Рішення від 28 червня 2026 р. у справі №373/1938/26 — Переяславський міськрайонний суд Київської області

Справа № 373/1938/26

Провадження № 2/373/1605/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 року м. Переяслав

Переяславський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого – судді Опанасюка І.О.,

за участі секретаря судових засідань Бутович Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без виклику осіб, цивільну справу № 373/1938/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину,

ВСТАНОВИВ:

Зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 звернувся до суду з названим позовом та просить: стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 аліменти на утримання сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду та до досягнення дитиною повноліття.

Посилється на те, що дитина проживає з ним. Відповідач самоусунулась від виконання батьківських обов`язків та не приймає участі у витратах на потреби дитини. Доходів позивача на вистачає, що вимусило його звернутись до суду.

Рух справи в суді.

В силу ст.274 ЦПК України, справи про стягнення аліментів можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.

29 травня 2026 року було відкрито провадження по даній справі і призначено до судового розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

ОСОБА_2 ухвалу суду з пакетом документів отримала 01 червня 2026 року.

Відповідачу було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву та роз`яснено, що розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін проводиться за його клопотанням, яке він може подати в строк для подання відзиву на позов.

У встановлений судом строк відповідачем, який належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного провадження, не надано відзиву на позов без поважних причин, а тому суд вирішує спір за наявними матеріалами справи, відповідно до частини 2 статті 191 ЦПК України.

Зважаючи на відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні та незначну складність спору, суд не вбачає підстав для проведення судового засідання, а тому справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України.

Позивачем надані письмові докази, які досліджені в судовому засіданні, та з яких убачається наступне.

Як встановлено під час судового розгляду, рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 25 листопада 2011 року було розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Батьками ОСОБА_3 , є сторони по справі – ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Позивач проживає разом із сином у власному будинку АДРЕСА_1 . Самостійно веде господарство та піклується про сина., що підтверджено Актом обстеження житлово – побутових умов №226 від 13.05.2026 складеним депутатом Переяславської міської ради Т. Чеботар.

Ця обставина, щодо проживання дитини з позивачем, підтверджується також витягом з Реєстру територіальної громади №2024/002165763.

ОСОБА_1 в позовній заяві вказує, що у зв`язку з підвищенням цін на продукти, одяг та ліки, тих доходів, які отримує позивач, не вистачає, щоб у повному обсязі задовольнити всі потреби дитини. Відповідач ніякої участі у вихованні дитини не приймає, необхідним одягом та продуктами харчування не забезпечує, участі в утриманні дитини не приймає, що стало підставою для звернення позивача до суду.

Норми права, що підлягають застосуванню.

Положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини та приписи ч. ч. 7, 8 ст. 7 СК України зобов`язують суд при вирішенні будь - яких питань щодо дітей виходити із якнайкращого забезпечення їх інтересів.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 181 СК України, за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яку ратифіковано Постановою ВР України №789-ХІІ від 27.02.1991 року визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року № 2402-ІІІ з відповідними змінами та доповненнями кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття визначено ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України. Обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька.

В даному випадку норми закону передбачають обов`язок батьків утримувати своїх неповнолітніх дітей.

Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Визначаючи вказаний розмір аліментів, суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачом аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

У постанові Об`єднаної палати КЦС ВС від 05.09. 2019 у справі № 760/4569/18-ц Верховний Суд зазначив, що положення ст. 81 та ч. 3 ст. 181 СК України вказують на необхідність визначення розміру аліментів від частки доходу платника, а не його заробітку

Також суд враховує, що при стягненні з відповідача аліментів на утримання дитини в розмірі 1\4 частини його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, буде цілком узгоджуватися із Постановою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».

Висновки суду.

Суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення аліментів на утримання дитини (сина), оскільки дитина проживає з позивачем, що підтверджено наданими суду доказами, а заявлений розмір узгоджується з вимогами чинного законодавства, тому вважає за необхідним стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини, в розмірі 1\4 частини його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з часу звернення із позовом до суду – 27 травня 2026 року і до досягнення ОСОБА_3 повноліття.

На підставі ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Вирішення питання судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що позивач звільнена від сплати судового збору, тому у порядку ст. 141 ЦПК України суму судового збору необхідно стягнути із відповідача у дохід держави у розмірі 1331 грн. 20 коп.

На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 180-182, 191 СК України, керуючись ст. ст. 12, 141, 274-279 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину - задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 аліменти на утримання сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частки доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду та до досягнення ОСОБА_3 повноліття.

Стягнути із ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривень 20 копійок.

В частині стягнення аліментів в розмірі платежу за один місяць рішення підлягає негайному виконанню.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_1 , зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

Відповідач – ОСОБА_2 , зареєстрована по АДРЕСА_1 , фактично проживає по АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Рішення суду не проголошувалось в силу ч. 4 ст. 268 ЦПК України.

Суддя І.О.Опанасюк