Постанова від 17 червня 2026 р. у справі №274/3640/26 — Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа 274/3640/26

Провадження 3/0274/759/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

18.06.2026 м.Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Хоцька Л.М., розглянувши матеріали, що надійшли з Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, неодруженого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 668240, водій ОСОБА_1 17 травня 2026 о 12 год 26 хв. в м. Бердичеві по вул. Одеській, 38, керував транспортним засобом "Renault Kangoo", д. н. з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та суду пояснив, що він не керував автомобілем у стані алкогольного сп`яніння. Від проходження огляду не відмовлявся, однак працівник поліції сказав, що краще відмовитися від огляду, щоб не було проблем.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.

В матеріалах справи про адміністративне правопорушення містяться:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 668240 від 17.05.2026;

- направлення від 17.05.2026 на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 мав ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей - від проходження огляду відмовився;

- копія постанови від 17.05.2026 серії ББа № 741158 про накладення на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу за ч. 1 ст. 126, ч.2 ст. 126, ч. 5 ст. 121 КУпАП;

- диск з відеозаписами.

Проаналізувавши надані працівниками поліції докази, зокрема відеозаписи, суд доходить висновку, що матеріалами справи не підтверджено факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. На відеозаписі з нагрудної камери поліцейського, який долучено до матеріалів справи, вбачається наступне. Відмова від проходження огляду на стан сп`яніння була спровокована діями працівника поліції, оскільки на відеозаписі зафіксовано зупинку транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , пропозицію останньому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що ОСОБА_1 , певний час сумніваючись, дає згоду. Далі один із працівників поліції виходить зі службового автомобіля до багажного відділення, з якого дістає Драгер, а інший в цей момент розвертається до ОСОБА_1 та тихо каже: "Ти продувкою себе уб`єш", після чого ОСОБА_1 відмовився від огляду.

Згідно зі сталою практикою ЄСПЛ та Верховного Суду, підбурювання з боку працівників правоохоронних органів має місце тоді, коли вони або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються пасивним розслідуванням, а з метою виявлення правопорушення, тобто отримання доказів, впливають на суб`єкта, схиляючи його до вчинення дій, які в іншому випадку не були б вчинені.

Усі докази, отримані внаслідок провокації правоохоронних органів, слід визнавати недопустимими, оскільки вони отримані внаслідок істотного порушення права людини на справедливий судовий розгляд, що закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції.

Отже, стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» є підставою для виправдання особи.

Згідно з положеннями ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 23-рп/2010 від 22.12.2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях, у тому числі й закріпленій у ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

У силу принципу презумпції невинуватості, що діє в адміністративному праві, всі сумніви щодо винності особи, яка притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь; недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Підсумовуючи наведене вище, суд вважає, що провадження у справі щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст. 62 Конституції України, ч. 1 ст. 130, п. 1 ст. 247, ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Л.М. Хоцька