Рішення від 13 травня 2026 р. у справі №607/1769/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.05.2026 Справа №607/1769/26 Провадження №2/607/2950/2026

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Герчаківської О. Я.,

з участю секретаря судового засідання Баб`як Н. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,

В С Т А Н О В И В:

Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі – МТСБУ, позивач) звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення завданої шкоди в порядку регресу в розмірі 100 536,69 грн, а також сплаченого судового збору - 3 328,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог МТСБУ зазначило, що 01 березня 2025 року в м. Тернополі по вул. Протасевича, 8, відбулася ДТП за участю транспортного засобу КІА, державний номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_2 , та Nissan, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 квітня 2025 року у справі № 607/6510/25 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. ст. 122-4, 124 КУпАП.

Отож, оскільки на момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, з метою відшкодування збитків та на виконання вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», 10 березня 2025 року потерпілий ОСОБА_2 звернувся до позивача із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та із заявою про регламентну виплату.

Судовим експертом Левкович М. Г. було складено Висновок експерта № 008/25 щодо матеріального збитку, завданого власнику автомобіля КІА, державний номерний знак НОМЕР_1 , який складає 107 951,04 грн. Послуги експерта склали 5 000,00 грн.

Позивач, на підставі довідки № 1 від 08 липня 2025 року та наказу, платіжного документу, здійснив регламентну виплату у розмірі 99 736,69 грн за мінусом ПДВ з врахування витрат на послуги оцінювача.

Також МТСБУ були понесені додаткові витрати на послуги аварійного комісара 800,00 грн.

Таким чином, оскільки позивачем повністю відшкодована шкода потерпілому, до МТСБУ у порядку регресу перейшло право вимоги на отримання від ОСОБА_1 компенсації у повному обсязі регламентної виплати - матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля КІА, державний номерний знак НОМЕР_1 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 01 березня 2025 року в АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 січня 2026 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом МТСБУ до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди; постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник МТСБУ в судове засідання не з`явився, однак у позовній заяві просив проводити розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та проти заочного розгляду справи не заперечує.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокатка Чапаєва Г. М. в судове засідання не з`явилася проте подала заяву у якій позовні вимоги визнала та просила справу розглядати у відсутності сторони відповідача.

Частини 1, 4 ст. 206 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) визначають, що відповідач може визнати позов на будь–якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

У зв`язку з неявкою учасників справи, з підстав, передбачених ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, суд встановив наступне.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 квітня 2025 року, справа № 607/6510/25, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400,00 грн, стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 23 червня 2025 року, справа №607/6510/25, постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 квітня 2025 року змінено, виключивши з її мотивувальної частини висновок про доведеність факту відшкодування потерпілому ОСОБА_3 матеріальної шкоди ОСОБА_1 , а саме відшкодування ним матеріальної шкоди, що підтверджується розпискою потерпілого. В решті постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 квітня 2025 року відносно ОСОБА_1 залишено без змін.

Суди, за наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановили, що 01 березня 2025 року о 12 год. 38 хв. по вулиці Протасевича, 8, у м. Тернопіль, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Nissan Murano», державний номерний знак НОМЕР_2 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та її зміною, не вибрав безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого допустив наїзд на припаркований автомобіль «Kia Niro», державний номерний знак НОМЕР_1 . У результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимог п. п. 2.3 (б), 13.1 ПДР України. Крім цього, ОСОБА_1 , будучи причетним до даної дорожньо-транспортної пригоди, самовільно залишив місце ДТП, чим порушив вимоги п. 2.10 (а) ПДР України.

Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

За змістом інформації з довідки МТСБУ, поліс на ТЗ № НОМЕР_2 станом на 01 березня 2025 року не знайдено.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу «Kia Niro», державний номерний знак НОМЕР_1 , серія НОМЕР_3 , його власником є ОСОБА_2 .

Транспортний засіб «Kia Niro», державний номерний знак НОМЕР_1 , був забезпечений полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ТДВ «ЕКСПРЕС СТРАХУВАННЯ», № НОМЕР_4 .

05 березня 2025 року ОСОБА_3 звернувся до позивача із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та із заявою про регламентну виплату.

Відповідно до висновку експерта № 008/25, складеного 10 березня 2025 року, сума матеріального збитку заподіяного власнику «Kia Niro», державний номерний знак НОМЕР_1 внаслідок пошкодження його транспортного засобу під час ДТП станом на 01 березня 2025 року складає 107 951,04 грн.

У зв`язку з відсутністю чинного полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у водія ОСОБА_1 , МТСБУ прийняло рішення здійснити регламентну виплату на користь потерпілої сторони в сумі 99 736,69 грн, що підтверджується наказом позивача № 3.1/20144 від 25 червня 2025 року у справі №119735.

Регламентна виплата на вищевказану суму була здійснена МТСБУ на користь ТОВ «ІНДАСТРІ ІНКОРПОРЕЙШН», що підтверджується платіжною інструкцією № 21471 від 27 червня 2025 року на суму 31 007,00 грн, в призначені платежу вказано - виплата по справі №119735 згідно наказу № 3.1new/21852 від 13 липня 2025 року, отримувач ОСОБА_2 .

Згідно платіжної інструкції № 23086 від 15 липня 2025 року, МТСБУ переказало на рахунок ОСОБА_2 99 736,69 грн, призначення платежу: виплата по справі № 117170, згідно наказу №3.1new/21852 від 13 липня 2025 року, т.з. НОМЕР_1

Згідно платіжної інструкції № 8936 від 31 березня 2025 року МТСБУ переказало на рахунок ФОП ОСОБА_4 800,00 грн, призначення платежу: оплата послуг аваркома (експерта) по справі № 117170, згідно рах. № 91 від 24 березня 2025 року, т.з. НОМЕР_1 .

16 грудня 2025 року МТСБУ надіслало ОСОБА_1 вимогу за № 35-12/25 р. про сплату шкоди у розмірі 100 536,69 грн, яка відповідачем не була виконана, що стало причиною звернення позивача до суду.

За вказаних обставин до правовідносин, що виникли між сторонами, підлягають застосуванню наступні норми матеріального права.

Страховим випадком за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої у особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, виник обов`язок відшкодувати шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілих осіб (ст. 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», далі - Закон № 3720-ІХ).

В силу ч. 2 ст. 18 Закону № 3720-ІХ, у разі настання події, що є підставою для здійснення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, чинних на день настання такої події, а для регламентної виплати, визначеної пунктом 4 частини першої статті 43 цього Закону, - у межах страхових сум, встановлених на день укладення внутрішнього договору страхування, за яким здійснюється така виплата, зобов`язано у встановленому цим Законом порядку здійснити регламентну виплату у зв`язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю та/або майну потерпілої особи.

За змістом ч. 1 ст. 43 Закону № 3720-ІХ, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих здійснює регламентну виплату на умовах, визначених цим Законом, у разі заподіяння шкоди на території України: транспортним засобом, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, та майну, яке перебувало в ньому.

Частиною 2 ст. 37 Закону № 3720-ІХ передбачено, що МТСБУ після здійснення регламентної виплати має право зворотної вимоги до особи, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду, керуючи транспортним засобом, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або особи, яка відповідно до закону несе цивільну відповідальність за заподіяну шкоду.

Деліктне зобов`язання виникає з факту завдання шкоди (зокрема, майнової) і триває до моменту її відшкодування потерпілому в повному обсязі особою, яка завдала шкоди (статті 11, 599, 1166 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України). Сторонами деліктного зобов`язання зазвичай виступають потерпілий (кредитор) і заподіювач шкоди (боржник). Разом з тим правила регулювання таких зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо заподіювачем, а іншою особою за умови, що законом передбачено такий обов`язок іншої особи, хоч вона шкоди й не заподіювала. При цьому за статтею 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Отже, після виконання особою, що не завдавала шкоди, свого обов`язку з відшкодування потерпілому шкоди, завданої іншою особою, потерпілий одержує повне задоволення своїх вимог, і тому первісне деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням (стаття 599 ЦК України).

Первісне (основне) деліктне зобов`язання та зобов`язання, що виникло з регресної вимоги, не можуть виникати та існувати одночасно.

Закон № 3720-ІХ, який був чинним на час настання дорожньо-транспортної пригоди, є спеціальним та регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Згідно із частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

За змістом частин першої та другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Тобто в силу презумпції завдавача шкоди відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди, а позивач доводить інші обов`язкові складові цивільно-правової відповідальності, а саме: а) наявність шкоди, б) протиправність поведінки, в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).

Згідно з частиною п`ятою статті 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

У пункті 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» судам роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

Таким чином, закон містить вказівку на перерозподіл обов`язку доказування та зобов`язує саме відповідача довести, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, була спричинена внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Разом з тим, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, завжди є неправомірною та передбачає безвинну відповідальність власника такого джерела.

Вина ОСОБА_1 доводиться постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 квітня 2025 року у справі № 607/6510/25, постановою Тернопільського апеляційного суду від 23 червня 2025 року, справа № 607/6510/25, якими відповідача визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124 КУпАП, за обставин, які суд описав вище.

Ці рішення суду є чинними, у зв`язку з чимМТСБУ, в силу вимог статті 43 Закону № 3720-ІХ, здійснило регламентну виплату власнику автомобіля потерпілого у ДТП.

Отож, вина ОСОБА_1 була доведена, а тому у липні 2025 року позивач здійснив потерпілій особі регламентну виплату у сумі 99 736,69 грн, яка спрямована на відшкодування матеріальних збитків внаслідок ДТП, яке трапилося 01 березня 2025 року, що підтверджується платіжною інструкцією № 23086 від 15 липня 2025 року на суму 99 736,69 грн.

Згідно ч. 2 ст. 2 Закону № 3720-ІХ, об`єктом страхування за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є відповідальність за шкоду, заподіяну внаслідок використання забезпеченого транспортного засобу особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, життю, здоров`ю та/або майну потерпілих осіб внаслідок настання страхового випадку.

Керування на території України транспортним засобом, щодо якого відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Невиконання власником транспортного засобу обов`язку з укладення внутрішнього договору страхування щодо такого транспортного засобу тягне за собою відповідальність, встановлену законом (ч. 2 ст. 7 Закону № 3720-ІХ).

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, МТСБУ має право зворотної вимоги у порядку ч. 1 ст. 1191 ЦК України.

До подібних правових висновків дійшов Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постановах: від 05 червня 2019 року у справі №466/4412/15-ц (провадження №61-37654св18); від 15 серпня 2019 року у справі №756/16649/13-ц (провадження №61-26702св18); від 02 жовтня 2019 року у справі №447/2438/16-ц (провадження №61-26195св18); від 11 грудня 2019 року у справі №601/1304/15-ц (провадження №61-33216св18), від 03 червня 2020 року у справі №345/3335/17 (провадження №61-22598св18), від 07 жовтня 2020 року у справі №742/637/19 (провадження №61-320св20).

Також позивач покликається на те, що з метою встановлення розміру заподіяння шкоди МТСБУ залучило ФОП ОСОБА_4 , котрим було складено протокол огляду транспортного засобу № 108 від 18 березня 2025 року, вартість цих послуг склала 800,00 грн, які просить стягнути з відповідача.

МТСБУ за рахунок коштів відповідного централізованого страхового резервного фонду здійснює оплату послуг осіб, залучених для визначення (з`ясування) причин, обставин настання подій, які є підставою для здійснення регламентних виплат, визначення розміру заподіяної внаслідок таких подій шкоди (у тому числі здійснює оплату послуг осіб, які надають МТСБУ інформацію чи інші послуги для визначення розміру регламентної виплати), оплату банківських витрат, судових зборів та інших обов`язкових платежів, пов`язаних із здійсненням та компенсацією регламентних виплат, оплату послуг осіб, які на договірній основі надають МТСБУ юридичні послуги щодо компенсації здійснених регламентних виплат (ч. 3 ст. 43 Закону № 3720-ІХ).

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ст. 133 ЦПК України).

Отож, з ОСОБА_1 на користь МТСБУ слід стягнути 800,00 грн, витрачених позивачем на складення протоколу огляду транспортного засобу.

Враховуючи викладене, суд на підставі належним чином оцінених доказів, поданих позивачем, врахувавши вищенаведені положення законодавства, дійшов висновку про те, що позов МТСБУ до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою, підлягає задоволенню на суму 100 536,69 грн (99 736,69 + 800,00).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову (ч. 1 ст. 142 ЦПК України).

Так, як відповідач визнав позов, про що його представник подала заяву, слід повернути позивачці з державного бюджету 50 відсотків судового збору – 1 664,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76–78, 206, 247, 258–268, 273, 352–355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України в порядку регресу 100 536 (сто тисяч п`ятсот тридцять шість),69 грн на відшкодування витрат, пов`язаних з регламентною виплатою.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України судовий збір у розмірі 1 664 (одна тисяча шістсот шістдесят чотири),00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України судовий збір у розмірі 1 664 (одна тисяча шістсот шістдесят чотири),00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Позивач: Моторне (транспортне) страхове бюро України, ЄДРПОУ 21647131, адреса місцезнаходження: Русанівський бульвар 8, м. Київ, 02653.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , остання відома адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .

Головуючий суддя Герчаківська О.Я.