінімально необхідним заходом для забезпечення в майбутньому виконання судового рішення. Не накладення арешту на нерухоме майно відповідача може призвести до передачі його в іпотеку пов`язаним юридичним особам, або взагалі його відчуження, що у подальшому значно ускладнить або взагалі унеможливить виконання судового рішення.

Ухвалою від 28.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 11.05.2026.Заяву Запорізької міської ради про забезпечення позову від 27.04.2026 також прийнято та призначено до розгляду у підготовчому засіданні 11.05.2026.

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та апеляційної скарги

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.05.2026 у справі №908/1005/26 у задоволенні заяви Запорізької міської ради про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 908/1005/26 відмовлено.

Не погодившись із зазначеною ухвалою до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулась Запорізької міської ради, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 11.05.2026 по справі №908/1005/26. Прийняти нову ухвалу, якою задовольнити заяву Запорізької міської ради про забезпечення позовних вимог до Приватного підприємства “Алара клуб” про стягнення заборгованості за договором оренди землі та накласти арешт в межах суми позову 1 650 047,11грн на нерухоме майно: Сарай-компресорна літ. Ц,Ц1,Ц2,Ц3 інв. № 0330, загальною площею 86,5 кв.м., розташоване за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вулиця Ленська, будинок 19н, реєстраційний номер майна 21145231, власник ПП “АЛАРА КЛУБ”, ЄДРПОУ 35553359; уборна літ.Б' інв.№0329, загальною площею 16,1 кв.м., розташоване за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вулиця Ленська, будинок 19х, реєстраційний номер майна 21145545, власник ПП “АЛАРА КЛУБ”, ЄДРПОУ 35553359; склад літ.Ю інв.№0331, загальною площею 108,6 кв.м., розташоване за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вулиця Ленська, будинок 19о, реєстраційний номер майна 21145883, власник ПП “АЛАРА КЛУБ”, ЄДРПОУ 35553359; склад літ.Щ, Щ' інв.№0334, загальною площею 27,2 кв.м., розташоване за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вулиця Ленська, будинок 19т, реєстраційний номер майна 21146225, власник ПП “АЛАРА КЛУБ”, ЄДРПОУ 35553359; їдальня літ.Ч,Ч1,Ч2,Ч3 інв.№0344, загальною площею 686,8 кв.м., розташоване за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вулиця Ленська, будинок 19к, реєстраційний номер майна 21146428, власник ПП “АЛАРА КЛУБ”, ЄДРПОУ 35553359; господарська побудова літ.е' інв.№0328, розташоване за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вулиця Ленська, будинок 19ц, реєстраційний номер майна 21146691, власник ПП “АЛАРА КЛУБ”, ЄДРПОУ 35553359; склад літ.Л1,Л2 інв.№0326, загальною площею 97,9 кв.м., розташоване за адресою:иця Ленська, будинок 19ч, реєстраційний номер майна 21150328, власник ПП “АЛАРА КЛУБ”, ЄДРПОУ 35553359; будинок, житловий літ.А,А',а інв.№0312, загальною площею 183,1 кв.м., розташоване за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вулиця Ленська, будинок 19а, реєстраційний номер майна 21144634, власник ПП “АЛАРА КЛУБ”, ЄДРПОУ 35553359.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги

Запорізька міська в обґрунтування своїх вимог посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 136, 137, 236 ГПК України.

Позивач вказує на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, оскільки суд першої інстанції мотивував відмову недоцільністю накладення арешту на грошові кошти відповідача. Проте в заяві про забезпечення позову Міська рада просила накласти арешт виключно на об`єкти нерухомого майна в межах суми позову без обмеження права користування ними, а питання про арешт грошових коштів взагалі не порушувалося.

Апелянт також зазначає, що суд застосував завищений стандарт доказування. З посиланням на усталену практику Верховного Суду (зокрема, постанови Об`єднаної палати КГС ВС від 03.03.2023 у справі №905/448/22 та ВС від 11.12.2023 у справі №922/3528/23) позивач наголошує, що у спорах про стягнення грошових коштів право відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майно чи грошима є беззаперечним, що саме по собі створює ризики для виконання майбутнього рішення суду. За таких умов вимога надати додаткові докази щодо підготовки відповідача до відчуження майна порушує баланс інтересів сторін, а обов`язок доводити неспівмірність заходів забезпечення покладається саме на відповідача.

Необхідність вжиття превентивних заходів обґрунтовується тривалим невиконанням відповідачем своїх зобов`язань. За періоди 2021– 2022 та 2023– 2025 років ПП «Алара клуб» не в повному обсязі сплачувало орендну плату за земельну ділянку комунальної власності, яка згідно з Податковим кодексом України мала становити не менше 3% від нормативно-грошової оцінки. Направлену позивачем досудову вимогу від 11.03.2026 відповідач проігнорував, що підтверджує реальну загрозу ухилення від добровільного виконання рішення суду.

Також, позивач наголошує на значному суспільному інтересі спору, оскільки недоотримання місцевим бюджетом коштів за користування землею послаблює фінансову основу місцевого самоврядування м. Запоріжжя. Вказані кошти є критично важливими в умовах воєнного стану та близькості міста до лінії бойового зіткнення, оскільки мають бути спрямовані на посилення сил оборони, цивільний захист населення, облаштування укриттів та відновлення пошкодженої інфраструктури територіальної громади.

На підставі викладеного скаржник просить апеляційну скаргу задовольнити, скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції від 11.05.2026 та постановити нову ухвалу, якою заяву Запорізької міської ради задовольнити повністю та накласти арешт на перелічене в заяві нерухоме майно ПП «Алара клуб» по вул. Ленській у м. Запоріжжі в межах суми позову 1 650 047,11 грн.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.05.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Віннікова С.В. (доповідач), судді Левшина Г.В., Висоцький А.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.05.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Запорізької міської ради на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 11.05.2026 по справі № 908/1005/26. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 24.06.2026.

У судове засідання 24.06.2026 зв`язався представник позивача (скаржника), який підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, відзиву не надав, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 24.06.2026 колегія суддів оголосила вступну та резолютивну частини постанови.

Встановлені судом першої інстанції обставини справи

Як встановлено судом першої інстанції, що інститут забезпечення позову є сукупністю тимчасових примусових заходів, метою яких є створення умов для реального виконання судового рішення, а підставою для їх застосування відповідно до ст. 136 ГПК України є наявність об`єктивних обставин, які свідчать про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист прав позивача.

Суд першої інстанції вказав, що оцінюючи ризики наслідків заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на перелічене нерухоме майно Приватного підприємства «Алара клуб» (а саме: Сарай-компресорна літ. Ц,Ц1,Ц2,Ц3 інв. № 0330, загальною площею 86,5 кв.м., розташоване за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вулиця Ленська, будинок 19н, реєстраційний номер майна 21145231, власник ПП “АЛАРА КЛУБ”, ЄДРПОУ 35553359; уборна літ.Б' інв.№0329, загальною площею 16,1 кв.м., розташоване за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вулиця Ленська, будинок 19х, реєстраційний номер майна 21145545, власник ПП “АЛАРА КЛУБ”, ЄДРПОУ 35553359; склад літ.Ю інв.№0331, загальною площею 108,6 кв.м., розташоване за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вулиця Ленська, будинок 19о, реєстраційний номер майна 21145883, власник ПП “АЛАРА КЛУБ”, ЄДРПОУ 35553359; склад літ.Щ, Щ' інв.№0334, загальною площею 27,2 кв.м., розташоване за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вулиця Ленська, будинок 19т, реєстраційний номер майна 21146225, власник ПП “АЛАРА КЛУБ”, ЄДРПОУ 35553359; їдальня літ.Ч,Ч1,Ч2,Ч3 інв.№0344, загальною площею 686,8 кв.м., розташоване за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вулиця Ленська, будинок 19к, реєстраційний номер майна 21146428, власник ПП “АЛАРА КЛУБ”, ЄДРПОУ 35553359; господарська побудова літ.е' інв.№0328, розташоване за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вулиця Ленська, будинок 19ц, реєстраційний номер майна 21146691, власник ПП “АЛАРА КЛУБ”, ЄДРПОУ 35553359; склад літ.Л1,Л2 інв.№0326, загальною площею 97,9 кв.м., розташоване за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вулиця Ленська, будинок 19с, реєстраційний номер майна 21146901, власник ПП “АЛАРА КЛУБ”, ЄДРПОУ 35553359; склади літ.Я,Я1 інв.№0325, загальною площею 77,0 кв.м., розташоване за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вулиця Ленська, будинок 19щ, реєстраційний номер майна 21147071, власник ПП “АЛАРА КЛУБ”, ЄДРПОУ 35553359; недобудований склад літ.Н', розташоване за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вулиця Ленська, будинок 19ч, реєстраційний номер майна 21150328, власник ПП “АЛАРА КЛУБ”, ЄДРПОУ 35553359; будинок, житловий літ.А,А',а інв.№0312, загальною площею 183,1 кв.м., розташоване за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вулиця Ленська, будинок 19а, реєстраційний номер майна 21144634, власник ПП “АЛАРА КЛУБ”, ЄДРПОУ 35553359) такий захід може вважатися доцільним лише тоді, коли майно відповідача може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Крім того, місцевий господарський суд дійшов висновку, що вартість переліченого майна в рази перевищує суму, заявлену в межах позовних вимог.

Також суд першої інстанції зазначив, що відповідно до приписів ст.ст. 14, 42, 74, 76, 77 ГПК України та правових висновків Верховного Суду (зокрема, постанови від 04.05.2023 у справі № 916/3710/22), обов`язок обґрунтування підстав та надання належних, достатніх і допустимих доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується необхідність забезпечення позову, покладається виключно на заявника. На думку суду, достатньо обґрунтованою є заява, підтверджена доказами вчинення відповідачем конкретних дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання (як-от реалізація майна чи підготовчі дії до його відчуження, приховування або витрачання коштів не для розрахунків із позивачем, укладення договорів поруки чи застави тощо), тоді як саме лише посилання на потенційну можливість невиконання судового рішення не є підставою для задоволення заяви.

З огляду на це, посилаючись на статтю 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на мирне володіння своїм майном, суд першої інстанції дійшов висновку, що забезпечення права позивача на ефективний захист не може виправдовувати свавільне втручання у права відповідача шляхом накладення арешту на майно за умови подання необґрунтованої та не підтвердженої належними доказами заяви.

Зважаючи на недоведеність заявлених обставин, господарський суд відмовив у вжитті заходів забезпечення позову, одночасно роз`яснивши заявнику його право на повторне звернення з відповідною заявою.

За наслідками розгляду позову Господарським судом Запорізької області прийнято оскаржуване рішення у даній справі.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Колегія суддів констатує, що причиною звернення з апеляційною скаргою стала незгода позивача з оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції повністю та вимога винести нову ухвалу, якою заяву про забезпечення позову задовольнити в повному обсязі.

Розглянувши апеляційну скаргу, колегія суддів зазначає наступне.

Предметом апеляційного оскарження є ухвала Господарського суду Запорізької області від 11.05.2026, якою залишено без задоволення заяву Запорізької міської ради про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке належить Приватному підприємству "АЛАРА КЛУБ" (ЄДРПОУ 35553359), а саме на: Сарай-компресорна літ. Ц,Ц1,Ц2,Ц3 інв. № 0330, загальною площею 86,5 кв.м., реєстраційний номер майна 21145231; уборна літ.Б' інв.№0329, загальною площею 16,1 кв.м., реєстраційний номер майна 21145545; склад літ.Ю інв.№0331, загальною площею 108,6 кв.м., реєстраційний номер майна 21145883; склад літ.Щ, Щ' інв.№0334, загальною площею 27,2 кв.м., реєстраційний номер майна 21146225; їдальня літ.Ч,Ч1,Ч2,Ч3 інв.№0344, загальною площею 686,8 кв.м., реєстраційний номер майна 21146428; господарська побудова літ.е' інв.№0328, реєстраційний номер майна 21146691; склад літ.Л1,Л2 інв.№0326, загальною площею 97,9 кв.м., реєстраційний номер майна 21146901; склади літ.Я,Я1 інв.№0325, загальною площею 77,0 кв.м., реєстраційний номер майна 21147071; недобудований склад літ.Н', реєстраційний номер майна 21150328; будинок, житловий літ.А,А',а інв.№0312, загальною площею 183,1 кв.м., реєстраційний номер майна 21144634, які розташовані за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вулиця Ленська, будинок 19 (із відповідними літерами будівель), в межах суми заявлених позовних вимог - 1 650 047,11 грн.

Згідно зі ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 6, 8 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в абз. 2 п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову оцінюється обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 25.03.2019 року у справі № 920/622/18).

Велика Палата Верховного Суду вже виснувала про те, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. Важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 року у справі N 914/1570/20).

Велика Палата Верховного Суду констатує, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії (судом врахована позиція Великої Палати Верховного Суду викладена у постанові від 24.04.2024 року у справі № 754/5683/22).

Отже, питання задоволення заяви про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру заявлених позовних вимог та обставин справи, а заявлений захід забезпечення позову має перебувати у зв`язку з предметом позовної вимоги.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 73 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. У даному випадку Запорізька міська рада не надала належних доказів того, що відповідач вчиняє або готується вчинити дії, які можуть унеможливити виконання майбутнього рішення суду у даній справі.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, які свідчать про реальну загрозу невиконання судового рішення, наприклад: відчуження чи підготовка до відчуження майна, виведення активів, витрачання коштів не для розрахунків з кредитором. Самі лише посилання на потенційну можливість ухилення від виконання рішення не є достатніми підставами для вжиття заходів забезпечення позову.

Предметом спору у даній справі є стягнення грошових коштів (заборгованості з орендної плати).

Колегія суддів зазначає, що у спорах про стягнення грошових коштів ризик незабезпечення позову є потенційно очевидним, оскільки відповідач у будь-який момент має право розпорядитися своїм майном, що узгоджується з правовою позицією Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною у постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22.

Разом з тим, за змістом статті 137 ГПК України, обраний захід забезпечення позову повинен бути співмірним із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає оцінку судом негативних наслідків для відповідача та співвідношення їх із розміром заявленого боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, Запорізька міська рада просить накласти арешт на цілісний майновий комплекс, що складається з 10 (десяти) окремих об`єктів нерухомого майна (включаючи капітальну будівлю їдальні площею 686,8 кв.м. та житловий будинок площею 183,1 кв.м.).

Проте, заявником не надано суду доказів (довідок БТІ, витягів про балансову чи ринкову вартість) щодо вартості зазначених об`єктів нерухомості.

На відміну від грошових коштів, які є подільною річчю і арешт яких у межах певної суми не обмежує право розпорядження рештою коштів на рахунку, об`єкти нерухомого майна є фізично та юридично неподільними в контексті внесення записів про заборону відчуження до Державного реєстру речових прав.

Задоволення заяви у запропонованій позивачем редакції призведе до накладення арешту на всі 10 зазначених об`єктів нерухомості в цілому (включаючи капітальні споруди та житловий будинок).

Відтак, за відсутності таких даних, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що накладення арешту на таку значну кількість капітальних споруд для забезпечення позову на суму 1 650 047,11 грн є очевидно неспівмірним, адекватність заходу не є доведеною, а сам арешт за таких умов покладе на відповідача надмірний тягар. Посилання апелянта на нормативну грошову оцінку самої земельної ділянки колегією суддів відхиляються, оскільки вартість орендованої землі комунальної власності не відображає і не визначає вартість приватного майна (будівель) відповідача, що на ній розташовані.

Крім того, помилковим є твердження апелянта про те, що саме відповідач має доводити недоцільність заходів забезпечення позову. Відповідно до статей 73, 74, 136 ГПК України, обов`язок доведення обставин, які обґрунтовують необхідність забезпечення позову, покладається саме на заявника. Відсутність належних доказів ризиків не може бути компенсована перекладенням цього обов`язку на іншу сторону.

За таких обставин накладення арешту саме на нерухоме майно є передчасним та не обґрунтованим необхідністю.

Посилання апелянта на окремі постанови Верховного Суду не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, оскільки у наведених справах суди виходили з наявності конкретних встановлених ризиків, підтверджених доказами. Натомість у даній справі такі ризики носять припущуваний характер.

Так само доводи щодо суспільної значущості спору, інтересів територіальної громади та умов воєнного стану не можуть підміняти собою процесуальні критерії застосування заходів забезпечення позову. Закон не передбачає можливості їх застосування виключно з мотивів публічного інтересу без доведення ризиків, визначених статтею 136 ГПК України.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для забезпечення позову, а доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки обставин справи та не спростовують правильності оскаржуваної ухвали.

Таким чином, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвалу Господарського суду Запорізької області від 11.05.2026 слід залишити без змін.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду зміні або скасуванню.

Судові витрати

Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати скаржника щодо сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Запорізької міської ради залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 11.05.2026 по справі №908/1005/26 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена та підписана 29.06.2026.

Головуючий суддя С.В. Вінніков

Суддя Г.В. Левшина

Суддя А.М. Висоцький