Постанова від 17 червня 2026 р. у справі №917/32/26 — Східний апеляційний господарський суд

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року м. Харків Справа № 917/32/26

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Крестьянінов О.О. , суддя Тарасова І.В.

за участю секретаря судового засідання Довгань А.О.

розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ ОЙЛ ГРУПП" (вх. № 836 П/2)

на рішення Господарського суду Полтавської області від 23.03.2026 у справі №917/32/26 (суддя Киричук О.А.)

за позовом Комунального некомерційного підприємства "Криворізька міська лікарня №7" Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ ОЙЛ ГРУПП", Шлях Київ-Харків, корпус 134 км., Пирятинський р-н, Полтавська обл.,

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "СИНЕРГІЯ СИСТЕМ", м.Київ,

про стягнення 384 774,38 грн,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2025 року Комунальне некомерційне підприємство "Криворізька міська лікарня №7" Криворізької міської ради звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ ОЙЛ ГРУПП", у якому просить стягнути заборгованість у розмірі 384 774,38 грн, у тому числі: вартість неотриманого оплаченого товару за договором поставки №418 від 30.01.2024 на суму 374 673,60 грн та 3% річних у розмірі 10 100,78 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилався на невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки №418 від 30.01.2024 (далі- Договір) в частині поставки палива на суму 374 673,60 грн, вартість якого сплачена позивачем на виконання вказаного договору та правом на отримання якого позивач позбавлений через відсутність палива на АЗС відповідача.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 20.02.2026 відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ “ГАРАНТ ОЙЛ ГРУПП” про розгляд справи в порядку загального позовного провадження; залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю “СИНЕРГІЯ СИСТЕМ”; запропоновано третій особі надати документально підтверджені письмові пояснення; витребувано у Комунального некомерційного підприємства “Криворізька Міська лікарня № 7” Криворізької міської ради оригінали талонів бренду “АВІАС” на Дизельне паливо у загальній кількості 7080 л з відповідними номерами (копії яких додані до позовної заяви), на підставі ч. 6 ст. 91 ГПК України.

11.03.26 від позивача надійшли оригінали талонів бренду “АВІАС” на Дизельне паливо у загальній кількості 7080 л з відповідними номерами (копії яких додані до позовної заяви).

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 23.03.2026 у справі №917/32/26 позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ ОЙЛ ГРУПП" на користь Комунального некомерційного підприємства "Криворізька міська лікарня №7" Криворізької міської ради 374 673,60 грн боргу, 4496,08 грн відшкодування витрат зі сплати судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Зокрема, суд дійшов висновку про невиконання відповідачем умов договору щодо належної поставки товару та виникнення у нього зобов`язання із компенсації позивачу вартості талонів, що не були отоварені. У зв`язку з цим вважав про обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог про стягнення із відповідача 374 673,60 грн та задоволення позову в цій частині. Щодо вимог про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 10 100,78 грн суд зазначив про недоведеність позивачем обставин звернення до відповідача до подання позову з вимогою про виконання зобов`язання чи повернення коштів за неотриманий товар; із врахуванням визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення 3% річних задоволенню не підлягають.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ ОЙЛ ГРУПП" частково не погодилося з рішенням Господарського суду Полтавської області від 23.03.2026, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить:

- скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 23.03.2026 у справі №917/32/26 в частині задоволених вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову Комунального некомерційного підприємства "Криворізька міська лікарня № 7" Криворізької міської ради (код ЄДРПОУ 01985995), відмовити повністю;

- поновити ТОВ "ГАРАНТ ОЙЛ ГРУПП" (код ЄДРПОУ 25392923), в порядку ч. 2 ст. 256 ГПК України, строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Полтавської області від 23.03.2026 у справі № 917/32/26;

- на час апеляційного провадження зупинити дію рішення Господарського суду Полтавської області від 23.03.2026 у справі №917/32/26.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає про таке:

- судом першої інстанції не проаналізовано належним чином умови Договору №418 від 30.01.2024, зокрема положення п. 3.7 Договору, з якого чітко вбачається, що оплата товару здійснюється виключно по факту поставки товару за підписаною між сторонами видатковою накладною, яка і підтверджує перехід права власності на товар від Постачальника до Замовника. Отриманий по вищевказаній видатковій накладній товар був оплачений покупцем платіжною інструкцією № 667 від 15.07.2024 на суму оплати – 379 965,60 грн. Отже підпис уповноваженим представником позивача на видатковій накладній №Рн240701/004 від 01.07.2024 та її оплата підтверджує повну поставку товару позивачу;

- також належне виконання відповідачем Договору підтверджується оприлюдненим самим позивачем у загальному доступі на офіційному сайті з держзакупівель за посиланням https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2024-01-22-007917-a Звітом про виконання договору про закупівлю (Звіт про виконання Договору № 418 від 30.01.2024 року з офіційного сайту https://prozorro.gov.ua – доданий до Відзиву), який не був досліджений судом першої інстанції; у Звіті вказано, що відсутні причини розірвання Договору № 418 від 30.01.2024;

- безпідставними є доводи позивача про придбання на умовах Договору талонів бренду «Авіас» саме у відповідача;

- на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів (у зв`язку із задоволенням клопотання відповідача про витребування оригінали талонів) позивач надав суду оригінали талонів бренду «АВІАС» на Дизельне паливо у загальній кількості 7080 л з відповідними номерами, копії яких додані до позовної заяви. Позивач вказує, що у нього залишились невикористаними талони на дизельне пальне у кількості 7080 л (скретч-картки номіналом 10л – 24 шт., номіналом 20л – 90 шт., номіналом 30л – 168 шт., ) на суму 374 673,60 грн. Проте, відповідачем в ході судового розгляду справи належними доказами не підтверджено та не доведено суду можливості отоварення залишку талонів бренду «АВІАС» на АЗС «Укрнафта» (перелік яких наведено у Додатку № 2 до договору), а також реальної можливості відвантаження палива як у спірні дати, на які посилається позивач, так і в будь-які інші дати до моменту звернення позивача з цим позовом;

- судом першої інстанції не надано належної правової оцінки та не взято до уваги додані відповідачем до відзиву Додаток № 1 у вигляді Специфікації, з якого вбачається, що на умовах Договору № 418 від 30.01.2024 року позивачу поставлялися довірчі документи на дизельне паливо для генераторів саме бренду ПАТ «Укрнафта» та Додаток № 2 з переліком АЗС в якому зазначені лише АЗС «Укрнафта»;

- при наявності вищезазначених належних та допустимих доказів ТОВ "ГАРАНТ ОЙЛ ГРУПП" про те, що на умовах Договору №418 від 30.01.2024 поставлялися довірчі документи бренду «Укрнафта», суд дійшов безпідставних висновків про поставку на умовах Договору №418 від 30.01.2024 саме талонів бренду «АВІАС»;

- саме ТОВ "ГАРАНТ ОЙЛ ГРУПП" надані докази - Додаток № 1 у вигляді Специфікації та Додаток № 2 у вигляді переліку АЗС, які свідчать про поставку на умовах Договору № 418 від 30.01.2024 лише талонів бренду «Укрнафта» в кількості 7180 літрів дизельного палив для генераторів за довірчими документами (талонами пластиковими/скретч-картками на підставі видаткової накладної № Рн240701/004 від 01.07.2024. Отже, оскаржуване рішення суперечить доказам відповідача щодо мережі АЗС та базується на припущеннях;

- намагання позивача отоварити додані до позову талони на АЗС «Укрнафта» є безпідставними, адже вони є довірчими документами іншої мережі, а саме мережі бренду «АВІАС»;

- позивач не долучив до позову жодних доказів (наприклад Актів приймання-передачі талонів, Специфікацій із реєстром номерів талонів та/або інше) на підтвердження того, що додані до позову талони бренду «АВІАС» були отримані ним саме від відповідача і саме на умовах Договору № 418 від 30.01.2024; доказів обміну талонів, що поставлялися на умовах Договору №418 від 30.01.2024 з бренду «Укрнафта» на бренд «АВІАС» позивачем до позову не надано;

- позивачем не спростовано в ході розгляду справи, що між ним та іншими юридичними особами, зокрема, ТОВ «СИНЕРГІЯ СИСТЕМ» був укладений Договір по якому також неодноразово закуповувались талони мережі АЗС бренду «АВІАС», що свідчить по те, що спірні талони були отримані позивачем не від відповідача і не за Договором №418 від 30.01.2024;

- судом не досліджено питання чи є ТОВ "ГАРАНТ ОЙЛ ГРУПП" належним відповідачем у справі;

- зі змісту Договору вбачається, що саме позивач зобов`язаний самовивозенням забезпечити отоварення талонів за наслідком пред`явлення їх у відповідні строки на відповідних АЗС. Проте позивачем не надано будь-яких доказів відмови йому у відвантаженні палива по талонах при відповідному зверненні (незалежно від того, хто був постачальником таких талонів), а також не надано доказів відсутності палива на АЗС;

- за відсутності доказів відмови в отоваренні талонів на АЗС, визначених та вказаних Постачальником згідно дозволів на відпуск Товару, при відповідному зверненні уповноважених осіб позивача, оскаржуване рішення ґрунтується на припущеннях.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2026 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Тарасова І.В.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.05.2026, у зв`язку із знаходженням у відпустці судді Білоусової Я.О., для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Тарасова І.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.05.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ ОЙЛ ГРУПП" (вх. № 836 П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від 23.03.2026 у справі №917/32/26. Розгляд справи призначено на 18.06.2026. Встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв і клопотань по суті справи та з процесуальних питань - 15 днів з дня вручення даної ухвали. Витребувано у Господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/32/26. Повідомлено, що участь сторін у судовому засіданні не є обов`язковою. Неявка сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

12.06.2026 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому позивач проти доводів апеляційної скарги заперечує та зазначає про таке:

- згідно п. 3 додаткової угоди від 21.06.2024 №1 до Договору №418 від 30.01.2024 внесені зміни до Додатку №2 Договору. Додаток №2 викладено в новій редакції та зазначено, що Постачальник здійснює реалізацію нафтопродуктів, в тому числі і за довірчими документами мережі бренду «АВІАС»;

- згідно видаткової накладної №Рн240701/004 від 01.07.2024 відповідач поставив/передав у користування дизельне паливо для генераторів за довірчими документами (талони пластикові/скретч картки) на загальну кількість 7189 літрів дизельного палива після укладання Додаткової угоди №1 до Договору №418 від 30.01.2024, тобто після внесення змін до вищезгаданого Додатку №2;

- безпідставними є доводи апелянта про те, що позивач не долучив до позову жодних доказів (наприклад актів приймання-передачі талонів, специфікацій із реєстром номерів талонів та/або інше) на підтвердження отримання талонів бренду «АВІАС» саме від відповідача. Відповідач передав зазначені в позовній заяві талони на пальне без актів приймання-передачі талонів, специфікацій із реєстром номерів талонів;

- доводи відповідача щодо оприлюдненого позивачем на офіційному сайті https://prozorro.gov.ua Звіту про виконання договору про закупівлю та відсутність причини розірвання договору №418 від 30.01.2024 є безпідставними, оскільки на момент публікації Звіту позивач оплатив вартість пального, а відповідач передав відповідну кількість талонів на пальне і позивач мав намір отримати дизельне паливо для генераторів.

Позивач також зазначає, що у зв`язку з частими оголошеннями повітряної тривоги у м. Кривому Розі та перебоями в роботі Інтернету, ним пропущено строк подачі відзиву на апеляційну скаргу; просить поновити пропущений строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та врахувати його при вирішенні спору по суті.

У судове засідання 18.06.2026, що відбувалось в режимі відеоконференції, з`явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини нез`явлення суд не повідомили, про час, день та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.

У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд в ухвалі від 06.05.2026 доводив до відома учасників справи, що участь сторін у судовому засіданні не є обов`язковою. Неявка сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи, що правова позиція відповідача викладена в апеляційній скарзі та інших процесуальних документах по суті спору, що містяться у справі, відповідач про час день та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, явка сторін у судове засідання обов`язковою не визнавалась, колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності представника відповідача за наявними у справі документами.

Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Оскільки апелянтом рішення Господарського суду Полтавської області від 23.03.2026 у справі №917/32/26 оскаржується лише в частині задоволених позовних вимог, а саме, в частині стягнення з ТОВ "ГАРАНТ ОЙЛ ГРУПП" на користь КНП "Криворізька міська лікарня №7" Криворізької міської ради 374 673,60 грн боргу, апеляційний перегляд оскаржуваного рішення здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, заслухавши представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України в межах вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 30.01.2024 між Комунальним некомерційним підприємством “Криворізька міська лікарня №7” Криворізької міської ради (далі – Позивач, Замовник) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ГАРАНТ ОЙЛ ГРУПП” (надалі - Постачальник/Відповідач), було укладено Договір поставки №418 (надалі — Договір).

Відповідно до п. 2.1. Договору Постачальник зобов`язується поставити через мережу АЗС Постачальника або партнерських АЗС у власність Замовнику товар-Пально-мастильні матеріали (надалі — Товар, ПММ), який зазначений в п. 2.1. цього Договору — дизельне паливо для генераторів (Код ДК 021:2015:09130000-9 Нафта і дистиляти) за довірчими документами (талони пластикові/скретч-картки), що далі надають право на одержання ПММ.

Закупівля палива для генераторів здійснювалась за рахунок бюджетних коштів (місцевий бюджет).

Згідно п.2.2 Договору Замовник зобов`язується прийняти Товар на АЗС та оплатити його на умовах цього Договору.

Згідно п. 2.3. Договору найменування Товару, вид, марка, кількість, ціна, інформація щодо нормативно-технічної документації, вимогам яких відповідає Товар, тощо, наведені в Специфікації, що є Додатком №1 до Договору (далі - Специфікація).

Пункт 3.3 визначає суму Договору, яка становить: 455 736, 00 грн. (чотириста п`ятдесят п`ять тисяч сімсот тридцять шість гривень), у тому числі ПДВ: 75 956, 00 грн. (сімдесят п`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят шість гривень).

Ціна Товару зазначається у Специфікації та включає в себе: вартість Товару включно з вартістю зберігання, всі податки, збори, необхідні платежі, що сплачуються або мають бути сплачені згідно із законодавством України, а також всі інші витрати Постачальника, у тому числі по взаємовідносинах із АЗС, пов`язані з виконанням Договору (п. 3.2 Договору).

Згідно п. 3.6 Договору обсяги поставки Товару та сума Договору можуть бути змінені Замовником у зв`язку зі зменшенням реального фінансування Замовника.

Згідно п. 3.7 Договору оплата за даним договором здійснюється Замовником в національній валюті у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахункових рахунок Виконавця не пізніше 15 календарних днів з моменту поставки товару на підставі видаткової накладної. У разі затримки бюджетного фінансування, розрахунок за надані послуги здійснюється Замовником протягом 10-ти банківських днів з дня отримання бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок.

У розділі 4 Договору сторони узгодили прядок поставки Товару.

Зокрема, згідно п.4.1 Договору поставка товару здійснюється Постачальником партіями протягом строку дії Договору за Заявкою Замовника, підписаною уповноваженими особами, шляхом передачі Постачальником Замовнику бланків дозволів, а саме: талони пластикові/скретч картки, які не є засобом розрахунків/платежів між Сторонами. Талони пластикові/скретч картки (бланк) містить інформацію про вид і об`єм нафтопродуктів, якими буде заправлений автотранспорт Замовника при наданні таких Бланків на АЗС протягом терміну дії такого бланку. Передача довірчих документів (талони пластикові/скретч картки) в строки, встановлені цим Договором, здійснюються за адресою Замовника, яка зазначена в Договорі (м. Кривий Ріг, вул. Маршака, буд. 1а) за власний рахунок Постачальника.

Пунктом 4.2. Договору встановлено, що Постачальник гарантовано зобов`язується забезпечити відпуск товару (фактичну заправку автотранспорту Замовника) згідно бланку-дозволу (талони пластикові /скретч-картки) за наявності технічної можливості на АЗС. При цьому Замовник має право безпосереднього вибору будь-якої АЗС Постачальника (Додаток №2 договору) або партнерських АЗС, розташованих на території м. Кривого Рогу та Дніпропетровської області (у тому числі щонайменше однієї АЗС — в межах п`яти км від місцезнаходження Покупця).

Згідно п. 4.3. Договору Постачальник несе всі ризики щодо втрати чи пошкодження Товару до його фактичної передачі (відпуску Товару на АЗС) Замовнику згідно з умовами Договору.

Термін дії талонів/скетч-карток становить не менше одного року. У разі завершення терміну дії талонів/скретч карток Постачальник зобов`язується продовжити їх термін дії або замінити на інші та відпускати паливо по таких талонах або скретч/картам з АЗС до повного використання талонів Замовником. Строк поставки товару до 25.12.2024 року (п.4.5 договору).

Згідно п.4.6. Договору строк поставки товару: до 25.12.2024 року.

Згідно п.6.1 Договору Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами та діє до 31.12.2024 року.

21.06.2024 між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Договору №418 від 30.01.2024 згідно п.1 якої: сторони домовилися збільшити ціну за одиницю Товару, не збільшуючи при цьому суми Договору та не погіршуючи його якість (надалі – Додаткова угода № 1).

Ціна за 1 л збільшується з 44,68 грн до 52,92 грн з ПДВ.

Пунктом 2 Додаткової угоди № 1 сторони дійшли згоди про зменшення обсягу закупівлі Товару (з 10200 л до 8611,7913 л.) в межах суми Договору.

Пунктом 3 Додаткової угоди №1 до Договору №418 від 30.01.2024 сторони також погодили внести зміни в Додаток №2 Договору «Перелік АЗС», та викласти його в новому вигляді.

Означеним Додатком №2 Додаткової угоди №1 до Договору №418 від 30.01.2024 сторонами встановлено перелік АЗС, з яких ТОВ "ГАРАНТ ОЙЛ ГРУПП" здійснює реалізацію нафтопродуктів, в тому числі за довірчими документами (талони пластикові/скретч- картки).

На виконання умов Договору ТОВ "ГАРАНТ ОЙЛ ГРУПП" передало, а КНП “Криворізька МР №7” отримало за видатковою накладною №Рн240701/004 від 01.07.2024 дизельне паливо для генераторів за довірчими документами (талони пластикові/скретч-картки) у кількості 7180 літрів. Даний товар був оплачений позивачем про що свідчить платіжна інструкція № 667 від 15.07.2024 року на суму оплати – 379 965,60 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначав, що згідно видаткової накладної №Рн240701/004 від 01.07.2024 відповідач поставив/передав у користування дизельне паливо для генераторів за такими довірчими документами (талони пластикові/скретч картки):

номіналом 10 л - 24 талони, серійний номер: 0786167, 0786168, 0786169, 0786170, 0788479, 0788480, 0788477, 0788478, 0788475, 0788476, 0788473, 0788474, 0788471, 0788472, 0788469, 0788470, 0788467, 0788468, 0788465, 0788466, 0788463, 0788464, 0788461, 0788462;

номіналом 20 л - 90 талонів, серійний номер: 0756488, 0756485, 0756486, 0756483, 0756484, 0756481, 0756482, 0756519, 0756520, 0756517, 0756518, 0756515, 0756516, 0756513, 0756514, 0756511, 0756512, 0756509, 0756510, 0756507, 0756508, 0756505, 0756506, 0756503, 0756504, 0756501, 0756502, 0679331, 0679332, 0679333, 0679334, 0679335, 0679336, 0679337, 0679338, 0679339, 0679340, 0756539, 0756540, 0756537, 0756538, 0756535, 0756536, 0756533, 0756534, 0756531, 0756532, 0756529, 0756530, 0756527, 0756528, 0756525, 0756526, 0756523, 0756524, 0756521, 0756522, 0756559, 0756560, 0756557, 0756558, 0756555, 0756556, 0756553, 0756554, 0756551, 0756552, 0756549, 0756550, 0756547, 0756548, 0756545, 0756546, 0756543, 0756544, 0756541, 0756542, 0756541, 0756499, 0756500, 0756497, 0756498, 0756495, 0756496, 0765493, 0756494, 0756491, 0756492, 0756489, 0756490, 0756487;

номіналом 30 л - 168 талонів, серійний номер: 2361707, 2361708, 2361705, 2361706, 2361703, 2361704, 2361701, 2361702, 2361599, 2361600, 2361597, 2361598, 2361595, 2361596, 2361593, 2361594, 2361591, 2361592, 2361589, 2361590, 2361587, 2361588, 2361585, 2361586, 2361583, 2361584, 2361709, 2361710, 2361699, 2361700, 2361697, 2361698, 2361695, 2361696, 2361693, 2361694, 2361691, 2361692, 2361689, 2361690, 2361687, 2361688, 2361685, 2361686, 2361683, 2361684, 2361681, 2361682, 2361679, 2361680, 2361677, 2361678, 2361675, 2361676, 2361673, 2361674, 2361671, 2361672, 2361669, 2361670, 2361667, 2361668, 2361665, 2361666, 2361663, 2361664, 2361661, 2361662, 2361579, 2361580, 2361577, 2361578, 2361575, 2361576, 2361573, 2361574, 2361571, 2361572, 2361569, 2361570, 2361567, 2361568, 2361565, 2361566, 2361563, 2361564, 2361561, 2361562, 2361639, 2361640, 2361637, 2361638, 2361635, 2361636, 2361633, 2361634, 2361634, 2361631, 2361632, 2361629, 2361630, 2361627, 2361628, 2361625, 2361626, 2361623, 2361624, 2361621, 2361622, 2361559, 2361560, 2361557, 2361558, 2361555, 2361556, 2361553, 2361554, 2361551, 2361552, 2361549, 2361550, 2361547, 2361548, 2361548, 2361545, 2361546, 2361543, 2361544, 2361541, 2361542, 2361659, 2361660, 2361657, 2361658, 2361655, 2361656, 2361653, 2361654, 2361651, 2361652, 2361649, 2361650, 2361647, 2361648, 2361645, 2361646, 2361643, 2361644, 2361641, 2361642, 2361619, 2361620, 2361617, 2361618, 2361615, 2361616, 2361613, 2361614, 2361611, 2361612, 2361609, 2361610, 2361607, 2361608, 2361605, 2361606, 2361603, 2361604, 2361601, 2361602.

На підтвердження зазначених у позові обставин, на виконання вимог ухвали Господарського суду Полтавської області від 20.02.2026 про витребування доказів (у зв`язку із задоволенням клопотання відповідача про витребування оригінали талонів) позивач надав суду оригінали талонів бренду “АВІАС” на дизельне паливо у загальній кількості 7080 л з відповідними номерами, копії яких додані до позовної заяви.

Також у позовній заяві позивач зазначає, що:

- АЗС, починаючи з 12 лютого відмовляє позивачу у видачі дизельного палива за придбаними талонами з посиланням на відсутність пального на АЗС, що призводить до реального зриву роботи в КНП “Криворізька міська лікарня №7” КМР, яка є лікарнею міста Кривого Рогу (обслуговує мешканців міста Кривий Ріг та прилеглих до міста сіл), в частині безперебійної роботи генераторів, особливо у період дії військового стану;

- в результаті, у позивача залишились невикористаними талони на дизельне пальне у кількості 7080 л (скретч-картки номіналом 10 л - 24 шт., номіналом 20л - 90 шт., номіналом 30л - 168шт., ) на суму 374 673,60 грн;

- на даний час, позивач не має змоги скористатися своїм же майном, тобто відповідач перешкоджає у вільному користуванні та розпорядженні пальним, яке знаходиться на відповідальному безкоштовному зберіганні у відповідача.

- відповідачем порушено умови вказаного договору про закупівлю, оскільки позивач не має можливості використати талони за призначенням та здійснити повну вибірку оплаченого ним пального;

- відтак у відповідача виник обов`язок з повернення позивачу кошти за пальне;

- своїми діями відповідач порушив права позивача, оскільки обов`язок відповідача здійснити обмін талонів на пальне, які були придбані на підставі Договору поставки №418, відповідач не виконав;

- розмір збитків складає 374 673,60 грн із розрахунку: 379 965,60 грн : 7180л = 52,92 грн х 7080 л = 374 673,60 грн, де 379 965,60 грн - сума сплачена відповідачу згідно платіжного доручення №667 з урахуванням ПДВ; 7180л – кількість оплаченого дизельного палива згідно видаткової накладної; 52,92 грн – вартість 1 л дизельного палива з урахуванням ПДВ; 7080 л кількість дизельного пального, яке винен відповідач; 374 673,60 грн – сума збитків.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом про стягнення з відповідача вартості палива на суму 374 673,60 грн, яка сплачена позивачем на виконання Договору, проте позивач не має можливості використати талони за призначенням та здійснити повну вибірку оплаченого ним пального.

Рішення суду першої інстанції, яким позовні вимоги КНП "Криворізька міська лікарня №7" Криворізької міської ради частково задоволені, є предметом апеляційного перегляду в частині задоволених позовних вимог.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає таке.

Предметом спору даної справи є обставини виконання відповідачем обов`язку з поставки товару за Договором поставки №418 від 30.01.2024.

За приписами ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Укладений правочин за своїм змістом та правовою природою підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 цієї статті визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до положень ст.ст. 662, 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Таким чином, укладення між позивачем та відповідачем Договору поставки №418 від 30.01.2024 спрямоване на отримання останнім плати за товар, що кореспондується із обов`язком відповідача здійснити поставку товару позивачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Частиною 1 ст. 692 ЦК визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За приписами ст.ст. 509, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Частиною 2 цієї статті встановлено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов Договору поставки №418 від 30.01.2024 ТОВ "ГАРАНТ ОЙЛ ГРУПП" передало, а КНП “Криворізька МР №7” отримала за видатковою накладною № Рн240701/004 від 01.07.2024 дизельне паливо для генераторів за довірчими документами (талони пластикові/скретч-картки) у кількості 7180 літрів. Даний товар був оплачений позивачем про що свідчить платіжна інструкція №667 від 15.07.2024 року на суму оплати – 379 965,60 грн.

Факт отримання оплати відповідачем не заперечується.

Поряд з цим, позивач зазначає, що відповідач відмовляє позивачу у видачі дизельного палива за придбаними талонами з посиланням на відсутність пального на АЗС, що призводить до реального зриву роботи в КНП “Криворізька міська лікарня №7” КМР, яка є лікарнею міста Кривого Рогу (обслуговує мешканців міста Кривий Ріг та прилеглих до міста сіл), в частині безперебійної роботи генераторів, особливо у період дії військового стану.

Судом встановлено, що враховуючи умови Договору, зокрема, п. 2.1. Договору Постачальник зобов`язується поставити через мережу АЗС Постачальника або партнерських АЗС у власність Замовнику товар - пально-мастильні матеріали, а саме, дизельне паливо для генераторів за довірчими документами (талони пластикові/скретч-картки), що далі надають право на одержання ПММ.

Так, постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997 затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, згідно яких торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів (надалі - АЗС) (абзац 2 п.3 Правил).

Згідно з п. 9 Правил, розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов`язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.

Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 №281/171/578/155 затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі - Інструкція).

Згідно з п.3 Інструкції, талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.

Форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона. При цьому необхідними елементами змісту талона є його серійний та порядковий номери (п. 10.3.3.1 Інструкції).

Заправлення за талонами відображається у змінному звіті АЗС за формою №17-НП (п. 10.3.3.2 Інструкції).

За загальним правилом для отримання товару на АЗС покупець пред`являє оператор у АЗС картку (талон) на пальне. Оператор АЗС здійснює відповідну ідентифікацію талону / картки на пальне, здійснює фактичну передачу (видачу) товару відповідної марки та кількості, після чого талон / картка на пальне залишається у оператора, що є підтвердженням факту отримання покупцем товару зі зберігання відповідного асортименту та кількості.

Таким чином, покупець як власник талонів / карток на пальне, отриманих від постачальника, володіє законним правом на отримання на АЗС, визначених угодою, товару (пального) по талонах/ картках у кількості, маркуванні, визначеному у талонах на пальне.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 06.06.2023 у справі №903/666/22.

Тож, виходячи з умов Договору та приписів законодавства, талон є документом, який засвідчує право його власника отримати пальне на АЗС.

Відповідно до умов укладеного між сторонами договору а також норм законодавства, талон - документ, що засвідчує право покупця на одержання певного обсягу та певної марки пального на АЗС.

З огляду на викладене, позивач, отримавши відповідні талони та сплативши на підставі видаткової накладної вартість товару, набув законне право на отримання від відповідача товару (паливно-мастильні матеріали) по талонах у кількості, маркуванні, визначеному у талонах на пальне.

В апеляційній скарзі апелянт вважає, що судом першої інстанції не проаналізовано належним чином умови Договору №418 від 30.01.2024, зокрема положення п. 3.7 Договору, з якого чітко вбачається, що оплата товару здійснюється виключно по факту поставки товару за підписаною між сторонами видатковою накладною, яка і підтверджує перехід права власності на товар від Постачальника до Замовника. Як зазначає апелянт, отриманий по вищевказаній видатковій накладній товар був оплачений покупцем платіжною інструкцією №667 від 15.07.2024 на суму 379 965,60 грн. Отже, підпис уповноваженим представником позивача на видатковій накладній № Рн240701/004 від 01.07.2024 та її оплата підтверджує повну поставку товару позивачу.

Надаючи оцінку наведеним апелянтом доводам колегія суддів зазначає, що за умовами п.4.1 Договору поставка товару здійснюється Постачальником партіями протягом строку дії Договору шляхом передачі Постачальником Замовнику бланків дозволів, а саме: талонів пластикові/скретч картки, які містять інформацію про вид і об`єм нафтопродуктів, якими буде заправлений автотранспорт Замовника при наданні таких Бланків на АЗС протягом терміну дії такого бланку.

За умовами п. 3.7. Договору оплата за даним договором здійснюється Замовником в національній валюті у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця не пізніше 15 календарних днів з моменту поставки товару на підставі видаткової накладної.

Отже, за умовами п. 3.7. Договору, підписанням Сторонами видаткової накладної посвідчується передача талонів, які є підставою для отримання Товару з урахуванням умов п. 4.1. Договору. Тобто, видаткова накладна посвідчує лише передачу талонів, за пред`явленням яких здійснюється відпуск товару.

Зі змісту видаткової накладеної Рн240701/004 від 01.07.2024 вбачається, що відповідачем було поставлено дизельне паливо для генераторів (талони пластикові/скретч-картки).

Тож, надаючи оцінку доводам апелянта стосовно того, що він повністю виконав зобов`язання за Договором, зважаючи на те, що сторонами було підписано видаткову накладну, колегія суддів зауважує, що факт підписання сторонами видаткової накладної №Рн240701/004 від 01.07.2024 не свідчить про передачу відповідачем товару позивачу, а лише підтверджує передачу талонів, які надають позивачу право на отримання відповідної кількості дизельного палива на АЗС у майбутньому.

Зі змісту укладених договорів випливає, що з моменту передання талонів позивач набув лише право на отримання дизельного палива в обсягах, зазначених у видатковій накладній; передача талонів не звільняє відповідача від обов`язку поставити придбаний товар.

За змістом п. 3.2 Договору ціна Товару зазначається у Специфікації та включає в себе: вартість Товару включно з вартістю зберігання, а також всі інші витрати Постачальника, у тому числі по взаємовідносинах із АЗС, пов`язані з виконанням Договору.

Тобто Товар знаходився на зберіганні у відповідача.

Із системного аналізу умов договорів та суті правовідносин між сторонами вбачається, що під поставкою товару розуміється саме постачання дизельного палива, тоді як передача талонів лише формально засвідчує виконання умов договору. Тобто, вказаним спростовуються доводи апелянта про належне виконання зобов`язань за договором, оскільки предметом укладених між сторонами договорів є не талони, а дизельне паливо.

Оскільки кінцевою метою укладеного договорів є отримання замовником саме дизельного палива, а не лише талонів, надані постачальником талони мають повною мірою забезпечувати можливість досягнення цієї мети.

Судова колегія також зауважує, що скретч-картки не віднесені ст. 177 ЦК України до об`єктів цивільного права, які мають самостійну оборотоздатність, тому не має правових підстав розглядати талони (картки) як об`єкт постачання за договором, укладеним між сторонами.

Вказаним спростовуються доводи апелянта про те, що підписання видаткової накладної свідчить про належне виконання відповідачем своїх зобов`язання за Договором, а саме, поставки товару позивачу.

Апелянт також вважає, що належне виконання відповідачем Договору підтверджується оприлюдненим самим позивачем у загальному доступі на офіційному сайті з держзакупівель за посиланням https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2024-01-22-007917-a Звітом про виконання договору про закупівлю (Звіт про виконання Договору № 418 від 30.01.2024 року з офіційного сайту https://prozorro.gov.ua – доданий до відзиву), який не був досліджений судом першої інстанції; у Звіті вказано, що відсутні причини розірвання Договору № 418 від 30.01.2024.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що у відповідності до п. 12 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: звіт про виконання договору про закупівлю - протягом 20 робочих днів з дня виконання сторонами договору про закупівлю або закінчення строку дії договору про закупівлю, за умови його виконання сторонами, або його розірвання.

Згідно п.6.1 Договору Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами та діє до 31.12.2024, а в частині видачі пального по талонах пластикових на АЗС – до повного їх використання.

Оскільки талон лише надає право отримати на АЗС фіксовану кількість нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому, він не є підтвердженням фактичного отримання самого товару в натурі, отже, цим не підтверджується, що відповідачем було виконано взяті на себе зобов`язання в повному обсязі. Завершення процедури закупівлі в системі Рrozorro не є доказом виконання договору.

В апеляційній скарзі апелянт також вважає безпідставними доводи позивача про придбання на умовах Договору талонів бренду «АВІАС» саме у відповідача.

Скаржник наголошує, що на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів (у зв`язку із задоволенням клопотання відповідача про витребування оригінали талонів) позивач надав суду оригінали талонів бренду «АВІАС» на дизельне паливо у загальній кількості 7080 л з відповідними номерами, копії яких додані до позовної заяви.

Стверджуючи про залишення невикористаних талонів на дизельне пальне у кількості 7080 л (скретч-картки номіналом 10л – 24 шт., номіналом 20 л – 90 шт., номіналом 30 л – 168 шт., ) на суму 374 673,60 грн, апелянт вважає, що позивач не підтвердив та не довів суду можливості отоварення залишку талонів бренду «АВІАС» на АЗС «Укрнафта», перелік яких наведено у Додатку № 2 до Договору, а також реальної можливості відвантаження палива як у спірні дати, на які посилається позивач, так і в будь-які інші дати до моменту звернення позивача з цим позовом.

Як вважає скаржник, судом першої інстанції не надано належної правової оцінки та не взято до уваги додані відповідачем до відзиву Додаток № 1 у вигляді Специфікації, з якого вбачається, що на умовах Договору № 418 від 30.01.2024 позивачу поставлялися довірчі документи на дизельне паливо для генераторів саме бренду ПАТ «Укрнафта» та Додаток № 2 з переліком АЗС в якому зазначені лише АЗС «Укрнафта».

Вважає, що при наявності вищезазначених належних та допустимих доказів ТОВ "ГАРАНТ ОЙЛ ГРУПП" про те, що на умовах Договору №418 від 30.01.2024 поставлялися довірчі документи бренду «Укрнафта», суд дійшов безпідставних висновків про поставку на умовах Договору №418 від 30.01.2024 саме талонів бренду «АВІАС».

За таких підстав апелянт вважає, що намагання позивача отоварити додані до позову талони на АЗС «Укрнафта» є безпідставними, адже вони є довірчими документами іншої мережі, а саме мережі бренду «АВІАС».

З цього приводу колегія суддів зазначає, що згідно 4.2. Договору Постачальник гарантовано зобов`язується забезпечити відпуск товару (фактичну заправку автотранспорту Замовника) згідно бланку-дозволу (талони пластикові /скретч-картки) за наявності технічної можливості на АЗС. При цьому Замовник має право безпосереднього вибору будь-якої АЗС Постачальника (Додаток №2 договору) або партнерських АЗС, розташованих на території м. Кривого Рогу та Дніпропетровської області (у тому числі щонайменше однієї АЗС - в межах п`яти км від місцезнаходження Покупця).

21.06.2024 між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Договору №418 від 30.01.2024 згідно п. 3 якої сторонами внесено зміни у Додаток №2 Договору «Перелік АЗС», з яких ТОВ "ГАРАНТ ОЙЛ ГРУПП" здійснює реалізацію нафтопродуктів, в тому числі за довірчими документами (талони пластикові/скретч- картки). Вказаний Додаток №2 до Договору містить перелік АЗС, з яких ТОВ "ГАРАНТ ОЙЛ ГРУПП" здійснює реалізацію нафтопродуктів, в тому числі за довірчими документами (талони пластикові/скретч-картки). При цьому Додаток №2 в редакції Додаткової угоди від 21.06.2024 містить не лише перелік АЗС «Укрнафта», з яких ТОВ "ГАРАНТ ОЙЛ ГРУПП" здійснює реалізацію нафтопродуктів за талонами.

Крім того, стверджуючи про те, що позивачем не надано доказів на підтвердження факту отримання долучених до матеріалів справи талонів саме від відповідача і саме на умовах спірного договору та передання саме талонів бренду «АВІАС», скаржник не надає доказів, які б свідчили про передання ним на виконання договору спірного договору талонів іншого бренду або АЗС.

До того ж, колегія суддів звертає увагу на непослідовну поведінку скаржника, яка полягає в тому, що в якості підтвердження виконання власних зобов`язань, відповідач посилається на Звіт про виконання договору про закупівлю (Звіт про виконання Договору №418 від 30.01.2024 року з офіційного сайту https://prozorro.gov.ua – доданий до відзиву), який був розміщений позивачем на сайті PROZORRO. Проте, в звіті вказано про отримання в межах договору талонів бренду “АВІАС”. Отже, підтверджуючи факт виконання договору посилаючись на звіт, скаржник фактично підтверджує передання на виконання договору позивачу талонів бренду «АВІАС».

Апелянт також зазначає, що позивач не долучив до позову жодних доказів (наприклад Актів приймання-передачі талонів, Специфікацій із реєстром номерів талонів та/або інше) на підтвердження того, що додані до позову талони бренду «АВІАС» були отримані ним саме від відповідача і саме на умовах Договору № 418 від 30.01.2024.

Колегія суддів зауважує, що умовами Договору не передбачено складання сторонами ані акту приймання-передачі, ані специфікацій із реєстром номерів талонів. При цьому, відповідач, бажаючи спростувати твердження позивача, мав можливість зі свого боку надати докази, які б спростовували твердження позивача.

Суд зазначає, що саме на відповідача покладався обов`язок контролювати кількість використаних позивачем талонів та кількість талонів, що залишилася у його розпорядженні, адже кількість талонів, що перебуває у розпорядженні позивача дорівнює кількості пального, що вже оплачене останнім та має бути передане йому відповідачем, у разі пред`явлення талонів.

Надавши у розпорядження позивача талони, відповідач тим самим підтвердив право власності Покупця та/або уповноваженого представника Покупця на одержання певної кількості (обсягу) та певної марки дизельного палива на АЗС відповідача (партнерських АЗС), що вбачається зі змісту Додатку №2 до Договору в редакції Додаткової угоди №1 від 21.06.2024 до Договору №418 від 30.01.2024.

Апелянт також вважає, що позивачем не спростовано в ході розгляду справи, що між ним та іншими юридичними особами, зокрема, ТОВ «СИНЕРГІЯ СИСТЕМ» був укладений Договір по якому також неодноразово закуповувались талони мережі АЗС бренду «АВІАС», що свідчить по те, що спірні талони були отримані позивачем не від відповідача і не за Договором №418 від 30.01.2024.

Проте, посилання апелянта на те, що талони могли бути придбані позивачем у ТОВ «СИНЕРГІЯ СИСТЕМ» по суті зводяться до заперечення належності відповідача як сторони зобов`язання. Тобто відповідач фактично ставить під сумнів власну участь у спірному зобов`язанні, а не обґрунтовує наявність прав чи обов`язків третіх осіб, на які може вплинути рішення суду.

Стверджуючи про те, що позивачем надано талони, емітентом яких відповідач не є, відповідач не надає доказів, що підтверджують здійснення підприємством відповідача обліку талонів (тобто із зазначенням номерів), виданих позивачу.

Відповідач не доводить належними доказами (зокрема, підписаною обома сторонами видатковою накладною, де б містилися відомості про облікові номери талонів), що він поставляв позивачу талони з іншими ідентифікаційними номерами, іншим номіналом або талони на паливо іншої мережі АЗС. Отже, самого лише посилання на те, що додані до позову талони видавались іншими підприємствами недостатньо для визнання позовних вимог необґрунтованими за умови наявності доказів виконання сторонами умов договору (частково відповідачем щодо поставки товару та повністю позивачем щодо оплати товару, обумовленого Договором).

За відсутності в матеріалах справи переліку виданих відповідачем талонів (оскільки відповідач не надав суду перелік ідентифікуючих ознак талонів) колегія суддів не може прийняти до уваги посилання апелянта на те, що такі талони не видавалися ним позивачу або були видані будь-якими іншими постачальниками на виконання інших договорів.

При цьому, відповідач не заперечує з приводу тієї кількості талонів за якими позивачем було отримано частину пального та не заперечує самого факту передання позивачу талонів відповідної кількості.

Наявність у позивача інших контрагентів не свідчить визначення вказаних товариств належним відповідачем або співвідповідачем у даній справі. Твердження апелянта про можливу поставку талонів іншими юридичними особами не підтверджені належними та допустимими доказами, а тому мають характер припущень.

Скаржник також наголошує, що зі змісту Договору вбачається, що саме позивач зобов`язаний самовивозенням забезпечити отоварення талонів за наслідком пред`явлення їх у відповідні строки на відповідних АЗС. Проте позивачем не надано будь-яких доказів відмови йому у відвантаженні палива по талонах при відповідному зверненні (незалежно від того, хто був постачальником таких талонів), а також не надано доказів відсутності палива на АЗС; за відсутності доказів відмови в отоваренні талонів на АЗС, визначених та вказаних Постачальником згідно дозволів на відпуск Товару, при відповідному зверненні уповноважених осіб позивача, оскаржуване рішення, вважає апелянт, ґрунтується на припущеннях.

Судом першої інстанції надано оцінку доводам позивача про те, що відповідач відмовляє позивачу у видачі дизельного палива за придбаними талонами з посиланням на відсутність пального на АЗС, що призводить до реального зриву роботи в КНП “Криворізька міська лікарня №7” КМР, яка є лікарнею міста Кривого Рогу (обслуговує мешканців міста Кривий Ріг та прилеглих до міста сіл), в частині безперебійної роботи генераторів, особливо у період дії військового стану.

Скаржник не був позбавлений права і можливості надати докази на спростування обставин, викладених позивачем щодо неможливості отримати пальне за талонами. Але скаржником такі спростування не наведено, як не надано і доказів про можливість отримання позивачем палива на АЗС, перелік яких викладено сторонами у Додатку №2 до до Договору №418 від 30.01.2024 з урахуванням Додаткової угоди №1 від 21.06.2024 та з яких ТОВ "ГАРАНТ ОЙЛ ГРУПП" здійснює реалізацію нафтопродуктів, в тому числі за довірчими документами (талони пластикові/скретч- картки).

Судова колегія бере до уваги, що відповідач не повідомив позивача про тимчасовість чи постійність припинення роботи автозаправних станцій, не запропонував альтернативного механізму реалізації карток, не забезпечив перенаправлення на інші АЗС чи видачі нового виду довірчих документів. Слід також зазначити, що пунктом 4.2. Договору передбачено, що Постачальник гарантовано зобов`язується забезпечити відпуск товару (фактичну заправку автотранспорту Замовника) згідно бланку-дозволу (талони пластикові /скретч-картки) за наявності технічної можливості на АЗС. Тобто незалежно від причин не отримання товару по талонам, позивач не втрачає право вимагати, зокрема, повернення сплачених ним грошових коштів за пальне, яке не було отримано по талонах.

З матеріалів справи також вбачається, що позивач не звертався до відповідача з певними претензіями з приводу невиконання відповідачем умов Договору під час його дії, а одразу звернувся з позовом до суду.

Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст. 667 ЦК України якщо право власності переходить до покупця раніше від передання товару, продавець зобов`язаний до передання зберігати товар, не допускаючи його погіршення. Необхідні для цього витрати покупець зобов`язаний відшкодувати продавцеві, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, відповідно до частини другої статті 693 ЦК України у покупця виникає право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від продавця, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його у встановлений строк.

Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.

Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов`язання, внаслідок якої припиняється зобов`язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов`язання.

Тобто, виходячи з аналізу положень статті 693 ЦК України умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

При цьому, оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19).

В даній справі позивачем не доведено попереднього звернення до відповідача із претензією з приводу невиконання умов Договору, разом з цим, такі обставини не спростовують право позивача пред`явлення вимоги як покупця шляхом звернення до відповідача у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що із встановлених у справі обставин вбачається невиконання відповідачем умов договору щодо належної поставки товару та виникнення у нього зобов`язання із компенсації позивачу вартості талонів, що не були отоварені.

Поданий позов є належним способом реалізації права позивача на повернення суми попередньої оплати в разі непоставки товару.

За розрахунком позивача, враховуючи ціну за 1 л палива та кількості невикористаних карток, розмір заявлених до стягнення коштів становить 374 673,60 грн. із розрахунку: 379 965,60грн. : 7180л =52,92грн. х 7080л =374 673,60 грн., де 379 965,60грн. - сума сплачена відповідачу згідно платіжного доручення №667 з урахуванням ПДВ; 7180л – кількість оплаченого дизельного палива згідно видаткової накладної; 52,92грн – вартість 1 л. дизельного палива з урахуванням ПДВ; 7080 л кількість дизельного пального, яке винен відповідач.

Відповідачем не спростовано, як переліку невикористаних позивачем талонів, так і не надано власного розрахунку суми грошових коштів, що підлягає компенсації.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції стосовно того, що вимога позивача про стягнення розміру оплаченого та непоставленого товару у розмірі 374 673,60 грн є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню, оскільки, не зважаючи на своєчасне виконання позивачем обов`язків з оплати вартості товару, відповідач не забезпечив готового до передання покупцеві товару у визначеному договором місці на вказану суму.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суду апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі “Проніна проти України” (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 року).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв`язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині прийнято з порушенням норм права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТ ОЙЛ ГРУПП» задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Полтавської області від 23.03.2026 у справі №917/32/26 в оскаржуваній частині підлягає залишенню без змін.

Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-79, 126, 129, 240, 269, 270, п.1, ч.1 ст.275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ ОЙЛ ГРУПП" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 23.03.2026 у справі №917/32/26 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.

Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повну постанову складено 29.06.2026.

Головуючий суддя В.В. Лакіза

Суддя О.О. Крестьянінов

Суддя І.В. Тарасова