Постанова від 23 червня 2026 р. у справі №366/1120/26 — Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/1120/26

Провадження № 3/366/651/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2026 року суддя Іванківського районного суду Київської області Ткаченко Ю.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 3 Вишгородського районного управління поліції ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

04 травня 2026 року до суду від Відділення поліції № 3 Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 02.05.2026 року о 19 год. 30 хв. в с. Оране по вул. Червоний шлях керував транспортним засобом – «Мустанг» МТ-150-6 д.н.з. НОМЕР_1 без посвідчення водія, реєстраційних документів та будучи позбавленим права керування транспортним засобом від 12.03.2026 року Іванківським районним судом Київської області.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1А, 2.1Б Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 5 ст. 126 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про місце, день та час розгляду справи повідомлений вчасно. Заяв та клопотань не надіслав.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Таким чином, суд здійснив всі можливі заходи для дотримання прав ОСОБА_1 , проте, враховуючи строки розгляду справи про адміністративні правопорушення, суд розцінює поведінку останнього як свідоме зловживання своїми процесуальними правами, завідомо направлене на безпідставне затягування судового процесу та обраний ним спосіб захисту.

Суд, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Частина 2 статті 9 КУпАП вказує, що адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Так, під час судового розгляду зазначеної справи суддею встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи позбавленим права керування транспортним засобом Іванківським районним судом Київської області від 12.03.2026 року, повторно, протягом року вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Верховний Суд у своїй Постанові від 24.10.2024 № 752/8103/13-ц (61-6892св23) дійшов висновку: «суд не позбавлений можливості самостійного перевірити відомості, що містяться в єдиному державному реєстрі судових рішень та є відкритими».

Суд, враховуючи висновок Верховного Суду, перевірив інформацію в автоматизованій системі документообігу суду «Д3», та прийшов до висновку, що 26 лютого 2026 року ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП та 12 березня 2026 року за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постанови набрали законної сили.

Отже, ОСОБА_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами, умисно не виконав судове рішення (постанову у справах про адміністративні правопорушення), накладене адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортними засобами, оскільки свідомо нехтуючи такою забороною, продовжує керувати різними транспортними засобами. Факт керування ОСОБА_1 автомобілем після позбавлення його права керування транспортними засобами підтверджується матеріалами про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Так, як ОСОБА_1 систематично не виконує рішення суду, суд вбачає в його діях ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 382 КК України, зокрема умисне невиконання постанов суду, що набрали законної сили.

Об?єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, полягає в одному з таких, альтернативно зазначених у диспозиції діянь, як: невиконання (ухилення від виконання) вироку, ухвали, постанови, рішення суду або перешкоджання їх виконанню. За цією нормою матеріального права склад злочину є формальним, адже його об?єктивна сторона вичерпується вчиненням одного із зазначених у законі діянь – дії (перешкоджання) чи бездіяльність (невиконання). І саме з цього моменту злочин визнається закінченим. Невиконання судового акта – це бездіяльність, що полягає в незастосуванні заходів, необхідних для його виконання, за умови, якщо суб?єкт був зобов?язаний і мав реальну можливість виконати судовий акт.

Однією з форм невиконання судового рішення є пряма й відкрита відмова від його виконання, тобто висловлене в усній чи письмовій формі небажання його виконати. Невиконання може мати і завуальований характер, коли зобов?язана особа хоча відкрито й не відмовляється від виконання судового акта, але вживає певних зусиль, які фактично роблять неможливим його виконання.

Злочин, передбачений ч. 1 ст. 382 КК України, є триваючим злочином, оскільки особа, будучи зобов?язаною рішенням суду, що набрало законної сили, вчинити певні дії, умисно утрималася від їх учинення, тобто об?єктивна сторона злочину полягає у формі протиправної бездіяльності, яка тривала протягом певного періоду часу.

Відповідно до ст. 253 КУпАП якщо при розгляді справи орган (посадова особа) прийде до висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору або органу досудового розслідування.

Кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 11 КК України).

Таким чином, додані до протоколу про адміністративне правопорушення документи вказують на наявність у діях ОСОБА_1 ознак кримінального правопорушення за невиконання рішення суду, що набрало законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Тобто, матеріали справи містять інформацію з приводу вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, у зв`язку з чим матеріали про адміністративне правопорушення слід направити до Відділення поліції № 3 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області для внесення відомостей про наявність ознак кримінального правопорушення до ЄРДР та організації досудового розслідування.

Крім того, суддя вважає за необхідне зобов`язати начальника Відділення поліції № 3 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області доручити уповноваженій особі внести відомості до ЄРДР стосовно ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 КК України.

Згідно ч. 2 ст. 284 КУпАП у разі передачі матеріалів прокурору, органу досудового розслідування виноситься постанова про закриття справи.

Враховуючи встановлене в судовому засіданні, суд вважає, що справу за матеріалами справи про адміністративні правопорушенні відносно ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення слід закрити у зв`язку з наявністю в його діях ознак кримінального правопорушення, передбачених ст. 382 КК України.

Керуючись ст. ст. 7, 8, 9, 126, 245, ст. ст. 253, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,

У Х В А Л И В :

Матеріали справи про адміністративні правопорушенні відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення ним адміністративного правопорушення за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - закрити на підставі ч. 2 ст. 284 КУпАП.

Матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення НЕГАЙНО направити на адресу Відділення поліції № 3 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області та зобов`язати начальника Відділення поліції № 3 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області доручити уповноваженій особі внести відомості до ЄРДР стосовно за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 КК України.

Копію постанови направити до Відділення поліції № 3 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області для виконання та до Іванківського відділу Вишгородської окружної прокуратури – контролю за виконанням.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Юрій ТКАЧЕНКО