Вирок від 28 червня 2026 р. у справі №705/3989/26 — Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/3989/26

1-кп/705/903/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2026 року м. Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченої – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Умані кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1202625032000590 від 12.05.2026 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Умань, Черкаської області, українки, громадянки України, з середньою освітою, незаміжньої, офіційно не працюючої, має на утриманні неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ,проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої 12.05.2026 Уманським міськрайонним судом Черкаської області за ч. 1 ст. 361 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік,

у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 05.05.2026 близько 08 год. 00 хв., в період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022, який в подальшому було продовжено Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022, затвердженого Законом України № 2119-ІХ від 15.03.2022, Указом Президента України від 18.04.2022 № 259/2022, затвердженого Законом України № 2212-ІХ від 21.04.2022, Указом Президента України №341/2022 від 17.05.2022, затвердженого Законом України № 2263-ІХ від 22.05.2022, Указом Президента України № 573/2022 від 12.08.2022, затвердженим Законом України №2500-ІХ від 15.08.2022, Указом Президента України №757/2022 від 07.11.2022, затвердженим Законом України № 2738-ІХ від 16.11.2022, Указом Президента України №58/2023 від 06.02.2023, затвердженим Законом України №2915-ІХ від 07.02.2023, Указом Президента України №254/2023 від 01.05.2023, затвердженим Законом України №3057-ІХ від 02.05.2023, Указом Президента України №451/2023 від 26.07.2023, затвердженим Законом України №3275-ІХ від 27.07.2023, який в подальшому продовжено Указом Президента України №734/2023 від 06.11.2023, затвердженим Законом України №3429-ІХ від 08.11.2023, який в подальшому продовжено Указом Президента України №49/2024 від 05.02.2024, затвердженим Законом України №3564-ІХ від 06.02.2024, Указом Президента України №271/2024 від 06.05.2024, затвердженим Законом України №3684-ІХ від 08.05.2024, Указом Президента України від 23.07.2024 №469/2024, який затверджено Законом України від 23.07.2024 №3891-ІХ, Указом Президента Україна №740/2024 від 28.10.2024, затвердженим Законом України №4024-ІХ від 29.10.2024, Указом Президента України №26/2025 від 14.01.2025, затвердженим Законом України №4220-ІХ від 15.01.2025, Указом Президента України №235/2025 від 15.04.2025, затвердженим Законом України №4356-ІХ від 16.04.2025, Указом Президента України №478/2025 від 14.07.2025, затвердженим Законом України №4524-ІХ від 15.07.2025, Указом Президента України №793/2025 від 20.10.2025, затвердженим Законом України №4643-ІХ від 21.10.2025, Указом Президента України №40/2026 від 12.01.2026, затвердженим Законом України №4757-ІХ від 14.01.2026, Указом Президента України №342/2026 від 27.04.2026, затвердженим Законом України №4857-ІХ від 14.01.2026, Указом Президента України №342/2026 від 27.04.2026, затвердженим Законом України №4857-ІХ від 28.04.2026, перебуваючи з дозволу власника ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у приміщенні квартири АДРЕСА_3 , побачила в кімнаті на стільці залишений ОСОБА_7 мобільний телефон «SamsungGalaxy А06», та в цей час в ОСОБА_4 виник злочинний умисел спрямований на викрадення чужого майна, тому вона переконавшись, в тому що ОСОБА_7 спить, та за її діями ніхто не спостерігає, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів, з метою таємного викраденого чужого майна, шляхом вільний доступу, таємно викрала бувший у використанні мобільний телефон «SamsungGalaxy А06», модель SM-A065F/DS (4GB/128GB), імеі 1: НОМЕР_1 , імеі 2: НОМЕР_2 , вартість якого, згідно висновку експерта №СЕ-19/124-26/6196-ТВ від 19.05.2026 становила 3380 гривень, чим спричинила потерпілому ОСОБА_7 матеріальної шкоди на вказану суму, після чого з місця події зникла, а викладеним майном розпорядилась на власний розсуд.

Дії обвинуваченої ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у пред`явленому їй обвинуваченні визнала повністю та підтвердила обставини, викладені в обвинувальному акті. Зазначила, що подія відбувалася весною 2026 року. Вона прийшла в гості до потерпілого ОСОБА_7 , який проживає за адресою: АДРЕСА_4 , вони спільно вживали алкогольні напої. Вона побачила належний потерпілому мобільний телефон та оскільки потерпілий заснув, вона вирішила вказаний телефон викрасти. Викрадений мобільний телефон здала до ломбарду, а коштами розпорядилася на власний розсуд. Висновки для себе зробила. Шкоду потерпілому має на меті відшкодувати.

Показання ОСОБА_4 не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченою змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності її позиції.

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_4 винною себе у пред`явленому обвинуваченні визнала повністю, її показання відповідають суті обвинувачення, суд за згодою обвинуваченої та інших учасників кримінального провадження, які вважають підтвердженими наявними в матеріалах кримінального провадження доказами фактичні обставини скоєного: дату, час, місце, спосіб, форму вини і спрямованість умислу, мотив кримінального правопорушення, його наслідки, обставини, які впливають на ступінь і характер відповідальності обвинуваченої, визнає їх доказаними у судовому засіданні і вважає за можливе не досліджувати у повному обсязі докази стосовно цих фактичних обставин кримінального провадження відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинувачуваної, дослідженням даних, які характеризують особу обвинуваченої, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Перед встановленням такого порядку дослідження доказів суд з`ясував, що сторони кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, а процесуальні наслідки встановлення такого порядку дослідження доказів у частині обмеження права апеляційного оскарження вказаних обставин їм роз`яснені та зрозумілі. У суду не виникло сумнівів у добровільності позицій сторін.

Сукупність наведених і оцінених судом доказів переконує суд у тому, що ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

Вивченням даних про особу ОСОБА_4 встановлено, що вона раніше судима, незаміжня, офіційно не працевлаштована, має на утриманні неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченої, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують її покарання суд не вбачає.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, наявність обставини, яка пом`якшує покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої ОСОБА_4 та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень є покарання у виді позбавлення волі.

При цьому суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим вважає за можливе звільнити її на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням та покладенням передбачених ст.76 КК України обов`язків.

Судом встановлено, що вироком Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12 травня 2026 року, ОСОБА_4 засуджено за ч. 1 ст. 361 КК України до покарання у виді 1 року пробаційного нагляду.

Враховуючи, що ОСОБА_4 , яка вчинила кримінальне правопорушення, за вироком Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12 травня 2026 року було призначено покарання, яке ухвалено відбувати реально, а потім було встановлено, що вона винна ще й в іншому кримінальному правопорушенні, за яке за даним вироком їй призначається покарання із застосуванням на підставі ст. 75 КК України звільнення від відбування покарання з випробуванням, положення ч. 4 ст. 70 КК України щодо призначення остаточного покарання не застосовуються і кожний вирок – попередній, за яким особа має відбувати покарання реально, та новий, за яким її звільнено від відбування покарання з випробуванням, виконуються самостійно.

Такий висновок зроблено у Постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 01.04.2024справа № 183/6854/20, № 51-4885кмо23.

Під час досудового розслідування і судового розгляду відносно ОСОБА_4 застосовувався запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. З урахуванням обставин вчиненого кримінального правопорушення та особи винної, позиції прокурора та обвинуваченої, суд вважає за можливе запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити попередній.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні на залучення експертів для проведення товарознавчої експертизи №СЕ-19/124-26/6196-ТВ від 19.05.2026 в сумі 1925,44 грн., підлягають стягненню з ОСОБА_4 на користь держави.

Долю речових доказів потрібно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Цивільний позов по справі не заявлено.

На підставі наведеного вище, керуючись статтями 369-371, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 винною у пред`явленому їйобвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді 5 років позбавлення волі.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного їй покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 рік.

На підставі п.п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Даний вирок та вироком Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12 травня 2026 року, яким ОСОБА_4 засуджено за ч. 1 ст. 361 КК України до покарання у виді 1 року пробаційного нагляду виконувати самостійно.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_8 до набрання вироком законної сили залишити попередній особисте зобов`язання.

Речові докази: 1 диск з відеозаписом, який приєднано до матеріалів кримінального провадження, залишити при матеріалах кримінального провадження, коробку від мобільного телефону «SamsungGalaxy А06», модель SM-A065F/DS (4GB/128GB), імеі 1: НОМЕР_1 , імеі 2: НОМЕР_2 , яка передана потерпілому ОСОБА_7 , залишити за належністю ОСОБА_7 ..

Процесуальні витрати в розмірі 1925 грн. 44 коп. стягнути з ОСОБА_4 на користь держави.

Вирок набирає законної сили після закінчення встановленого строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

В іншій частині вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченій та прокурору.

Головуюча суддя ОСОБА_9