Рішення від 25 червня 2026 р. у справі №591/13707/25 — Зарічний районний суд м. Сум

Справа № 591/13707/25

Провадження № 2/591/3594/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд міста Суми в складі:

головуючого судді Косар А. І.,

розглянув у порядку загального позовного провадження

справу № 591/13707/25

сторони та інші учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідач Миропільська сільська рада Сумського району Сумської області

про визнання права власності за набувальною давністю

третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору:

ОСОБА_2

учасники судового процесу:

позивач ОСОБА_1 ,

третя особа ОСОБА_2 ,

свідок Губіна Н. В.,

секретарі судового засідання Сема Д. О., Корчан Ю. В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Зарічного районного суду міста Суми з позовом до Миропільської сільської ради з залученням третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору в особі дружини ОСОБА_2 про визнання права власності за набувальною давністю, у якому просить: визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок загальною площею 59.2 кв. м., житловою площею 38.1 кв. м. з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 за набувальною давністю. Вимоги мотивовано тим, що з 2007 р. позивач та його родина (дружина, діти) проживали у його батьків за адресою: АДРЕСА_2 . Навпроти за адресою: АДРЕСА_1 знаходився житловий будинок у занедбаному стані, в якому ніхто не проживав. Зі слів односельців у цьому будинку проживала родина ОСОБА_3 : ОСОБА_4 , яка померла у 1994 р., та її син ОСОБА_5 , який з 1999 р. перебував в Охтирському будинку-інтернаті для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю. У серпні 2007 р. з рф приїхав син померлої ОСОБА_4 . ОСОБА_6 , де він постійно проживав, та дозволив позивачу вселитися до спірного житлового будинку його матері з послідуючим викупом, робити ремонт. За час проживання у цьму будинку більше 15 років у нього народилося четверо дітей, будинок приведено до стану придатного для проживання. Своєчасно сплачувались податки за користування земельною ділянкою, електроенергією тощо. У лютому 2023 р. у звязку з постійними обстрілами повязаними з агресією рф та введенням в Україні воєнного стану, позивач змушений був виїхати з с. Миропілля, отримав статус внутрішньопереміщеної особи та проживає у м. Суми.

Відповідно до пртоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2025 судову справу передано головуючому судді Косар А. І.

09 січня 2026 року ухвалою суд прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив провадження у справі в порядку загального позовного провадження; залучив до розгляду справи ОСОБА_2 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, призначив підготовче засідання.

11 лютого 2026 року ухвалою суд витребовує докази /електронний Державний реєстр речових прав на нерухоме майно/.

23 лютого 2026 року ухвалою суд витребовує докази /електронний Державний реєстр речових прав на нерухоме майно/.

19 березня 2026 року ухвалою суд витребовує докази /Сумський обласний державний нотаріальний архів/.

28 квітня 2026 року ухвалою суд витребовує докази /Перша Охтирська державна нотаріальна контора/.

01 червня 2026 року ухвалою суду закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, викликано заявлених стороною позивача свідків.

04.06.2026 у судовому засіданні позивач та третя особа підтримали позов, відповідач явку свого представника не забезпечив, процесуальну позицію не висловив. Допитано свідка ОСОБА_7 . По закінченню процесуального часу у справі оголошено перерву до 26.06.2026.

Сторони та третя особа на судове засідання не прибули, повідомлені належним чином. Позивач та третя особа подали заяви про розгляд справи у їх відсутність.

Дослідивши наявні в справі докази в їх сукупності, Суд

ВСТАНОВИВ:

Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 Про утворення та ліквідацію районів, що набрала чинності 19.07.2020, змінений адміністративно-територіальний устрій нашої Держави. Зокрема, відповідно до підпункту 18 пункту 3 та абзацу 4 підпункту 18 пункту 1 цієї Постанови ліквідований Краснопільський район Сумської області та утворений Сумський район Сумської області (з адміністративним центром у місті Суми) у складі територій Бездрицької сільської, Верхньосироватської сільської, Білопільської міської, Ворожбянської міської, Краснопільської селищної, Лебединської міської, Миколаївської селищної, Миколаївської сільської, Миропільської сільської, Нижньосироватської сільської, Річківської сільської, Садівської сільської, Степанівської селищної, Сумської міської, Хотінської селищної, Юнаківської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Встановлено, що згідно з Випискою з погосподарської книги, що видана Миропільською сільською радою 02.06.2025 за № 230/02-35, житловий будинок номер обєкта ПГО 05-0841-3 в погосподарській книзі № 8 відкритий на громадянку ОСОБА_8 , який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . За даною адресою зареєстрованих не має. Земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд становить 0,02 га та для ведення особистого селянського господарства 0, 23 га /ас 10/.

Згідно з довідковою інформацією Миропільської сільської ради від 12.06.2025 за № 247/02-35 слідує наступне:

Головою домогосподарства в будинку АДРЕСА_1 була ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1

Підстава: погосподарська книга №32 за 1991-1995 роки, ст. 17.

Після її смерті головою домогосподарства був її син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , інвалід 1 групи, який вибув 20.11.1999 до будинку інтернату в місті Охтирка.

З 20.11.1999 згідно погосподарського обліку в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані особи відсутні

Підстава: погосподарська книга №11 за 1996-2000 роки, ст. 163.

Загальна площа житлового будинку становить 45.3 кв.м., житлова площа 38.1 кв. м. Рік побудови:1955 /ас 11/.

Згідно з Актом обстеження місця проживання за підписом депутата Миропільської сільської ради № 3 від 07.10.2025, слідує наступне:

ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , підстава: погосподарська книга №8, номер погосподарського обєкта 05-0824-1 за 2024-2025 роки.

Фактичко проживав з серпня 2007 р. по 3 лютого 2023 р. за адресою: АДРЕСА_1 , здійснював управління житловим будинком та земельною ділянкою /ас 12/.

Згідно з довідковою інформацією Миропільської сільської ради від 13.10.2025 за № 500/02-35 слідує наступне:

Згідно даних земельно-кадастрової книги Миропільської сільської ради за адресою: АДРЕСА_1 , значаться у користуванні земельні ділянки орієнтовною загальною площею 0,25 га, в тому числі для ведення особистого селянського господарства 0,23 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд 0,02 га. Кадастровий номер та межі земельних ділянок не встановлювались, державні акти не отримувались.

Заборгованість по сплаті земельного податку за користування земельними ділянками за період з 2007 у гр. ОСОБА_1 відсутня /ас 13/.

Відповідно до свідоцтва про смерть НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_5 /ас 15/.

Згідно з довідковою інформацією Охтирського будинку –інтернату № 64 від 16.10.2025, слідує, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживав та був зареєстрований в Охтирському будинку –інтернаті з 22.11.1999 по 07.04.2003, де і помер /ас 14/.

Згідно з довідковою інформацією Сумського обласного державного нотаріального архіву Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України № 692/01-17 від 07.04.2026 слідує, що інформація в алфавітних книгах щодо спадкових справ Краснопільської районної державної нотаріальної контори Сумської справи, зокрема, на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 та на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 , не виявлені /ас 69/

Згідно з довідковою інформацією Першої Охтирської державної нотаріальної контори Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України № 248/01-16 від 25.05.2026 слідує, що спадкова справа на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 не заводилась /ас 76/.

Позивач ОСОБА_1 значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_2 ; одружений, дружина ОСОБА_2 ; на утриманні діти: ОСОБА_9 , 2010 р. н., ОСОБА_10 , 2012 р. н., ОСОБА_11 , 2019 р.н., ОСОБА_12 , 2024 р.н.; вказані особи взяті на облік внутрішньо переміщеної особи, зокрема, ОСОБА_1 03.02.2023, має фактичне місце проживання родини ОСОБА_13 : АДРЕСА_3 /ас 4-8, 22-27/.

Свідок ОСОБА_7 суду показала, що у період з 2007 по лютий 2023 р. позивач ОСОБА_1 зі своєю родиною відкрито проживав у спірному житловому будинку, робив ремон, користувався земельною ділянкою, .

Мотиви, з яких виходив Суд, та застосовані норми права

Частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 Цивільного кодексу (ЦК) України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Звертаючись з до суду з позовом, позивач зазначав, що він у 1993 р. за місцем своєї роботи він уклав догорів купівлі-продажу на обєкт нерухомості, тобто добросовісно заволодів чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти цим нерухомим майном більше десяти років.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За положеннями частин першої та четвертої статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у частині першій статті 344 ЦК України, а саме: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю.

Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація).

Так, набути право власності на майно за набувальною давністю може будь-який учасник цивільних правовідносин, якими за змістом статті 2 ЦК України є фізичні особи та юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.

Але не будь-який об`єкт може бути предметом такого набуття права власності. Право власності за набувальною давністю можна набути виключно на майно, не вилучене із цивільного обороту, тобто об`єкт володіння має бути законним.

Аналізуючи поняття добросовісності заволодіння майном як підстави для набуття права власності за набувальною давністю відповідно до статті 344 ЦК України, слід виходити з того, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

Тобто йдеться про добросовісне, але неправомірне, в тому числі безтитульне, заволодіння майном особою, яка в подальшому претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю. Підставою добросовісного заволодіння майном не може бути, зокрема, будь-який договір, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність. Володіння майном за договором, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), але не у власність, виключає можливість набуття майна у власність за набувальною давністю, оскільки у цьому разі володілець володіє майном не як власник.

Якщо володілець знає або повинен знати про неправомірність заволодіння чужим майном (у тому числі і про підстави для визнання договору про його відчуження недійсним), то, незважаючи на будь-який строк безперервного володіння чужим майном, він не може його задавнити, оскільки відсутня безумовна умова набуття права власності - добросовісність заволодіння майном.

Відповідна особа має добросовісно заволодіти саме чужим майном, тобто об`єкт давнісного володіння повинен мати власника або бути річчю безхазяйною (яка не має власника або власник якої невідомий). Нерухоме майно може стати предметом набуття за набувальною давністю, якщо воно має такий правовий режим, тобто є об`єктом нерухомості, який прийнято в експлуатацію.

Відкритість володіння майном означає, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. При цьому володілець не зобов`язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився б із ним власник.

Давнісне володіння є безперервним, якщо воно не втрачалося володільцем протягом усього строку, визначеного законом для набуття права власності на майно за набувальною давністю. При цьому втрата не зі своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності в разі повернення майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування (абзац другий частини третьої статті 344 ЦК України); не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є правонаступником іншого володільця, адже в такому випадку ця особа може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК України). Також не перериває набувальної давності здійснення володільцем фактичного розпорядження майном у вигляді передання його в тимчасове користування іншій особі.

Давнісне володіння має бути безперервним протягом певного строку, тобто бути тривалим. Тривалість володіння передбачає, що має спливти визначений у ЦК України строк, що різниться залежно від речі (нерухомої чи рухомої), яка перебуває у володінні певної особи. Для нерухомого майна такий строк складає десять років.

Також для набуття права власності на майно за набувальною давністю закон не повинен обмежувати чи забороняти таке набуття. При цьому право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається виключно за рішенням суду. Отже, набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності.

Частиною четвертою статті 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 01 серпня 2018 року у справі № 201/12550/16-ц (провадження № 61-19156св18) Верховний Суд зазначив, що при вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, необхідним є встановлення, зокрема, добросовісності та безтитульності володіння. За висновком Верховного Суду у цій справі наявність у володільця певного юридичного титулу унеможливлює застосування набувальної давності. При цьому безтитульність визначена як фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Отже, безтитульним є володіння чужим майном без будь-якої правової підстави. Натомість володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 травня 2019 року у справі № 910/17274/17 (провадження № 12-291гс18) не знайшла підстав для відступу від наведених вище висновків, оскільки за змістом частини першої статті 344 ЦК України добросовісність особи має існувати саме на момент заволодіння нею чужим майном, що є однією з умов набуття права власності на таке майно за набувальною давністю. Після заволодіння чужим майном на певних правових підставах, які в подальшому відпали, подальше володіння особою таким майном має бути безтитульним, тобто таким фактичним володінням, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Адже володіння майном на підставі певного юридичного титулу виключає застосування набувальної давності, оскільки у цьому разі володілець володіє майном не як власник.

Давність володіння є добросовісною, якщо особа при заволодінні майном не знала і не повинна була знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.

За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем, і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

Позов про право власності за давністю володіння не може заявляти особа, яка володіє майном за волею власника і завжди знала, хто є власником.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 15 листопада 2022 року у справі № 293/1061/21 (провадження № 61-4347св22), від 15 червня 2023 року у справі № 359/8844/20 (провадження № 61-5539св23) та від 27 березня 2024 року у справі № 462/2756/18 (провадження № 61-15779св20).

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, суд установив, що на час вселення позивача до спірного житлового будинку це майно перебувало на балансі Краснопільського споживчого товариства Краснопільської райспоживспілки. Разом з цим, станом на день розгляду справи житловий будинок не має власника, тобто є річчю безхазяйною.

Таким чином, об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 є об`єктом нерухомості, який прийнято в експлуатацію, і може стати предметом набуття за набувальною давністю.

Відповідно до технічного паспорту за вказаною адресою знаходиться житловий будинок загальною площею 59.6 кв. м, житловою площею 38.1 кв. м. /ас 16-18/.

Відповідно до Довідки про оціночну вартість обєкта нерухомості – житлового будинку від 27 жовтня 2025 року унікальний реєстраційний номер:201-20251027-0010651656, поштова адреса: АДРЕСА_4 , загальна площадь 59.60 кв. м., площа житлових приміщень 38.1 кв. м., рік введення в експлуатацію:1955, оціночна вартість обєкта оцінки становить 279 102.47 грн /ас 20-21/.

Також суд установив, що на спірний житловий будинок не претендують інші особи, позивач відкрито, безперервно і тривало володіє ним, поводиться з об`єктом нерухомості як власник.

Отже, суд доходить висновку про обгрунтованість позову та доведеність умов для набуття позивачем права власності за набувальною давністю на нерухоме майно на підставі статті 344 ЦК України.

Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідно до пункту 5 частини першої статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Керуючись стст. 141, 263, 268, 272, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

Ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_2 право власності на житловий будинок літера «А», загальною площею 59.60 кв. м., житловою площею 38.10 кв. м., рік введення в експлуатацію:1955, сіни літера «а» з господарськими будівлями та спорудами: сарай літера «Б», погріб літера «п/г», вбиральня літера «В», огорожа № 1-3, поштова адреса: будинок номер сто АДРЕСА_1 за набувальною давністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п`ята статті 268 ЦПК).

Інформація про сторони та інших учасників справи:

позивач ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_5 ;

відповідач:Миропільська сільська рада Сумського району Сумської області ЄДРПО:04389354, поштова адреса: вул. Новоміської сотні, 2 м. Суми Сумська область, 40000, Україна;

третя особа ОСОБА_2 , фактичне місце проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_5 .

Суддя А. І. Косар