Постанова від 28 червня 2026 р. у справі №127/10483/26 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 127/10483/26

Провадження № 23-з/801/36/26

Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції

Доповідач: Матківська М. В.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького апеляційного суду Матківська М. В.,

розглянувши заяву захисника ОСОБА_1 – адвоката Полянчука Владислава Богдановича про відвід судді Вінницького апеляційного суду Оніщука В. В., заявлений у справі про адміністративне правопорушення № 127/10483/26 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП,

Встановив:

У провадженні Вінницького апеляційного суду знаходиться справа № 127/10483/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 07 травня 2026 року.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 червня 2026 року вказану справу передано для розгляду судді Оніщуку В. В.

Розгляд справи по суті вперше було призначено на 18 червня 2026 року о 08:40 год, проте в подальшому відкладено на 25 червня 2026 року о 11:50 год. Та на 26 червня 2026 року о 11:50 год.

В судовому засіданні 26 червня 2026 року захисник ОСОБА_1 – адвокат Полянчук В. Б. після відмови у задоволенні клопотання про відкладення(перенесення) розгляду справи, заявив відвід судді Оніщуку В. В., оскільки на думку захисника суд обмежив сторону захисту в часі на підготовку, а відтак суд є необ`єктивним під час розгляду справи та порушує право ОСОБА_1 не захист.

Перевіривши доводи заявленого відводу, а також матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд дійшов до такого висновку.

Згідно з вимогами ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до положень ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 8 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Таким чином, з метою забезпечення виконання вищезазначених положень КУпАП, оскільки норми чинного КУпАП не регулюють порядок вирішення питання про відвід судді, який розглядає справу, виникла необхідність в застосуванні принципу аналогії закону найбільш близької галузі права - кримінального процесуального права та при вирішенні питання про відвід судді керуватися положеннями Параграфу 6 КПК України, який встановлює підстави та порядок відводу судді від участі у кримінальному провадженні.

Вичерпний перелік обставин, які виключають участь судді у кримінальному провадженні, встановлений ст. 75 КПК України. До таких обставин відносяться випадки, коли суддя є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; суддя брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо суддя особисто, його близькі родичі чи члени сім`ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які можуть викликати сумнів у його неупередженості; у випадку встановлення порушення порядку визначення судді для розгляду справи.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений в порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 КПК України.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини потрібні докази фактичної наявності неупередженості судді для відсторонення його від справи. При чому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

В рішенні Європейського суду у справі «Мироненко і Мартенко проти України» (рішення від 10 грудня 2009 року) зазначено, що наявність безсторонності має визначатися (з огляду на п. 1 ст. 6 Конвенції) за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається серед інших аспектів, чи забезпечував суд загалом та його склад зокрема відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії» та «Ветштайн проти Швейцарії»). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають відносини, які розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»). Безсторонність суду визнається, поки не надано доказів протилежного (рішення «Ветштайн проти Швейцарії»).

Для того, щоб вирішити, чи у даній справі є правомірні підстави сумніватись в неупередженості судді, слід взяти до уваги думку скаржника, якій, проте, не можна надавати вирішальної ролі. Визначальною є потреба встановити, чи його оцінка може вважатись об`єктивно виправданою («Феррантеллі Сантангело проти Італії» , § 58; «Падовані проти Італії», § 27).

У цьому випадку навіть зовнішня видимість може бути важливою. Вона полягає в довірі, котру в демократичному суспільстві суди мають викликати під час судового розгляду, в тому числі й у підсудних.

Адвокат Полянчук В. Б., заявляючи у судовому засіданні усний відвід судді Оніщуку В. В., посилався на те, що відмовою у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи суд грубо порушив право ОСОБА_1 на захист.

Існування національної процедури, покликаної гарантувати неупередженість, а саме правила стосовно відводу і самовідводу суддів, є необхідною складовою. Такі правила засвідчують намагання національного законодавця усунути будь-які правомірні сумніви в неупередженості судді відповідного суду, а також є спробою забезпечити безсторонність, усунувши таким чином причину занепокоєння. Окрім гарантування відсутності дійсно заангажованого підходу, вони мають на меті усунути будь-яку видимість упередженості і, відповідно, зміцнити довіру, яку в демократичному суспільстві суди мають викликати у громадськості («Мікаллеф проти Мальти», § 99, «Межнарич проти Хорватії, § 27, «Харабін проти Словаччини», § 132).

Відтак, враховуючи положення статті 75 КПК України, а також з метою усунення будь-яких сумнівів у неупередженості та об`єктивності судді, які виникли у Чорної Т. А. та її захисника Полянчука В. Б., недопущення формування у них переконання щодо заангажованості судді та забезпечення довіри до суду, апеляційний суд вважає за необхідне задовольнити заяву про відвід, з метою усуненню будь-яких сумнівів учасників провадження щодо законності й справедливості майбутнього судового рішення.

Керуючись ст.ст.75, 80 КПК України, ст. 294 КУпАП,

постановив:

Заяву захисника ОСОБА_1 – адвоката Полянчука Владислава Богдановича про відвід судді Вінницького апеляційного суду Оніщука В. В. задовольнити.

Відвести суддю Оніщука В. В. від участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення № 127/10483/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Справу передати на повторний автоматизований розподіл між суддями в частині відведеної судді.

Постанова оскарженню не підлягає..

СуддяМ. В. Матківська