Рішення від 28 червня 2026 р. у справі №945/2837/25 — Березанський районний суд Миколаївської області

29.06.26 Справа № 945/2837/25

2-а/469/19/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 року с-ще Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Гапоненко Н.О., розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності,

в с т а н о в и в :

Адвокат Войнаровська Д.М. 18 грудня 2025 року за допомогою системи Електронний суд звернулась до Миколаївського районного суду Миколаївської області з зазначеним адміністративним позовом у інтересах ОСОБА_1 , у якому просила визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 №815 від 05 червня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити. Також просила поновити пропущений процесуальний строк на звернення до суду з цим позовом.

На обгрунтування заявлених позовних вимог представник позивача посилалась на те, що оскаржувана постанова складена за відсутності доказів, що підтверджують вину позивача, не містить необхідних відомостей, прийнята без належного повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, порядок направлення позивачеві повістки про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 порушено, а сама така вимога про проходження медичного огляду щодо позивача є безпідставною.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 19 грудня 2025 року справу передано на розгляд Березанського районного суду Миколаївської області.

02 лютого 2026 року справа отримана Березанським районним судом Миколаївської області.

05 лютого 2026 року суд задовольнив заяву позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду та поновив зазначений строк, прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалу про відкриття провадження у справі відповідач отримав у особистому електронному кабінеті в системі "Електронний Суд" 08 лютого 2026 року, надав відзив на позов, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивач перебуває на обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_3 ; 24 травня 2025 року о 10.00 год. під час перевірки облікових даних було виявлено, що позивач на вимогу уповноваженої особи не з`явився для проходження медичного огляду за повісткою № 2815742 від 03 березня 2025 року, за якою він мав з`явитися 17 березня 2025 року о 09.00 год. до РТЦК з метою проходження медичного огляду, однак у зазначений час не з`явився, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, та на нього було складено протокол № 218, у якому зазначено, що розгляд справи призначено на 05 червня 2025 року о 10.00 год., позивач у поясненнях зазначив про незгоду з протоколом та відмовився від його підписання, проте під час складання протоколу він був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи; причину неявки відповідач не повідомив. Повістка була повернута до ІНФОРМАЦІЯ_2 через відсутність адресата за вказаною адресою, але відповідач здійснив виклик військовозобов`язаного відповідно до вимог Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації за допомогою повістки, яку військовозобов`язаний не отримав; зазначене відповідно до Порядку кваліфікується як належне вручення повістки та дає право відповідачу для внесення відомостей про цей факт до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Вважає, що наведені позивачем доводи не спростовують правомірність дій відповідача та не підтверджують порушення прав чи законних інтересів позивача; позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності у передбачений Законом спосіб та без порушення норм процессуального права.

Позивач та його представник заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін не надали.

За такого розгляд справи відповідно до вимог ст. 257 КАС України проведено у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

З матеріалів справи суд встановив, що 24 травня 2025 року інструктор ІНФОРМАЦІЯ_3 молодший сержант ОСОБА_2 склав щодо ОСОБА_1 протокол № 218 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, на підставі якого 05 червня 2025 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 полковник ОСОБА_3 виніс постанову № 815 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 17000,00 грн..

За текстом оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 визнано винним у тому, що 24 травня 2025 року о 10.00 год. під час перевірки облікових даних у ІНФОРМАЦІЯ_3 було виявлено, що ОСОБА_1 на вимогу уповноваженої особи не з`явився (для проходження медичного огляду) 17 березня 2025 року о 09.00 год. по повістці до до ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим порушив Закон України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” від 21.10.1993 року № 3543-ХІІ та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, під час дії особливого періоду.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно з частиною першою статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 280 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 2101 цього Кодексу, а також про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 2791 - 2799 цього Кодексу.

Згідно із ст.235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Встановлений зазначеною нормою порядок складення протоколу про адміністративне правопорушення є гарантією дотримання процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема, обізнаності такої особи про складення щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення та його змісту, можливості надання пояснень та клопотань, зауважень до протоколу.

Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП України встановлено адміністративну відповідальність за порушення в особливий період законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Указана норма є бланкетною, серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов`язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У порушення вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не зазначено вид, номер та дату повістки, якою викликався позивач до ІНФОРМАЦІЯ_2 , дату її вручення позивачу; не зазначено норму закону (статтю, частину статті, пункт Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію), яка встановлює відповідний обов`язок, порушений особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, тобто такі обставини посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, встановлені не були.

При прийнятті оскаржуваної постанови суть правопорушення, за яке позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, також викладено неконкретно, без зазначення виду, номера та дати повістки, якою викликався позивач до ІНФОРМАЦІЯ_2 , дати і способу її вручення позивачу, а також не зазначено норму закону (статтю, частину статті, пункт Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію), яка встановлює відповідний обов`язок, порушений особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Частина друга статті 283 КУпАП встановлює вимоги до змісту постанови у справі про адміністративне правопорушення, зокрема, щодо наявності у ній опису обставин, установлених під час розгляду справи.

Стаття 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, саме відповідач зобов`язаний довести правомірність складання ним постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем вимог Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, за що передбачена відповідальність КУпАП.

Згідно зі ст.73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Вимоги щодо допустимості доказів визначені статтею 74 КАС України, за якою суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

На підставі абзацу другого частини першої статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (у редакції, що діяла на час виникнення правовідносин) громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Відповідно до ч.3 вказаної статті відповідачем на адресу зареєстрованого місця проживання позивача ( АДРЕСА_1 ) 03 березня 2025 року направлено рекомендованим листом повістку № 2815742 від 03 березня 2025 року про прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ) 17 березня 2025 року о 09.00 год. для проходження медичного огляду.

Така повістка згідно з вимогами абзацу третього пункту 30 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 засвідчена особистим підписом керівника відділу РТЦК та СП та печаткою відділу.

На підставі п.34 зазначеного Порядку повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.

Разом з тим, опис вкладення до поштового відправлення на ім`я позивача суду не надано, тобто не доведено, що саме зазначена вище повістка направлена позивачеві вказаним поштовим відправленням.

Підпунктом 2 пункту 41 вказаного Порядку визначено, що . Належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є, у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Відповідно до зворотнього поштового повідомлення АТ "Укрпошта", направлена 03 березня 2025 року поштова кореспонденція на адресу ОСОБА_1 повернута без вручення у зв"язку з відсутністю адресата за вказаною адресою (а.с.100).

З`ясувати дату проставлення такої відмітки не вдалось через низьку якість наданої відповідачем ксерокопії довідки про причини повернення.

Інші докази належного вручення позивачеві поштового відправлення від 03 березня 2025 року у матеріалах справи відсутні.

За такого відповідачем не надано доказів часу отримання відповідачем повістки про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 у зазначену в постанові від 05 червня 2025 року дату, що перешкоджає встановленню обов`язку явки позивача 17 березня 2025 року за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_3 у визначені такою повісткою дату і час.

Відповідно до вимог статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

З огляду на викладені положення чинного законодавства суд вважає посилання позивача на відсутність доказів належного оповіщення його про дату, час та місце прибуття за повісткою для уточнення даних обґрунтованим, а оспорювану постанову – такою, що не відповідає визначеним у ст. 283 КУпАП вимогам та грунтується на недопустимих і неналежних доказах.

Суд також зважає на таке.

Статтею 268 КУпАП визначені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Так, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, а також про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 2791 - 2799 цього Кодексу.

Складений щодо позивача протокол про адміністративне правопорушення містить запис про повідомлення позивача про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10.00 год. 05 червня 2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 кабінет № 1, за адресою АДРЕСА_3 .

Підпис позивача під зазначеним повідомленням відсутній, як і підпис у інших графах протоколу.

До протоколу внесено запис за підписом особи, яка склала протокол, такого змісту "З протоколом не згоден, від підпису відмовився", та підписи свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_5 .

Пояснення зазначених свідків суду не надані.

Разом з тим, вказані свідки є працівниками ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто особами, підпорядкованими відповідачеві, та, відповідно, зацікавленими у доведенні правомірності дій та рішень відповідача, у зв"язку з чим засвідчення їх підписами протоколу про адміністративне правопорушення, за відсутності інших доказів, не може доводити обізнаність позивача з датою, часом та місцем розгляду щодо нього справи про адміністративне правопорушення.

За такого суд доходить висновку про доведеність посилань позивача на його необізнаність з датою, часом та місцем розгляду справи про адміністративне правопорушення та, відповідно, порушення посадовою особою відповідача при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо позивача вимог ст.268 КУпАП України, що саме по собі є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Оскільки докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП відсутні, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв"язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_2 підлягає стягненню судовий збір, сплачений при зверненні до суду з позовною заявою та заявою про забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246, 271, 286 КАС України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити у повному обсязі.

Скасувати постанову № 815 від 05 червня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП закрити у зв"язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в сумі 1816,80 грн.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його складення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя