Постанова від 25 червня 2026 р. у справі №357/6114/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/6114/26

3/357/2266/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.06.2026 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Оксана Вознюк розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Батальйону №1 ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі управління патрульної у Київській області відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: відомості відсутні,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

У С Т А Н О В И Л А:

До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 14.04.2026 надійшли адміністративні матеріали за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП розглядаються у п`ятнадцятиденний строк.

Частиною 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Громадянин ОСОБА_1 не з`явився в судове засідання. Натомість з`явився його захисник Соловей О.П., який приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку. В судовому засіданні встановлено особу захисника та роз`яснено права та обов`язки.

Дослідивши адміністративний матеріал, заслухавши пояснення захисника, суддя встановила таке.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Положеннями абз. 5 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Підпунктом «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У п. 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (далі – Порядок).

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, 21.03.2026 о 20 год 27 хв на трасі а/д М-05 «Київ-Одеса» 78 км, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом DAEWOO LANOS з д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, зіниці очей, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у найближчому медичному закладі у лікаря нарколога водій категорично відмовився (протокол серії ЕПР1 № 620832 від 21.03.2026).

Як вбачається з направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП ТМР «Таращанська міська лікарня» від 21.03.2026, а також Акту огляду на стан наркотичного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів огляд громадянина ОСОБА_1 не проводився у зв`язку з відмовою останнього.

В судовому засіданні захисник Соловей О.П. просив закрити провадження у зв`язку із відсутністю складу правопорушення, оскільки поліцейськими порушено процедуру проведення огляду та не надано належних доказів перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп`яніння.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Дослідивши адміністративні матеріали, оглянувши відеозаписи з нагрудних камер поліцейських, які додані до матеріалів справи, суддя дійшла висновку, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини не підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи.

Так, з дослідженого відео, що долучено до протоколу вбачається, що 21.03.2026 працівник поліції зупинив на блокпості транспортний засіб DAEWOO LANOS з д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 . Під час перевірки документів було встановлено, що ОСОБА_1 перебуває в розшуку. Водій заперечив та повідомив, що це застаріла інформація, оскільки він був поновлений на військовій службі та є діючим військовослужбовцем. В подальшому працівник поліції пішов до працівників ВСП уточнювати актуальну інформацію стосовно ОСОБА_1 , працівники ВСП о 20 год 40 хв повідомили, що ОСОБА_1 перебуває в розшуку, дізнавшись про це працівник поліції попросив їх почекати з виходом до водія, оскільки він ще має з ним попрацювати. О 20 год 42 хв працівник поліції підійшов до свого напарника та повідомив йому, що водій знаходиться в СЗЧ «давай шманать його, бо він такий мутний, зараз поспілкуємось з ним може рубля вкушу». О 22 год 44 хв працівники поліції розпочали огляд автомобіля. В ході розмови поліцейський встановив ознаки наркотичного сп`яніння у водія, а саме зіниці очей, що не реагують на світло та виражене тремтіння пальців рук. О 20 год 47 хв проведено формальний огляд зіниць, о 20 год 48 хв у водія було встановлено тремтіння пальців рук. ОСОБА_1 заперечив виявлені поліцейськими ознаки, пояснив, що нервує в зв`язку з ситуацією, що склалася. В подальшому водію було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі у лікаря-нарколога, на що водій запитав, чи можна пройти огляд в присутності адвоката, оскільки він не орієнтується в законах. Далі поліцейський о 20 год 50 хв відвів водія в сторону та почав чинити тиск на нього та переконувати останнього, що «відмова краще, ніж проведення огляду». О 20 год 51 хв хв ОСОБА_1 повідомив, що вживав марихуану місяць тому, через що працівник поліції почав наполягати, що тест точно покаже стан наркотичного сп`яніння, а працівник поліції не хоче, щоб у водія забирали права та знову почав переконувати ОСОБА_1 відмовитись від проходження огляду в медичному закладі. О 20 год 52 хв водію знову було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у лікаря-нарколога або можливість відмовитись від проходження, водій запитав як краще зробити, на що поліцейський почав рекомендувати відмовитись від поїздки в лікарню, оскільки це займе дві-три години, а у разі відмови протокол складуть за 15 хвилин. З огляду на рекомендації працівника поліції ОСОБА_1 о 20 год 53 хв відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі. Потім водій запитав чи повернуть йому його водійське посвідчення, оскільки йому згодом потрібно буде повертатись на службу, на що працівник поліції тримаючи в руках водійське посвідчення сказав, що права ОСОБА_1 повернуть, якщо водій покаже водійське посвідчення через застосунок «ДІЮ», працівники поліції просто зафіксують що у водія не було з собою пластикового посвідчення. О 20 год 55 хв ОСОБА_1 відкрив застосунок «Дія» та повідомив, що в додатку відсутнє посвідчення водія, поліцейський повідомив, що «у випадку, якби було підтвердження від лікаря то була б торба, суддя відразу би забрала права», після чого працівники поліції взяли його телефон та почали намагатись під`єднати посвідчення водія, однак зробити це їм не вдалось. Тому, щоб не вилучати пластикове водійське посвідчення відносно ОСОБА_1 в подальшому було складено постанову за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

При цьому поведінка водія протягом усього спілкування була логічною, послідовною та адекватною обстановці. Він орієнтувався у часі та місці, розумів зміст звернених до нього запитань, надавав послідовні відповіді та не демонстрував очевидних зовнішніх проявів порушення координації, мови чи поведінки, які могли б об`єктивно свідчити про перебування у стані наркотичного сп`яніння.

Суддя зауважує, що ч. 1 ст. 130 КУпАП має декілька альтернативних діянь, що становлять об`єктивну сторону цього адміністративного правопорушення:

1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції;

2) передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів;

3) відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водночас, відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції має передувати відповідна процедура направлення на такий огляд.

Відповідно до п. 2 Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Відповідно до п. 4 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735, ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є:

- наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота, а саме: порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці);

- звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;

- сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;

- почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Отже з урахуванням зазначеним вимог законодавства, для встановлення наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП в частині відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, недостатньо самої відмови особи. Обов`язковою складовою цього правопорушення також є існування підстав для проведення такого огляду, яких в цій справі суддею не встановлено.

Абзацом 2 ст. 251 КУпАП визначено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Однак працівниками поліції не представлено будь-яких належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп`яніння. Під час зупинки та спілкування з водієм водій усвідомлює суть ситуації та чітко відповідав на поставлені питання. Натомість відмова водія спричинена в зв`язку з рекомендаціями з боку поліцейських.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не має наперед встановленої доказової сили та підлягає оцінці у сукупності з іншими доказами. У даній справі відомості, викладені у протоколі, спростовуються безпосередньо відеозаписом події, який є більш об`єктивним джерелом доказів.

Суддя звертає увагу, що відмова особи від проходження огляду повинна бути результатом її вільного та усвідомленого волевиявлення. Якщо така відмова сформувалася під впливом порад, переконань чи фактичного схиляння з боку працівників поліції, вона не може розцінюватися як належне підтвердження об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Отже, зміст викладених обставин адміністративного правопорушення у протоколі не узгоджується із сукупністю інших доказів по справі, які були предметом перевірки під час судового засідання.

В силу дії принципу презумпції невинуватості, який має конституційне закріплення, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

При цьому суддя наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю, у зв`язку з недоведеністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись статтями 130, 247, 283-285, 294 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

СуддяОксана ВОЗНЮК