Постанова від 11 червня 2026 р. у справі №910/13176/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2026 р. Справа№ 910/13176/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Колесника Р.М.

суддів: Сковородіної О.М.

Тищенко А.І.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»

на рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2026 (повний текст рішення складено 18.02.2026)

у справі № 910/13176/25 (суддя - Андреїшина І.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»

до Акціонерного товариства «Укртрансгаз»

прo стягнення 45700,46 гривень

Короткий зміст позовних вимог

ТОВ «Оператор ГТС України» (надалі також позивач, скаржник, замовник) звернулось в Господарський суд міста Києва із позовом до АТ «Укртрансгаз» (надалі також відповідач, виконавець) про стягнення 45700,46 гривень пені.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем неналежним виконанням відповідачем свого обов`язку по наданню послуг згідно з договором № 4600009426 від 27.05.2024 про закупівлю послуг (надалі також договір).

Короткий зміст судового рішення

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.02.2026 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що АТ «Укртрансгаз» не допущено порушення граничного терміну визначеного за взаємною згодою сторін у додатку А до додатку 1 та у п. 4.3. договору, оскільки обов`язок прийняття технічного звіту покладено на ТОВ «Оператор ГТС України», а отже неприйняття позивачем технічного звіту у строки визначені зазначеним додатком є відповідальністю позивача, а не АТ «Укртрансгаз», з огляду на що відсутні правові підстави для застосування п. 9.2 договору; - сторони за взаємною згодою погодили загальний граничний термін надання усіх послуг по договору, - до 30.05.2025, що свідчить про відсутність підстав для застосування позивачем до відповідача штрафних санкцій.

Короткий зміст апеляційної скарги

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ «Оператор ГТС України» звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає про те, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішенні не було враховано той факт, що відповідач в порушення умов п. 4.3. договору неналежним чином виконав свої зобов`язання щодо надання послуг по окремих об`єктах Бібрського ПМ Західного ЛВУМГ (найменування МГ Івацевичі-Долина-II), у зв`язку із чим у відповідності до п. 9.2.1. договору позивачем і було нараховано пеню у заявленому розмірі.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

27.05.2024 між позивач та відповідачем було укладено договір, відповідно до умов якого виконавець зобов`язується за завданням замовника надати послуги з технічного огляду та випробовувань (технічне діагностування надземних переходів газопроводів) (далі - послуги), а замовник зобов`язується оплатити такі послуги (п.1.1. договору).

Пунктом 1.3. договору передбачено, що результатом надання послуг за цим договором є технічні звіти, вимоги до яких та порядок надання яких визначено у додатку 1 до цього договору (далі - технічні звіти/технічний звіт).

Вартість послуг, що є ціною договору, становить 8580000,00 гривень з ПДВ (п. 2.1. договору).

Пунктом 4.1. договору передбачено, що місце надання послуг визначено у додатку 1 до Договору.

Відповідно до п. 4.3. договору виконавець зобов`язаний надати послуги щодо кожного об`єкта не пізніше граничного строку надання послуг, визначеного у додатку А до додатку 1 до договору.

Одночасно із договором між позивачем та відповідачем було підписано додаток 1 до договору, невід`ємною частиною якого є зокрема додаток А.

Згідно з п. 3 додатку 1 до договору перелік, характеристики, місце розташування (що є місцем надання послуг) об`єктів, щодо яких повинні бути надані послуги, та граничні дати строку надання послуг наведено в додатку А до додатку 1 до договору.

17.01.2025 між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 1, якою сторони внесли зміни до пункту 4.2. договору та виклали додаток 1 в новій редакції.

Відповідно до п. 10.3.4 додатку 1 до договору у разі якщо представники замовника в строк 10 (десять) робочих днів не надали виконавцю зауваження до Технічного звіту, цей технічний звіт вважається таким, що відповідає умовам договору. У цьому випадку виконавець після надсилання оригіналів технічних звітів замовнику складає у системі «DEALS» первинний електронний документ (акт наданих послуг), який замовник підписує у порядку, визначеному договором.

Положеннями пункту 5.1. договору визначено, що факт надання послуг виконавцем підтверджується підписаними сторонами актами наданих послуг. Датою надання послуг щодо кожного об`єкта вважається дата підписаного сторонами акту, що підтверджує надання послуг щодо такого об`єкта.

За результатами надання послуг за місяць, не пізніше останнього робочого дня звітного місяця, виконавець зобов`язаний оформити та надати замовнику підписаний зі своєї сторони Акт (за формою, що визначена у додатку 3 до договору), а замовник зобов`язаний протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання підписаного виконавцем Акту надати виконавцю підписаний зі своєї сторони Акт або у вказаний строк надати Виконавцю мотивовану відмову від прийняття послуг (п. 5.3. договору).

Пунктом 9.2.1 договору встановлено, що у випадку несвоєчасного надання послуг до виконавця застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1 (нуль цілих однієї десятої) вартості послуг за кожен день прострочення їх надання, а при порушенні строку надання послуг більш ніж на 30 (тридцять) календарних днів виконавець додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7 (семи) відсотків вартості послуг.

Листом №1009ВИХ-24-906 від 23.10.2024 AT «Укртрансгаз» надало технічний звіт № 4600009426-01.05-КТЦ (по позиції № 5) з технічного діагностування об`єктів Бібрського ПМ Західного ЛВУМТ (найменування МГ Івацевичі-Долина-ІІ, місце знаходження: с. В. Дідушичі, Стрийський р-н, Львівська обл.)

Листом № ТОВВИХ-24-16585 від 31.10.2024 ТОВ «Оператор ГТС України» надало відгук на технічний звіт № 4600009426-01.05-КТЦ та направило зауваження до нього.

Листом №1009ВИХ-24-946 від 01.11.2024 AT «Укртрансгаз» надало технічний звіт № 4600009426-01.05-КТІД за результатами діагностування об`єктів Бібрського ПМ Західного ЛВУМГ з урахуванням зауважень до Технічного звіту згідно листа ТОВ «Оператор ГТС України» від 31.10.2024 № ТОВВИХ- 24-16585.

Також, листом № 1009ВИХ-24-930 від 25.10.2024 AT «Укртрансгаз» надало технічний звіт № 4600009426-09.06-УДД (по позиції № 6) з технічного діагностування об`єктів Бібрського ПМ Західного ЛВУМТ (найменування МГ Івацевичі-Долина-ІІ, місце знаходження: с. М. Дідушичі, Стрийський р-н, Львівська обл.)

Листом № ТОВВИХ-24-16834 від 04.11.2025 ТОВ «Оператор ГТС України» надало відгук на технічний звіт № 4600009426-09.06-УДД та направило зауваження до нього.

Листом №1009ВИХ-24-963 від 07.11.2024 AT «Укртрансгаз» надало технічний звіт № 4600009426-09.06-УДД за результатами діагностування об`єктів Бібрського ПМ Західного ЛВУМГ з урахуванням зауважень до Технічного звіту згідно листа ТОВ «Оператор ГТС України» від 04.11.2024 №ТОВВИХ- 24-16834.

Згідно з актом наданих послуг № 11-9426-УДД від 07.11.2024 послуги по позиції № 5 додатку 1 до додаткової угоди № 1, вартістю 295342,80 гривень виконавцем надано 07.11.2024 року (підписано виконавцем 07.11.2024, замовником 13.11.2024).

Згідно з актом наданих послуг № 12-9426-УДД від 11.11.2024 послуги по позиції № 6 додатку 1 до додаткової угоди № 1, вартістю 457005,60 гривень виконавцем надано 11.11.2024 року (підписано виконавцем 12.11.2024, замовником 13.11.2024).

Позиція суду апеляційної інстанції

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у апеляційній скарзі та заперечення на них, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Суть апеляційного провадження у даній справі полягає у наданні оцінки висновкам суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог позивача про стягнення пені, нарахованої за період прострочення виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором через призму тверджень скаржника про те, що виконання замовником перевірки технічних звітів та їх прийняття після усунення зауважень не відміняє обов`язку виконавця надати технічні звіти відповідно до встановлених вимог в Додатку А до Додатку 1 до Договору і у встановленні строки.

Отже, дослідивши зміст договору, зокрема його предмет, врахувавши характер та суть правовідносин, що виникли між позивачем та відповідачем внаслідок його укладення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин є саме договором надання послуг, а не договором підряду (виконання робіт), як хибно класифікував його місцевий господарський суд.

Регулювання відносин, що виникають у зв`язку із наданням послуг, здійснюється ГК України (за умови якщо правовідносини виникли на час чинності даного нормативно-правового акту), ЦК України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 901 цього ж кодексу за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (1). Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання (2).

Відповідно до ч. 1 ст. 902 цього ж кодексу виконавець повинен надати послугу особисто.

Положеннями ст. 905 цього ж кодексу визначено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 цього ж кодексу якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з положеннями ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Одним із доводів апеляційної скарги є те, що суд першої інстанції дійшов неправильних висновків в результаті аналізу змісту додатку А до додатку 1 до договору, із чого виснував те, що в додатку А до додатку 1 до договору, в колонці « 16» з назвою «Гранична дата виконання послуг (приймання змовником технічного звіту)», сторони визначили граничну дату виконання послуг, як «Дату приймання замовником технічного звіту», а враховуючи те, що згідно з додатком А до додатку 1 до договору обов`язок прийняття технічного звіту покладено саме на позивача, то на думку місцевого господарського суду не прийняття позивачем технічного звіту у строки визначені зазначеним додатком є відповідальністю ТОВ «Оператор ГТС України», а не АТ «Укртрансгаз».

Дослідивши матеріали справи, а також аргументи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість та підставність доводів апеляційної скарги в цій частині з огляду на таке.

Положеннями пункту 5.1. договору визначено, що факт надання послуг виконавцем підтверджується підписаними сторонами актами наданих послуг. Датою надання послуг щодо кожного об`єкта вважається дата підписаного сторонами акту, що підтверджує надання послуг щодо такого об`єкта.

Відповідно до п. 5.3. договору за результатами надання послуг за місяць, не пізніше останнього робочого дня звітного місяця, виконавець зобов`язаний оформити та надати замовнику підписаний зі своєї сторони Акт (за формою, що визначена у додатку 3 до договору), а замовник зобов`язаний протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання підписаного виконавцем Акту надати виконавцю підписаний зі своєї сторони Акт або у вказаний строк надати Виконавцю мотивовану відмову від прийняття послуг.

Отже, положеннями договору на виконавця покладений обов`язок у встановлений додатком А до додатку 1 до договору строк надати замовнику послуги з технічного огляду та випробовування надземних переходів газопроводів, результатом надання яких є технічні звіти, що відповідають встановленим у додатку 1 вимогам.

Саме внаслідок виготовлення належного технічного звіту, послуги є такими що наданні та спожиті замовником, внаслідок чого і підписується сторонами акт надання послуг, як єдиний документ що підтверджує факт надання послуг.

Як було встановлено місцевим господарським судом та перевірено апеляційним судом в процесі розгляду апеляційної скарги згідно з актом наданих послуг № 11-9426-УДД від 07.11.2024 послуги по позиції № 5 додатку А до додатку 1 (в редакції Додаткової угоди), вартістю 295342,80 гривень виконавцем надано 07.11.2024 року, а послуги згідно з актом наданих послуг № 12-9426-УДД від 11.11.2024 по позиції № 6 додатку А до додатку 1 (в редакції Додаткової угоди), вартістю 457005,60 гривень виконавцем надано 11.11.2024 року.

Відповідачем не було надано до суду жодних належних та допустимих доказів, що підтверджують факт надання позивачу у встановлений додатком А до додатку 1 до договору строк акт наданих послуг № 11-9426-УДД від 07.11.2024 (послуги по позиції № 5) та акт наданих послуг № 12-9426-УДД від 11.11.2024 (послуги по позиції № 6), а отже саме відповідач прострочив строки надання послуг по позиції № 5 додатку А до додатку 1 та по позиції № 6 додатку А до додатку 1 за договором, а не позивач, як помилково та передчасно у своєму рішенні виснував суд першої інстанції, хибно ототожнивши технічний звіт та акт надання послуг.

Водночас, не зважаючи на вищевказані хибні правові висновки, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції за своєю суттю дійшов правильних висновків по суті самого спору враховуючи наступне.

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 551 цього ж кодексу передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Одним з ключових елементів цивільного права є автономія волі учасників цивільних відносин, а тому законодавець передбачив, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (частини друга, третя статті 6 ЦК України).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Врахувавши вищевказані положення ЦК України щодо автономії волі, суд звертає увагу скаржника на таке.

Згідно з п. 4.3 договору виконавець зобов`язаний надати послуги щодо кожного об`єкта не пізніше граничного строку надання послуг, визначеного у додатку А до додатку № 1 до договору.

Пунктом 9.2.1 договору встановлено, що у випадку несвоєчасного надання послуг до виконавця застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1 (нуль цілих однієї десятої) вартості послуг за кожен день прострочення їх надання, а при порушенні строку надання послуг більш ніж на 30 (тридцять) календарних днів виконавець додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7 (семи) відсотків вартості послуг.

Отже, дослідивши зміст договору, колегія суддів дійшла беззаперечних висновків, що так як сторони, на основі вільного волевиявлення та автономії волі абсолютно чітко передбачили у п. 4.3. договору те, що відповідач зобов`язаний надати послуги щодо кожного об`єкта не пізніше граничного строку надання послуг, визначеного у додатку А до додатку № 1 до договору та при цьому у положенні п. 9.2.1 договору жодним чином не конкретизували та не зазначили те, що за несвоєчасне надання послуг щодо кожного об`єкта до виконавця застосовуються штрафні санкції у вигляді пені, а лише обмежились формулюванням «у випадку несвоєчасного надання послуг», нарахування пені відповідачу за несвоєчасне надання ним послуг по позиції № 5 додатку А до додатку 1 та по позиції № 6 додатку А до додатку 1, є безпідставним та неправомірним.

У цьому контексті, суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що загальний строк надання послуг за згодою сторін встановлено до 30.05.2025 (п. 4.2. договору з урахування додаткової угоди № 1 від 17.01.2025), а отже сторони за взаємною згодою погодили та встановили граничний строк надання усіх послуг по договору до 30.05.2025, який не був прострочений відповідачем.

Таким чином, враховуючи все вищезазначене та те, що послуги за актом наданих послуг № 11-9426-УДД від 07.11.2024 (послуги по позиції № 5) та актом наданих послуг № 12-9426-УДД від 11.11.2024 (послуги по позиції № 6) були надані в межах загального строку надання послуг (до 30.05.2025), висновки суду першої інстанції щодо безпідставності застосування позивачем умов п. 9.2 договору та необґрунтованість здійсненого нарахування пені з 31.10.2024 по 10.11.2024, є правильними та обґрунтованими з підстав, зазначених судом апеляційної інстанції у даній постанові.

Підсумовуючи все вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасування не вбачає.

Відповідно до ч. 4 ст. 277 ГПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про зміну мотивувальної частини рішення, з викладенням її в редакції даної постанови.

Таким чином, апеляційна скарга ТОВ «Оператор ГТС України» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2025 у справі задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2026 слід змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції даної постанови. Резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2026 залишити без змін.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на скаржника в порядку статті 129 ГПК України.

Враховуючи все вищезазначене та керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 281-284 ГПК України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2026 у справі № 910/13176/25 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2026 у справі № 910/13176/25 змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції даної постанови. В іншій частині дане рішення залишити без змін.

3. Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Повний текст постанови складено і підписано 12.06.2026

Головуючий суддя Р.М. Колесник

Судді О.М. Сковородіна

А.І. Тищенко