Рішення від 28 червня 2026 р. у справі №940/859/26 — Тетіївський районний суд Київської області

29.06.2026 Провадження по справі № 2-а/940/12/26

Справа № 940/859/26

РІШЕННЯ

Іменем України

29 червня 2026 року Тетіївський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Самсоненка Р.В.

за участю секретаря судового засідання Зіп`юк Т.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в місті Тетієві Київської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасуваня постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Тетіївського районного суду Київської області з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7056602 від 20.04.2026, винесену поліцейським 2 взводу 2 роти 2 батальйону ППП в місті Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП Глембою І.О., про притягнення його до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, та застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн, закрити провадження в зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, а також стягнути з відповідача на його користь понесені судові витрати.

Позовна заява мотивована тим, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №7056602 від 20.04.26, винесеною поліцейським 2 взводу 2 роти 2 батальйону ППП в місті Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП Глемба Ігорем Олеговичем, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.

З постанови вбачається, що ОСОБА_1 20.04.2026 о 11 год. в м. Тетіїв по вул. Сонячногірській, 34, керуючи транспортним засобом не подав сигнал світлового покажчика повороту відповідного напрямку при повороті ліворуч, чим порушив п. 9.2.б ПДР – Порушення попереджувальних сигналів перед перестроюванням, поворотом, розворотом.

Оскаржуваною постановою на нього накладено стягнення в межах санкції ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.

Позивач стверджує, що відомості відображені в постанові не відповідають дійсності, адміністративного правопорушення, визначеною ч. 2 ст. 122 КУпАП, він не вчиняв.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 122 КУпАП відповідальність наступає за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Відповідно до п. 9.2. б ПДР України водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

Так, 20.04.26 об 11 годині він керував автомобілем ВАЗ 2107 реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по вул. Сонячногірській, м. Тетіїв, Білоцерківського р-ну, Київської області, та здійснив поворот ліворуч. Під час руху, позивач подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку перед поворотом.

Після зупинки працівниками поліції, останні повідомили йому, що він нібито порушив вище вказаний пункт правил дорожнього руху, та здійсним поворот ліворуч не вмикаючи покажчик повороту. На що він пояснив, що порушення не вчиняв, та перед поворотом увімкнув покажчик повороту відповідного напрямку.

На місці зупинки він увімкнув лівий покажчик повороту, на передній фарі, та лівому крилі, він працював, а на задній фарі не працював. Після того як він постукав по задій фарі, покажчик повороту почав працювати. Тобто під час руху, сталась технічна поломка, що спричинила несправність покажчика повороту на лівій задній фарі, тому працівники поліції, які рухались позаду розцінили це як не увімкнення покажчика повороту. На переконання позивача живлення лампочки покажчика повороту не відбувалось через втрату контакту, що спричинено вібрацією автомобіля через рух по пошкодженому вибоїнами асфальтному покритті дороги.

На відеозаписі порушення повинно бути зафіксовано, що при повороті передній покажчик повороту працював, що свідчить про те що він не допускав порушення п. 9.2.б ПДР України.

За вказаних обставин, позивач вважає, що в його діях відсутній склад правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

За таких обставин, позивач просить скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності та закрити провадження в справі.

Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 22.05.2026 відкрито провадження в справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

09.06.2026 від представника відповідачаДепартаменту патрульної поліції на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому він просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Відзив обґрунтовано тим, що твердження позивача є хибними, позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом. Як вбачається з оскаржуваної постанови, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесенні постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 7056602 від 20.04.2026 за ч. 2 ст. 122 КУпАП, 20.04.2026 о 11 год. в м. Тетіїв по вул. Сонячногірській, 34, водій керуючи транспортним засобом ВАЗ 2107, державний номерний знак НОМЕР_1 , не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті ліворуч, чим порушив п. 9.2.б ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, внаслідок чого відповідачем складена вище вказана постанова, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності шляхом накладення штрафу в сумі 510 грн.

В графі № 7 постанови «До постанови додається» поліцейським вказано відео з портативних камер Motorola VB 400 477435, 476468 та відеореєстратора 70 mai, які використовувались поліцейським у відповідності до наказу МВС № 1026 від 18.12.2018 «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки».

Вказує, що матеріали відеофіксації дають можливість встановити, що 20.04.2026 року о 10 год. 56 хв. у м. Тетіїв, вул. Сонячногірська, виявлено рух транспортного засобу ВАЗ 2107, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням позивача, що здійснив поворот при цьому не увімкнувши світловий покажчик напрямку руху, після чого згідно із ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію», зупинено вищевказаний транспортний засіб. Під час спілкування з водієм, поліцейський представився та назвав законну причину зупинки, а саме факт неввімкнення світлового покажчика повороту при зміні напрямку руху, на що водій пояснив неввімкнення покажчика повороту тим, що транспортний засіб є старим, а покажчик повороту нібито перебуває у несправному стані.

Виправдовування своїх дій поспіхом, можливу несправність повороту через значний строк експлуатації транспортного засобу чи не рівну поверхню дорожнього покриття є безпідставним та не звільняє від відповідальності.

О 11 год. 05 хв. поліцейським оголошено про початок розгляду справи та згідно із чинним законодавством ознайомлено водія з його правами, передбаченими ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. Вказує, що розгляд справи відбувся у спеціальній, спрощеній процедурі і оскаржувана постанова складена на місці вчинення правопорушення, відповідно до положень частини 4 статті 258 КУпАП. Від отримання копії постанови позивач відмовився.

Разом з тим, на спростування тверджень позивача, представником відповідача надано відеозапис події. Відповідач діяв виключно на підставі та в межах повноважень, у спосіб, що визначений чинним законодавством, а постанова винесена з дотриманням всіх вимог встановлених КУпАП (а. с. 26-34).

09.06.2026 на адресу суду від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Неживка І.В. надійшла відповідь на відзив, в якій він зазначає, що не визнає обставин викладених у відзиві, відхиляє їх та просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Разом з тим, зазначає, що з дослідженого відеозапису події вбачається, що на ньому не зафіксовано вчинення з боку позивача адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Відеозаписом не зафіксовано рух транспортного засобу та не зафіксовано порушення п. 9.2.б ПДР України.

Позивач стверджує, що 20.04.2026 об 11 годині він керував автомобілем ВАЗ 2107, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по вул. Сонячногірській, м. Тетіїв, Білоцерківського р-ну, Київської області, та здійснив поворот ліворуч. Під час руху він подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку перед поворотом. Про дані обставини він повідомляв працівникам поліції, що зафіксовано на долученому до справи відеозаписі. (а. с. 35-38).

11.06.2026 від представника відповідача Департаменту патрульної поліції на адресу суду надійшло клопотання про долучення відеозапису в якості електронного доказу факту руху транспортного засобу позивача ( а. с. 40-43).

23.06.2026 на адресу суду від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Неживка І.В. надійшла відповідь на відзив, в якій він зазначає, що на долученому відеозаписі зафіксовано рух транспортного засобу під керуванням позивача. На відео зафіксовано як транспортний засіб завершив маневр повороту ліворуч.

У відповідності до п. 9.2.б ПДР України водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

Тобто, ПДР України вимагають подати сигнал повороту, перед поворотом. При цьому на долученому відеозаписі не зафіксований момент руху перед поворотом, що не доказує вину розивача.

Враховуючи вищенаведене, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі ( а. с. 44-46).

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що 20.04.2026 о 11 год. в м. Тетіїв по вул. Сонячногірській, 34, водій керуючи транспортним засобом ВАЗ 2107, державний номерний знак НОМЕР_1 , не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті ліворуч, чим порушив п. 9.2.б ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.

За результатами розгляду справи на місці події уповноваженою службовою особою поліцейським патрульної поліції винесено постанову серії ЕНА № 7056602 від 20.04.2026 про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. (а. с. 7).

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року № 3353-XII визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (далі - ПДР) зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно п.1.9. ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

У п.9.2. «б» Правил дорожнього руху України визначено, що водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП, адміністративна відповідальність настає, зокрема, за порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку.

Відповідно до ст. 6 КУпАП органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, громадські організації, трудові колективи розробляють і здійснюють заходи, спрямовані на запобігання адміністративним правопорушенням, виявлення й усунення причин та умов, які сприяють вчиненню, на виховання громадян у дусі високої свідомості і дисципліни, суворого додержання законів України.

Враховуючи положення ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію», Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки порядку.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: 1) здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; 2) виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних і адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; 3) вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; 4) вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; 8) у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; 11) регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

З наведеної норми слідує, що при прийнятті суб`єктом владних повноважень відповідного рішення таке рішення повинно містити інформацію про докази, які підтверджують викладені в ньому факти. У випадку ж відсутності посилань на певні докази, що підтверджують факт викладеного порушення суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Водночас представником відповідача надано відеозапис з відеореєстратора, який встановлений в службовому транспортному засобі, котрий є беззаперечним доказом вчинення Позивачем, інкримінованого йому, адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, який суд бере до уваги та вважає належним доказом.

Відеозаписом з місця події підтверджено такі фактичні обставини: водій, керуючи транспортним засобом ВАЗ 2107, державний номерний знак НОМЕР_1 , не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті ліворуч, що є правопорушенням, та водночас стало підставою для зупинки.

Даний відеозапис є належним та допустимим доказом обставин скоєного позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Посилання позивача в позовній заяві на те, що така несправність виникнула під час руху транспортного засобу і ним не була помічена, суд оцінює критично, оскільки останнє не свідчить про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, та не може бути підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 2.3 Правил дорожнього руху, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу; бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Тобто, обов`язок дбати про справність транспортного засобу та відповідальність за певні недоліки його стану покладається саме на водія і саме на водія покладено відповідальність за технічний стан автомобіля як перед початком руху, так і під час руху, а тому твердження позивача, що дана несправність виникла під час руху, не звільняє його від адміністративної відповідальності і на правомірність постанови жодним чином не впливають.

За таких обставин, суд зважає також на те, що передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП правопорушення, належить до правопорушень з формальним складом і приходить до висновку, що керування транспортним засобом з неувімкненим лівим покажчиком повороту утворює склад правопорушення, визначений у цій статті.

Доводи позивача про технічну несправність автомобіля, яка виникла під час руху, а також про вік автомобіля, а тому про відсутність в його діях умислу на вчинення правопорушення автоматично не свідчать про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, оскільки вина в даному випадку може бути виражена і у виді необережності.

Крім того, як вбачається із відеозапису із нагрудної камери працівника поліції, позивач під час спілкування з працівниками поліції, в доведення своєї невинуватості, постукав по світловому покажчику повороту, внаслідок чого він запрацював. Зазначена обставина свідчить про те, що позивач очевидно був обізнаний про технічні несправності автомобіля, а тому доводи позивача про ймовірну поломку під час руху суд відхиляє. Вказане підтверджує факт необережної форми вини під час вчинення ним оспорюваного адміністративного правопорушення.

Відповідно до частини 1 статті 211 КАС України, суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.

Відповідачем доведено належними та допустимими доказами правомірність прийнятого ним рішення.

Враховуючи викладене, оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів наданих сторонами, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки досліджені докази свідчать про наявність події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин та враховуючи наявні у справі докази суд вважає, що поліцейський 2 взводу 2 роти 2 батальйону ППП в місті Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП Глемба І.О., під час винесення оскаржуваної постанови серії ЕНА № 7056602 від 20.04.2026 року за частиною 2 статті 122 КУпАП діяв в межах своїх повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Таким чином, правові підстави для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення відсутні.

За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення (п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України).

Зважаючи на відмову в задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати не відшкодовуються.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 19, 55, 68 Конституції України, ст. ст. 2, 6, 9, 72, 90, 242-246, 251, 255, 262, 286 КАС України, ст. ст. 7, 9, 245, 247, 251, 252, 280, 283, 288, 289, 293 КУпАП, Законом України «Про дорожній рух», Законом України «Про автомобільний транспорт», суд

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасуваня постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Р.В. Самсоненко