Постанова від 25 червня 2026 р. у справі №607/11925/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.06.2026 Справа №607/11925/26 Провадження №3/607/3687/2026

м. Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Гуменний П.П., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення

за участю: особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП надійшли матеріали із протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №674212 від 24.05.2026 стосовно ОСОБА_1 за ст.122-4 КУпАП.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №674212 від 24.05.2026: «24.05.206 о 09:39 в м. Тернополі по вул. Руська, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом BMW X5, державний номерний знак НОМЕР_2 , в порушення вимог, п. 2.10 (а) ПДР України, будучи учасником дорожньо – транспортної пригоди, місце події залишив.»

У судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав.

Повідомив, що інший учасник дорожнього руху був винуватцем ДТП, а саме ОСОБА_2 . Після вказаного ДТП вони поговорили, вказаний чоловік сказав, що хоче вирішити питання на місці та оплатити ремонт його автомобіля, на що він погодився.

Тоді ОСОБА_2 сказав, що йому потрібно зняти кошти із банкомату, пішов, однак не повернувся. Тоді він поїхав його шукати.

Коли йому зателефонували працівники поліції, то він одразу приїхав на визначене місце.

Тому вважає, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

Заслухавши думку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши адміністративні матеріали, клопотання про закриття провадження, оцінюючи зібрані по справі докази в їх повній сукупності, приходжу до наступного висновку.

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності – ст. 245 КУпАП.

Положеннями ст.122-4 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Об`єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Об`єктивна сторона правопорушення виражається у залишенні водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні. При цьому, такі дії мають вчинятися свідомо з метою залишення місця ДТП. Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення характеризується умисною формою вини та мотивом нехтування забезпеченням безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п.1.10 ПДР України, залишення місця дорожньо-транспортної пригоди - дії учасника дорожньо-транспортної пригоди, спрямовані на приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння, які спричинили необхідність проведення поліцейськими заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу.

Окрім того, слід зазначити, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, за відсутності інших об`єктивних доказів на підтвердження факту вчинення правопорушення, не може слугувати доказом винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення.

На підтвердження обставин, викладених у протоколі працівниками поліції долучено виключно такі докази:

- схему місця ДТП, яка сталась 24.05.206 о 09:39 в м. Тернополі по вул. Руська, на якій зафіксовано обстановку місця події, також зафіксовано пошкодження транспортного засобу електроскутера, у якому наявні пошкодження передньої центральної частини;

- письмові пояснення ОСОБА_2 від 24.05.2026, у яких вказано, що24.05.2026 близько 09:39 він керуючи транспортним засобом електроскутером, став учасником ДТП та здійснив наїзд на транспортний засіб BMW X5, державний номерний знак НОМЕР_2 ;

- копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №674186, складеного стосовно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП.

- відеозапис із нагрудних камер працівників поліції №472411, 472624, на яких зафіксовано те, що працівники поліції приїхали на виклик. Надалі відображено, що ОСОБА_1 приїхав на виклик працівників поліції та надав пояснення, аналогічні за змістом із поясненнями, які він надав у судовому засіданні.

Наявні в матеріалах справи докази стосуються події ДТП, однак спростовують обставини, що викладені у протоколі ЕПР1 №674212 від 24.05.2026, зокрема те, що водій ОСОБА_1 залишив місце ДТП, з метою приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння. Крім того відсутні докази того, що поліцейськими було проведення заходи щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу.

Винуватість особи у вчиненні правопорушення повинна бути доведена поза розумним сумнівом, а усі сумніви тлумачиться на користь особи.

Згідно ч.2 ст.62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з частиною третьою цієї статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Статттею 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про дміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

З огляду на вищевказане, вважаю, що провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності слід закрити, у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, згідно із п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 122-4, 247, 280, 283, 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ :

Провадження в адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення – закрити, у зв`язку із відсутністю події та складу вказаного адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 статті 7 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Суддя П.П. Гуменний