Постанова від 22 червня 2026 р. у справі №910/9703/24 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2026 р. Справа№ 910/9703/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Суліма В.В.

Ткаченка Б.О.

за участю секретаря судового засідання Безрука Д.Д.,

за участю представників учасників справи:

від Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк": Лаврін О.В. - адвокат, посвідчення № 1484;

від головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ): Савчук К.П. - особисто;

за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.04.2026 (повний текст - 05.05.2026)

у справі № 910/9703/24 (суддя - Підченко Ю.О.)

за результатом розгляду скарги Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Паламарчука Віталія Віталійовича

на дії головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука Костянтина Петровича

за позовом Фізичної особи-підприємця Ксєнєвої Зінаїди Петрівни

до Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Луньо Іллі Вікторовича

про стягнення 125 901,23 грн

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст поданої заяви та рух справи

31.03.2026 від Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Паламарчука В.В. надійшла скарга на дії Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) головного державного виконавця Савчука Костянтина Петровича, відповідно до якої банк просив визнати неправомірними дії щодо оголошення у виконавчому провадженні № 80423528 в розшук майна банку, що перебуває в ліквідації.

2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2026 скаргу Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Паламарчука Віталія Віталійовича на дії головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука Костянтина Петровича задоволено. Визнано неправомірними дії головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука Костянтина Петровича щодо оголошення у виконавчому провадженні № 80423528 в розшук майна Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк", що перебуває в ліквідації. Визнано неправомірною та скасовано постанову головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука Костянтина Петровича від 26.03.2026 про розшук майна АТ "МР Банк" в ліквідації у виконавчому провадженні № 80423528, про що зобов`язано Шевченківський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повідомити Міністерство внутрішніх справ України, Національну поліцію України, органи та осіб, які здійснюють розшук майна.

2. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду та межі апеляційного перегляду рішення суду.

Не погодившись з постановленою ухвалою, Акціонерне товариство "Міжнародний резервний банк" 14.05.2026 (через Електронний суд) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить прийняти апеляційну скаргу АТ "МР БАНК" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.04.2026 у справі №910/9703/24 (щодо частини мотивувальної частини). Змінити мотивувальну частину ухвали Господарського суду міста Києва від 30.04.2026 у справі №910/9703/24 в частині застосування доводів скаржника про недотримання державним виконавцем послідовності дій, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", оголошення майна в розшук без арешту, накладання якого неможливе та без мети звернення стягнення (згідно викладеного в апеляційній скарзі), як однієї з підстав задоволення скарги. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.04.2026 у справі №910/9703/24 в резолютивній частині та неоскарженій частині мотивувальної частини (щодо інших підстав задоволення скарги) - залишити без змін.

18.05.2026 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.04.2026 у справі №910/9703/24 залишено без руху. Роз`яснено скаржнику, що протягом десяти днів з дня вручення (обізнаності) даної ухвали особа має право усунути наведені недоліки, шляхом подання до суду відповідних доказів, а саме надіслати копію апеляційної скарги з додатками Фізичній особі-підприємцю Ксєнєвій Зінаїді Петрівні.

21.05.2026 (через Електронний суд) до суду апеляційної інстанції від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якої сторона долучила докази надіслання копії апеляційної скарги з додатками Фізичній особі-підприємцю Ксєнєвій Зінаїді Петрівні.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2026 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.04.2026 у справі № 910/9703/24; призначено до розгляду в судовому засіданні апеляційну скаргу на 23.06.2026.

В судове засідання 23.06.2026 з`явились представник скаржника та виконавець. Представник банку апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, мотивувальну частину ухвали змінити. Представник ДВС проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення.

3. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених в ній доводів

АТ «МР БАНК» не погоджується з мотивувальною частиною ухвали Господарського суду міста Києва від 30.04.2026 по справі № 910/9703/24 в частині відхилення доводів скаржника про недотримання державним виконавцем послідовності дій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», вважає, в цій частині мотивувальну частину ухвали незаконною та необґрунтованою, постановленою з порушеннями (неправильним застосуванням) норм матеріального права, з огляду на наступне.

Так, апелянт зазначив, що з 25 лютого 2022 року АТ «МР БАНК» перебуває в процедурі ліквідації, яка здійснюється державною установою - Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, тобто банк перебуває під повним контролем держави Україна.

Відповідно до ч.4 ст.1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відносини, що виникають у зв`язку із виведенням неплатоспроможних банків, які мають зобов`язання, що випливають з правочинів щодо фінансових інструментів та валютних цінностей, або є стороною одного чи кількох деривативних контрактів, з ринку та ліквідацією таких банків, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей.

Відповідно до ч.7 ст.3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», органи державної влади та Національний банк України не мають права втручатися в діяльність Фонду щодо реалізації законодавчо закріплених за ним функцій і повноважень.

В той же час, як зазначає апелянт, відповідно до п.7 ч.2 ст.46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня початку процедури ліквідації банку втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти, заборони прийняття рішень про продаж або про вчинення інших дій з продажу) будь-яким майном (активами), у тому числі коштами банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень (у тому числі арештів, заборони прийняття рішень про продаж або про вчинення інших дій з продажу) на майно (активи), у тому числі кошти банку, не допускається.

Таким чином, апелянт вважає, що зважаючи на те, що арешт майна боржника передує його розшуку та вилученню, а також є обов`язковою умовою реалізації такого майна, законодавча заборона арешту майна банку в процедурі ліквідації, виключає як розшук майна з вилученням так і його примусову реалізацію.

Крім того, скаржник вважає, що державний виконавець допустив грубе порушення вимог ст.2 Закону України «Про виконавче провадження» щодо співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями: при стягненні 2 920,63 грн в розшук оголошено 14 транспортних засобів банку в ліквідації, вартість кожного з яких, навіть незалежно від технічного стану, в сотні або тисячі разів більше, ніж сума стягнення. А тому апелянт просив оскаржувану ухвалу скасувати, задовольнивши скаргу на дії приватного виконавця.

3. Узагальнений виклад відзиву на апеляційну скаргу та короткий зміст наведених в ньому доводів

У відзиві зазначено, що державний виконавець діяв у межах наданих законом повноважень та відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження». Після надходження заяви Державної судової адміністрації України та належно оформленого наказу Господарського суду міста Києва у справі № 910/9703/24 у виконавця виник обов`язок відкрити виконавче провадження, оскільки будь-які передбачені законом підстави для повернення виконавчого документа або відмови у відкритті провадження були відсутні. У зв`язку з цим 10.03.2026 правомірно винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, а також постанови про стягнення виконавчого збору та визначення мінімальних витрат виконавчого провадження.

Виконавець також вважає, що в ході виконання рішення державним виконавцем було встановлено наявність зареєстрованих за боржником транспортних засобів, однак їх місцезнаходження залишалося невідомим. За таких обставин, керуючись частиною третьою статті 36 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець правомірно виніс постанову про розшук майна боржника.

Заперечуючи доводи апеляційної скарги, сторона зазначає, що закон не пов`язує можливість оголошення майна в розшук із попереднім накладенням на нього арешту. Єдиною підставою для винесення постанови про розшук є встановлення факту належності майна боржнику та відсутність інформації про його місцезнаходження. Натомість опис і арешт майна здійснюються вже після його виявлення, оскільки такі виконавчі дії потребують фактичного огляду майна та фіксації його характеристик. Тому твердження апелянта про обов`язковість попереднього арешту майна перед його розшуком не відповідають вимогам законодавства та ґрунтуються на помилковому тлумаченні порядку здійснення виконавчих дій.

З огляду на викладене, заявник відзиву вважає дії державного виконавця законними та обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги - безпідставними, у зв`язку з чим просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.04.2026 у справі № 910/9703/24.

Разом з цим, ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2026 було задоволено скаргу Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Паламарчука Віталія Віталійовича на дії головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука Костянтина Петровича, визнано неправомірними дії та скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження № 80423528 від 10.03.2026 щодо стягнення з АТ "МР БАНК" код 25959784 на користь Державної судової адміністрації України 2 920,63 грн судового збору на підставі наказу Господарського суду міста Києва № 910/9703/24 від 01.12.2025. Вказана ухвала не є предметом даного апеляційного оскарження.

ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства

Положеннями статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).

Приписами статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначені права та обов`язки виконавців, закріплена обов`язковість вимог виконавців.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Правління Національного банку України № 91-рш/БТ від 25.02.2022 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі також - Фонд) прийнято рішення № 131 від 25.02.2022 «Про початок процедури ліквідації АТ «МР Банк» та делегування повноважень ліквідатора Луньо Іллі Вікторовичу.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 1163 від 18.11.2024 «Про деякі питання здійснення ліквідації АТ «МР Банк» продовжено строк управління майном (активами) АТ «МР Банк» та задоволення вимог його кредиторів, продовжено повноваження ліквідатора АТ «МР Банк» до моменту внесення запису про припинення банку до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Судом першої інстанції правомірно зазначено, що з 25.02.2022 АТ «МР Банк» перебуває в процедурі ліквідації, яка здійснюється державною установою - Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, тобто банк перебував під контролем держави.

Таким чином, станом на дату винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 80423528 від 10.03.2026, Національним банком України вже було прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника, а Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку. Тому, в силу приписів п.п. 4, 11 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний був повернути виконавчий документ стягувачу без виконання.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2026 задоволено скаргу Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Паламарчука Віталія Віталійовича на дії головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука Костянтина Петровича, визнано неправомірними дії та скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження № 80423528 від 10.03.2026 щодо стягнення з АТ "МР БАНК" код 25959784 на користь Державної судової адміністрації України 2 920,63 грн судового збору на підставі наказу Господарського суду міста Києва № 910/9703/24 від 01.12.2025.

Тобто, оскільки дії державного виконавця із відкриття виконавчого провадження № 80423528 суперечили вимогам законодавства, то, відповідно, й усі наступні виконавчі дії (в тому числі щодо розшуку майна боржника) суперечать вимогам закону. А тому судом першої інстанції було задоволено подану скаргу на дії ДВС. В цій частині ухвала не оскаржена.

Разом з цим, виходячи із меж апеляційного перегляду, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Звертаючись з апеляційною скаргою у даній справі, банк просив змінити мотивувальну частину ухвали Господарського суду міста Києва від 30.04.2026 у справі №910/9703/24 в частині відхилення доводів скаржника про недотримання державним виконавцем послідовності дій, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", оголошення майна в розшук без арешту, накладання якого неможливе та без мети звернення стягнення.

Так, в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції зазначив: «Суд відхиляє доводи скаржника про недотримання державним виконавцем послідовності дій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження». Адже, як вбачається з наданих матеріалів виконавчого провадження № 80423528, держаний виконавець ще не вчиняв дій щодо звернення стягнення на майно боржника шляхом його вилучення або примусової реалізації. Проводилися лише розшукові дії, що не зобов`язувало державного виконавця виносити постанову про арешт розшукуваного майна».

Частково відхиляючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Частиною першою статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону:

1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення;

2)за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді;

3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом;

4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом;

5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Відповідно до частини п`ятої статті 26 Закону виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до статті 36 Закону у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини. Розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов`язковою для виконання поліцією. Тимчасове затримання та зберігання поліцією на спеціальних майданчиках чи стоянці виявленого за результатами розшуку транспортного засобу боржника здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розшук транспортного засобу боржника припиняється в разі його виявлення, про що виконавцем не пізніше наступного робочого дня виноситься постанова про зняття майна з розшуку. Витрати, пов`язані з розшуком боржника, майна боржника та його зберіганням, дитини за виконавчими документами про відібрання дитини, стягуються з боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до пункту 10 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, після виявлення майна (коштів) боржника виконавець проводить опис та арешт цього майна (коштів), про що виносить постанову.

В цій частині суд апеляційної інстанції приймає доводи відзиву на апеляційну скаргу, та зазначає, що з урахуванням того, що чинний Закон України «Про виконавче провадження» не передбачає чіткої послідовності дій, які має вчинити державний виконавець, а також відсутня взаємозалежності винесення державним виконавцем постанови про розшук майна боржника та попереднього винесення постанови про арешт цього майна - апеляційна скарга із заявлених підстав (в розумінні ч. 1 ст. 269 ГПК України) не підлягає задоволенню.

Тоді як суд апеляційної інстанції повторно зазначає, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2026 було задоволено скаргу Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Паламарчука Віталія Віталійовича та скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження № 80423528.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції приймає доводи скаржника про необхідність врахування положень спеціального законодавства, яке забороняє будь-яке обтяження в силу п. 7 ч.2 ст.46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». А відтак - усі дії державного виконавця щодо відкриття провадження, розшуку, тощо - є неправомірними.

Водночас, зазначені норми спеціального законодавства не є підставою для зміни мотивувальної частини ухвали щодо будь-якої послідовності дій виконавця через незаконність самого відкриття виконавчого провадження. Такі дії «апріорі» не можуть мати будь-яку послідовність, оскільки вони не повинні були вчинятися щодо визначеного майна.

В даному аспекті, суд апеляційної інстанції зазначає, що вимога скаржника про зміну мотивувальної частині в оскаржуваній частині щодо зазначення про порушення державним виконавцем послідовності дій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» з урахуванням скасування постанови про відкриття виконавчого провадження фактично позбавлено будь-якого правового сенсу. А тому апеляційна скарга відхиляється судом апеляційної інстанції.

А тому з урахуванням скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 80423528 та, відповідно, всіх подальших дій - доводи скаржника про порушення порядку вчинення виконавчих дій у цій справі - є безпідставними та такими, що відхиляються судом апеляційної інстанції як окрема підстава для задоволення скарги та, відповідно, зміни оскаржуваної ухвали. Тоді як доводи скаржника про такі дії в інших провадженнях - не входять до предмету дослідження у даній справі в розумінні ст. 269, 343 ГПК України.

Керуючись ст. 2, 269, 270, 271, п. 1 ч. 1 ст. 275, 276, ст. 281 - 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.04.2026 у справі №910/9703/24 (в оскаржуваній частині) - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.04.2026 у справі №910/9703/24 (в оскаржуваній частині) - залишити без змін.

3. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачених ст. 287 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повнтй текст постанови складено 29.06.2026.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді В.В. Сулім

Б.О. Ткаченко