Рішення від 17 червня 2026 р. у справі №607/7819/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.06.2026 Справа №607/7819/26 Провадження №2/607/4565/2026

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Герчаківської О. Я.,

за участі секретаря судового засідання Баб`як Н. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі – ТОВ «Юніт Капітал», позивач) звернулося до суду із позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № 187682 від 13 червня 2025 року у розмірі 67 347,00 грн, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2 662,40 грн; витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач покликається на те, що 13 червня 2025 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» (надалі – ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС», Первісний Кредитор, Кредитодавець) та ОСОБА_1 (далі – Відповідач, Позичальник) укладено кредитний договір про споживчий кредит № 187682 (далі - Кредитний договір) на суму 34 940,00 грн.

ОСОБА_1 , діючи свідомо та добровільно, без будь-якого примусу чи тиску, виявила намір отримати кредитні кошти та здійснила реєстрацію на офіційному веб-сайті Кредитодавця. Кредитний договір складається з індивідуальної частини, яка містить персональні умови кредитування Позичальника, графіку платежів та публічної частини, спільної для всіх клієнтів Кредитодавця розміщеної на сайті за посиланням: https://finx.com.ua/docs. Зокрема, згідно з Правилами, до укладення Кредитного договору, Позичальнику для ознайомлення в особистий кабінет надано Паспорт споживчого кредиту у вигляді додатку до оферти/проекту кредитного договору. Первісний кредитор здійснив ідентифікацію та верифікацію Позичальника на підставі отриманих від нього відомостей та документів, а також за допомогою системи BankID НБУ, що було передбачено та погоджено умовами Кредитного договору. Позичальник приєднався до публічної частини, прийняв умови індивідуальної частини та графіку платежів, що разом становлять єдиний Кредитний договір, шляхом підписання індивідуальної частини електронним підписом 8160857f, що відповідно до вимог законодавства є належним та допустимим доказом укладення правочину між сторонами. З урахуванням викладеного, наявність електронного підпису Відповідача підтверджує його волевиявлення, згоду з умовами надання кредиту, а також факт належного інформування Кредитодавцем у встановленій законом формі про всі істотні умови, передбачені чинним законодавством України.

На виконання умов Кредитного договору, 13 червня 2025 року Первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням на платіжну картку № НОМЕР_1 (далі - Платіжна картка) Відповідача, що, в свою чергу засвідчує, що Відповідач прийняв пропозицію Первісного кредитора.

10 жовтня 2025 року між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено Договір факторингу № 10102025.

Відповідно до Реєстру прав вимог № 3 від 03 грудня 2025 року до Договору Факторингу та Акту приймання-передачі Реєстру прав вимог № 3 від 03 грудня 2025 року до Договору факторингу, до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача.

Додатково, для підтвердження факту передачі грошових коштів у розпорядження (фінансування) Первісного кредитора зі сторони Позивача згідно Договору Факторингу саме за відступлення права вимоги у обсязі кредитних договорів, які зазначені у Реєстрі прав вимог № 3 від 03 грудня 2025 року до Договору Факторингу.

Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед Позивачем, станом на 09 квітня 2026 року, за Кредитним договором, становить – 73 947,00 грн, яка складається з: 34 940,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 31 306,00 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 1 101,00 грн - заборгованість по комісії; 6 600,00 грн – заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Позивач звертає увагу суду на те, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 67 347,00 грн.

Ухвалою судді від 15 квітня 2026 року відкрито провадження у справі № 607/7819/26 та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

11 травня 2026 року судом зареєстровано відзив відповідачки ОСОБА_1 у якому вона визнала позовні вимоги частково. Факт отримання кредитних коштів, проти стягнення з тіла кредиту не заперечує. Разом з тим, не погоджуюсь із заявленим розміром процентів, комісії, а також іншими додатковими нарахуваннями, оскільки вони є необґрунтованими, неспівмірними та не підтверджені належними доказами. Вважає зазначений розмір процентів явно завищеним та таким, що не відповідає принципам справедливості, добросовісності та розумності, визначеним ст. ст. 3, 509, 627 ЦК України. Щодо витрат на правову допомогу, то просить суд зменшити їх розмір до мінімального розумного або відмовити у їх стягненні. Вказує, що вона перебуває у декретній відпустці та є матір`ю малолітньої дитини, у зв`язку з чим мій дохід є обмеженим. Крім того, житло позивачки зазнало пошкоджень внаслідок ракетних ударів (прильотів) 19 листопада, що суттєво погіршило її матеріальне становище та потребує значних витрат на відновлення житла і забезпечення базових потреб сім`ї.

14 травня 2026 року судом зареєстровано відповідь на відзив представника ТОВ «Юніт Капітал» у якому викладено доводи, які дублюють зміст позовної заяви. Представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 187682 від 13 червня 2025 у розмірі 67 347,00 грн, яка складається з 34 940,00 грн - заборгованості за тілом, 31 306,00 грн - заборгованості за відсотками та заборгованість за комісією - 1 101,00 грн; стягнути судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн.

Ухвалою суду від 15 травня 2026 року клопотання представника ТОВ «Юніт Капітал» про витребування доказів – задоволено; витребувано від АКЦІОНЕРОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» інформацію щодо карткового рахунку ОСОБА_1

15 червня 2026 року на адресу суду, на виконання ухвали суду від 15 травня 2026 року, від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надійшла запитувана інформація стосовно карткового рахунку ОСОБА_1 , зарахування на картку кредитних коштів, що відображено у банківській виписці.

У судове засідання представник позивача ТОВ «Юніт Капітал» не з`явився, у прохальній частині позову просив судові засідання проводити за його відсутності, позовні вимоги задовольнити, не заперечив щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася з невідомої на те суду причини, хоча про день та час судового засідання повідомлялася належним чином, відзиву не подала.

Згідно ч. 1 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), неявка у судове засідання будь-якого учасника справи не перешкоджає її розгляду, якщо ця особа була належним чином повідомлена про дату, час і місце проведення засідання.

За вказаних обставин, з підстав, визначених ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.

13 червня 2025 року між ТОВ ФК «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором укладено договір про споживчий кредит № 187682. Підписавши одноразовим ідентифікатором 8160857f договір про споживчий кредит, відповідач погодився з усіма його істотними умовами.

Відповідно до п. 1.1 договору (індивідуальна частина) договір складається з цієї індивідуальної частини договору про споживчий кредит, графіку(ів) платежів, які містять персональні умови кредитування позичальника та загальної для всіх клієнтів кредитодавця публічної частини договору про споживчий кредит, що розміщені на веб-сайті Кредитодавця. Позичальник укладає договір, приєднується до публічної частини, приймає умови індивідуальної частини та графіку(ів) платежів, як невід`ємних частин кредитного договору, шляхом підписання цієї індивідуальної частини/акцепту.

Згідно п. 2.1. Договору (індивідуальна частина) кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п. 2.6 Договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п. 2.2.1 Договору (далі - кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, комісію за управління та обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п. 2.6. Договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.

Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника та інші не заборонені законодавством цілі. Типом кредиту є кредит (п. 2.2. Договору).

Сума (загальний розмір) кредиту становить 34 940,00 грн надається не пізніше наступного дня після укладення Договору в наступному порядку: у розмірі 29 000,20 грн на № рахунку/картки Позичальника № НОМЕР_2 , у національній валюті (далі - рахунок Позичальника); у розмірі 5 939,80 грн шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п. 2.5 індивідуальної частини (п. 2.2.1 Договору).

Згідно п. 2.3 Договору, проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 300,00% річних. Тип процентної ставки - фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються з дня наступного за днем отримання кредиту позичальником протягом строку кредитування, зазначений в п. 2.6. індивідуальної частини та/або графіком платежів. Розмір процентної ставки незмінний.

Відповідно до п. 2.4 договору, знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 грн. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100,00 грн. Розмір комісії за управління та обслуговування кредиту не може бути змінено.

Згідно з п. 2.5 Договору, комісія за надання кредиту складає 5 939,80 грн, що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 17,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів Позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п. 2.2.1. індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено.

Загальний строк кредитування за цим Договором складає 168 днів - з 13 червня 2025 року (дата надання кредиту) по 28 листопада 2025 року (п. 2.6 Договору).

Відповідно до п. 2.6.1 Договору, строк на який надається кредит встановлюється Графіком платежів. Періодичність виплат кредиту, процентів та комісії за кредитом становить 1 раз на два тижні. Конкретні дати вказані в графіку платежів.

Згідно п. 2.7. Договору, загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат Позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складає (не перевищує) 37 257,80 грн.

Згідно п. 2.7.1. Договору денна процентна ставка складає 0,6347%.

Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника (сума загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом) складає 72 197,80 грн (п. 2.9.1 Договору).

Крім того, сторони узгодили в письмовій формі графік платежів за кредитним договором, що становить додаток до договору про споживчий кредит № 187682 від 13 червня 2025 року.

Відповідач також підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором Паспорт споживчого кредиту, який містить вичерпну інформацію щодо умов кредитування.

Пунктом 5.3 Договору про споживчий кредиту № 187682 від 13 червня 2025 року (індивідуальна частина) визначено, що приймаючи пропозицію Кредитодавця про укладання кредитного Договору Позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т.ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів) Договору в цілому та підтверджує, що: він до моменту підписання цієї індивідуальної частини/акцепту ознайомився з Публічною частиною, Правилами, паспортом споживчого кредиту, графіком платежів за кредитом, усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись їх умов.

Також в матеріалах справи наявний Паспорт споживчого кредиту до Договору № 187682 від 13 червня 2025 року.

На виконання умов вказаного Договору ТОВ ФК «КРЕДІПЛЮС» перерахувало на платіжну картку № НОМЕР_3 грошові кошти в розмірі 29 000,20 грн згідно договору № 187682 від 13 червня 2025 року, що підтверджується у витязі із довідкою ТОВ ФК «КРЕДІПЛЮС».

Згідно виписки за договором № б/н за період 13 червня 2025 – 18 червня 2025 року АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» щодо рахунку ОСОБА_1 , який складено 03 червня 2026 року, 13 червня 2025 року на картку відповідачки НОМЕР_4 було здійснено зарахування коштів у сумі 29 000,50 грн.

У карті обліку виконання договору № 187682 від 13 червня 2025 року, який складеним представником ТОВ ФК «КРЕДІПЛЮС», вбачається, що у відповідачки наявна заборгованість 34 940,00 грн – сума заборгованості за тілом; 31 490,00 грн – сума заборгованості за відсотками, сума заборгованості за пенею – 6 600,00, сума заборгованості за комісією 1 101,00 грн.

Отже ТОВ ФК «КРЕДІПЛЮС» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 за кредитним договором виконало. Доказів, що відповідачка свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів у визначений строк виконала, матеріали справи не містять.

10 жовтня 2025 року між ТОВ «Юніт Капітал» (Фактор) та ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» (Клієнт) було укладено Договір факторингу № 10102025, відповідно до п. 2.1 якого Клієнт зобов`язався відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Згідно п. 4.1 цього договору право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог та акту приймання-передачі реєстру, по формі встановленій у відповідних додатках.

Згідно Акта приймання-передачі реєстру прав вимог № 3 від 03 грудня 2025 року до договору факторингу № 10102025 від 10 жовтня 2025 року клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників кількістю 1036, загальна сума заборгованості 19 827 711,71 грн.

Відповідно до витягу з додатку № 1 до договору факторингу №10102025 від 10 жовтня 2025 року Реєстру прав вимог № 3 від ТОВ ФК «КРЕДІПЛЮС» до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 187682 від 13 червня 2025 року на загальну суму 73 947,00 грн.

До позову надана виписка з особового рахунку за Кредитним договором № 187682 від 13 червня 2025 року, сформована представником ТОВ «Юніт Капітал», згідно якої заборгованість ОСОБА_1 становить: за тілом кредиту – 34 940,00 грн; за відсотками - 31 306,00 грн, заборгованість за штрафними санкціями – 6 600,00 грн; заборгованість за комісією - 1 101,00 грн; яка станом на 20 лютого 2026 року не погашена.

Звертаючись до суду з позовом, позивач стверджував, що відповідачка отримала кредитні кошти, однак не виконує зобов`язань щодо їх повернення, що не заперечується і ОСОБА_1 , яка обґрунтовує неможливість виконання зобов`язання складним матеріальним становищем.

Відтак, до виниклих між сторонами правовідносин підлягають застосуванню наступні норми права.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно–правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно–телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно–телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно–телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (стаття 628 ЦК України).

Стаття 627 ЦК України та ст. 6 цього Кодексу визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12.

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Суд встановив, що Договір № 187682 від 13 червня 2025 року був укладений в електронній формі, сума наданого кредиту склала 34 940,00 грн, строк кредиту - 168 днів, орієнтована загальна вартість кредиту – 72 197,80 грн, з яких розмір процентів та комісії – 37 257,80 грн.

Відтак, у межах строку кредитування до 28 листопада 2025 року відповідачка мала, зокрема, повертати позивачеві кредит і сплачувати проценти, що визнається відповідачкою у відзиві.

Волевиявлення позичальника на час укладення договору підтверджено вчиненням фактичних дій, направлених на ознайомлення із умовами кредитування, складанням відповідних документів і внесенням до них конфіденційної інформації, відомої тільки відповідачу.

Без здійснення входу на сайт позивача за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, використання аналога власноручного підпису, кредитний договір (анкета - заява на кредит ) не міг би бути укладеним.

Також про виникнення зобов`язання відповідача перед позивачем свідчить та обставина, що кошти, визначені в електронному договорі, надійшли в розпорядження ОСОБА_1 на належний їй банківський рахунок.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20, від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20.

Таким чином, суд доходить до висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал», як набувача права вимоги до цього боржника, на підставі Договору факторингу № 10102025 від 10 жовтня 2025 року, укладеного між ТОВ ФК «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «Юніт Капітал», заборгованості за кредитом договором № 187682 від 13 червня 2025 року.

Щодо комісії, то відповідно до п. 2.4 Договору, знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 грн. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100,00 грн. Розмір комісії за управління та обслуговування кредиту не може бути змінено.

Водночас у постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі N 6-1746цс16 зазначено, що встановлення банком у кредитному договорі обов`язку боржника сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, а також нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит (саме як компенсацію сукупних послуг банку за рахунок клієнта), є незаконним.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15 зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Також Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» (справа № 204/224/21 від 06 листопада 2023 року).

Виходячи з вищезазначеного, положення Договору № 187682 від 13 червня 2025 року про комісію за управління та обслуговування кредитом, суперечать положенням Закону України «Про захист прав споживачів» і Закону України «Про споживче кредитування», є нікчемними з моменту укладення договору.

А отже, в задоволенні вимоги позивача до відповідачки про стягнення заборгованості по комісії у розмірі 1 101,00 грн слід відмовити. Суд не встановив, які саме послуги надано позичальнику за таку комісію.

Та обставина, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, не позбавляє позивача обов`язку надати суду належні та допустимі докази щодо розміру заборгованості за відсотками, оскільки саме таким чином діють принципи диспозитивності та змагальності сторін у цивільному процесі.

Відтак, наданий позивачем витяг з реєстру боржників до договору відступлення права вимоги не може вважатися належним доказом наявності такої заборгованості.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи ту обставину, що ОСОБА_1 не повернула отримані нею від ТОВ ФК «КРЕДІПЛЮС» кредитні кошти, на користь позивача (нового кредитора) підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 187682 від 13 червня 2025 року в розмірі 66 246,00 грн, з яких: заборгованість за кредитом – 34 940,00 грн, заборгованість за відсотками – 31 306,00 грн.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню судовий збір в розмірі 2 618,87 грн (66 246,00 * 2 662,40 : 67 347,00), пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Щодо заявлених витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту ч. 4 ст. 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п.1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19.

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

В обґрунтування понесених судових витрат представник позивача Тимошенко О. О. надав:

Договір про надання правової допомоги № 20/01/26-02 від 20 січня 2026 року, укладений між Адвокатським об`єднанням «Тимошенко та партнери» та ТОВ «Юніт Капітал»;

протокол погодження вартості послуг до Договору про надання правової допомоги №20/01/26-02 від 20 січня 2026 року;

акт прийому – передачі наданих послуг від 20 лютого 2026 року, згідно якого адвокатським об`єднанням «Тимошенко та партнери» надані юридичні послуги на суму 7 000,00 грн (5 000,00 грн - складання позовної заяви; 1 000,00 грн - вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з боржника; 500,00 грн – підготовка адвокатського запиту; 500,00 грн - підготовка та подача клопотання про отримання інформації).

В питанні критеріїв також слід послатися на висновки Великої Палати Верхового Суду у справі № 755/9215/15–ц, викладені у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року. Так, суд наголосив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 від 24 жовтня 2019 року та у справі № 922/2685/19 від 08 квітня 2020 року, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала на те, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Відповідачка подала письмові заперечення, щодо розміру витрат на правничу допомогу, оскільки вважає їх неспівмірними та її матеріальне становище є вкрай скрутне.

Відтак, враховуючи складність справи та обсяг виконаних робіт, кількість проведених судових засідань, роботу адвоката в інтересах сторони позивача, взявши до уваги заперечення сторони відповідача, дотримуючись принципів співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов до висновку про необхідність зменшення розміру витрат на правничу допомогу та стягнення із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» 2000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Суд вважає, що саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу сторони відповідає критерію розумності та необхідності у цій справі, а також матеріальному становищу відповідачки.

На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 280–282, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за Кредитним договором № 187682 від 13 червня 2025 року в розмірі 66 246 (шістдесят шість тисяч двісті сорок шість),00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі),00 грн та 2 618 (дві тисячі шістсот вісімнадцять),87 грн судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ, код ЄДРПОУ: 43541163, адреса місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 333, м. Київ, 01133.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Головуючий суддя О. Я. Герчаківська