Постанова від 28 червня 2026 р. у справі №289/802/26 — Радомишльський районний суд Житомирської області

Номер провадження 3-зв/289/12/26

Справа №289/802/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2026 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого – судді Сіренко Н.С.

за участю: секретаря судового засідання Василенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву судді Радомишльського районного суду Житомирської області Кириленка О.О. про самовідвід у справі №289/802/26,

ВСТАНОВИВ:

23.06.2026 в провадження судді Сіренко Н.С. надійшла заява про самовідвід судді Кириленка О.О. у справі №289/802/26, яка обґрунтовується тим, що із матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що одним із учасників ДТП, яка сталася 09.02.2026, а саме потерпілою у цій справі являється ОСОБА_1 , яка працювала на посаді головного спеціаліста відділу документального та аналітичного забезпечення Радомишльського районного суду Житомирської області, що може викликати сумнів у неупередженості судді при розгляді даного кримінального провадження, тому, посилаючись на положення п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, а саме на наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості, суддя Кириленко О.О. заявив собі самовідвід.

Належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви про самовідвід судді Кириленка О.О. учасники кримінального провадження в судове засідання не з`явилися.

Дослідивши заяву про самовідвід судді Кириленка О.О. суд прийшов до наступного.

Згідно п. 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Європи «Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів» - незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. Так, при винесенні судових рішень у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від любих зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що можуть впливати на здатність судді приймати незалежне рішення.

Оскільки, положення чинного КУпАП не містять норм, які б регулювали питання відводу і самовідводу судді при вирішенні справ про адміністративні правопорушення, застосуванню підлягають норми КПК України за аналогією.

Як убачається з багатьох рішень Європейського суду з прав людини, зокрема, з Рішення у справі «Швидка проти України», яке ухвалене 30.10.2014, провадження у справах про адміністративне правопорушення вважається кримінальним у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, згідно із п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, що викликають сумнів у його неупередженості.

Перелік обставин, які виключають участь судді в розгляді справи, не є вичерпним. Такими можуть бути обставини, які можуть опосередковано чи прямо вплинути на хід і результати судового розгляду справи.

Із положень ч. 1 ст. 80 КПК України слідує, що за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 КПК України суддя зобов'язаний заявити самовідвід.

У Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини і громадянина (ратифікована Верховною Радою України 17.07.1997) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом (п. 1 ст. 6).

Статтею 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини є обов`язковими для виконання Україною. У статті 16 вказаного Закону прямо закріплюється, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в його упередженості (рішення у справах Piersac vs Belgium, Grieves vs UK).

Згідно з усталеною судовою практикою Європейського суду з прав людини при розгляді справи має забезпечуватися суб`єктивний критерій неупередженості (безсторонності) суду. У сторони мають бути відсутні будь-які побоювання у безсторонності суду. Кожна із сторін вправі сподіватися на об`єктивне рішення у справі. Вимога «безсторонності» характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий - у з`ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.

Європейський суд з прав людини, зокрема у своїх рішеннях «Пуллар проти Сполученого Королівства» від 10.06.1996, «П`єрсак проти Бельгії», наголошує на тому, що у кожній окремій справі потрібно визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є законні сумніви, повинен вийти зі складу суду.

Така ж сама позиція ЄСПЛ викладена у рішенні «Білуха проти України» від 09.11.2006, згідно з якою, суддя з метою забезпечення неупередженого вирішення спору зобов`язаний взяти самовідвід.

Відповідно до п.2.5 Бангалорських принципів діяльності судді, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.

З огляду на викладене та враховуючи обставини, викладені у заяві судді Кириленка О.О. про самовідвід, беручи до уваги, що самовідвід гарантує неупередженість та об`єктивність здійснення правосуддя, з метою уникнення можливих сумнівів в учасників судового процесу та у стороннього спостерігача про неупередженість судді та недопущення в подальшому невірного сприйняття учасниками справи судового рішення, суд вважає на необхідне задовольнити заявлений суддею Кириленком О.О. самовідвід за даною справою.

Керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 75, 76, 80 КПК України, ст. ст. 245, 246 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву судді Радомишльського районного суду Житомирської області Кириленка О.О. про самовідвід у справі №289/802/26 – задовольнити, справу №289/802/26 (провадження №3/289/324/2026) передати до канцелярії суду для проведення повторного автоматизованого розподілу у порядку, встановленому ст. 35 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н. С. Сіренко