Рішення від 18 червня 2026 р. у справі №359/15321/25 — Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження №2/359/2588/2026

Справа №359/15321/25

РІШЕННЯ

Іменем України

19 червня 2026 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Журавського В.В.

при секретарі Алфімовій І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дочки та витрат на її навчання, -

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

В грудні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, який обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_3 проживає разом з позивачем та перебуває на її утриманні. На підставі рішення Баришівського районного суду Київської області від 23 липня 2010 року ОСОБА_2 сплачує аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно та до досягнення дитиною повноліття. ОСОБА_2 ухиляється приймати участь у додаткових витратах на утримання дитини. На даний час ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається в ПВНЗ «Київський медичний університет». Вартість її навчання становить 40000 гривень на рік. Крім цього, позивач витратила грошові кошти у розмірі 32247 гривень на оплату репетиторів з додаткових занять з математики, історії та української мови. У зв`язку з цим, ОСОБА_1 просить стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання в ПВНЗ «Київський медичний університет», у розмірі частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожитого мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред`явлення даного позову та до закінчення навчання або досягнення дочкою двадцятитрьохрічного віку. ОСОБА_1 також просила стягнути з ОСОБА_2 половину витрат, понесених нею, на навчання дочки у розмірі 36363 гривень 50 копійок, а також стягувати на навчання дочки грошові кошти у розмірі 20000 гривень щорічно протягом 2026-2028 років.

В ході розгляду цивільної справи ОСОБА_1 подала заяву про збільшення розміру позовних вимог, якою просила стягувати ОСОБА_2 на її користь витрати на навчання дочки у розмірі 21600 гривень щорічно протягом 2026-2028 років.

2. Процесуальні дії у цивільній справі.

Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 січня 2026 року було відкрито провадження у цивільній справі та вирішено розгляд цивільної справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.66-67).

3. Ставлення учасників цивільного процесу до пред`явленого позову.

Представник позивача ОСОБА_4 підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

ОСОБА_2 визнав пред`явлений до нього позов та не заперечував проти його задоволення.

4. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Встановлено, що в період часу з 07 березня 2008 року по 18 липня 2024 року ОСОБА_5 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, згідно заочного рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 червня 2024 року (а.с.10).

ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилась дочка ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.16).

Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 22 липня 2010 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 стягуються аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини із всіх видів заробітку (доходів), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку, щомісячно та до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дня подання заяви до суду, тобто з 13 липня 2010 року (а.с.11).

Спірні правовідносини регулюються гл.15 «Обов`язок матері, батька утримувати дитину та його виконання», гл.16 «Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина та його виконання» розділу ІІІ «Права та обов`язки матері, батька і дитини» СК України.

5. Норми права та судова практика, якими суд керується при вирішенні спору.

У відповідності до ст.199 СК України якщо повнолітня дочка, син продовжує навчання і у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

У постанові Верховного Суду України від 13 вересня 2017 у справі №6-1489цс17 зроблено висновок, що СК України виходить з принципу рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону, брати участь у додаткових витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина. При визначенні розміру стягнення з одного з батьків суд відносить частину витрат на іншого. Згідно із частиною першою статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається цією статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат, у тому числі у зв`язку з розвитком певних її здібностей, у зв`язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними в кожному конкретному випадку. За частиною другою статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

За правилами ч.1, ч.6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

6. Мотиви, якими керується суд при вирішенні спору.

Встановлено, що рішенням Баришівського районного суду Київської області з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 стягуються аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Таким чином, станом на день розгляду цивільної справи ОСОБА_3 не досягла повноліття, тому у ОСОБА_2 не припинився обов`язок зі сплати аліментів на її утримання.

Водночас, у зв`язку з тим, що ОСОБА_3 не досягнула повноліття. У позивача не виникло право на стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання.

Зокрема, як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.20 постанови «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15 травня 2006 року, обов`язок батьків утримувати повнолітніх сина чи дочку, які продовжують навчання, після досягнення ними повноліття (незалежно від форми навчання), настає за обов`язкової сукупності трьох юридичних фактів: досягнення дитиною віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років і продовження ними навчання, потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі та наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

З цих міркувань позовна вимога про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання в ПВНЗ «Київський медичний університет», у розмірі частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожитого мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення даного позову та до закінчення навчання або досягнення дочкою двадцятитрьохрічного віку, є передчасною та в її задоволенні належить відмовити.

22 серпня 2025 року ОСОБА_1 уклала з ПВНЗ «Київський медичний університет» договір №3-1-25МС про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців (а.с.19). За умовами якого ПВНЗ «Київський медичний університет» зобов`язався надати освітню послугу ОСОБА_3 за навчання на денній формі (бакалавр) за спеціальністю «Медсестринство» протягом чотирьох навчальних років, а ОСОБА_1 зобов`язалася оплатити навчальні послуги у розмірі 160000 гривень за 4 навчальні роки, відповідно 2025-2026 роки, 2026-2027 роки, 2027-2028 роки та 2028-2029 роки.

З довідки №83 від 31 жовтня 2025 року (а.с.18), виданої деканом медичного факультету, вбачається, що ОСОБА_3 навчається в ПВНЗ «Київський медичний університет» на першому рівні освіти (бакалавр) денної форми навчання за спеціальністю «Медсестринство». Планова дата завершення навчання 30 червня 2029 року.

ОСОБА_1 сплатила за навчання дочки в ПВНЗ «Київський медичний університет» грошові кошти у розмірі 40000 гривень. Вказана обставина підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №1-269К від 13 серпня 2025 року (а.с.23). При цьому, суд звертає увагу на те, що позивачем сплачено вартість навчання дочки у розмірі 40000 гривень, а не в розмірі 40480 гривень, як про це зазначено в позовній заяві. Зважаючи на те, що 480 гривень становить комісію банку за прийняття платежу (а.с.23).

Крім цього, ОСОБА_1 також сплатила грошові кошти у загальному розмірі 32247 гривень на оплату послуг репетиторів занять ОСОБА_3 , згідно копій платіжних інструкцій (а.с.24-53).

Зважаючи на те, що в матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач у добровільному порядку приймає участь в оплаті вартості навчання дочки, яка на час сплати вартості освітньої послуги та послуг репетиторів, не досягнула повноліття, а також враховуючи положення ч.1 ст.180 СК України, щодо рівності обов`язку батьків в утриманні дитини до досягнення нею повноліття. Тому, суд вважає, що з ОСОБА_2 на користь позивача належить стягнути додаткові витрати, пов`язані з навчанням дочки, у розмірі (40000 + 32247) / 2) = 36123 гривень 50 копійок.

При вирішенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо покладення на ОСОБА_2 обов`язку щорічно протягом 2026-2028 років сплачувати по 21600 гривень в якості половини вартості навчання ОСОБА_3 в ПВНЗ «Київський медичний університет» суд вважає, що покладення на відповідача здійснювати такі платежі є неможливим, зважаючи на те, що сплата таких платежів залежить від того чи буде продовжувати навчання ОСОБА_3 . У зв`язку з цим, покладення на ОСОБА_2 обов`язку з фінансування витрат на навчання дочки наперед суперечить положенню ст.199 СК України. Тому в задоволенні даної позовної вимоги слід відмовити.

7. Розподіл судових витрат.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з вказаним позовом ОСОБА_1 була звільнена від сплати судового збору на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір». Водночас, пред`явлений нею позов задоволений частково, а саме 99,34% (36123,50 / 36363,50 ? 100%). З огляду на це, з ОСОБА_2 на користь позивача слід примусово стягнути витрати на оплату судового збору у розмірі 1203 гривень 21 копійки (1211,20 / 100% ? 99,34%).

На підставі викладеного та керуючись ч.1, ч.2 ст.185 СК України, ч.1, ч.5-6 ст.81, ч.1 ст.141, п.2 ч.1 ст.258, ч.1-ч.2 ст.259, ст.263-265, ст.268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на навчання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 36123 гривень 50 копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1203 гривень 21 копійки.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Дата складення повного рішення суду – 24 червня 2026 року.

Суддя підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Бориспільського міськрайонного суду В.В. Журавський