Рішення від 20 травня 2026 р. у справі №711/1604/26 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/1604/26

Провадження №2/711/1528/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2026 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого – судді Позарецької С.М.,

при секретарі – Буйновській А.П.,

за участю представника

позивачів адвоката Манзар Т.В.

відповідача ОСОБА_1

представника відповідача

адвоката Дем`яненко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про виділ частки в натурі, що є у спільній частковій власності, визнання права власності, припинення права спільної часткової власності, -

в с т а н о в и в :

Позивачі ОСОБА_2 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про виділ частки в натурі, що є у спільній частковій власності, визнання права власності, припинення права спільної часткової власності. Свої позовні вимоги мотивує тим, що позивач ОСОБА_2 являється співвласником 14/75 частини домоволодіння та позивач ОСОБА_3 – 7/75 частин за адресою: в АДРЕСА_1 , що підтверджується договором дарування частини житлового будинку від 05.08.2022, Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 05.08.2022 за № 306694968 та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 05.08.2022 за №306695172.

Інша частина вище зазначеного домоволодіння, а саме, - по 9/25 частин належить на праві спільної часткової власності відповідачам ОСОБА_4 на підставі договору дарування, посвідченого Другою Черкаською державною нотаріальною конторою 29.12.2011 за № 2-4858 та ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину, посвідченого Другою Черкаською державною нотаріальною конторою 28.01.2009 за № 2-381.

Також зазначено, що позивачі є співвласниками земельної ділянки, площею 0.0159 га , кадастровий номер 7110136400:02:042:0105 цільове призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка ), що підтверджується рішенням Черкаської міської ради № 39-49 від 28.03.2023 «Про передачу земельної ділянки у власність та передачу земельної ділянки в оренду по АДРЕСА_1 громадянам ОСОБА_2 , ОСОБА_2 (існуюче домоволодіння)». Даним рішення визначено частки співвласників громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_2 у спільній частковій власності земельної ділянки, площею 0,0159 га становить: гр. ОСОБА_3 частка 2/3 та гр. ОСОБА_2 частка 1/3, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав від 09.05.2023 за № 331598018 та Витягом з Державного реєстру речових прав за № 331597584 від 09.05.2023. Земельну ділянку, площею 0,0020 га (кадастровий номер 7110136400:02:042:0104) в оренду на 5 років для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Відповідачі є співвласниками земельної ділянки, площею 0,0551 га кадастровий номер 7110136400:02:042:0040 цільове призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія та номер ЯИ 612509 від 24.03.2010, видавник Міськрайонне управління Держкомзему у м. Черкаси та Черкаському районі Черкаської області.

Відповідно до висновку експерта № 2901/26 за результатами проведення будівельно-технічного дослідження від 29.01.2026:

«№ 1. Аналізуючи планувальні рішення приміщень житлового будинку з прибудовами під літ. «А-1, А1-1, а» та господарськими будівлями та спорудами, а саме: сарай під літ. «д2», сарай під літ. «Ж», погріб під літ. «В», гараж під літ. «З», вбиральня під літ. «Л, К», огорожа під «№1, 2, 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11», водоколонка під «№6» (згідно даних Державного реєстру речових прав, реєстраційний номер нерухомого майна 452277671101), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , порівнюючи їх з вимогами нормативно-правових актів, чинних в Україні в галузі будівництва, встановлено, що виділити в натурі 7/25 та 18/25 частин житлового будинку, господарських будівель та споруд без відступу від даних часток, вбачається за можливе при умові введення в експлуатацію існуючої житлової прибудови під літ. «А2-2». Утворені в результаті виділу в натурі приміщення матимуть визначену мінімальну площу однокімнатної квартири згідно ДБН В.2.2-15:2019” Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення.”, яка повинна становити 28,0 кв.м та включає в себе: житлові кімнати та допоміжні приміщення – кухню, ванну кімнату (душову), туалет (або суміщений санвузол), а також передпокій, комору чи вбудовану шафу.

Порівнюючи вимоги нормативно-правових актів чинних на території України в галузі будівництва, фактичне планування приміщень житлового будинку, на розгляд суду пропонується наступний варіант виділу в натурі житлового будинку згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер нерухомого майна 452277671101:

7/25 частин житлового будинку з прибудовами під літ. «А-1, а, А1-1», яку складають: житлова прибудова під літ. «А1-1» (коридор 2-1, площею 4,2 кв.м, кухня 2-2, площею 7,3 кв.м, житлова кімната 2-3, площею 10,0 кв.м) з господарськими будівлями та спорудами: вбиральня під літ. «К», сарай під літ. «Ж», сарай під літ. «д2», огорожа під «№3, 7, 8, 11» ОСОБА_3 (7/75 частин) та ОСОБА_2 (14/75 частин);

18/25 частин житлового будинку з прибудовами під літ. «А-1, а, А1-1», яку складають: житловий будинок під літ. «А-1» (житлова кімната 1-3, площею 8,4 кв.м, житлова кімната 1-4, площею 10,7 кв.м, житлова кімната 1-5, площею 9,8 кв.м, житлова кімната 1-6, площею 5,4кв.м), прибудова під літ. «а» (коридор 1-1, площею 3,9 кв.м, кухня 1-2, площею 8,8 кв.м) з господарськими будівлями та спорудами: погріб під літ. «В», гараж під літ. «З», вбиральня під літ. «Л», огорожа під «№1, 4, 5, 9, 10», водоколонка під «№6» ОСОБА_1 (9/25 частин) та ОСОБА_4 (9/25 частин) без визначення розміру компенсації.

Огорожа під «№2», яка міститься в Державному реєстрі речових прав, не нанесена на жодну з технічних інвентаризацій, які проводились 13.09.2011, та 18.06.2013 по домоволодінню, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 наданих листом КП «ЧООБТІ» від 28.01.2026 №119, тому до виділу в натурі частини житлового будинку з прибудовами під літ. «А-1, А1-1, а» та господарськими будівлями та спорудами, а саме: сарай під літ. «д2», сарай під літ. «Ж», погріб під літ. «В», гараж під літ. «З», вбиральня під літ. «Л, К», огорожа під «№1, 2, 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11», водоколонка під «№6» (згідно даних Державного реєстру речових прав, реєстраційний номер нерухомого майна 452277671101) огорожа під «№2» не включена.

Після проведеної 28.01.2026 технічної інвентаризації об`єкта дослідження, під час якої було обстежено житлові прибудови під літ. «А1-1, А2-2», навіс під літ. «М», огорожі під «№3, 7, 8, 11», вигрібну яму під «№15», дані про яку було внесено до Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (реєстраційний номер документу: TI01:0770-5634-8848-2991) було встановлено, що сарай під літ. «д2, Ж» та вбиральню під літ. «К», дані про які внесено до Державного реєстру речових прав – знесено. Також за результатами проведеного технічного обстеження об`єкта: реконструкція частини житлового будинку з житловою прибудовою під літ. «А-1, А1-1» з добудовою житлової прибудови під літ. «А2-2» було встановлено можливість надійної та безпечної експлуатації житлового будинку з прибудовами під літ. «А-1, А1-1, А2-2».

У примітках до Витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (реєстраційний номер документу: TI01:0770-5634-8848-2991) зазначено наступне:

-проведено реконструкцію частини житлового будинку з житловою прибудовою під літ. «А-1, А1-1» з добудовою житлової прибудови під літ. «А2-2»;

-побудовано навіс під літ. «М» та вигрібну яму під «15», що відповідно до Постанови КМУ №406 від 07.06.2017 (зі змінами та доповненнями), не потребує документів, що дають право на виконання будівельних робіт, та не підлягає прийняттю в експлуатацію;

-технічні характеристики будівель та споруд, що належать співвласнику домоволодіння, вказано відповідно до архівних даних КП «ЧООБТІ» від 18.06.2013. Крім того, згідно матеріалів інвентаризаційної справи КП «ЧООБТІ» було самовільно проведено реконструкцію літньої кухні літ. «Д, д, д1» під житловий будинок літ. «Д-І, д, д1».

Відповідно п. 6 постанови КМУ №406 від 07.06.2017 «Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію» (зі змінами та доповненнями - зведення на земельній ділянці тимчасових будівель та споруд без влаштування фундаментів, зокрема навісів, альтанок, наметів, накриття, сходів, естакад, літніх душових, теплиць, гаражів, а також свердловин, криниць, люфт-клозетів, вбиралень, вигрібних ям, замощень, парканів, відкритих басейнів та басейнів із накриттям, погребів, входів до погребів, воріт, хвірток, приямків, терас, ґанків - щодо індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, отже навіс під літ. «М» та вигрібна яма під «№15» не потребують документів, що дають право на виконання будівельних робіт, та не підлягають прийняттю в експлуатацію.

Частина домоволодіння ОСОБА_3 (7/75 частин) та ОСОБА_2 (14/75 частин) містить самочинну житлову прибудову під літ. «А2-2» (передпокій 2-1, площею 14,1 кв.м, кімната 2-2, площею 11,6 кв.м кімната 2-6, площею 26,3 кв.м), а частина домоволодіння ОСОБА_1 (9/25 частин) та ОСОБА_4 (9/25 частин) містить самовільно проведену реконструкцію літньої кухні літ. «Д, д, д1» під житловий будинок літ. «Д-І, д, д1» (відповідно до архівних даних КП «ЧООБТІ» від 18.06.2013), які потребують уведення в експлуатацію як об`єкти які побудовані по 09 квітня 2015 року, відповідно до порядку проведення технічного обстеження і прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, будівель і споруд сільськогосподарського призначення, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03.07.2018 за № 158.

Будівництво самочинно збудованих об`єктів закінчено й кімнати житлової прибудови під літ. «А2-2» (передпокій 2-1, площею 14,1 кв.м, житлова кімната 2-2, площею 11,6 кв.м, житлова кімната 2-6, площею 26,3 кв.м) фактично експлуатується за своїм функціональним призначенням, але потребують прийняття в експлуатацію.

Відповідно до п. 147 Порядку проведення технічної інвентаризації, затвердженого постановою КМУ №488 від 12.05.2023 визначення технічної можливості поділу, об`єднання або виділу не здійснюється для об`єктів нерухомого майна, до складу яких входять об`єкти, побудовані без дотримання вимог законодавства у сфері будівництва.

Під час розгляду питання щодо визначення технічної можливості поділу, об`єднання або виділу, в якому повинно бути враховано, що для надання висновку, в якому підтверджується технічна можливість поділу, об`єднання або виділу, новоутворені об`єкти повинні відповідати законодавству у сфері будівництва. (п.151 Порядку проведення технічної інвентаризації, затвердж. постановою КМУ №488 від 12.05.2023.

Відповідно до ч. 2 ст.376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Частки співвласників житлового будинку з прибудовами під літ. «А-1, А1-1, а» та господарськими будівлями та спорудами, а саме: сарай під літ. «д2», сарай під літ. «Ж», погріб під літ. «В», гараж під літ. «З», вбиральня під літ. «Л, К», огорожа під «№1, 2, 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11», водоколонка під «№6» (згідно даних Державного реєстру речових прав, реєстраційний номер нерухомого майна 452277671101), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за умови виділу об`єкту в натурі, становитимуть:

- ОСОБА_3 –33/100 частин (33%),

- ОСОБА_2 – 67/100 частин (67%)».

Згідно звіту № 3001/26 від 30.01.2026 про проведення оцінки майна ринкова вартість 7/25 частини житлового будинку АДРЕСА_1 становить 258 000 грн. 00 коп.

На даний час, як зазначено у позові, у позивачів виникла проблема у виділенні своєї частки домоволодіння в натурі, адже відповідачі як співвласники іншої частини домоволодіння не бажають укладати нотаріальний договір поділу, тому вони вимушені звернутися з даним позовом до суду.

У позовній заяві зазначено, що якщо один із співвласників виявив бажання, не залежно від його мотивів, здійснити поділ у натурі майна, що перебуває у спільній частковій власності, однак інший співвласник перешкоджає йому в реалізації такого права будь- яким шляхом, що унеможливлює досягнення домовленості між ними щодо укладання договору про поділ нерухомого майна, такий співвласник має право на звернення до суду з відповідним позовом про поділ (виділ) спільного майна в натурі і таке право підлягає судовому захисту. Тобто позивачі вважають, що ними обрано вірний спосіб захисту.

Оскільки між сторонами не досягнуто домовленості про поділ (виділ) в натурі житлового будинку, що призвело до не можливості вчинити договір про поділ (виділ) цього майна, в порядку, передбаченому ч 3 ст. 367 ЦК України, позивач має право на звернення до суду за захистом свого майнового права, шляхом здійснення виділу житлового будинку в натурі, відповідно до частки кожної із сторін у спільній частковій власності з метою припинення права спільної часткової власності на це майно.

Таким чином, позивачі просять суд, - виділити ОСОБА_3 (7/75 частки) та ОСОБА_2 (14/75 частки) в натурі, як окрему одиницю (1/1) окремий об`єкт нерухомості, частку спільного майна, яка становить 7/25 частини домоволодіння з припиненням ідеальних часток за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати право власності за ОСОБА_3 (33/100 частки) та ОСОБА_2 (67/100 частки) на виділену в натурі 7/25 частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 саме: - частину житлового будинку з прибудовами під літ. «А-1, а, А1-1», яку складають: житлова прибудова під літ. «А1-1» (коридор 2-1, площею 4,2 кв.м, кухня 2-2, площею 7,3 кв.м, житлова кімната 2-3, площею 10,0 кв.м) з господарськими будівлями та спорудами: вбиральня під літ. «К», сарай під літ. «Ж», сарай під літ. «д2», огорожа під «№3, 7, 8, 11»; припинити спільну часткову власність позивачів та відповідачів на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 02.03.2026 прийнято відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 14.04.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Відповідачем ОСОБА_1 , через представника адвоката Дем`яненко К.О., подано відзив на позов, який прийнятий судом. Зазначено, що згідно із даними свідоцтва про право на спадщину № 2-381, виданого 28.01.2009 Другою черкаською державною нотаріальною конторою, ОСОБА_1 на праві власності належить 9/25 частин житлового будинку АДРЕСА_1 . Відповідно до договору дарування, серія та номер: 2-4858, виданого 29.12.2011 Другою черкаською державною нотаріальною конторою, ОСОБА_4 на праві власності належить 9/25 частин житлового будинку АДРЕСА_1 . Відповідач ОСОБА_1 звертає увагу суду на те, що у позивачів на земельній ділянці розташовані: навіс під літ. «М», а також вигрібна яма під № 4, яка знаходиться під даним навісом. При цьому, зазначені споруди заступають на 30 см на земельну ділянку відповідача ОСОБА_1 № 7110136400:02:042:0040, що призводить до порушення прав відповідача ОСОБА_1 . Таким чином, просить при ухваленні судом рішення у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про виділ в натурі з майна, що є у спільній частковій власності, визнання права власності та припинення

права спільної часткової власності врахувати заперечення викладені у відзиві ОСОБА_1 на позовну заяву.

Відповідачем ОСОБА_4 відзив на позов подано не було.

Позивачами подано відповідь на відзив, яка прийнята судом і, за якою вони просять позовні вимоги задовольнити. Заперечення на відповідь на відзив відповідачами подано не було.

В судове засідання позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_2 не з`явились, будучи належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи. Про поважність причин неявки не повідомлено.

В судовому засіданні представник позивачів адвокат Манзар Т.В. підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити, посилаючись на доводи позовної заяви та докази. Крім того, зазначила, що позивачі судові витрати залишають за собою .

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 та її представник адвокат Дем`яненко К.О. зазначили, що позовні вимоги визнаються частково, враховуючи доводи відзиву на позов. Крім того, зазначили, що судові витрати відповідачем не понесені.

В судове засідання відповідач ОСОБА_4 не з`явилась, будучи належним чином повідомлена про час, дату та місце розгляду справи, про поважність причин неявки не повідомлено. Відзив на позов не подано.

Заслухавши пояснення сторін та їхніх представників, дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення за таких підстав:

встановлено, що позивач ОСОБА_2 являється співвласником 14/75 частини домоволодіння та позивач ОСОБА_3 – 7/75 частин за адресою: в АДРЕСА_1 , що підтверджується договором дарування частини житлового будинку від 05.08.2022, Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 05.08.2022 за № 306694968 та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 05.08.2022 за № 306695172.

Інша частина вище зазначеного домоволодіння, а саме, - по 9/25 частин належить на праві спільної часткової власності відповідачам ОСОБА_4 на підставі договору дарування, посвідченого Другою Черкаською державною нотаріальною конторою 29.12.2011 за № 2-4858 та ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину, посвідченого Другою Черкаською державною нотаріальною конторою 28.01.2009 за № 2-381.

Також встановлено, що позивачі є співвласниками земельної ділянки, площею 0.0159 га, кадастровий номер 7110136400:02:042:0105 цільове призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка ), що підтверджується рішенням Черкаської міської ради № 39-49 від 28.03.2023 «Про передачу земельної ділянки у власність та передачу земельної ділянки в оренду по АДРЕСА_1 громадянам ОСОБА_2 , ОСОБА_2 (існуюче домоволодіння)». Даним рішення визначено частки співвласників громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_2 у спільній частковій власності земельної ділянки, площею 0,0159 га становить: гр. ОСОБА_3 частка 2/3 та гр. ОСОБА_2 частка 1/3, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав від 09.05.2023 за № 331598018 та Витягом з Державного реєстру речових прав за № 331597584 від 09.05.2023. Земельну ділянку, площею 0,0020 га (кадастровий номер 7110136400:02:042:0104) в оренду на 5 років для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Відповідачі є співвласниками земельної ділянки, площею 0,0551 га кадастровий номер 7110136400:02:042:0040 цільове призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія та номер ЯИ 612509 від 24.03.2010, видавник Міськрайонне управління Держкомзему у м. Черкаси та Черкаському районі Черкаської області.

Відповідно до висновку експерта № 2901/26 за результатами проведення будівельно-технічного дослідження від 29.01.2026 зазначено:

«№ 1. Аналізуючи планувальні рішення приміщень житлового будинку з прибудовами під літ. «А-1, А1-1, а» та господарськими будівлями та спорудами, а саме: сарай під літ. «д2», сарай під літ. «Ж», погріб під літ. «В», гараж під літ. «З», вбиральня під літ. «Л, К», огорожа під «№ 1, 2, 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11», водоколонка під «№6» (згідно даних Державного реєстру речових прав, реєстраційний номер нерухомого майна 452277671101), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , порівнюючи їх з вимогами нормативно-правових актів, чинних в Україні в галузі будівництва, встановлено, що виділити в натурі 7/25 та 18/25 частин житлового будинку, господарських будівель та споруд без відступу від даних часток, вбачається за можливе при умові введення в експлуатацію існуючої житлової прибудови під літ. «А2-2». Утворені в результаті виділу в натурі приміщення матимуть визначену мінімальну площу однокімнатної квартири згідно ДБН В.2.2-15:2019” Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення.”, яка повинна становити 28,0 кв.м та включає в себе: житлові кімнати та допоміжні приміщення – кухню, ванну кімнату (душову), туалет (або суміщений санвузол), а також передпокій, комору чи вбудовану шафу.

Порівнюючи вимоги нормативно-правових актів чинних на території України в галузі будівництва, фактичне планування приміщень житлового будинку, на розгляд суду пропонується наступний варіант виділу в натурі житлового будинку згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер нерухомого майна 452277671101:

7/25 частин житлового будинку з прибудовами під літ. «А-1, а, А1-1», яку складають: житлова прибудова під літ. «А1-1» (коридор 2-1, площею 4,2 кв.м, кухня 2-2, площею 7,3 кв.м, житлова кімната 2-3, площею 10,0 кв.м) з господарськими будівлями та спорудами: вбиральня під літ. «К», сарай під літ. «Ж», сарай під літ. «д2», огорожа під «№3, 7, 8, 11» ОСОБА_3 (7/75 частин) та ОСОБА_2 (14/75 частин);

18/25 частин житлового будинку з прибудовами під літ. «А-1, а, А1-1», яку складають: житловий будинок під літ. «А-1» (житлова кімната 1-3, площею 8,4 кв.м, житлова кімната 1-4, площею 10,7 кв.м, житлова кімната 1-5, площею 9,8 кв.м, житлова кімната 1-6, площею 5,4кв.м), прибудова під літ. «а» (коридор 1-1, площею 3,9 кв.м, кухня 1-2, площею 8,8 кв.м) з господарськими будівлями та спорудами: погріб під літ. «В», гараж під літ. «З», вбиральня під літ. «Л», огорожа під «№1, 4, 5, 9, 10», водоколонка під «№6» ОСОБА_1 (9/25 частин) та ОСОБА_4 (9/25 частин) без визначення розміру компенсації.

Огорожа під «№2», яка міститься в Державному реєстрі речових прав, не нанесена на жодну з технічних інвентаризацій, які проводились 13.09.2011, та 18.06.2013 по домоволодінню, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 наданих листом КП «ЧООБТІ» від 28.01.2026 №119, тому до виділу в натурі частини житлового будинку з прибудовами під літ. «А-1, А1-1, а» та господарськими будівлями та спорудами, а саме: сарай під літ. «д2», сарай під літ. «Ж», погріб під літ. «В», гараж під літ. «З», вбиральня під літ. «Л, К», огорожа під «№1, 2, 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11», водоколонка під «№6» (згідно даних Державного реєстру речових прав, реєстраційний номер нерухомого майна 452277671101) огорожа під «№2» не включена.

Після проведеної 28.01.2026 технічної інвентаризації об`єкта дослідження, під час якої було обстежено житлові прибудови під літ. «А1-1, А2-2», навіс під літ. «М», огорожі під «№3, 7, 8, 11», вигрібну яму під «№15», дані про яку було внесено до Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (реєстраційний номер документу: TI01:0770-5634-8848-2991) було встановлено, що сарай під літ. «д2, Ж» та вбиральню під літ. «К», дані про які внесено до Державного реєстру речових прав – знесено. Також за результатами проведеного технічного обстеження об`єкта: реконструкція частини житлового будинку з житловою прибудовою під літ. «А-1, А1-1» з добудовою житлової прибудови під літ. «А2-2» було встановлено можливість надійної та безпечної експлуатації житлового будинку з прибудовами під літ. «А-1, А1-1, А2-2».

У примітках до Витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (реєстраційний номер документу: TI01:0770-5634-8848-2991) зазначено наступне:

-проведено реконструкцію частини житлового будинку з житловою прибудовою під літ. «А-1, А1-1» з добудовою житлової прибудови під літ. «А2-2»;

-побудовано навіс під літ. «М» та вигрібну яму під «15», що відповідно до Постанови КМУ №406 від 07.06.2017 (зі змінами та доповненнями), не потребує документів, що дають право на виконання будівельних робіт, та не підлягає прийняттю в експлуатацію;

-технічні характеристики будівель та споруд, що належать співвласнику домоволодіння, вказано відповідно до архівних даних КП «ЧООБТІ» від 18.06.2013. Крім того, згідно матеріалів інвентаризаційної справи КП «ЧООБТІ» було самовільно проведено реконструкцію літньої кухні літ. «Д, д, д1» під житловий будинок літ. «Д-І, д, д1».

Відповідно п. 6 постанови КМУ №406 від 07.06.2017 «Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію» (зі змінами та доповненнями - зведення на земельній ділянці тимчасових будівель та споруд без влаштування фундаментів, зокрема навісів, альтанок, наметів, накриття, сходів, естакад, літніх душових, теплиць, гаражів, а також свердловин, криниць, люфт-клозетів, вбиралень, вигрібних ям, замощень, парканів, відкритих басейнів та басейнів із накриттям, погребів, входів до погребів, воріт, хвірток, приямків, терас, ґанків - щодо індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, отже навіс під літ. «М» та вигрібна яма під «№15» не потребують документів, що дають право на виконання будівельних робіт, та не підлягають прийняттю в експлуатацію.

Частина домоволодіння ОСОБА_3 (7/75 частин) та ОСОБА_2 (14/75 частин) містить самочинну житлову прибудову під літ. «А2-2» (передпокій 2-1, площею 14,1 кв.м, кімната 2-2, площею 11,6 кв.м кімната 2-6, площею 26,3 кв.м), а частина домоволодіння ОСОБА_1 (9/25 частин) та ОСОБА_4 (9/25 частин) містить самовільно проведену реконструкцію літньої кухні літ. «Д, д, д1» під житловий будинок літ. «Д-І, д, д1» (відповідно до архівних даних КП «ЧООБТІ» від 18.06.2013), які потребують уведення в експлуатацію як об`єкти які побудовані по 09 квітня 2015 року, відповідно до порядку проведення технічного обстеження і прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, будівель і споруд сільськогосподарського призначення, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03.07.2018 за № 158.

Будівництво самочинно збудованих об`єктів закінчено й кімнати житлової прибудови під літ. «А2-2» (передпокій 2-1, площею 14,1 кв.м, житлова кімната 2-2, площею 11,6 кв.м, житлова кімната 2-6, площею 26,3 кв.м) фактично експлуатується за своїм функціональним призначенням, але потребують прийняття в експлуатацію.

Відповідно до п. 147 Порядку проведення технічної інвентаризації, затвердженого постановою КМУ №488 від 12.05.2023 визначення технічної можливості поділу, об`єднання або виділу не здійснюється для об`єктів нерухомого майна, до складу яких входять об`єкти, побудовані без дотримання вимог законодавства у сфері будівництва.

Під час розгляду питання щодо визначення технічної можливості поділу, об`єднання або виділу, в якому повинно бути враховано, що для надання висновку, в якому підтверджується технічна можливість поділу, об`єднання або виділу, новоутворені об`єкти повинні відповідати законодавству у сфері будівництва. (п.151 Порядку проведення технічної інвентаризації, затвердж. постановою КМУ №488 від 12.05.2023.

Відповідно до ч. 2 ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Частки співвласників житлового будинку з прибудовами під літ. «А-1, А1-1, а» та господарськими будівлями та спорудами, а саме: сарай під літ. «д2», сарай під літ. «Ж», погріб під літ. «В», гараж під літ. «З», вбиральня під літ. «Л, К», огорожа під «№1, 2, 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11», водоколонка під «№6» (згідно даних Державного реєстру речових прав, реєстраційний номер нерухомого майна 452277671101), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за умови виділу об`єкту в натурі, становитимуть:

- ОСОБА_3 –33/100 частин (33%),

- ОСОБА_2 – 67/100 частин (67%)».

Згідно звіту № 3001/26 від 30.01.2026 про проведення оцінки майна ринкова вартість 7/25 частини житлового будинку АДРЕСА_1 становить 258 000 грн. 00коп.

Статтею 55 Конституції України та статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України). Способи захисту визначені ст. 16 ЦК України.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Виходячи зі змісту загальних засад регулювання права власності, що встановлені ст.316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб

Норми ст.ст. 317, 319 ЦК України передбачають, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, яке він здійснює на власний розсуд і усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Частиною 1 статті 358 ЦК України зазначено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Таким чином, з моменту набуття позивачами та відповідачами права спільної часткової власності на житловий будинок, сторони мають право лише за взаємною згодою володіти та користуються спільним майном, і за жодних правових підстав не мають права вчиняти дій, які б не були узгоджені обома співвласниками.

Актами цивільного законодавства України надано право співвласникам на поділ та виділ майна, що є у їх спільній частковій власності.

Спільна часткова власність є специфічною конструкцією оскільки, існує: (а) множинність суб`єктів. Для права власності характерна наявність одного суб`єкта, якому належить відповідне майно (наприклад, один будинок - один власник). Навпаки, спільна часткова власність завжди відзначається множинністю суб`єктів (наприклад, один будинок - два співвласники); (б) єдність об`єкта. Декільком учасникам спільної часткової власності завжди належить певна сукупність майна. Причому право спільної часткової власності може стосуватися як подільних/неподільних речей, так і майнових прав та обов`язків. Частка в праві спільної часткової власності, що належить кожному з співвласників, виступає не як частина речі й не як право на частину речі, а як частина права на всю річ як єдине ціле. Тобто право спільної часткової власності поширюється на все спільне майно, а частка в праві спільної часткової власності не стосується частки майна.

Так, згідно зі статтею 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

У частинах першій, третій статті 364 ЦК України визначено, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.

Тлумачення частини другої статті 367 ЦК України свідчить, що поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку у спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється.

За положеннями ч.1 та ч.3 ст. 367 ЦК України, поділ в натурі майна, яке перебуває у спільній частковій власності, може бути здійснено за домовленістю між співвласниками, шляхом укладання договору про поділ нерухомого майна, який повинен бути вчинений у письмовій формі з обов`язковим його нотаріальним посвідченням учасниками правочину.

Наведена вище норма гарантує кожному із співвласників право на поділ (виділ) в натурі того майна, яке знаходиться у їх спільній частковій власності і після здійснення якого, право спільної власності припиняється, кожен із співвласників набуває право особистої приватної власності на майно, що створюється в результаті його поділу (виділу), і зміст якого проявляється, перш за все. У здійсненні правомочності щодо володіння, користування та розпорядження майном за своєю волею, на власний розсуд незалежно від волі інших осіб.

Проте, в тому випадку, якщо один із співвласників виявив бажання, не залежно від його мотивів, здійснити поділ у натурі майна, що перебуває у спільній частковій власності, однак інший співвласник перешкоджає йому в реалізації такого права будь-яким шляхом, що унеможливлює досягнення домовленості між ними щодо укладання договору про поділ нерухомого майна, такий співвласник має право на звернення до суду з відповідним позовом про поділ (виділ) спільного майна в натурі і таке право підлягає судовому захисту.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, наданих у п. 6 постанови від 04.10.1991№7 з наступними змінами та доповненнями «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», виділ у натурі часток жилого будинку можливий, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом.

Можливість проведення виділу або поділу у натурі майна, яке перебуває у спільній частковій власності, закон пов`язує з домовленістю співвласників, оформленою письмовим і нотаріально посвідченим договором, або у судовому порядку за відсутності цих обставин.

При цьому, виділ частки майна, що є об`єктом спільної часткової власності, у натурі між співвласниками припиняє право спільної часткової власності щодо цих співвласників, а особа набуває право власності на виділене майно з державною реєстрацією такою права у встановлених законом випадках.

Таким чином, у разі виділу співвласник отримує свою частку у майні в натурі і вибуває зі складу учасників спільної власності, за всіма іншими співвласниками спільна власність при виділі частки зберігається. На відміну від виділу, за якого право власності припиняється лише для того співвласника, частка якого виділяється із спільної власності у разі поділу (ст. 367 ЦК України) спільна часткова власність припиняється для всіх її учасників.

Частина 1 статті 377 ЦК України передбачає, що до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об`єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України. Істотною умовою договору, який передбачає перехід права власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, який розміщений на земельній ділянці і перебуває у власності відчужувача, є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача (попереднього власника) відповідного об`єкта до набувача такого об`єкта.

При постановленні цього судового рішення судом враховані висновки, які викладені у постанові Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 712/1852/19.

Крім того, в постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 688/4007/19 вказано, що визначальним для поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість поділу будинку відповідно до часток співвласників.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.11.2023 у справі № 707/2516/18 зазначено, що у спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Виділ часток (поділ) будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним входом (квартиру) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилася.

Завданням суду при розгляді відповідної категорії справ є встановлення можливості поділу об`єкта нерухомості, що перебуває в спільній частковій власності, який буде відповідати вимогам, що передбачені будівельними нормами та правилами, коли кожній зі сторін може бути виділена відокремлена частина будинку із самостійним виходом (квартира) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. З цією метою призначається судова будівельно-технічна експертиза, за результатами проведення якої судом розглядається найбільш оптимальний варіант поділу нерухомого об`єкта в натурі відповідно до розміру ідеальних часток у спільній частковій власності. Отримання дозволів на перепланування об`єкта нерухомості здійснюється власниками, якщо техніко-юридичними нормами встановлена вимога щодо отримання дозвільних документів у разі втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування чи в інших випадках, передбачених будівельними нормами та правилами.

Оскільки, як на думку суду, між сторонами не досягнуто домовленості про поділ (виділ) в натурі житлового будинку, що призвело до не можливості вчинити договір про поділ (виділ) цього майна, в порядку передбаченому ч. 3 ст. 367 ЦК України, позивач має право на звернення до суду за захистом свого майнового права, шляхом здійснення виділу житлового будинку в натурі, відповідно до частки кожної із сторін у спільній частковій власності з метою припинення права спільної часткової власності на це майно. Що стосується доводів відповідача ОСОБА_1 , які нею зазначені у відзиві на позов та в судовому засіданні, то в межах заявлених позивачами позовних вимог, враховуючи норми ст. 13 ЦПК України, вони є безпідставними, оскільки навіс, вигрібна яма не внесені як об`єкти до реєстру речових прав на нерухоме майно і позивачі на них не претендують. Крім того, позивачі, як співвласники виявили бажання здійснити поділ в натурі майна, що перебуває у спільній частковій власності і за відсутності згоди на це інших співвласників (відповідачів по справі), які не вчиняють жодних дій щодо укладення відповідного договору про поділ нерухомого майна, що свідчить про наявність у позивачів перешкод в реалізації їхнього права, а тому наявні підстави для задоволення позову.

Таким чином, за результатами розгляду справи суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, а саме слід їх задовольнити в цій частині: виділити ОСОБА_3 7/75 частки та ОСОБА_2 14/75 частки в натурі, як частку спільного майна, яка становить 7/25 частини домоволодіння з припиненням ідеальних часток за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати право власності за ОСОБА_3 33/100 частки та ОСОБА_2 67/100 частки на виділену в натурі 7/25 частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 саме: частину житлового будинку з прибудовами під літ. «А-1, а, А1-1», яку складають: житлова прибудова під літ. «А1-1» (коридор 2-1 площею 4,2 кв.м, кухня 2-2 площею 7,3 кв.м, житлова кімната 2-3 площею 10,0 кв.м) з господарськими будівлями та спорудами: вбиральня під літ. «К», сарай під літ. «Ж», сарай під літ. «д2», огорожа під «№3, 7, 8, 11»; припинити спільну часткову власність ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , ОСОБА_4 на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд вважає встановленими обставини про те, що між сторонами по справі (співвласниками будинковолодіння) не досягнуто домовленості щодо поділу (виділу) в натурі житлового будинку, оскільки відповідачі в досудовому порядку вирішити спір не бажають, а відповідач ОСОБА_4 взагалі в будинку не проживає і ним не користується. При цьому, враховуючи досліджені письмові докази, які суд вважає належними та допустимими, позовні вимоги у вказаній вище частині є доведеними і обґрунтованими. Спосіб захисту позивачами обрано вірно, задоволення позову не призведе до порушення майнових прав інших співвласників нерухомого майна. Також, слід зазначити, що позивачі як співвласники будинковолодіння, мають право на виділ своїх часток в натурі, що є можливим, враховуючи висновки експертизи.

Що стосується позовних вимог про виділ позивачам в натурі як окрему одиницю окремий об`єкт нерухомості, то в цій частині позовні вимоги не підлягають до задоволення, з огляду на норми чинного законодавства, та враховуючи вже задоволені судом їхні позовні вимоги, про що зазначено вище.

Судові витрати слід залишити за позивачами, враховуючи їхньою заяву, викладену їхнім представником під час розгляду справи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-83, 141, 259, 268 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Виділити ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) 7/75 частки та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) 14/75 частки в натурі, як частку спільного майна, яка становить 7/25 частини домоволодіння з припиненням ідеальних часток за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати право власності за ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) 33/100 частки та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) 67/100 частки на виділену в натурі 7/25 частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 саме:

частину житлового будинку з прибудовами під літ. «А-1, а, А1-1», яку складають: житлова прибудова під літ. «А1-1» (коридор 2-1 площею 4,2 кв.м, кухня 2-2 площею 7,3 кв.м, житлова кімната 2-3 площею 10,0 кв.м) з господарськими будівлями та спорудами: вбиральня під літ. «К», сарай під літ. «Ж», сарай під літ. «д2», огорожа під «№3, 7, 8, 11».

Припинити спільну часткову власність ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , ОСОБА_4 на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

В іншій частині відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складений 01.06.2026.

Головуючий суддя С.М. Позарецька