Вирок від 28 червня 2026 р. у справі №554/8910/26 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Дата документу 29.06.2026Справа № 554/8910/26

Провадження № 1-кп/554/1097/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2026 року місто Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_2 ,

потерпілого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12026170420000442 за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Полтави, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, працюючого водієм ТОВ "Прем`єр Фуд", зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків судом не встановлено, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,

В С Т А Н О В И В:

25 квітня 2026 року обвинувачений ОСОБА_5 за місцем свого проживання по АДРЕСА_2 , зранку вживав спритні напої з ОСОБА_3 та іншими своїми знайомими. Того ж дня, приблизно о 09:50 год, після вживання алкогольних напоїв обвинувачений ОСОБА_5 почав виражати своє раптово виникле неприязне ставлення до ОСОБА_3 та висловив йому вимогу, шоб той залишив приміщення квартири, а в разі невиконання такої вимоги погрожував спричинити останньому ножем тілесні ушкодження. Надалі, оскільки ОСОБА_3 не сприйняв ці вимоги серйозними, ОСОБА_5 з метою реалізації вказаних погроз, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, узяв кухонний ніж з гострим лезом, яким вдарив потерпілого в ділянку лівого стегна. Внаслідок вказаних дій ОСОБА_5 спричинив потерпілому ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани середньої третини лівого стегна з пошкодженням артерії та вени, що призвело до артеріальної кровотечі, які утворилися від однократної дії колечо-ріжучого предмета, яким був ніж та кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя.

Таким чином, ОСОБА_5 умисно завдав тяжке тілесне ушкодження, тобто вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.121 КК України.

При визначенні обсягу та порядку дослідження доказів, прокурор висловив думку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, тому вважав необхідним обмежитися допитом обвинуваченого, дослідженням письмових доказів, що характеризують особу обвинуваченого, письмових доказів, необхідних для вирішення долі речових доказів, а також процесуальних витрат.

Обвинувачений, захисник та потерпілий погодились з думкою прокурора.

Враховуючи те, що обвинувачений у судовому засіданні свою вину визнав повністю, фактичні обставини справи ніхто з учасників судового розгляду не оспорював, суд відповідно до ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів у судовому засіданні щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясував, що обвинувачений та інші учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції.

Суд роз`яснив, що у такому випадку сторони кримінального провадження будуть позбавлені права оскаржити в апеляційному порядку судове рішення з підстав заперечення цих обставин.

Сторони кримінального провадження проти такого рішення суду не заперечували. Тому суд обмежив дослідження фактичних обставин допитом обвинуваченого, дослідженням письмових доказів, що характеризують особу обвинуваченого, письмових доказів, необхідних для вирішення долі речових доказів.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений підтвердив фактичні обставини, які викладені в обвинувальному акті. Вину визнав у повному обсязі. Показав суду про те, що 25 квітня 2026 року до нього додому прийшов раніше знайомий йому потерпілий. Вони випили приблизно 1 літра горілки, після чого посварилися. Обвинувачений запропонував потерпілому залишити приміщення, але той не пішов. Після цього обвинувачений взяв до рук кухоний ніж та вдарив ним у ногу потерпілого. Від цього в потерпілого сильно потекла кров. Обвинувачений відразу намагався надати першу допомогу, зупинити кров. Потім викликали швидку медичну допомогу. У вчиненому щиро кається.

Суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши письмові докази, що характеризують особу обвинуваченого, письмові докази, необхідні для вирішення долі речових доказів, вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення доведена стороною обвинувачення поза розумним сумнівом, а його дії органом досудового розслідування кваліфіковані правильно за ч.1 ст.121 КК України.

Обставиною, яка пом`якшує покарання згідно ст.66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставиною, що обтяжує покарання згідно ст.67 КК України, є вчинення вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Таким чином, відповідно до загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації покарання, беручи до уваги ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України належить до категорії тяжких злочинів, враховуючи особу обвинуваченого, характер та обставин вчиненого кримінального правопорушення, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.1 ст.121 КК України.

Разом із тим, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, але притягувався до адміністративної відповідальності за домашнє насильство, офіційно працює, має позитивні характеристики з місця роботи та відзнаки, думку потерпілого, який просив не застосовувати до обвинуваченого реальне покарання, висновок органу пробації, згідно з яким виправлення обвинуваченого може бути без ізоляції від суспільства, надання матеріальної допомоги ЗСУ, суд вважає за необхідне застосувати положення ст.75 КК України, звільнивши обвинуваченого від відбування основного покарання із випробуванням та з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України, а також п.2 ч.3 ст.76 КК України, які є необхідними та достатніми для виправлення обвинуваченого.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта у справі відсутні.

Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України арешт, накладений на майно під час досудового розслідування, необхідно скасувати.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Під час досудового розслідування та судового розгляду до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.

Прокурор, потерпілий та захисник просили звільнити обвинуваченого з-під варти.

Оскільки суд дійшов висновку про можливість звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на підставі ст.ст.75, 76 КК України, тому обраний ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою необхідно скасувати, та звільнити останнього з-під варти негайно в залі суду.

На підставі вищенаведеного, керуючись ч.3 ст.349, ст.ст.100, 368-370, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки.

Згідно зі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Арешт, який накладено ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 04 травня 2026 року на майно обвинуваченого, скасувати.

Речові докази:

- ножі, одяг, взуття, інші речі обвинуваченого, повернути обвинуваченому;

- документи, носії інформації з відеоматеріалами слідчих та процесуальних дій, зберігати в матеріалах справи.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_5 у виді тримання під вартою скасувати, звільнити обвинуваченого негайно з-під варти в залі суду.

Відповідно до ст.532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд міста Полтави.

Відповідно до ч.2 ст.394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, обвинуваченому в порядку, визначеному ст.376 КПК України.

Суддя ОСОБА_1