Рішення від 25 червня 2026 р. у справі №576/256/26 — Глухівський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 576/256/26

Провадження № 2/576/358/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2026 року м. Глухів

Глухівський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Сапона О.В.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Глухівської державної нотаріальної контори, 3-тя особа – Глухівський відділ державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про скасування арешту на будинок,-

В С Т А Н О В И В:

05 лютого 2026 року позивач ОСОБА_1 через свого представника – адвоката Рубана О.М., звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить скасувати арешт на належний йому будинок АДРЕСА_1 , накладений 26 травня 2005 року Глухівською міською державною нотаріальною конторою на підставі постанови Глухівського районного відділу державної виконавчої служби про арешт АА № 919756 та 25 жовтня 2013 року Глухівським міськрайонним управлінням юстиції, на підставі постанови Глухівського відділу державної виконавчої служби Глухівського міськрайонного управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 40380702 від 23.10.2013.

В обгрунтування позову зазначає, що на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Глухівською районною державною адміністрацією 09.12.2004 згідно з розпорядженням голови районної держадміністрації №44 від 31.01.2004 він є власником будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

З метою внесення відомостей про право власності на будинок до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, він звернувся до державного реєстратора Шалигинської селищної ради Шосткинського району Сумської області, де дізнався, що його будинок перебуває під арештом. Як з`ясувалось, обтяження накладено 26.05.2005 Глухівською міською державною нотаріальною конторою на підставі постанови про арешт майна серії АА №919756 державного виконавця Глухівського районного відділу державної виконавчої служби від 11.05.2005. Крім того, 25.10.2013 Глухівським міськрайонним управлінням юстиції на будинок було накладено ще одне обтяження, на підставі постанови Глухівського відділу державної виконавчої служби Глухівського міськрайонного управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №40380702 від 23.10.2013. В подальшому, звернувшись до Глухівського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі щодо отримання інформації, що стало підставою для накладення обтяжень на належний йому будинок, отримав відповіді, що у зв`язку із закінченням строків зберігання виконавче провадження в межах якого винесено постанову про арешт майна, знищено. Звернувшись до Глухівського міськрайонного суду щодо отримання копії ухвали суду від 22.10.2013 № 576/2525/13-ц, отримав відповідь, що вказана ухвала суду відсутня. З аналогічним запитом він звертався і до Глухівської державної нотаріальної контори. Але також тримав відповідь, про відсутність документів на підставі яких було накладено арешт на його будинок у 2005 році. Таким чином, він так і не зміг отримати конкретної інформації у зв`язку з чим та на підставі яких документів, було накладено обтяження (арешт), двічі, у 2005 та 2013 р.р на належний йому будинок. Також зазначає, що ніяких постанов про відкриття провадження, накладення арешту щодо його будинку він не отримував. Про наявність обтяження дізнався лише звернувшись до державного реєстратора з метою внесення відомостей про право власності на будинок до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Наявність обтяження порушує його конституційні права власника, перешкоджає у реалізації його права на вільне розпорядження своїм майном. Тому він вимушений звернутися до суду з даним позовом.

17.02.2026 суд відкрив провадження у справі та з урахування обставин справи вирішив її розглядати у порядку загального позовного провадження.

11.03.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву представника відповідача – державного нотаріуса Липоводолинської державної нотаріальної контори, в.о. завідувача Глухівської державної нотаріальної контори Сіманенко Т.П., де остання зазначила, що 26.05.2005 Глухівською районною державною нотаріальною конторою було накладено арешт на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належний ОСОБА_1 . Арешт накладено на підставі постанови про арешт АА919756 від 11.05.2005, виданої Глухівським районним відділом державної виконавчої служби. Відповідно до номенклатури нотаріальної контори документи щодо накладення чи зняття заборони за 2005-2006 роки передані до Сумського обласного державного нотаріального архіву. З реєстру для реєстрації заборон відчуження жилих будинків, квартир, а також арештів (заборони), накладених на будинки судовими та слідчими органами Глухівської районної державної нотаріальної контори наявні відомості за 2005 рік про накладення заборони 26.05.2005 на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповіді на відзив представника відповідача від позивача та пояснень третьої особи на відзив, до суду не надходило.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник – адвокат Рубан О.М. не з`явилася. Представником позивача була надана заява, в якій він підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просить справу розглядати без його участі та участі позивача. Позовні вимоги просить задовольнити.

Представник відповідача – державний нотаріус Липоводолинської державної нотаріальної контори, в.о. завідувача Глухівської державної нотаріальної контори Сіманенко Т.П. в судове засідання також не з`явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі. Щодо задоволення позовних вимог заперечень не має.

Третя особа – начальник Глухівського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Осовик К. в судове засідання також не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі. Щодо задоволення позову покладається на розсуд суду.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явились, враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову, з огляду на наступне.

Як встановлено судом, позивач ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 102,4 кв.м, житловою – 56,8 кв.м. на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Глухівською районною державною адміністрацією 09.12.2004 відповідно до розпорядження голови районної держадміністрації №44 від 31.01.2004. В КП «Глухівське БТІ» право власності на вказане нерухоме майно зареєстроване за ОСОБА_1 09.02.2004, р-р №1505 кн.12 (а.с. 9 -10)

Вказаний житловий будинок перебуває під обтяженням (арештом): накладеним 26.05.2005 Глухівською районною державною нотаріальною конторою на підставі постанови Глухівського районного відділу державної виконавчої служби про арешт майна серії АА919756 від 11.05.2005 та 25.10.2013 Глухівським міськрайонним управлінням юстиції, на підставі постанови Глухівського відділу державної виконавчої служби Глухівського міськрайонного управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №40380702 від 23.10.2013. Особа на майно якої накладалося обтяження – ОСОБА_2 (а.с. 12)

Згідно з відповідями Глухівського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області від 12.05.2025 та 09.01.2026 відповідно до інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно за боржником ОСОБА_1 зареєстровано обтяження за № 55489549. Дане обтяження накладено 26.05.2005 на підставі постанови про арешт майна АА 919756 державної виконавчої служби. У зв`язку із закінченням строків зберігання виконавче провадження в межах якого винесено постанову про арешт майна знищено; за боржником ОСОБА_2 зареєстровано обтяження за №55489487. Дане обтяження накладено в межах виконавчого провадження № 40380702, яке було відкрито у період з 23.10.2013 по 31.10.2013 щодо виконання ухвали Глухівського міськрайонного суду №2/576/632/13 від 22.10.2013 про накладення арешту на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 з метою забезпечення позову. 31.10.2013 виконавче провадження завершено згідно п.9.ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з виконанням ухвали Глухівського міськрайонного суду щодо забезпечення позову в повному обсязі. Згідно даних АСВП виконавчих проваджень щодо зняття арешту з вищезазначеного житлового будинку згідно рішень суду на виконанні у відділі не перебувало та не перебуває. Заявнику роз`яснено, арешт, згідно з ч.5 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» може бути знятий за рішенням суду(а.с. 16-17)

Глухівський міськрайонний суд Сумської області повідомив про неможливість надати копію ухвали про забезпечення позову за заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , про повернення безпідставно набутого майна по цивільній справі 576/2524/13-ц (провадження 2/576/632/13) у зв`язку з її відсутністю у програмі «Д-3» (а.с.18)

Глухівська державна нотаріальна контора Сумської області повідомила, про неможливість надати копію постанови про арешт АА919756 від 11.05.2005, на підставі якої нотаріальною конторою 26.05.2005 було накладено арешт на житловий будинок, що заходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належного ОСОБА_1 , так як відповідно до номенклатури нотаріальної контори документи щодо накладення чи зняття заборони за 2005-2006 роки передані до Сумського обласного державного нотаріального архіву.

За даними Реєстру для реєстрації заборон відчуження жилих будинків, квартир, а також арештів (заборони), накладених на будинки судовими та слідчими органами Глухівської районної державної нотаріальної контори наявні відомості за 2005 рік про накладення заборони 26.05.2005 на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Заявником, який надіслав повідомлення про накладення заборони є Глухівський районний відділ державної виконавчої служби, відомості про зняття арешту із зазначеного вище нерухомого майна – відсутні (а.с.19,48-49).

В свою чергу Сумський обласний державний нотаріальний архів на виконання ухвали суду повідомив про неможливість надати копію постанови ДВС №АА919756 від 11.05.2005 про арешт будинку АДРЕСА_1 та будь яку іншу інформацію з цього приводу, оскільки документи стосовно накладення та зняття заборон Глухівської державної нотаріальної контори на зберігання до Сумського обласного державного нотаріального архіву не передавалися (а.с.76).

Наявність вищевказаного арешту нерухомого майна позбавляє позивача можливості вільно володіти та розпоряджатися своїм майном.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За приписами ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України)

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ст. 319 ЦК України)

Відповідно до статті 41 Конституції України та 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбаченихзакономі загальними принципами міжнародного права.

А, згідно з положеннями ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Аналіз норм Закону України «Про виконавче провадження» щодо підстав накладення арешту на майно боржника та зняття такого арешту дає підстави дійти висновку, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який виконавець має право застосувати для забезпечення реального виконання виконавчого документа, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню. Арешт майна допускається лише за наявності визначених законом підстав і підлягає скасуванню, якщо такі підстави відпали або арешт порушує права особи.

Вказане свідчить проте, що арешт майна боржника, як правовий механізм забезпечення реального виконання виконавчого документа безпосередньо пов`язаний із здійсненням (наявністю) виконавчого провадження відносно боржника, або об`єктивною можливістю його поновлення/ініціювання стягувачем, та запроваджується з метою подальшого звернення стягнення на арештоване майно шляхом його реалізації в межах процедури виконавчого провадження. Натомість, відсутність чинного виконавчого провадження, або об`єктивна неможливість стягувача його ініціювати, унеможливлює здійснення державним виконавцем будь-яких заходів та дій стосовно арештованого майна боржника, відтак відпадає потреба у забезпеченні виконавчого провадження відповідними обмежувальними заходами.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.10.2013 виконавче провадження в межах якого 25.10.2013 накладено арешт на будинок позивачабуло завершено на підставі п.9.ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з виконанням ухвали Глухівського міськрайонного суду щодо забезпечення позову в повному обсязі. Виконавче провадження в межах якого винесено постанову про арешт майна позивача 26.05.2005 знищено у зв`язку із закінченням строків його зберігання. Документи, що стали підставою для накладення арештів, відсутні.

Отже, суд зауважує, що зазначене унеможливлює здійснення державним виконавцем в межах даних проваджень будь-яких виконавчих дій (в тому числі шляхом звернення стягнення на нерухоме майно), а тому наразі відпала реальна потреба у даному виді забезпечення, а наявність таких арештів на нерухоме майно позивача за даних обставин призводить до порушення справедливого балансу між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, та надмірного втручання держави у право особи на мирне володіння майном, а відтак таке порушене право підлягає захисту шляхом скасування цих обмежень, і такий спосіб захисту є ефективним засобом юридичного захисту порушеного права позивача.

При цьому, наявність арештів на нерухоме майно за таких обставин позбавляє позивача вільно володіти та розпоряджатися своїм нерухомим майном, за відсутності реальних підстав та доцільності для продовження існування таких заходів обмеження, а отже існування такого стану та порушення прав позивача є в даному випадку невиправданим та ставить позивача у становище правової невизначеності.

В постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 липня 2021 року у справі № 2-356/12 (провадження № 61-5972св19), від 03 листопада 2021 року у справі № 161/14034/20 (провадження № 61-1980св21), від 22 грудня 2021 року у справі № 645/6694/15-ц (провадження № 61-18160св19), від 26 січня 2022 року у справі № 127/1541/14-ц (провадження № 61-2829св21), в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 січня 2023 року у справі № 127/1547/14-ц (провадження № 61-12997св21), в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 січня 2023 року у справі № 2-3600/09 (провадження № 61-12406св21) викладено правовий висновок про те, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови, коли відсутнє виконавче провадження та майнові претензії з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Збереження арешту, накладеного за відсутності відкритого виконавчого провадження та можливості продовження примусового виконання є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння майном.

За таких обставин,зважаючи на відсутність відкритих виконавчих проваджень відносно позивача, станом на час розгляду справи, обтяження на будинок позивача втратили свою актуальність як засіб забезпечення реального виконання рішення, а тому підстави для продовження їх існування наразі відсутні. Інших мотивів які б виправдовували подальше перебування належного позивачу будинку під арештом не встановлено. Зворотного відповідачем не доведено, а з матеріалів справи не вбачається.

Збереження арешту за відсутності правових підстав фактично позбавляє позивача можливості повною мірою реалізовувати належне йому право власності, що є непропорційним втручанням у гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право мирного володіння своїм майном.

Крім цього слід звернути увагу, що позивач позбавлений іншого способу захисту свого права на мирне володіння майном, аніж шляхом звернення до суду щодо скасування арешту на підставі рішення суду.

А отже в даному випадку, з огляду на ч. 5 ст. 59 № 1404-VIII арешт має бути знятий виключно за рішенням суду.

Враховуючи вищевикдалене, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 11-13, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,задовольнити.

Скасувати арешт на будинок АДРЕСА_1 , накладений 26 травня 2005 року Глухівською міською державною нотаріальною конторою на підставі постанови Глухівського районного відділу державної виконавчої служби про арешт АА № 919756.

Скасувати арешт на будинок АДРЕСА_1 , накладений 25 жовтня 2013 року Глухівським міськрайонним управлінням юстиції, на підставі постанови Глухівського відділу державної виконавчої служби Глухівського міськрайонного управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 40380702 від 23.10.2013.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Сумського апеляційного суду Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Суддя Глухівського міськрайонного суду О.В. Сапон