Вирок від 28 червня 2026 р. у справі №522/21127/23 — Приморський районний суд м. Одеси

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання – ОСОБА_2

прокурорів – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

захисника – ОСОБА_5 ,

обвинуваченого – ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12022163520000368 від 12.08.2022 року за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, -

встановив:

ОСОБА_6 , восени 2022 року, більш точний час не встановлений, маючи умисел, спрямований на незаконне придбання, зберігання особливо небезпечних психотропних речовин з метою збуту, та збут особливо небезпечних психотропних речовин, з корисливих мотивів, у невстановлений час, у невстановленому місці, у невстановленої особи, матеріали відносно якої виділено в окреме кримінальне провадження, при невстановлених обставинах, незаконно придбав невстановлену кількість особливо небезпечної психотропної речовини – РVР, яку в подальшому незаконно зберігав з метою збуту за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 .

В подальшому, 21 жовтня 2022 року приблизно о 17 годині 00 хвилин ОСОБА_6 , маючи прямий умисел, направлений на збут особливо небезпечних психотропних речовин, з корисливих мотивів, перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , незаконно збув (продав) за 500 гривень ОСОБА_7 порошкоподібну речовину білого кольору масою 0,398 г., яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – РVР (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), яка знаходилася у паперовому згортку. Кількісний вміст РVР становить 0,307 г.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_6 , винним себе у пред`явленому обвинувачені не визнав та дав суду показання, що він що вживає наркотичні засоби – канабіс шляхом куріння, але не є наркозалежним. Проживає у комунальній квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою проживають його дівчина та брат, який також вживає наркотичні засоби, шляхом куріння трави (канабісу). Обвинувачений також пояснив, що вилучена психотропна речовина працівниками поліції йому не належить, і звідки вона взялася він не знає. На його думку може належати його сусіду, який на той час торгував наркотичними засобами та психотропними речовинами. Також обвинувачений ОСОБА_6 , в судовому засіданні пояснив, що його знайомий ОСОБА_7 його навмисно обмовив, оскільки ОСОБА_7 був винен йому грошові кошти.

Не зважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_6 , його вина підтверджується, а позиція захисту повністю спростовується сукупністю доказів, досліджених судом. Натомість, жодного доказу на підтвердження версії сторони захисту суду не надано.

Так, вина обвинуваченого ОСОБА_6 , у пред`явленому обвинувачені за ч. 2 ст. 307 КК України підтверджується дослідженими судом доказами, а саме:

- протоколом прийняття заяви ОСОБА_8 про вчинене кримінальне правопорушення від 12.08.2022 р. о/у СКП ВП №1 ОРУП №1 капітаном поліції ОСОБА_9 , згідно якого ОСОБА_8 просить прийняти міри до осіб, які збувають наркотичні речовини;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.08.2022 року, який складений о/у СКП ВП №1 ОРУП №1 капітаном поліції ОСОБА_9 в присутності понятих перед пред`явленням особи для впізнання у свідка ОСОБА_8 , попередньо з`ясовано чи може він впізнати особу, опитано про зовнішній вигляд і прикмети особи, а також про обставини, за яких він бачив цю особу. На запитання слідчого, свідок ОСОБА_8 відповів: що зможе впізнати особу, яка збувала наркотичні засоби за прикметами, бо неодноразово бачив його та мав візуальний контакт. На запитання, чи впізнає він когось з осіб зображених на фотознімках, свідок ОСОБА_8 заявив, що впізнав особу під номером №1 перший зліва на право (а.с.41-42);

- заявою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до якої він просить залучити його до співробітництва з метою виявлення та фіксації протиправної діяльності щодо осіб, які займаються незаконним збутом від 23.08.2022 р. (а.с.46-47);

- протоколом огляду ОСОБА_7 від 21.10.2022 року, який складений о/у СКП ВП №1 ОРУП №1 лейтенантом поліції ОСОБА_10 в присутності понятих, яким встановлено, що свідок ОСОБА_7 одягнений у куртку кольору оливи, темну сорочку, штани бежевого кольору, кросівки чорного кольору. Інших предметів або речей у свідка ОСОБА_7 виявлено не було. (а.с.48);

- протоколом огляду грошових купюр від 21.10.2022 року, з додатком у вигляді ксерокопії грошових купюр, який складений о/у СКП ВП №1 ОРУП №1 лейтенантом поліції ОСОБА_10 в присутності понятих відповідно до якого здійснено огляд та ксерокопіювання грошових купюр в сумі 500 (п`ятсот) гривень, купюрою номіналом: - 500 (п`ятсот) гривень серія ЗБ1276493 для проведення заходів по контролю за вчиненням злочину в формі оперативної закупки постанови прокурора (а.с.49-50);

- протоколом вручення грошових коштів від 21.10.2022 року, який складений о/у СКП ВП №1 ОРУП №1 лейтенантом поліції ОСОБА_10 в присутності понятих, відповідно до якого вручено свідку ОСОБА_7 грошові кошти у сумі 500 (п`ятсот) гривень, номіналом: 500 грн. – 1 банкнота, в загальній кількості 1 шт., з серійним номером: ЗБ 1276493. Вказані грошові кошти отриманні з спеціального фонду ГУНП в Одеській області, та в подальшому використані у проведенні заходів для отримання фактичних даних про збут наркотичних засобів на території м. Одеси. Вручення грошових коштів проводилося за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.51);

- протоколом про результати проведення контролю за скоєння злочину у формі оперативної закупки від 21.10.2022 року, який складений о/у СКП ВП №1 ОРУП №1 лейтенантом поліції ОСОБА_10 в присутності понятих був проведений огляд свідка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який на момент огляду був одягнений у куртку кольору оливи, темну сорочку, штани бежевого кольору, кросівки чорного кольору. При огляді гр. ОСОБА_7 , будь-яких заборонених предметів в його одязі, взутті не виявлено. Відразу після проведення огляду гр. ОСОБА_7 , йому видані грошові кошти в сумі 500 (п`ятсот) гривень для придбання наркотичного засобу – солі (РVР), а саме у гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . Вищевказані грошові кошти в сумі 500 (п`ятсот) гривень в присутності понятих гр. ОСОБА_7 перерахував, які він отримав для придбання наркотичного засобу, і поклав їх у праву кишеню штанів. В подальшому гр. ОСОБА_7 разом із понятими та співробітниками поліції прослідував до автомобіля, на якому під`їхали за адресою: м. Одеса, вул. Олександра Кутузакі,25, після чого гр. ОСОБА_7 вийшов з автомобіля. Приблизно через 1 годину гр. ОСОБА_7 повернувся та у правому кросівку дістав паперовий згорток з кристалоподібною речовиною. В подальшому згорток із речовиною помістили до сейф-пакету WAR 00428068 та разом із понятими проїхали до службового приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Градоначальницька,33, де учасники даної події були допитані в якості свідків (а.с. 53-55).

- протоколом огляду добровільно виданого предмету від 21.10.2022 року, який складений о/у СКП ВП №1 ОРУП №1 лейтенантом поліції ОСОБА_10 в присутності понятих, огляд добровільно наданого свідком ОСОБА_7 предмету проводився у автомобілі марки «Reno», який знаходився за адресою: м. Одеса, вул. Олександра Кутузакі,25, а саме паперового згортку із речовиною білого кольору кристалоподібного, який запечатано у сейф пакет № WAR 0042888 (а.с. 52);

- протоколом про результати аудіо-, відеоконтролю місця (за особою) від 12.12.2022 р., з додатком у вигляді Micro SD картою із записом аудіо/відеоспостереження за особою від 21.10.2022 року, яка поміщена в паперовий конверт білого кольору, який складений о/у СКП ВП №1 ОРУП №1 лейтенантом поліції ОСОБА_10 (а.с. 57-59);

- протоколом огляду відеозапису від 14.04.2023 року з додатком у вигляді фотокопій, який складений о/у СКП ВП №1 ОРУП №1 лейтенантом поліції ОСОБА_10 , а саме паперового конверту білого кольору, який запечатаний та без зовнішніх ушкоджень, на якому мається надпис «МSD – карта з відеозаписом результатів відео-контролю особи по к/п 12022163520000368. При відкритті вказаного конверту в ньому виявлено картонну коробку із СД-картою разом із адаптером перехідником на якій мається надпис кульковою ручкою чорного кольору «розсекречено інв. №28 твс 090922 В-ння 1 ОРУП №1 ПОРТО акт 60.6/730 вх ЛОВ.60.06/430т Харченко /підпис/. Після відкриття вказаної картонної коробки в середині виявлено адаптер (перехідник) чорного кольору із надписом «МІСRO SD ADAPTER» в середині якого встановлено карту пам`яті МІСRO SD карту НІ-RALI micro – SD HC 4GB» на задній стороні вказаної карти мається надпис «ММСОR4GC3M2ASW-TO UL20211212 MADE IN TAIWAN.

В подальшому, адаптер із вказаною МІСRO SD картою поміщено в картрідер ноутбуку марки «АСЕR» моделі «АSPIRE V3-551G» та відкрито через «Мой компьютер». Далі, як адміністратор відкрито додаток «UNIKA AVR-12 Manager» та відкрито вказану МІСRO SD яка має назву сьемный носитель (4ГБ) инициализирован, в якому мається два файли типу «Видео+звук».

На відрізку часу 16:51 свідок (закупний) разом із технічним засобом підходить до вхідних дверей квартири АДРЕСА_3 , де постукавши в двері, йому відкриває вхідні двері невстановлена особа жіночої статі та на відрізку 16:52 свідок заходить у вказану квартиру.

Далі, на відрізку часу 16:54 на відеозаписі зафіксовано особу чоловічої статті, яка за зовнішніми ознаками схожа на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В подальшому, при перегляді відеозапису із аудіозаписом стає зрозумілим, що особа схожа на ОСОБА_6 диктує номер банківської карти на яку свідок має переказати грошові кошти.

Надалі, на відрізку часу 17:07 чути розмову свідка з іншими особами про те, що свідок поклав грошові кошти за отриманий товар на стіл.

На відрізку часу 17:16 видно як чоловік зовні, схожий на ОСОБА_6 перебуваючи в приміщенні кухні власної квартири, заправляє саморобний із пластикових пляшок пристрій для викурювання рослинних речовин, який вже заправлений (БУЛЬБУЛЯТОР) та всі учасники починають викурювати наркотичні засоби.

1.Датоване 21.10.2022 р. час початку «10:55:29» час закінчення «10:55:34» тривалістю «0:00:05» розміром «301056» Б номером устройства «190322000718»;

2.Датоване 21.10.2022 р. час початку «16:43:46» час закінчення «17:27:45» тривалістю «0:43:05» розміром «1724900864» Б номером устройства «190322000718».

В подальшому, файл розміром «1724900864Б» відкрито. В верхньому лівому куті мається час та дата (16:43:44 21/10/22).

При перегляді вказаного відеозапису встановлено, що відеозапис починається в салоні автомобіля, який знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Олександра Кутузакія,25, дата 21 жовтня 2022 року час початку 16 год. 45 хв. – початок проведення оперативної закупки. Оператор повідомляє, що передає сумку із технічним засобом особі під грифом «Б».

В подальшому, на відрізку часу 17:00 видно, як невстановлена жінка на ім`я ОСОБА_11 передає свідку саморобний із пластикових пляшок пристрій для викурювання рослинних речовин, який вже заправлений «Бульбулятор». В ході розмови між учасниками що зафіксовані в відеозаписі стає зрозуміло, що в пристрої знаходиться особливо небезпечний наркотичний засіб обіг якого заборонено – канабіс та учасники здійснюють процедуру куріння.

На відрізку часу 17:04 – 17:06 свідок отримує паперовий згорток із порошкоподібною речовиною, яку замотує та ховає у носок.

В подальшому, на відеозаписі зафіксовано, як невстановлений чоловік на ім`я ОСОБА_12 заходить у вказану квартиру з метою придбання наркотичного засобу канабіс (зрозуміло з розмови учасників).

На відрізку часу 17:18 свідок виходить з квартири на вулицю та уходить.

На відрізку часу 17:25 свідок разом із технічним засобом приходить за адресою: м. Одеса, вул. О. Кутузакія,25, де сідає в білий автомобіль із співробітниками поліції та понятими, свідок добровільно видає співробітникам поліції паперовий згорток із порошкоподібною речовиною, яку придбав у чоловіка, зовні схожого на ОСОБА_6 . Далі співробітники поліції поміщають вказаний паперовий згорток в полімерний сейф – пакет № WAR 0042888 та опечатують його в присутності понятих.

В ході проведення огляду фото/відеофіксація не проводилися, зроблено скріншоти екрану які долучено в протокол

micro SD карту разом із адаптером та паперовою коробкою (первинною упаковкою) поміщено в паперовий конверт із надписом «micro SD карта із відеозаписом аудіо-відео-спостереження за особою ЄРДР 12022163520000368 від 12.08.2022 року за ч.2 ст. 307 КК України. 14.04.2023 О/У СКП ВП №1 ОРУП №1 /підпис/ ОСОБА_13 (а.с.60-68);

- висновком експерта Одеського Науково-Дослідного Експертно-Криміналістичного Центру Міністерства Внутрішніх Справ України № СЕ-19/116-22/18638-НЗПРАП від 23.03.2023 року, згідно якого надана на експертизу кристалічна речовина білого кольору масою 0,398 г., яка знаходилась у паперовому згортку, що був упакований до спеціального полімерного пакету №WAR0042888, містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – РVР (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), кількісний вміст РVР становить 0,307 г. (а.с.74-76).

- протоколом огляду предметів від 28.03.2023 р., складеного старшим слідчим СВ ВП №1 ОРУП №1 ОСОБА_14 , згідно якого слідчий оглянув та встановив: поліетиленовий сейф – пакет експертної служби з №5644020 без будь-яких порушень цілісності. На вказаному пакеті мається надпис нанесений кульковою ручкою чорного кольору «Об`єкт дослідження до висновку експерта № СЕ-19/116-22/18638-НЗПРАП від 23.03.2023 року у к/п № 12022163520000368 для відділення поліції №1 ОРУП №1 інф. про об`єкт: речовина, Судовий експерт ОСОБА_15 . В верхній частині пакету мається надпис маркером чорного кольору «18368-НЗПРАП» (а.с.77).

Також, вина ОСОБА_6 , підтверджується наступними документами, які містять інформацію, яка підтверджує фактичні дані про наявність обставин, що мають значення для цього кримінального провадження, і, які доведені обвинуваченням. При цьому враховує, що досліджені і наведені рапорти співробітників поліції, витяг з ЄРДР, та процесуальні рішення, надані прокурором в підтвердження вини обвинуваченого, є документами та не є процесуальним джерелом доказів в розумінні вимог КПК України, зокрема, ст. 84 КПК України, однак ці документи судом враховуються в сукупності з іншими дослідженими доказами та вони підтверджують правильність процесуального порядку збирання доказів у цьому кримінальному провадженні.

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №12022163520000368 від 12.08.2022 року, з якого встановлено, що 12.08.2022 року до чергової частини ВП №1 ОРУП №1 надійшла заява ОСОБА_8 та відповідні матеріали щодо прийняття правових заходів до групи невстановлених осіб, які використовуючи електронні додатки, здійснюють незаконний збут наркотичних засобів на території Приморського району м. Одеси, що знаходиться під юрисдикцією ВП №1 ОРУП №1 (ЖЄО № 9523 від 12.08.2022 р.) (а.с. 38);

- рапортом о/у СКП ВП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_16 , згідно якого в ході перевірки та збору інформації в рамках кримінального провадження №12022163520000368, отримано оперативну інформацію, що до збуту наркотичних речовин причетний ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.43);

- рапортом о/у СКП ВП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_17 , згідно якого під час проведення розшукових заходів в рамках кримінального провадження №12022163520000368, було проведено контроль за вчиненням злочину та у громадянина ОСОБА_6 придбано кристалічну речовину білого кольору, обіг якого заборонений, що містить особливо небезпечну речовину PVP (а.с.81);

- постановою прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_18 , про проведення контролю за вчиненням злочину від 19.09.2022 року, відповідно до якої для отримання доказів злочинної діяльності та причетності до скоєння кримінального правопорушення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було надано дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки з застосуванням заздалегідь ідентифікованих (помічених) грошових коштів в розмірі 500 гривень строком на 60 діб. Для проведення оперативної закупки використані грошові кошти в розмірі 500 гривень (а.с.44 -45);

- ухвалами слідчого судді Одеського апеляційного суді від 31.08.2022, якими надано дозвіл на проведення НСРД в порядку ст.260 КПК, а саме аудіо-, відео- контролю особи, відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , як до особи, яка причетна до вчинення злочину.

Всі перелічені джерела інформації суд оцінює за правилами документа (ст. 99 КПК України), а відомості, що вони містять, визнає належними та допустимими. Враховуючи цілковиту узгодженість між собою вказаних доказів за змістом, їх єдність та взаємозв`язок за часом та характером подій, суд визнає наведені та проаналізовані вище документовані дані про діяльність ОСОБА_6 , направлену на незаконне придбання, зберігання з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин у великих розмірах, а тому кладе в основу обвинувального вироку.

Разом із цим, суд відхиляє надані стороною обвинувачення як докази, оскільки вони не містять інформації та обставин, які відповідно до положень ч. 1 ст. 85, п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК України підлягають доказуванню в цьому кримінальному провадженні, а тому не мають доказового значення у даному кримінальному провадженні, а саме:

- протокол про результати аудіо-, відеоконтролю місця (за особою) від 12.12.2022 р., з додатком у вигляді Micro SD картою №27 свс від 09.09.2022 р. із записом аудіо/відеоспостереження місця за адресою: АДРЕСА_1 , який складений о/у СКП ВП №1 ОРУП №1 лейтенантом поліції ОСОБА_10 , оскільки в судовому засіданні встановлено, що переглянути запис не можливо через відсутність будь-яких даних на ньому, про що зазначено також в даному протоколі (а.с. 69-71);

- протокол обшуку від 22.09.2023 року з додатком у вигляді диска відеозаписом, з якого встановлено, що під час проведення обшуку квартири за місцем фактичного проживання ОСОБА_6 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , у квартирному приміщенні, підозрілих предметів або предмети схожі на наркотичні засоби не виявлено та не вилучено (а.с.83-84).

Свідки в даному кримінальному провадженні не допитувались, оскільки основний свідок, який здійснював контрольну закупку ОСОБА_7 помер, що підтверджено повідомленням начальника ДУ «Одеській слідчий ізолятор» (а.с.143), свідок ОСОБА_8 згідно даних наданих о\у СКП ВнП№1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області є також померлим з 25.10.2024 року. Про допит інших свідків сторони перед судом не клопотали.

Суд повно, всебічно та неупереджено дослідивши всі обставини даного кримінального провадження, об`єктивно та за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на такому дослідженні, оцінивши кожний поданий сторонами доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов таких висновків.

В ході судового розгляду даного кримінального провадження, стороною обвинувачення надано докази, що обвинувачений ОСОБА_6 , незаконно придбав та зберігав з метою збуту та збув особливо небезпечну психотропну речовину. Зокрема це підтверджено протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 12.08.2022 р., протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.08.2022 року, протоколом огляду ОСОБА_7 від 21.10.2022 року в присутності понятих, протоколом огляду грошових купюр від 21.10.2022 року в присутності понятих, протоколом вручення грошових коштів від 21.10.2022 року в присутності понятих, протоколом огляду добровільно наданого предмету від 21.10.2022 року, а саме паперового згортку із речовиною білого кольору кристалоподібного, який запечатано у сейф пакет № WAR 0042888; протоколом про результати аудіо-, відеоконтролю місця (за особою) від 12.12.2022 р., Micro SD карта із записом аудіо/відеоспостереження за особою від 12.08.2022 року, яка поміщена в паперовий конверт білого кольору; протоколом огляду відеозапису від 14.04.2023 року, протоколом про результати аудіо, відеоконтролю місця (за особою) від 12.12.2022 р. Протоколом огляду предметів від 28.03.2023 р., а саме поліетиленовий сейф – пакет експертної служби з №5644020 з надписом нанесеним кульковою ручкою чорного кольору «Об`єкт дослідження до висновку експерта №СЕ-19/116-22/18638-НЗПРАП від 23.03.2023 року у к/п № 12022163520000368 для відділення поліції №1 ОРУП №1 інф. про об`єкт: речовина, Судовий експерт ОСОБА_15 ; постановою про визнання речовими доказами і передачі їх на зберігання від 28.03.2023 року, а саме кристалічну речовину білого кольору в паперовому згортку загальною вагою 0,367 г., що містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг, якої заборонено - РVР (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), кількісний вміст РVР становить 0,307 г., яка поміщена в експертний пакет № 5644020; квитанцією про отримання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, вилучених з незаконного обігу за № 000830 від 12.08.2022 р.

Таким чином, наявність умислу у ОСОБА_6 , на незаконне придбання, зберігання з метою буту та збут особливо небезпечної психотропної речовини, ґрунтується та доказується наявністю відповідної речовини, яка була придбана у ОСОБА_6 та в подальшому видана поліцейським свідком ОСОБА_7 , способом її упакування, зберігання.

Відповідно до пунктів 1 та 2 ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення винуватість.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КПК України, суд повинен оцінювати докази на основі всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Відповідно до ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Зібрані органом досудового розслідування докази у своїй сукупності узгоджуються між собою та підтверджують версію сторони обвинувачення щодо обставин кримінального правопорушення.

Обрана обвинуваченим ОСОБА_6 , позиція про його невинуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину, зокрема про те, що вилучені у свідка ОСОБА_19 заборонені речовини йому не належать, спростовується протоколом огляду відеозапису від 14.04.2023 року з додатком у вигляді фотокопій, який складений о/у СКП ВП №1 ОРУП №1 лейтенантом поліції ОСОБА_10 , згідно якого уповноваженою особою було оглянуто відеозапис результатів відео-контролю особи по к/п 12022163520000368 на МSD – карті з відеозаписом, який також був досліджений у судовому засіданні та встановлено, що викладені в протоколі огляду обставини повністю співпадають з відеоінформацією, яка міститься на електронному носії, та з якого достовірно і беззаперечно вбачається, що ОСОБА_7 прибув за місцем проживання ОСОБА_6 , де в приміщенні квартири отримав від ОСОБА_6 паперовий згорток із порошкоподібною речовиною, яку замотує та ховає у носок, попередньо розрахувавшись коштами отриманими від працівників поліції, та в подальшому добровільно видав співробітникам поліції паперовий згорток із порошкоподібною речовиною, яку придбав у ОСОБА_6 .

Позиція обвинуваченого про те, що свідок ОСОБА_7 навмисно його обмовив, оскільки винен був йому грошові кошти, не знайшла свого підтвердження у суді. Так, сам обвинувачений пояснив, що з цим свідком товаришував і був у добрих стосунках і він жодного разу не висував ОСОБА_20 вимоги повернути борг. Також обвинувачений не зміг згадати яку саме суму грошових коштів винен був йому ОСОБА_7 та не надав суду раціонального пояснення з яких причин свідок міг його обмовити, якщо вони товаришували та не сварились і він жодного разу не нагадав ОСОБА_20 про боргові зобов`язання. Так само обвинувачений не надав раціонального пояснення як психотропна речовина була придбана ОСОБА_21 саме у його квартирі, якщо за його твердженням збутом заборонених речовин займався його сусід.

Судом не можуть бути взяті до уваги показання обвинуваченого про його непричетність до вчинення інкримінованого йому злочину, оскільки за весь час судового розгляду позиція і версії обвинуваченого змінювались, його показання не були послідовними, оскільки обвинувачений заявив, що заборонена речовина належала його сусіду, який займався незаконним продажем заборонених речовин, потім заявив, що його обмовив свідок ОСОБА_7 нібито через боргові зобов`язання, далі обвинувачений оспорював свою присутність у квартирі під час події, після чого заявив, що йому так здається, що він відсутнім був у квартирі під час продажу заборонених речовин.

Таку позицію обвинуваченого суд оцінює критично та визнає її як обраний спосіб захисту з метою уникнути відповідальності за вчинене.

Також суд надає критичну оцінку твердженням захисника ОСОБА_5 про те, що дана кримінальна справа є провокацією злочину відносно ОСОБА_6 , оскільки судом не встановлено наявність в діях правоохоронних органів провокації ОСОБА_6 до збуту психотропної речовини, що випливає зі змісту протоколів про результати аудіо, відеоконтролю.

Для відмежування провокації від допустимої поведінки правоохоронних органів судова практика виробила змістовний та процесуальний критерії. Під змістовним критерієм розуміється наявність/відсутність суттєвих змістовних ознак, притаманних провокації правоохоронних органів, а під процесуальним - наявність у суду можливості перевірити відомості про ймовірну провокацію під час судового засідання з дотриманням принципу змагальності та рівності сторін.

Вирішуючи, чи було розслідування «пасивним» (тобто не спонукало до вчинення злочину), судом встановлені причини, що лежали в основі негласної операції та поведінки працівників органів, що її проводили. В даному випадку існували об`єктивні підозри в тому, що особа була причетна до злочинної діяльності та була схильна до вчинення кримінального правопорушення.

В даному кримінальному провадженні встановлено, що підставою для відкриття кримінального провадження стала заява ОСОБА_8 , в якій останній просив прийняти міри до осіб, які збувають наркотичні речовини, що і стало підставою для внесенні відомостей до ЄРДР. Далі, в ході оперативно-розшукової діяльності було встановлено причетність до злочину ОСОБА_6 та розпочаті відповідні розшукові та слідчі дії. Отже, в даному випадку існували об`єктивні підозри в тому, що ОСОБА_6 був причетний до злочинної діяльності та був схильний до вчинення кримінального правопорушення, а правоохоронний орган на хід подій з використанням НСРД у вигляді контролю за вчиненням злочину не впливав, лише приєднався до протиправної діяльності, і не ініціював її, що не може розцінюватися як провокація.

Крім того, враховуючи, що захисник стверджує про провокацію злочину у даній справі, а також просить визнати недопустимими докази не в наслідок провокації, а в наслідок їх збирання з порушеннями кримінального процесуального закону, суд зауважує на тому, що якщо сторона захисту стверджує про провокацію злочину, це процесуально означає визнання самого факту, що особа вчинила дію (наприклад, придбала, зберігала з метою збуту та збувала заборонені речовини), але була на це незаконно підбурена правоохоронцями. Захист, який заперечує подію злочину (що мало місце у цій справі), не може одночасно клопотати про визнання доказів (фактів фіксації передачі коштів, збуту, реалізації тощо) недопустимими через провокацію, оскільки суть провокації — це штучне створення доказів для реально вчиненої особою дії.

Вплив правоохоронного органу на хід подій з використанням НСРД у вигляді контролю за вчиненням злочину, коли цей орган лише приєднується до протиправної діяльності, а не ініціює її, повинно розцінюватися не як провокація, а як таємна робота, що не містить ознак зловживань з огляду на обов`язок правоохоронних органів протидіяти злочинам.

Верховний Суд в своїй практиці звертає увагу на те, що якщо сторона захисту стверджує, що має місце провокація злочину, то висунення цієї версії передбачає визнання факту отримання особою грошових коштів за збут наркотичних засобів або психотропних речовин. Тобто йдеться про ситуацію, коли дійсно мала місце подія одержання грошових коштів за збут наркотичних засобів або психотропних речовин і захист цього факту не заперечує, однак така подія була спровокована правоохоронними органами. Одночасне твердження стороною захисту про те, що особа не отримувала грошових коштів за збут наркотичних засобів або психотропних речовин і про те, що мала місце провокація з боку правоохоронних органів, є взаємовиключними. Про провокацію злочину може йтися тоді, коли правоохоронні органи штучно створили ситуацію, з метою спонукати особу до вчинення злочину. Однак якщо правоохоронні органи лише долучилися до фіксації і розслідування на певному етапі розвитку подій, зокрема після подання особою заяви про вчинення злочину, то це свідчить про їх пасивну роль, яка проявилася лише у належній фіксації вчинюваного кримінального правопорушення.

ЄСПЛ визнає необґрунтованими заяви щодо провокації кримінального правопорушення й не розглядає їх по суті, коли заявник заперечує факт вчинення ним правопорушення та одночасно заявляє про провокацію.

У цьому провадженні обвинувачений не визнав свою причетність до збуту психотропних речовин, водночас захисник під час судового розгляду та у промові в судових дебатах заявляє про те, що мала місце провокація вчинити злочин. Перевіряючи твердження сторони захисту про провокацію злочину, суд встановив, що органи досудового розслідування діяли в пасивний спосіб та не підбурювали обвинуваченого до вчинення злочину.

Свідок добровільно погодився на участь у проведенні НСРД. За даними протоколів огляду покупця, огляду та вручення грошових коштів свідок не мав сторонніх речей, отримав 500 грн (купюрою 500 грн, зафіксована серія, номер, зроблені її ксерокопії). Також суд перевірив джерело походження цих коштів, дослідивши постанову прокурора Приморської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_22 від 19.09.2022р., якою для отримання доказів злочинної діяльності та причетності до скоєння кримінального правопорушення ОСОБА_6 було надано дозвіл на проведення НСРД – контроль за вчинення злочину у формі оперативної закупки з застосуванням заздалегідь ідентифікованих (помічених) грошових коштів в розмірі 500 грн., для проведення оперативної закупки, протокол вручення грошових коштів від 21.10.2022р. яким підтверджено отримання грошових коштів саме із спеціального фонду ГУНП в Одеській області в сумі 500 грн у рамках даного кримінального провадження. Водночас, відсутність корінця квитанції про походження грошових коштів, використаних при проведенні оперативної закупки (на чому наполягала сторона захисту), не тягне автоматичне визнання доказів недопустимими в контексті положень ст. 87 КПК.

Після здійснення оперативної закупки свідок добровільно видав працівникам поліції паперовий згорток із порошкоподібну речовину білого кольору масою 0,398 г., яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – РVР (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), яка знаходилася у паперовому згортку. Кількісний вміст РVР становить 0,307 г. Жодних дій, направлених на примусове вилучення речей у свідка, працівники поліції не вчиняли.

За змістом відомостей, зафіксованих у протоколах про результати контролю за вчиненням злочину, про результати аудіо-, відеоконтролю за особою та у висновку експерта, суд встановив факт збуту обвинуваченим свідку за 500 грн особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – РVР (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), яка знаходилася у паперовому згортку. Кількісний вміст РVР становить 0,307 г. При цьому суд, проаналізувавши надані стороною обвинувачення докази, дійшов висновку про відсутність у діях працівників поліції ознак провокації злочину.

Щодо доводів захисника, що в матеріалах справи відсутні доручення слідчого на проведення слідчих дій о/у ВП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_10 , зокрема протоколів огляду, суд зазначає, що відсутність в матеріалах кримінального провадження відповідного доручення та зазначення у реєстрі матеріалів досудового розслідування те, що вказана процесуальна дія виконана не слідчим, не впливає на зміст і результати проведення вказаної дії. Відсутність доручення слідчого на проведення відповідної дії не свідчить про безумовну недопустимість отриманих доказів або відсутність у особи повноважень на її проведення. Більш того, протокол про результати аудіо-, відеоконтролю місця (за особою) від 12.12.2022 р., з додатком у вигляді Micro SD картою №27 свс від 09.09.2022 р. із записом аудіо/відеоспостереження місця за адресою: АДРЕСА_1 , який складений о/у СКП ВП №1 ОРУП №1 лейтенантом поліції ОСОБА_10 , визнаний судом неналежним доказом, про що зазначено вище.

Отже, суд не вбачає необхідності давати оцінку запереченням сторони захисту, які стосуються протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю місця (за особою) від 12.12.2022 р., оскільки відхилив його як доказ, про що описано вище.

Відсутність у матеріалах справи «корінця платіжного доручення» про видачу працівникам правоохоронних органів грошових коштів як видатків спеціального призначення не є істотним порушенням вимог КПК і має бути оцінена у взаємозв`язку з відомостями про джерело походження коштів. Про це зазначила Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 25 вересня 2023 року по справі 208/2160/18. Згідно постанови прокурора Приморської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_22 від 19.09.2022р., для отримання доказів злочинної діяльності та причетності до скоєння кримінального правопорушення ОСОБА_6 було надано дозвіл на проведення НСРД – контроль за вчинення злочину у формі оперативної закупки з застосуванням заздалегідь ідентифікованих (помічених) грошових коштів в розмірі 500 грн., для проведення оперативної закупки. Надалі, протоколом вручення грошових коштів від 21.10.2022р. підтверджено отримання грошових коштів саме із спеціального фонду ГУНП в Одеській області, тобто походження грошових коштів є встановленим.

Стосовно твердження сторони захисту про відсутність погодження на конфіденційне співробітництво свідка ОСОБА_7 , суд зазначає, що відсутність у матеріалах справи окремої постанови про залучення особи до конфіденційного співробітництва чи залучення до участі в негласній слідчій дії як конфідента не свідчить про порушення вимог КПК України. Так, у матеріалах кримінального провадження наявні заяви ОСОБА_7 про залучення його до конфіденційного співробітництва та про згоду щодо застосування до нього негласних слідчих розшукових дій, яких, на думку суду є цілком достатньо для забезпечення участі свідка у відповідних діях. Залучення свідка до участі в контролі за вчиненням злочину було зумовлено об`єктивними обставинами та відповідає положенням ч.6 ст. 246 КПК, а відсутність у матеріалах провадження окремої постанови про його залучення до конфіденційного співробітництва не є порушенням вимог КПК, не свідчить про порушення прав учасників кримінального провадження, про наявність таких порушень КПК, які б могли призвести до ухвалення незаконного та/або необґрунтованого рішення.

Суд не погоджується із доводами захисника ОСОБА_5 про відсутність належних підстав для порушення кримінального провадження відносно саме ОСОБА_6 , оскільки ОСОБА_8 , який надав заяву про вчинене кримінальне правопорушення, під час пред`явлення особи для впізнання за фотознімками безпосередньо вказав на ОСОБА_6 , як на особу, яка збуває наркотичні засобу, якого він впізнає за формою обличчя, світлим волоссям, світлим кольором шкіри тощо.

Суд відхиляє твердження сторони захисту про те, що у протоколі вручення грошових коштів одночасно проведено дві процесуальних дії: вручення грошових коштів і видачу наркотичного засобу, оскільки це не відповідає дійсності. Так, протоколом вручення грошових коштів від 21.10.2022р. зафіксовано вручення свідку ОСОБА_7 грошових коштів, а саме купюри номіналом 500 грн., а окремим протоколом огляду добровільного наданого предмету від 21.10.2022р. виявлено та вилучено паперовий згорток із кристалоподібною речовиною білого кольору, добровільно наданого свідком ОСОБА_7 . Водночас суд звертає увагу на те, що обидві дії проводилися за участю понятих, анкетні дані яких зазначені, а відповідні протоколи ними підписані, зауважень та доповнень не надійшло. Те, що в протоколі вручення грошових коштів не зазначено колір штанів закупника жодним чином не впливає на ступінь доведеності вини обвинуваченого та результати проведення відповідних дій. За наслідком проведення вказаних дій було складено протокол про результати проведення контролю за скоєнням злочину у формі оперативної закупки від 21.10.2022р., який містить сукупну інформацію, як про вручення грошових коштів ОСОБА_7 , так і подальшу видачу ним згортку із відповідною речовиною.

Також захисник ОСОБА_5 звертала увагу на наявність виправлень у зазначенні дати (місяця) складання протоколу вручення грошових коштів та протоколу огляду добровільно наданого предмету. Разом із тим суд не вбачає підстав не довіряти тому, що вказані дії були проведені саме 21.10.2022р., що узгоджується із протоколом огляду грошових купюр від 21.10.2022р. та протоколом про результати проведення контролю за скоєння злочину у формі оперативної закупки від 21.10.2022р., а отже суд визнає, що зазначені виправлення не впливають на суть та допустимість складеного протоколу.

Суд не погоджується з доводами сторони захисту про те, що оперативна закупка обов`язково повинна супроводжуватися затриманням. Згідно з КПК України, слідчий та прокурор є самостійними у своїй процесуальній діяльності. Вони мають право самостійно визначати тактику проведення розслідування і доцільність затримання, спираючись на сукупність відповідних підстав. Законодавство не зобов`язує здійснення затримання особи одразу після оперативної закупки, кримінальний процесуальний закон таких вимог не містить.

Доводи захисника про те, що заборонена речовина, видана свідком ОСОБА_21 не визнана речовим доказом не здана на відповідне зберігання до камери схову, спростовується наявною в матеріалах кримінального провадження постановою слідчого від 28.03.2023, згідно якої кристалічну речовину білого кольору в паперовому згортку масою 0,307 г., яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – РVР (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), кількісним вмістом 0,307 г., під час дослідження використано 0,031 г., загальної маси, а решту поміщено в експертний пакет № 5644020, визнано речовим доказом та здано на зберігання в камеру зберігання речових доказів Відділення поліції №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області (а.с.78-79).

Щодо доводів захисника про недопустимість як доказу відео, яке міститься на МSD – карті з відеозаписом результатів відео-контролю особи по к/п 12022163520000368, яка є додатком до протоколу огляду відеозапису від 14.04.2023 року, який складений о/у СКП ВП №1 ОРУП №1 лейтенантом поліції ОСОБА_10 , суд зазначає, що результати проведення відеоконтролю особи зафіксовані у протоколі, який складено оперуповноваженим і містить текстове та візуальне відтворення змісту відповідних відеозаписів, відомості про вид та реєстраційний номер носія інформації. При цьому суд звертає увагу, що дані відеозаписи з технічних засобів не є самостійним доказом, а є додатком до протоколу про результати проведення відповідної слідчої дії, що вказано у протоколі. Таким чином сам протокол є самостійним і достатнім доказом, який містить фактичні дані, що мають значення для кримінального провадження. При цьому, оспорювані стороною захисту невідповідності, які на переконання сторони захисту мають місце, не впливають жодним чином на допустимість вказаного доказу і не спростовують змісту зафіксованої інформації в цьому протоколі.

Той факт, що стороною обвинувачення представлений суду відеозапис, на якому відображені лише події, що відбувались і стосувались лише обставин незаконного збуту психотропних речовин ОСОБА_6 свідку ОСОБА_20 , а обвинуваченому ОСОБА_6 було видано диск з відеозаписом, на якому містяться відомості, що свідок ОСОБА_7 в той день, крім адреси, за якою проживає ОСОБА_6 , відвідував ще декілька адрес, не спростовує в цілому доведеності вини ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину та не впливає на допустимість доказу, наданого суду стороною обвинувачення. При цьому оспорюючи згаданий доказ сторона захисту не наполягала на призначенні експертизи отриманого відеозапису результатів відео-контролю особи, отже, на переконання суду, фактично не піддавала сумніву достовірність фактичних даних, збережених на вказаних джерелах доказів, лише тільки стверджувала, що на CD-диску, що виданий обвинуваченому під час виконання ст.290 КПК, міститься більший обсяг відеозаписів (відвідування свідком ОСОБА_21 , крім адреси ОСОБА_6 , ще декількох адрес), ніж на тому, що представлений суду стороною обвинувачення.

Не заслуговують на увагу доводи сторони захисту про недопустимість протоколів НСРД через порушення строку їхнього складання, визначеного ст. 252 КПК, з огляду на таке.

Визначені кримінальним процесуальним законом строки поділяються на строки реалізації права та строки виконання обов`язку. Недотримання цих строків тягне за собою різні правові наслідки. Так, закінчення строків реалізації права призводить до втрати можливості з боку носія цього права ним скористатися. Водночас закінчення строку виконання обов`язку не спричиняє його припинення. Обов`язкова дія повинна бути виконана і після закінчення строку, крім випадків, коли виконання обов`язку призведе до порушення процесуальних прав учасників провадження.

Оскільки складання протоколу щодо результатів проведення НСРД та направлення його прокурору є обов`язком слідчого чи працівника оперативного підрозділу, то пропуск ними цього строку не спричиняє його припинення. Недотримання строків складання протоколу після проведення НСРД не впливає на їх результати, а отже пропуск цього строку не є істотним порушенням, яке тягне за собою визнання вказаних доказів недопустимими.

Така позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 28.01.2020 (справа № 738/329/17), від 08.04.2020 (справа № 263/15845/2019), від 22.10.2021 (справа № 487/5684/19) та від 05.08.2025 (справа № 740/2968/16к).

Суд вже не вдається до детального розбору другорядних заяв сторони захисту, оскільки переконаний, що достатньо мотивував свої висновки, висвітливши ключові аргументи сторони захисту, щоб переконати учасників цієї справи що вони були почуті.

При цьому суд зазначає, що не зобов`язаний давати детальну відповідь на кожен аргумент сторони в кримінальному провадженні, якщо основні доводи, що мають значення для справи, отримали належну оцінку та знайшли відображення у рішенні. Учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникли при кваліфікації дій особи обвинуваченого як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Зазначаючи про це, суд керується тим, що ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» (№ 4241/03, § 54, ЄСПЛ, 28.10.2010) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Відтак, суд прийшов до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 , знайшла своє підтвердження перед судом та повністю доведена дослідженими доказами.

Тому, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_6 , у вчиненні ним злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 307 КК України, як незаконне придбання, зберігання з метою збуту та особливо небезпечної психотропної речовини.

При призначені покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_6 , вчинив умисний злочин, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, направлений проти здоров`я населення, а саме ч. 2 ст. 307 КК України, який у відповідності до положень ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

ОСОБА_6 є громадянином України, не працює, має постійне місце проживання, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий.

Обставин, які згідно ст.ст. 66, 67 КК України пом`якшують покарання або обтяжують покарання ОСОБА_6 , судом не встановлено.

Конституційний Суд України у рішенні від 02.11.2004 року зазначив, що окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права – є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Таким чином, враховуючи всі встановлені в судовому засіданні обставини даного кримінального провадження, давши їм оцінку, враховуючи суспільну небезпеку вчиненого – вчинення злочину у сфері наркотичних засобів, психотропних речовин, тобто злочину проти здоров`я населення, враховуючи, що розповсюдження наркотичних засобів, психотропних речовин впливає на збільшення кількості залежних осіб, беручи до уваги особу обвинуваченого, тяжкість скоєного ним злочину, те, що він вину у вчиненні злочину, вчинення якого визнано судом доведеним, не визнав, не розкаявся у вчиненому, керуючись вимогами кримінального закону та передбачених цим законом санкцій, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_6 , можливо лише в умовах ізоляції від суспільства.

Водночас, враховуючи ті обставини, що ОСОБА_6 перебуває у досить молодому віці, раніше не судимий, суд дійшов переконання про наявність підстав для призначення обвинуваченому ОСОБА_6 , покарання за ч. 2 ст. 307 КК України, у виді позбавлення волі у мінімальних межах строку такого покарання, передбаченого санкцією частини статті, за якою він визнається винуватим, з конфіскацією всього належного йому майна.

В даному випадку, за переконанням суду, покарання у виді позбавлення волі у мінімальних межах, передбачених законом про кримінальну відповідальність, з реальним його відбуттям, з конфіскацією всього належного йому майна, повністю досягне мети призначення покарання та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого ОСОБА_6 , яке створить у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки і, з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини (п. 38 Рішення у справі «Ізмайлов проти Росії» від 16 жовтня 2008 року)., не становитиме для нього особистого надмірного тягаря.

Оскільки суд дійшов висновку про призначення обвинуваченому ОСОБА_6 , покарання у виді позбавлення волі, яке він має відбувати реально, з метою виконання вироку, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам обвинуваченого ухилитись від суду, до обвинуваченого ОСОБА_6 слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, для чого його слід взяти під варту в залі суду.

Судом також встановлено, що у даному кримінальному провадженні обвинувачений ОСОБА_6 , з 22.09.2023 року перебував під вартою у зв`язку із застосуванням до нього ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 22.09.2023 року запобіжного заходу у виді тримання під вартою. 11.10.2023 року ОСОБА_6 , звільнений з-під варти та відносно нього застосований запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на підставі ухвали Одеського апеляційного суду від 11.10.2023 року. Тому в силу положень ч. 5 ст. 72 КК України в строк призначеного покарання за даним вироком обвинуваченому ОСОБА_6 , слід зарахувати строк його попереднього ув`язнення в період з 22.09.2023 року по 11.10.2023 року, а також період від дня ухвалення вироку та взяття під варту, тобто з 29.06.2026 року до дня набрання вироком законної сили, з розрахунку день попереднього ув`язнення за день позбавлення волі.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України, зокрема речові докази, визнані такими та долучені до матеріалів провадження постановою ст. слідчого СВ ВП №1 ОУРП №1 ОСОБА_14 від 28.03.2023 року, а саме: кристалічну речовину білого кольору в паперовому згортку масою 0,307 г., яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – РVР (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), кількісним вмістом 0,307 г., під час дослідження використано 0,031 г., загальної маси, а решту поміщено в експертний пакет № 5644020 та знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Відділення поліції №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, слід знищити як майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з незаконним обігом, та вилучене з обігу.

В силу ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_6 , мають бути стягнуті на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів для проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів від 23.03.2023 р. № СЕ-19/116-22/18638-НЗПРАП у сумі 2265,36 (дві тисячі двісті шістдесят п`ять гривень 36 копійок).

Керуючись ст. ст. 369 – 371, 373 – 375 КПК, суд –

ухвалив:

ОСОБА_6 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, та призначити йому покарання за ч.2 ст.307 КК України у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років, з конфіскацією майна.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_6 рахувати з дня набрання вироком законної сили.

В силу ч.5 ст.72 КК України зарахувати в строк відбування призначеного ОСОБА_6 , покарання, строк його попереднього ув`язнення в період часу з 22.09.2023 року по 11.10.2023 року а також період від дня ухвалення вироку та взяття під варту, тобто з 29.06.2026 року до дня набрання вироком законної сили, з розрахунку день попереднього ув`язнення за день позбавлення волі.

З метою виконання вироку застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду.

Речові докази:

- кристалічну речовину білого кольору в паперовому згортку масою 0,307 г., яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – РVР (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), кількісним вмістом 0,307 г., під час дослідження використано 0,031 г., загальної маси, а решту поміщено в експертний пакет № 5644020, яка знаходиться в камері зберігання речових доказів Відділення поліції №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, – знищити як майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з незаконним обігом, та вилучене з обігу.

Стягнути з ОСОБА_6 , на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів для проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів від 23.03.2023 р. № СЕ-19/116-22/18638-НЗПРАП у сумі 2265,36 (дві тисячі двісті шістдесят п`ять гривень 36 копійок).

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Не пізніше наступного дня після ухвалення вироку надіслати його копію учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя

Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1

Єдиний унікальний номер справи: №522/21127/23

Номер провадження № 1-кп/522/1467/26

Головуючий суддя – ОСОБА_1