Постанова від 24 червня 2026 р. у справі №523/7711/24 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/3234/26

Справа № 523/7711/24

Головуючий у першій інстанції Дяченко В. Г.

Доповідач Карташов О. Ю.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Карташова О.Ю.

суддів: Коновалової В.А., Кострицького В.В.

розглянувши в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ст. 369 ЦПК України) цивільну справу

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс»

на рішення Пересипського районного суду міста Одеси від 30 травня 2025 року

у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Інфокс» звернулося через підсистему «Електронний суд» із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 14550,58 грн.

Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 є споживачем філії «Інфоксводоканал», що підтверджується оформленим особовим рахунком за № НОМЕР_1 . Позивач надає послуги водопостачання та водовідведення відповідачці за адресою: АДРЕСА_1 , які вона повинна своєчасно оплачувати. Нарахування ОСОБА_1 за надані послуги здійснювались відповідно до норм водопостачання, затверджених рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради № 30 від 25 лютого 2010 року, та затверджених тарифів, а відповідач не в повному обсязі вносила плату за спожиті послуги, внаслідок чого за період з 01 липня 2021 року до 01 квітня 2024 року утворилась заборгованість.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Пересипського районного суду міста Одеси від 30 травня 2025 року позовні вимоги залишено без задоволення.

Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції виходив із того, що заявлені до відповідачки ОСОБА_1 вимоги є безпідставними, тому не підлягають задоволенню. Суд першої інстанції посилався на підтверджений факт повної сплати відповідачкою за надані послуги, а вимоги про стягнення з відповідачки заборгованості за інших співвласників є незаконними.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції всіх обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та ухвалене з порушенням норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права.

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що суд першої інстанції не врахував, що відповідачка завчасно в передбачений законом термін не звернулася до філії «Інфоксводоканал» із заявами щодо зміни кількості осіб, що фактично мешкають за адресою надавання послуг. А також судом не враховано, що саме через відсутність інтересу відповідачки щодо своєї власності та забезпечення її комунальними послугами, нарахування за послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення до травня місяця 2023 року проводилися із розрахунку на 3-х осіб.

Позиція інших учасників справи

Відповідач ОСОБА_1 правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги до апеляційного суду не направляв, що не перешкоджає перегляду справи в апеляційному порядку.

Оскільки справа є малозначною, то розгляд апеляційної скарги проводиться без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи завчасно розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Зі змісту ст. 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Фактичні обставини справи, встановлені судом, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Інфокс» надає послуги водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивачем проведено розрахунок заборгованості за період з 01 липня 2021 року до 31 грудня 2023 року та за заявою товариства 11 березня 2024 року було видано судовий наказ, який 10 квітня 2024 року скасовано.

Відповідачка є співвласником вказаної квартири і її частка складає частину, відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 04 червня 2008 року, вона проживає в квартирі і споживає надані позивачем послуги, на її ім`я відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Крім відповідачки співвласниками квартири за вказаним свідоцтвом є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Співвласники ОСОБА_4 та ОСОБА_3 померли. Батько відповідачки ОСОБА_2 знявся з реєстраційного обліку в квартирі з 27 листопада 2019 року.

Згідно з розрахунком за вказаним особовим рахунком існує заборгованість відповідачки за надані послуги з водопостачання та водовідведення за період з 01 липня 2021 року до 01 квітня 2024 року у загальному розмірі 14550,58 грн.

Із наданого розрахунку вбачається, що в період з 01 липня 2021 року до 01 травня 2023 року нарахування за послугу здійснено на трьох осіб, а з 01 травня 2023 року нарахування проводилися на одну особу після звернення відповідачки та надання відомостей про членів сім`ї.

Як вбачається з листа позивач відмовив відповідачці у перерахунку раніше проведеної оплати через порушення 30 денного строку на подання документів з відповідними змінами.

За розрахунком відповідачки нею сплачено в період з 01.01.2020 р по 01.03.2025 р - 13274,29 грн.

Відповідно до правової позиції Верховного суду України, викладеної в постанові від 20 квітня 2016 року по справі № 6-2951цс15 споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Відповідно до п.2 ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно з ч. 1 ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» споживачі питної води зобов`язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Відповідно до ст.ст. 67, 68 ЖК України, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Крім того, відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.

Згідно з частиною 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом частини 1 статті 901, частини 1 статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

Відповідно до п.29 Правил № 630 «Про надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води», споживач має право на несплату вартості послуг за період тимчасової відсутності споживача і членів його сім`ї (у разі відключення виконавцем холодної та гарячої води і опломбування запірних вентилів у квартирі (будинку садибного типу) та відновлення надання послуг шляхом зняття пломб за свій рахунок протягом доби згідно з письмовою заявою.

Згідно п. 33 Правил № 630 у разі неналежного надання або ненадання послуг виконавцем споживач повідомляє про це в усній формі за допомогою телефонного зв`язку чи у письмовій формі за адресами, що зазначені у договорі. Також, споживач має право на неоплату вартості послуг у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку ) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів за умови документального підтвердження відповідно до умов договору, відповідно до п.7 ч.45 Правил № 690 надання послуг з центрального водопостачання та централізованого водовідведення, які набрали чинності з 13 серпня 2019 року.

Згідно Правил № 690 споживач зобов`язаний інформувати протягом місяця виконавця про зміну власника житла ( іншого об`єкта нерухомого майна) шляхом надання виконавцю витягу або інформації з Реєстру речових прав на нерухоме майно та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором.

Враховуючи редакцію норм Правил, з наступними змінами, відповідно до пп.7 п.45 Правил споживач має право на не оплату вартості послуг у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів за умови надання виконавцю заяви та документального підтвердження (зокрема, довідки з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби (у тому числі отримані в іноземній державі), відбування покарання тощо, іншого документа, що підтверджує право на виїзд з України чи в`їзд в Україну у відповідний період часу) в електронній або паперовій формі відповідно до умов договору.

За пп.11 п.47 Правил індивідуальний споживач зобов`язаний інформувати протягом місяця виконавця про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) шляхом надання виконавцю витягу або інформації з Реєстру речових прав на нерухоме майно та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором;

Пп.11-1 інформувати виконавця про тимчасову відсутність в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів (за відсутності приладів обліку); якщо період відсутності споживача та інших осіб перевищує шість місяців, споживач для реалізації права на не оплату вартості послуг у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) у місячний строк з моменту закінчення кожного шести місячного періоду зобов`язаний надавати виконавцю оновлену заяву з відповідними підтвердними документами в електронній або паперовій формі.

За вимогами пп.8-1 п.50 Правил виконавець зобов`язаний здійснювати перерахування розміру нарахованої плати за послуги та/або ненарахування її для споживача протягом періоду тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб за умови отримання заяви та документального підтвердження відповідно до умов договору;

Відповідно до п.28 Правил розподіл обсягу спожитої у будівлі холодної води, витраченої на загальнобудинкові потреби, здійснює виконавець або визначена власником (співвласниками) будівлі інша особа, яка здійснює розподіл обсягів послуг, відповідно до обраної моделі договірних відносин. Споживач надає виконавцю інформацію про кількість осіб, які фактично користуються послугами у приміщенні (квартирі) споживача, або інші вихідні дані, необхідні для застосування обраного способу розподілу обсягів послуг, відповідно до Методики розподілу.

У разі коли кількість осіб у житловому приміщенні багатоквартирного будинку, які фактично користуються послугами, не відповідає кількості осіб, що зареєстровані у цьому приміщенні, виконавець або визначена власником (співвласниками) будівлі інша особа, яка здійснює розподіл обсягів послуг, можуть прийняти рішення щодо встановлення фактичної кількості осіб (споживачів) та проведення відповідних нарахувань.

Споживач інформує протягом місяця з дня настання таких змін виконавця про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) шляхом надання виконавцю витягу або інформації з Реєстру речових прав на нерухоме майно, а також про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, з метою подальшого внесення змін до договору.

За вимогами п. 29 Правил виконавець у разі здійснення ним розподілу обсягів спожитих у будівлі послуг періодично, але не менше одного разу на рік проводить контрольне зняття показань вузлів розподільного обліку у присутності споживача або його представника. Результати контрольного зняття показань вузлів розподільного обліку є підставою для здійснення перерозподілу обсягу спожитих послуг та проведення перерахунку із споживачем.

Проте, відповідачем не надано доказів підтвердження відповідної заяви до позивача про зміну кількості зареєстрованих мешканців або тимчасову відсутність одного з членів сім`ї та заяви про опломбування запірних вентилів на вводі в квартиру та не бажання користування послугами водопостачання та водовідведення, у зв`язку з чим нарахування за водопостачання та водовідведення здійснювалось позивачем правомірно та з дотриманням законодавства у сфері водопостачання та водовідведення .

Надані відповідачем відповіді від ТОВ «Інфокс» від 26.05.2023 №2246/сув не підтверджує такого повідомлення у 30 денний строк після настання фактичної зміни кількості осіб, які користуються послугами.

Відповідно до Постанови КМУ № 85 від 02.02.2022 «Про внесення змін до «Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 року № 690, затверджені нові типові форми договорів. Наразі договори на послуги водопостачання та водовідведення є публічними та є дійсними для усіх споживачів. Так з власниками/співвласниками укладаються типові індивідуальні договори про надання послуг з централізованого водопостачання шляхом надання заяви -приєднання з додатками.

Текст публічного договору розміщено на офіційному сайті філії «Інфоксводоканал» - infoxvod.com.ua, ОСОБА_1 заяву-приєднання підписала 26.05.2023.

Відносини в сфері житлово-комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 року № 690, зі змісту яких вбачається, що нарахування за спожиті комунальні послуги проводиться на особовий рахунок абонента. Особовий рахунок є номерним, що дозволяє ідентифікувати його відповідно до конкретного житлового приміщення. Особовий рахунок оформлюється на житлове приміщення, а не на особу.

Підписуючи заяву-приєднання ОСОБА_1 взяла на себе зобов`язання щодо сплати за спожиті житлово-комунальні послуги за зазначеною адресою. Заяв від співвласників квартири за адресою АДРЕСА_1 щодо розділення особового рахунку між співвласниками не надходило.

Тобто, відповідач вчасно не попередила позивача про зміну у кількості зареєстрованих осіб за адресою АДРЕСА_1 , тому нарахування проводились згідно діючих норм та тарифів з врахуванням кількості осіб.

ОСОБА_1 не зверталася до травня 2023 року до філії «Інфоксводоканал» із заявами щодо зміни кількості осіб, що фактично мешкають за адресою АДРЕСА_1 . Дані про кількість осіб, що мешкають за адресою АДРЕСА_1 надавалися Довідкою (випискою з домової книги про склад сім`ї) від 26.08.2014. Свідоцтво про смерть ОСОБА_4 від 20 листопада 2019 року на адресу філії «Інфоксводоканал» було надано тільки при підписанні заяви-приєднання. Довідка №К5-211563-ф\л від 10.12.2019 про фактичне місце проживання ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2 була надана також тільки в травні 2023 року.

На вимогу зазначених ч. 111 п.47 Правил, необхідно оновлювати дані щодо фактичного місця проживання.

Таким чином, нарахування за послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення до травня 2023 року проводилися із розрахунку на 3-х осіб. Після надання документів про проживання ОСОБА_2 за іншою адресою та Свідоцтва про смерть ОСОБА_5 особовий рахунок приведено у відповідність до фактичних обставин та нарахування за послуги з водопостачання та водовідведення проводяться із розрахунку на 1 особу.

Також, вказані обставини частково підтверджуються наданими відповідачкою квитанціями про проведення сплати суми за послуги водопостачання та водовідведення із зазначенням призначення платежу та періоду з яких вбачається, що систематично вона проводила оплату згідно нарахувань позивача за 3-х зареєстрованих осіб, тим самим вчинила дії щодо фактичного визнання сплати послуги за 3-х осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 3 ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

З урахуванням вищезазначених норм діючого законодавства, з урахуванням встановлених обставин ОСОБА_1 слід вважати солідарним боржником.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України).

Таким чином, апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги вважає, що оскаржуване рішення Пересипського районного суду міста Одеси від 30 травня 2025 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову, стягненню з відповідачки на користь позивача суми заборгованості у розмірі - 14550,58 грн.

За частинами 1, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За звернення до суду із апеляційної скаргою Товариство з обмеженою відповідальністю «Інфокс» сплатило 3633,6 грн судового збору, тому із ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню 3633,6 грн судового збору за перегляд справи апеляційним судом.

Також колегія суддів зазначає, що оскільки зазначена справа згідно п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України є малозначною, то у відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України постанова в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, ст. 376, ст.ст. 381 - 384, 389 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» – задовольнити.

Рішення Пересипського районного суду міста Одеси від 30 травня 2025 року – скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» (ЄДРПОУ 14289688, 04073, м. Київ, вул. Рилеева 10а) заборгованість за договором про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в розмірі 14550,58 грн; судові витрати пов`язані з розглядом справи за подачу апеляційної скарги в розмірі 3633,6 грн.

Постанова набуває чинності з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених частиною 3 статті 389 ЦПК України.

Головуючий О.Ю. Карташов

Судді В.А. Коновалова

В.В. Кострицький