Постанова від 28 червня 2026 р. у справі №924/163/26 — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 року Справа № 924/163/26

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Гудак А.В., суддя Мельник О.В. , суддя Петухов М.Г.

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін за апеляційними скаргами Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» та Товариства з обмеженою відповідальністю «БГМ-Агро» на рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.04.2026 року у справі №924/163/26 (суддя Заверуха С.В., м. Хмельницький, повний текст складено 07.04.2026)

за позовом Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція», м. Нетішин Хмельницької області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «БГМ-Агро», м. Київ

про зобов`язання виконати умови договору поставки у порядку поставки товару на суму 96000,00 грн та стягнення 25728,00 грн штрафних санкцій

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 07.04.2026 року у справі №924/163/26 позов Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» до Товариства з обмеженою відповідальністю «БГМ-Агро» про зобов`язання виконати умови договору поставки у порядку поставки товару на суму 96000,00грн та стягнення 25728,00 грн штрафних санкцій задоволено частково. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «БГМ-Агро» виконати належним чином умови договору поставки від 22.05.2025 № 53-124-05-25-26023 шляхом поставки та передачі у власність Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» в порядку, передбаченому умовами договору, товар визначений у листі від 21.07.2025 № 71.1-09-4265/17365, а саме: мед натуральний в кількості 800 кг на суму 96000,00 грн з ПДВ. У позові в частині стягнення 14064,00 грн пені та 3360,00 грн штрафу відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю «БГМ-Агро» 17.04.2026 звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.04.2026 року у справі №924/163/26, в якій просить суд скасувати рішення суду першої інстанції у повному обсязі та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що суд першої інстанції, фактично встановивши обставини часткового виконання договору відповідачем, дійшов суперечливого та юридично необґрунтованого висновку про можливість примусового виконання договору у натурі. Однак таке рішення базується без врахування доводів, які судом не були проаналізовані стосовно відсутності товару, відсутності можливості його виготовлення, тобто суд не встановив можливість фактичного виконання такого рішення. Таким чином суд неправильно застосував спосіб захисту, передбачений статтею 16 ЦК України, оскільки цей спосіб застосовується виключно у випадку, коли зобов`язання може бути реально виконане.

Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» також звернулось 24.04.2026 до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.04.2026 у справі №924/163/26. Позивач не погоджується із ухваленим рішенням суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог філії «ВП ХАЕС» в частині стягнення з відповідача на його користь 14064,00 грн пені та 3 360,00 грн штрафу, і в цій частині вважає рішення суду незаконним, необґрунтованим і таким, що підлягає скасуванню. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач зазначає, що суд першої інстанції неправильно визначив період прострочення відповідачем строку поставки товару - з 01.11.2025 по 11.02.2026, внаслідок чого дійшов помилкових висновків про необґрунтованість нарахування пені у розмірі 9120,00 грн. Позивач вважає, що суд в оскаржуваному рішенні дійшов до хибних висновків та не врахував належним чином обставин справи, внаслідок чого відмовив у стягненні 4944,00 грн пені та 3 360,00 грн штрафу шляхом зменшення розміру штрафних санкцій на 50%.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2026 визначено колегію суддів для розгляду справи у складі головуючий суддя Гудак А.В., суддя Мельник О.В., суддя Петухов М.Г.

Листом №924/163/26/1917/26 від 20.04.2026 витребувано у Господарського суду Хмельницької області матеріали справи №924/163/26

23 квітня 2026 року на адресу суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи №924/163/26.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до абзацу 1 частини 10 статті 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи ціну позову, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційних скарг на рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.04.2026 року у справі №924/163/26 за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.04.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «БГМ-Агро» на рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.04.2026 року у справі №924/163/26. Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «БГМ-Агро» вирішено здійснювати без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.04.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» на рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.04.2026 року у справі №924/163/26 . Вирішено об`єднати апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «БГМ-Агро» та Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» на рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.04.2026 року у справі №924/163/26 в одне апеляційне провадження для спільного розгляду.

У відповідності до ст. 263 Господарського процесуального кодексу України, 08.05.2026 Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» надіслав до суду відзив на апеляційну скаргу відповідача у якому зазначив, що вважає рішення від 07.04.2026 в частині задоволення позовних вимог позивача про зобов`язання ТОВ «БГМ-АГРО» виконати належним чином умови договору поставки від 22.05.2025 № 53-124-05-25 26023 шляхом поставки та передачі у власність філії «ВП ХАЕС» в порядку, передбаченому умовами договору, товар визначений у листі від 21.07.2025 № 71.1-09- 4265/17365, а саме: мед натуральний в кількості 800 кг на суму 96000,00 грн з ПДВ є законним та обґрунтованим і ухваленим з дотриманням норм матеріального права, що відповідає завданню господарського судочинства, визначеному ГПК України.

14 травня 2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «БГМ-Агро» надіслало заперечення на відзив, у яких просить відхилити доводи відзиву позивача, як необґрунтовані.

Позивач 14.05.2026 також надіслав до суду відзив на апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», у якому заперечив доводи апеляційної скарги позивача та просив рішення у оскаржуваній ним частині залишити без змін, а апеляційну скаргу без змін.

Заслухавши доповідь головуючого судді, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 22.05.2025 між Акціонерним товариством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» (далі- Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БГМ-Агро» (далі-Постачальник) укладено договір поставки №53-124-05-25-26023, відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Замовнику в передбачені цим договором строки товар, а Замовник зобов`язується прийняти і оплатити даний товар згідно з найменуванням, виробником, кількістю, ціною, та з кодом згідно УКТ ЗЕД товару, які зазначаються в специфікації № 1 (додаток №1 до договору), та є невід`ємною частиною договору (а.с. 36-44 т. 1).

Згідно п. 1.2. договору предметом поставки по даному договору є товар: мед натуральний (код 03140000-4 згідно ДК 021:2015 - Продукція тваринництва та супутня продукція).

Місцем виконання цього договору є місто Нетішин Хмельницької області(п. 1.3. договору).

Відповідно п. 3.1. договору строк поставки замовленої партії товару протягом 5-х робочих днів з дати надсилання постачальнику письмової заявки від замовника на постачання товару, в якій зазначається назва та кількість товару, яка надсилається на електронну адресу постачальника bgm-agro@i.ua з електронної адреси Замовника office@khnpp.atom.gov.ua.

Кінцевий термін постачання останньої партії товару до 31.10.2025.

Датою отримання Постачальником письмового замовлення Замовника на поставку замовленої партії Товару за цим договором є дата надсилання цього письмового замовлення Замовника з його електронної пошти на електронну пошту Постачальника, які вказані у цьому пункті договору.

У разі виникнення між сторонами спору щодо факту та/або дати надсилання Замовником та/або отримання Постачальником письмового замовлення на поставку замовленої партії товару за цим договором - належним і достатнім підтвердженням факту та дати надсилання Замовником і отримання Постачальником письмового замовлення Замовника є роздруківка супровідного електронного листа з вказаної у цьому пункті договору електронної пошти Замовника із зазначенням дати надсилання Замовником та вихідним номером письмового замовлення Замовника з електронної пошти Замовника на електронну пошту Постачальника, які вказані у пункті 3.1 договору.

Згідно п. 3.2 договору, поставка товару згідно Специфікації здійснюється транспортом і за рахунок постачальника на умовах DDР згідно з Інкотермс 2020 на склад Замовника у м. Нетішин Хмельницької області. Інформація про повну адресу складу Замовника буде письмово повідомлена для Постачальника протягом 5 днів з дати укладення договору, шляхом надсилання з електронної адреси Замовника office@khnpp.atom.gov.ua на електронну адресу Постачальника bgm-agro@i.ua відповідного листа. Постачальник зобов`язаний негайно (але не пізніше 1 робочого дня) з моменту отримання листа надіслати Замовнику лист-підтвердження про отримання інформації щодо повної адреси складу Замовника.

Пунктом 3.3. договору погоджено, що Постачальник за 2 дні до відвантаження замовленої партії товару, надсилає Замовнику письмове повідомлення про готовність товару до відвантаження на електронну пошту office@khnpp.atom.gov.ua.

Датою поставки товару є дата підписання видаткової накладної (накладної) замовником. Ризик випадкового пошкодження або випадкового знищення товару переходить до Замовника з моменту поставки товару ( п. 3.5. договору)

Приймання-передача товару від постачальника до замовника по кількості і якості здійснюється замовником в день поставки товару за участі уповноваженого представника Постачальника у місці передачі товару, визначеному п. 3.2 цього договору. Замовник підписує видаткову накладну (накладну) у разі відсутності будь-яких зауважень до поставленого товару (п. 3.7. договору).

Відповідно до п. 4.1. договору ціна товару по договору становить 100000,00 грн, крім того ПДВ 20 % - 20000,00 грн, всього ціна договору: 120000,00 грн.

Згідно з п. 4.2. договору ціна за одиницю товару, кількість та загальна ціна товару по договору визначається специфікацією № 1 (додаток № 1 до договору).

За умовами п. 6.3.1. договору постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені договором.

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством України (п.8.1. договору)

Пунктом 8.2. договору погоджено, що за порушення строку поставки товару Постачальник сплачує Замовнику пеню в розмірі 0,1 % від вартості непоставленого (недопоставленого) в строк товару за кожен день прострочення, а за прострочення поставки понад 30 днів Постачальник додатково сплачує Замовнику штраф в розмірі 7 % від вказаної вартості.

Пунктом 8.6. договору сторонами погоджено, що сплата штрафу не звільняє Постачальника від виконання зобов`язань за договором.

Даний договір пов`язаний з діяльністю філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» АТ «НАЕК «Енергоатом», якому надано право здійснювати повноваження сторони від імені юридичної особи (АТ «НАЕК «Енергоатом»), в зв`язку з чим територіальна підсудність справ за участю філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» відповідно до вимог статті 29 ГПК України визначається за місцезнаходженням філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» (п. 9.4. договору).

Відповідно до пп. 11.1., 11.2., 11.4. договору закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору. Цей договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (за наявності печатки) і діє до 31.12.2025 крім випадку, передбаченого пунктом 11.2 цього договору. У випадку фактичного, повного і належного виконання сторонами зобов`язань до вказаної у пункті 11.1 цього договору дати, зобов`язання сторін за цим договором припиняються, а строк дії договору вважають таким, що закінчився в момент виконання сторонами усіх своїх зобов`язань, визначених цим договором. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії договору.

Договір поставки підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками без будь-яких зауважень(а.с.41 т.1).

Сторонами укладено Специфікацію № 1 (додаток № 1 до договору поставки), у якій визначено найменування товару: мед натуральний, різнотрав`яний, ґатунок перший; кількість товару: 1000 кг; ціну за одиницю товару: 100,00 грн; загальну суму товару: 120000,00 грн (а. с 41 зворот т. 1).

Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю «БГМ-Агро» із листом від 26.05.2025, у якому просило відповідно до умов договору від 22.05.2025 здійснити постачання меду натурального в кількості 200 кг на суму 24000,00 грн за адресою: м. Нетішин, вул. Промислова, 3/14 (а.с. 42 т. 1).

Товариством з обмеженою відповідальністю «БГМ-Агро» виставлено Акціонерному товариству «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» рахунок на оплату від 23.06.2025 № 7060 щодо поставки 200 кг меду натурального на суму 24000,00 грн.

Відповідно до видаткової накладної від 23.06.2025 № 7060, підписаної лише відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «БГМ-Агро» поставлено Акціонерному товариству «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» мед натуральний в кількості 200 кг на суму 24000,00 грн (а.с.123 т.1).

Згідно з товарно-транспортною накладною від 23.06.2025 № Р7060, підписаної лише відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «БГМ-Агро» поставлено Акціонерному товариству «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» мед натуральний в кількості 200 кг на суму 24 000,00 грн.

На виконання договору від 22.05.2025, відповідно до платіжної інструкції від 24.07.2025 № 7448 Акціонерним товариством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» сплачено Товариству з обмеженою відповідальністю «БГМ-Агро» 24000,00 грн.

Листом від 21.07.2025 №71.1-09-4265/17365 Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «БГМ-Агро» у якому просило, відповідно до умов договору від 22.05.2025, здійснити постачання меду натурального в кількості 800 кг на суму 96 000,00 грн.

Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» зверталося до Товариства з обмеженою відповідальністю «БГМ-Агро» із претензіями від 10.11.2025 та від 03.12.2025, у яких просило поставити у порядку, передбаченому умовами договору, товар визначений у листі від 21.07.2025 щодо постачання меду натурального в кількості 800 кг на суму 96000,00 грн, а також сплатити пеню та штраф у розмірі 7 % згідно з п. 8.2. договору у зв`язку з простроченням поставки товару, починаючи з 29.07.2025. Надіслання означених претензій підтверджується описами вкладення у цінний лист від 11.11.2025, від 04.12.2025 та поштовими накладними № 3010000188316, № 3010000202947.

Однак, відповіді на претензії позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «БГМ-АГРО» не надало та поставки меду не здійснило.

З огляду на викладене, враховуючи порушення умов договору відповідачем щодо поставки товару Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» звернулося з позовом до господарського суду з вимогами зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «БГМ-АГРО» виконати належним чином умови договору поставки від 22.05.2025 № 53-124-05-25-26023 шляхом поставки та передачі у власність для філії «ВП «Хмельницька АЕС» АТ «НАЕК «Енергоатом» в порядку, передбаченому умовами договору, товар визначений у листі від 21.07.2025 № 71.1-09-4265/17365, а саме: мед натуральний в кількості 800 кг на суму 96000,00 грн з ПДВ та стягнути з відповідача 19008,00 грн пені за період з 29.07.2025 по 11.02.2026 та 6720,00 грн штрафу згідно з п. 8.2 договору.

Аналізуючи встановлені обставини справи та надаючи їм оцінку в процесі апеляційного перегляду справи по суті заявлених позовних вимог суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Приписами статті 509 ЦК України та статті 173 ГК України (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено , що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до вимог статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Як встановлено матеріалами справи між Акціонерним товариством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БГМ-Агро» (Постачальник) 22.05.2026 укладено договір поставки №53-124-05-25-26023, відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Замовнику в передбачені цим договором строки товар, а Замовник зобов`язується прийняти і оплатити даний товар згідно з найменуванням, виробником, кількістю, ціною, та з кодом згідно УКТ ЗЕД товару, які зазначаються в специфікації № 1 (додаток №1 до договору), та є невід`ємною частиною договору.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки (а. с. 36-44 т.1).

За приписам частин 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно зі ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Статтею 664 ЦК України закріплені норми, що визначають момент виконання обов`язку продавця передати товар, за змістом яких обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Сторонами підписано додаток № 1 до договору - специфікацію № 1, у якій визначили найменування товару, якісні характеристики, виробника, кількість, вартість. Загальна вартість товару визначена у розмірі 120 000,00 з ПДВ ( а.с.41 зворот т. 1).

Колегія суддів звертає увагу на те, що матеріалами справи підтверджується, що позивач, як того вимагає п.3.1. договору 22.05.2025 звернувся з листом № 71.1-09-3030/12607, на електронну адресу постачальника bgm-agro@i.ua, з проханням здійснити поставку меду натурального в кількості 200 кг на суму 24000,00 грн (а.с. 71 т. 1).

На виконання вказаного листа Товариством з обмеженою відповідальністю «БГМ-Агро» було поставлено позивачу товар в кількості та на суму, що були вказані Замовником у листі від 26.05.2025, та за який (товар) позивачем було сплачено 24000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 24.07.2025 № 7448 (а.с. 72 т. 1).

В подальшому відповідно до умов договору від 22.05.2025 позивач на електронну адресу відповідача надіслав лист від 21.07.2025 № 71.1-09-4265/17365, у якому просив здійснити поставку решти товару - меду натурального в кількості 800 кг на суму 96000,00грн (а.с.42 т. 1).

Проте, в обумовлений сторонами у договорі строк (упродовж 5-х робочих днів з дати надсилання постачальнику письмової заявки (листа), тобто до 28.07.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «БГМ-Агро» не поставило товар Замовнику вартістю 96000,00 грн. Окрім того, такий товар не був поставлений позивачу і у кінцевий строк постачання останньої партії товару - до 31.10.2025.

Згідно п. 3.5. договору датою поставки товару є дата підписання видаткової накладної (накладної) замовником.

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, відповідач не в повному обсязі виконав свої зобов`язання за договором поставки. На момент звернення із даним позовом до суду, відповідач не здійснив поставку товару товару, а саме меду натурального у кількості 800 кг на суму 96 000 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що заявлена позивачем вимога про зобов`язання відповідача належним чином виконати умови договору поставки № 53-124-05-25-26023 від 22.05.2025 шляхом поставки та передачі у власність позивачу визначений договором товар загальною вартістю 96 000 грн з ПДВ, є належним способом захисту порушеного права позивача та підлягає задоволенню.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що норми чинного законодавства, зокрема положення, закріплені у ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження", передбачають можливість виконання судового рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії у примусовому порядку. Подібний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 06.04.2023 у справі № 908/507/22.

Окрім того, колегія суддів зауважує, що відповідно до ст. 42 ГК України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд (ст. 44 ГК України, чинного на момент укладення договору).

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд, враховуючи суть підприємництва та принципи підприємницької діяльності, що будується, зокрема на засадах власного комерційного ризику, вважає посилання відповідача на відсутність товару , а саме меду натурального, відповідного виробника та неможливість його виготовлення (виробництва) або перекупівлі безпідставними та такими, що не свідчать про наявність підстав для звільнення відповідача від обов`язку виконати свої договірні зобов`язання перед позивачем.

Приписами статей 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом ст. ст. 525, 615 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції повно з`ясував обставини справи та дійшов вірного висновку про задоволення вимоги позивача щодо виконання належним чином Товариством з обмеженою відповідальністю «БГМ-Агро» умови договору поставки від 22.05.2025 № 53-124-05-25-26023 шляхом поставки та передачі у власність для філії «ВП «Хмельницька АЕС» АТ «НАЕК «Енергоатом» в порядку, передбаченому умовами договору, товар визначений у листі від 21.07.2025 № 71.1-09-4265/17365, а саме: мед натуральний в кількості 800 кг на суму 96000,00 грн з ПДВ.

Щодо позовних вимог про стягнення штрафних санкцій, то суд зазначає наступне.

Приписами ч. 2 ст. 530 ЦК України унормовано якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема щодо сплати неустойки.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною 3 статті 549 ЦК, частиною 6 статті 231 ГК та статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", а право встановити у договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 статті 231 ГК України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин)

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2 статті 231 ГК України.

При порушенняі виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, тобто, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З урахуванням викладеного, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України(чинного на момент виникнення спірних правовідносин) - видами штрафних санкцій, тобто, не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Наведена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду викладеними у постановах від 09.02.2018 у справі № 911/2813/17, від 22.03.2018 у справі № 911/1351/17, від 17.05.2018 у справі № 910/6046/16, від 25.05.2018 у справі № 922/1720/17, від 09.07.2018 у справі № 903/647/17.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з п. 8.2. договору, за порушення строку поставки товару постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого (недопоставленого) в строк товару за кожен день прострочення, а за прострочення поставки понад 30 днів постачальник додатково сплачує покупцю штраф у розмірі 7% від вказаної вартості.

Пунктом 8.5. договору сторони узгодили, що у разі невиконання постачальником своїх зобов`язань за договором, така бездіяльність буде розцінюватися, як одностороння відмова постачальника від виконання своїх зобов`язань за договором. В такому разі постачальник зобов`язаний сплатити замовнику штраф в розмірі 20 % від суми невиконаного зобов`язання.

Як вбачається з пункту 8.10 договору сторони погодили, що строк позовної давності за вимогами про стягнення штрафних санкцій передбачених пунктами 8.2, 8.3, 8.5. договору становить 3 роки.

Колегія суддів зазначає, що у листі № 71.1-09-4265/17365 від 21.07.2025, надісланому на електронну пошту відповідача (bgm-agro@i.ua), позивач просив здійснити постачання товару, меду натурального в кількості 800 кг на загальну суму 96 000,00 грн з ПДВ.

Проте, в обумовлений сторонами у договорі строк Товариство з обмеженою відповідальністю «БГМ-Агро» не поставило товар Замовнику вартістю 96 000,00 грн. Крім того, такий товар не був поставлений позивачу і у кінцевий строк постачання останньої партії товару - до 31.10.2025, як це визначено п.3.1. договору.

Станом на день подання позову до суду - 11.02.2026 постачальник не поставив замовнику товар вартістю 96000,00 грн з ПДВ.

З урахуванням п.3.1.договору щодо строків поставки товару, судом першої інстанції вірно визначено початок відліку строку прострочення поставки товару з 01.11.2025, тобто з наступного дня кінцевого строку постачання останньої партії товару, визначеного договором.

Таким чином, апеляційний господарський суд, здійснивши перерахунок пені та штрафу, обрахованих на підставі п. п. 8.2., 8.5 договору, виходячи із вартості непоставленого товару у сумі 96 000 грн, встановила, що він є арифметично вірним та виконаним відповідно до умов договору та вимог законодавства, відтак пеня у розмірі 9 888,00 грн (96 000,00 грн * 0,1 % * 103 дні (з 01.11.2025 по 11.02.2026) та штраф 6 720,00 грн (96 000,00 грн * 7 %), грн підлягають стягненню з відповідача у заявленому розмірі.

Водночас, суд апеляційної інстанції зазначає, вирішуючи питання щодо остаточного розміру суми штрафних санкцій, які підлягають стягненню, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для зменшення на 50% суми нарахованих штрафних санкцій (пені та штрафу).

Як вбачається із матеріалів справи, суд першої інстанції, враховуючи період прострочення, наслідки порушення зобов`язання, беручи до уваги засади справедливості, добросовісності, розумності як складові елементи загального конституційного принципу верховенства права, закріплені у п. 6 ст. 3, ч. 3 ст. 509 та ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України, зважаючи на правову природу неустойки та її основне призначення, суд, реалізовуючи свої дискреційні повноваження, зазначив, що наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором, вважав за необхідне зменшитина 50 % пеню та штраф на, стягнувши пеню в розмірі 4 944,00 грн (9888,00 грн * 50%) та 3 360,00 грн штрафу (6 720,00 грн * 50 %).

Відповідно до ч. 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Таким чином, керуючись приписами ч. 3 ст. 551 ЦК України, а також виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі, і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки (пені) до її розумного розміру.

Колегія суддів звертає увагу, що Верховний Суд неодноразово наголошував, що застосоване у частині третій статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України словосполучення "суд має право" та "може бути зменшений за рішенням суду" свідчить про те, що саме суди першої та апеляційної інстанцій користуються певною можливістю розсуду щодо зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінюючи розмір збитків та інші обставини, які мають істотне значення. Натомість вирішення цих питань не відноситься до повноважень Верховного Суду, завдання якого полягає лише у перевірці правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи. Релевантні правові позиції викладено у постановах Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №916/2259/18, від 24.02.2020 у справі №917/686/19, від 26.02.2020 у справі №922/1608/19, від 15.04.2020 у справі №922/1607/19 та від 04.10.2021 у справі №922/3436/20.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що у постановах від 05.06.2024 у справі №910/14524/22 та від 02.07.2025 у справі №903/602/24 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що зменшення судом заявлених до стягнення штрафних санкцій чи відсотків, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, є правом, а не обов`язком суду і може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи та наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до усталеної та послідовної практики Верховного Суду право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки судом поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.10.2024 у справі №911/952/22 сформувала висновки щодо застосування означених норм права та у розділі "Висновки щодо застосування норм матеріального права", зокрема, в пунктах 213, 214, зазначила:

" 213. Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин (частина третя статті 551 ЦК України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

214. Індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов`язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, свідчать про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права".

Колегія суддів вважає, що у даній справі суд першої інстанції, вирішуючи питання про можливість зменшення з власної ініціативи розміру штрафних санкцій, що підлягає стягненню з відповідача, який порушив зобов`язання, правильно враховував положення діючого законодавства, з огляду на всі фактичні обставини справи, враховуючи важливість збереження господарської діяльності сторін, періоди прострочення, зважаючи на відсутність у позивача будь-якої шкоди або прямих збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договорами та дійшов обґрунтованого висновку про зменшення на 50% штрафних санкцій, зокрема пені та штрафу.

Надавши оцінку всім обставинам справи в їх сукупності, враховуючи інтереси обох сторін, виходячи із загальних засад, встановлених статтею 3 ЦК України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, керуючись своїм внутрішнім переконанням, з урахуванням того, що позивачем не понесено жодних матеріальних збитків у зв`язку із порушенням відповідачем умов договору, враховуючи ступінь невиконання відповідачем зобов`язання, з урахуванням того, що пеня та штраф є лише санкціями за невиконання зобов`язання, а тому при зменшенні її розміру позивач не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому становищі, з урахуванням поведінки винної особи, а також з огляду на те, що основною метою інституту неустойки є стимулювання боржника до виконання основного грошового зобов`язання, при цьому остання не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про можливість зменшення заявленої до стягнення пені та застосувати до спірних правовідносин приписи ч. 3 ст. 551 ЦК України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що для забезпечення балансу інтересів сторін у цьому спорі та з метою запобігання настання негативних наслідків як для позивача, так і для відповідача, є справедливим зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій на 50 % та підлягає до стягнення з відповідача в сумі 4 944,00 грн пені (9888,00 грн * 50 %) та 3 360,00 грн штрафу (6720,00 грн * 50 %).

Враховуючи положення статті 11 ГПК України, апеляційний суд виходить з того, що як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України», хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені сторонами в апеляційних скаргах не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення суду, оскільки вони не спростовують висновків суду першої інстанції, підстав для скасування чи зміни рішення, передбачених ст. 277-279 Господарського процесуального кодексу України судом апеляційної інстанції не встановлено, а відтак апеляційні скарги Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» та Товариства з обмеженою відповідальністю «БГМ-Агро» слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.04.2026 року у справі №924/163/26 - без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянтів згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БГМ-Агро» на рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.04.2026 року у справі №924/163/26 залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» на рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.04.2026 року у справі №924/163/26 залишити без задоволення.

3. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.04.2026 року у справі №924/163/26 залишити без змін.

4. Справу №924/163/26 повернути Господарському суду Хмельницької області.

5. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "29" червня 2026 р.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Петухов М.Г.