Рішення від 21 червня 2026 р. у справі №465/6541/25 — Франківський районний суд м. Львова

Справа № 465/6541/25

Провадження 2/465/1883/26

РІШЕННЯ

Іменем України

22.06.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Баран О.І.,

з участю секретаря судового засідання Щирби Ю.Ю.,

позивача: ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Семко В.О.,

представника відповідача ОСОБА_2 : Чепелик Ф.Ю.,

представника відповідача ОСОБА_3 : адвоката Гордона І.М.,

відповідач-3: ОСОБА_4 ,

представника відповідача ОСОБА_4 : адвоката Маташевського В.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ),

відповідач 1: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ),

відповідач 2: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ),

відповідач 3: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ),

предмет позову: стягнення аліментів на непрацездатну матір, яка потребує матеріальної допомоги,

в с т а н о в и в:

29 липня 2025 року позивач звернулась до Франківського районного суду м. Львова із позовною заявою, у якій просить суд стягнути з відповідачів аліменти на утримання позивача в розмірі по частини зі всіх видів заробітку з кожного щомісячно, починаючи з дати подання позову і довічно.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 04.08.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін, встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті справи (а.с. 45-46).

25 серпня 2025 року (вх.№ 26406/25) від ОСОБА_4 (відповідача-3) надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 58а-62).

10 вересня 2025 року (вх.№ 28168/25) від ОСОБА_6 (відповідача-2) надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 74-76).

18 листопада 2025 року (вх.№36406/25) від позивача, на адресу суду надійшли додаткові докази у справі (а.с. 81-95).

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідачів.

Позовна заява мотивована тим, що позивач, на день звернення з позовом до суду досягла пенсійного віку, є матір`ю повнолітніх відповідачів, доходів чи соціальних виплат не отримує, є самотньою особою та потребує матеріальної допомоги у зв`язку з погіршенням стану здоров`я і необхідністю витрат на лікування.

Відповідачі з позовними вимогами не погодилися.

ОСОБА_4 (відповідач-3) та ОСОБА_5 (відповідач-2) стверджують про те, що ОСОБА_1 (позивач) до 2018 року вела асоціальний спосіб життя, офіційно ніде не працювала, неодноразово розлучалась із чоловіками, вихованням дітей не займалась через постійне зловживання алкогольними напоями, яке припинила лише після 2018 року, з виникненням проблем із зором. Не маючи постійного заробітку, кошти на алкоголь, як стверджується у відзиві, вимагала у доньок. Пам`ятають матір як агресивну та сварливу особу, як у відношенні з оточуючими, так з доньками. Відповідачі поступово виїхали із місця спільного проживання із позивачем саме через негативні відносини із матір`ю, постійні вимагання нею коштів у відповідачів та їх розтрату на алкоголь.

Відповідач-3 ствердила про те, що матір постійно вимагала грошові кошти у неї та її чоловіка, особи з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни. Відповідач-2 також звинуватила позивача у тому, що через постійні, ініційовані позивачем конфлікти, виїхала із спільної квартири та проживає у орендованій із неповнолітньою дитиною.

Вказують, що позивач не забезпечена пенсією, оскільки офіційно не працювала, займалась торгівлею на Привокзальному ринку у м. Львові, однак не використовує право на оформлення соціальної допомоги. Тому сам по собі факт непрацездатності матері не породжує виникнення у дітей обов`язку її утримання, та не свідчить про наявність потреби у наданні матеріальної допомоги. У матеріалах позовної заяви відсутні будь-які обґрунтування матеріальних витрат позивача на лікування в офтальмолога, а також не обґрунтовано її вимоги в утриманні аліментів, розміром частини всіх доходів з кожного відповідача. У позові просить відмовити повністю.

Окрім того, у відповідача-3 ( ОСОБА_4 ) на утриманні є малолітня дитина, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та чоловік, особа з інвалідністю ІІ групи, унаслідок чого вона не може офіційно працевлаштуватись на повний робочий день і вимушена забезпечувати сім?ю тимчасовими заробітками.

Відповідач-2 ( ОСОБА_5 ) також має на утриманні неповнолітню дитину, ОСОБА_8 , крім цього, внаслідок ускладнення остеохондрозу також не може офіційно працевлаштуватись на повний робочий день і вимушена забезпечувати сім?ю тимчасовими заробітками.

Відповідач-1 відзиву не подала, однак надала довіреність на представництво її інтересів відповідачем-3 (а.с. 103-104).

У судовому засіданні позивач та її представник вимоги позовної заяви підтримали у повному обсязі, просили її задовольнити.

Відповідач-3, ОСОБА_4 та представники відповідачів у задоволенні позову просили відмовити.

Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, з`ясувавши доводи на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, установив такі фактичні обставини справи, та відповідні до них правовідносини.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір`ю:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками якої вказано ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , виданого повторно Франківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с. 11);

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками якої вказано ОСОБА_11 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 , виданого повторно Франківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с. 12);

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками якої вказано ОСОБА_11 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 , виданого повторно Франківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с. 10).

У період 25.05.1985 - 13.04.1988 позивач перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_9 , який розірвано (а.с. 22-23).

У період 18.11.1989 - 20.04.1994 позивач перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_11 (а.с. 20-21).

Позивач з 01.08.1980 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 7, 24, 33).

Згідно з довідкою № 1374 від 31.08.2020, виданої ЛКП «Львівський ліхтар» вбачається, що в квартирі, станом на дату видачі довідки, зареєстровані: ОСОБА_12 (матір позивача, яка, зі слів позивача, померла ІНФОРМАЦІЯ_6 ), ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (онучка позивача, дочка відповідача), ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (а.с.33). Власником вказано ОСОБА_14 , на підставі ордера №1439 від 07.04.1948, якого виписано 31.03.1962.

14 липня 2025 року уповноваженим представником ЛКП «Львівський Ліхтар» видано акт, у якому зазначено, що відповідачі ( ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 ) та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , не проживають за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.34).

Відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.36-38, 69-71).

Згідно з довідкою ГУ Пенсійного фонду України у Львівській області від 05.06.2025, позивач не перебуває на обліку в Пенсійному фонді України та ніякої пенсії не отримує (а.с.16).

Відповідно до копії індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України станом на 30.06.2025, заробітна плата позивача за відпрацьований час за основним місцем роботи, з якої сплачено страхові внески до фонду сплачувалась за періоди жовтня 2005 року - травня 2006 рік, жовтня - листопада 2012 рік, квітня 2013 року та жовтня - листопада 2015 року (а.с. 15).

Згідно з довідкою №260309-923 від 10.06.2025, виданою Управлінням соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, позивач жодних видів допомог та компенсацій не отримує (а.с. 13).

Згідно з даними ГУ ДПС у Львівській області інформація щодо джерел та сум доходів позивача, отриманих за період липня 2024 року - квітня 2025 року, відсутня (а.с.19).

Згідно із виписки по картковому рахунку з «Ощадбанк» на ім`я ОСОБА_1 за період 01.01.2025 - 10.06.2025 відсутні надходження на особовому рахунку надходження відсутні, доступні кошти становлять 36,60 грн (а.с. 17-18).

На підтвердження потреби у матеріальній допомозі також надано копії:

виписки КНП «Львівський обласний клінічний психоневрологічний диспансер» із медичної карти № 326-Д стаціонарного хворого від 17.07.2020, за період 19.06.2020 - 17.07.2020. Із описаного короткого анамнезу встановлено, що пацієнтка працювала продавцем, проте упродовж десяти років не працює. Проживала з пристарілою матір`ю та молодшою донькою. Вважала себе хворою упродовж 5 (п`яти) місяців, після конфлікту із молодшою донькою (22р.) яка пішла з дому і не дає про себе знати. Вважала себе важко хворою, була надмірно вразливою. Скаржилась на короткочасний сон, повністю фіксована на своїх переживаннях, відчуттях. Повідомила, що не працює, пояснюючи «маю трьох дітей, які мене повинні утримувати», Без продуктивної симптоматики, критика страждала (а.с. 28);

виписки КНП «Львівський обласний клінічний психоневрологічний диспансер» із медичної карти № 501-Д стаціонарного хворого від 20.10.2020, за період 17.09.2020 - 20.10.2020. Із описаного короткого анамнезу встановлено, що пацієнтка вважала себе хворою упродовж 9 (дев`яти) місяців, після конфлікту із молодшою донькою (22р.) яка пішла з дому і не давала про себе знати (на даний час повернулася додому). Була емоційно нестійкою, із скорботним виразом обличчя, тривожною, неспокійною, із низкою скарг соматичного характеру, егоцентричною, манірною, астенізованою, із частковою критикою, без продуктивної симптоматики (а.с. 30);

виписки КНП «Львівський обласний клінічний психоневрологічний диспансер» із медичної карти №417-Д стаціонарного хворого від 22.09.2021, за період 12.08.2021 - 22.09.2021. Із описаного короткого анамнезу встановлено, що пацієнтка не працює упродовж одинадцяти років, має трьох дорослих дітей та перебуває на їх утриманні. Вважала себе хворою упродовж 1,5 року. Стан погіршився упродовж 2 (двох) тижнів, після того як молодша донька із двохмісячним внуком прийняла рішення піти з дому. У денний стаціонар поступила за власним бажанням у супроводі тринадцятирічної внучки. Повністю фіксована на своїх відчуттях та своїй ситуації, егоцентрична, манірна, без продуктивної симптоматики, із частковою критикою (а.с. 29);

результатів огляду офтальмолога від 19.02.2024 (а.с. 32), та даних по підбору ІОЛ1 від 26.02.2024 (а.с. 31),

виписок із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 07.03.2024 (а.с. 25), від 27.06.2025 (а.с. 26),

результатів огляду офтальмолога від 01.07.2025, яким рекомендовано оперативне втручання (а.с. 27),

виписки із медичної карти стаціонарного хворого офтальмологічного відділення КНП ЛОР «ЛОКЛ» від 23.07.2025 після проведеного оперативного втручання (а.с. 87),

результатів огляду кардіолога від 29.09.2025 (а.с. 91).

діагностичного звіту про хворобу, із супутніми копіями документів.

Також надано копії документів щодо наявності заборгованості за житлово-комунальні послуги, надані ЛМКП «Львівський ліхтар» станом на 01.09.2025 (а.с.83, 84-85).

Старша дочка позивача, ОСОБА_15 12.01.2008 перебуває у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_16 , змінивши прізвище на ОСОБА_17 (а.с. 9).

Молодша дочка позивача, ОСОБА_4 є матір`ю ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Батьком малолітнього записаний ОСОБА_18 (а.с. 60).

ОСОБА_4 21.01.2025 перебуває у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_8 без зміни прізвища (а.с. 61).

ОСОБА_20 є особою з інвалідністю ІІ групи та має право на пільги, встановлені для ветеранів війни (а.с. 62).

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є матір`ю ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що учасниками справи не заперечується. Станом на час звернення позивача до суду ОСОБА_13 була неповнолітньою.

Даних про належність відповідачам нерухомого майна матеріали справи не містять, як і даних про розмір їх доходів.

Оцінка судом

Статтею 51 Конституції України передбачено, що повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.

Правовідносини, пов`язані з обов`язком повнолітніх дочки, сина утримувати батьків, врегульовані Главою 17 Розділу ІІІ СК України (статті 202, 203 СК України). Зазначені норми права не передбачають врахування прожиткового мінімуму, встановленого законом, як обов`язкової умови для стягнення аліментів.

Згідно з частиною першою статті 202 СК України повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Відповідно до статті 203 СК України дочка, син, крім сплати аліментів, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю.

У виняткових випадках, якщо мати, батько є тяжко хворими, особами з інвалідністю, а дитина (стаття 6 цього Кодексу) має достатній дохід (заробіток), суд може постановити рішення про стягнення з неї одноразово або протягом певного строку коштів на покриття витрат, пов`язаних з лікуванням та доглядом за ними (стаття 206 СК України).

Згідно зі статтею 205 СК України суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін. При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред`явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків.

Непрацездатним вважається той з батьків, хто досяг загального пенсійного віку або є особою з інвалідністю I, II чи III групи.

Критерієм призначення аліментів є те, що отримувані батьками пенсія, інший дохід не забезпечують їхніх потреб на харчування, лікування, на придбання одягу, ліків.

Необхідність матеріальної допомоги визначається в кожному конкретному випадку залежно від матеріального становища батьків. До уваги береться отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність у батьків майна, що може приносити дохід, тощо.

Сам факт непрацездатності батьків не зумовлює виникнення у дітей обов`язку надання їм утримання - стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримувати сторонню матеріальну допомогу.

Тлумачення статті 202 СК України свідчить, що обов`язок повнолітніх дітей з утримання своїх батьків виникає на підставі складу юридичних фактів: 1) походження дитини від матері, батька (кровне споріднення) або наявність між ними інших юридично значущих зв`язків (зокрема, усиновлення); 2) непрацездатність матері, батька; 3) потреба матері, батька у матеріальній допомозі.

Зобов`язання повнолітніх дітей з утримання батьків не виникає у разі відсутності хоча б однієї із вказаних умов.

Обов`язок повнолітніх дітей не пов`язується з їх працездатністю і можливістю надавати батькам матеріальну допомогу.

При встановленні, чи батьки потребують матеріальної допомоги, повинні враховуватися будь-які обставини, які свідчать про необхідність у матеріальній допомозі.

При цьому, отримання матір`ю чи батьком доходів, які є більшими за прожитковий мінімум, автоматично не свідчить, що батько (мати) не потребують матеріальної допомоги.

Указані висновки, раніше висловлені Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 05.09.2019 у справі № 212/1055/18, є усталеними для Верховного Суду, що підтверджується також однією із останніх за часом постанов від 18.03.2026 у справі № 569/5826/23 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/135044317).

Відповідно до частини першої статті 76, статті 89 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У справі, яка розглядається, встановлено, що позивач є непрацездатною, однак пенсії за віком чи соціальної допомоги від держави не отримує, має трьох дітей, відповідачів у справі, батьківських прав відносно яких не позбавлялась.

Обставин, які б слугували підставами для звільнення відповідачів від обов`язку утримувати матір не встановлено.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав, передбачених частиною першою статті 202 СК України, для стягнення з відповідачів аліментів на утримання непрацездатної матері.

Саме на позивача у справі, що стверджує про необхідність сплати аліментів на його утримання в розмірі аж по 1/4 від заробітку (доходу) кожного із відповідачів, покладається обов`язок довести обставини, на які він посилається для обґрунтування своїх позовних вимог.

Втім, такими обставинами не може бути сплата комунальних платежів, оскільки такий обов`язок виникає в усіх відповідачів з інших правовідносин. Зокрема, ч. 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

У постанові Верховного Суду від 02 вересня 2019 року в справі № 335/479/17 (провадження № 61-22435св18, https://reyestr.court.gov.ua/Review/84031592) викладено правовий висновок, згідно з якого: «Проживання в іншому місці не звільняє відповідачів від сплати отриманих комунальних послуг, оскільки матеріалами справи підтверджено їх реєстрацію у зазначеній вище квартирі, а посилання ОСОБА_2 на те, що він є неналежним відповідачем спростовуються матеріалами справи, оскільки він зареєстрований у вказаній квартирі, а отже є користувачем наданих послуг».

Визначаючи розмір аліментів на утримання позивача суд, урахувавши його матеріальне та сімейне становище, відсутність доходів, наявність власного житла, непрацездатність та його потребу у матеріальній допомозі щодо забезпечення достатнього життєвого рівня та необхідних умов для існування, отримання необхідної медичної допомоги та інших втрат на лікування, які частково (двох із трьох препаратів) можуть покриватися, зокрема вартість «ТЕЛМІСТИ Н40» та «Симвастатин», за програмою «Доступні ліки», відсутність власного житла у відповідачів, наявність у двох відповідачів обов`язків щодо утримання однієї малолітньої дитини та однієї дитини, що продовжує навчання, дійшов висновку про визначення аліментів у розмірі по 1/10 із ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , з урахуванням тощо, що права дітей цих відповідачів також захищені нормами СК України, і у розмірі 1/8 частини із ОСОБА_2 , яка відзиву на позовну заяву не подала.

В силу ст. 430 ЦПК України, допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Приписами ч. 1 ст. 141 ЦПК України встановлено, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що від сплати судового збору звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі наведеного та керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 258-259, 264-265, 274, 279, 430 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , про стягнення аліментів на непрацездатну матір, яка потребує матеріальної допомоги, - задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 аліменти на непрацездатну матір, яка потребує матеріальної допомоги на користь ОСОБА_1 , в розмірі 1/8 частини із всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 29.07.2025 і довічно.

Стягувати з ОСОБА_5 аліменти на непрацездатну матір, яка потребує матеріальної допомоги на користь ОСОБА_1 , в розмірі 1/10 частини із всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 29.07.2025 і довічно.

Стягувати з ОСОБА_4 аліменти на непрацездатну матір, яка потребує матеріальної допомоги на користь ОСОБА_1 , в розмірі 1/10 частини із всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 29.07.2025 і довічно.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 403 (чотириста три) гривні 73 копійки судового збору.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави 403 (чотириста три) гривні 73 копійки судового збору.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 403 (чотириста три) гривні 73 копійки судового збору.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів, у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст. 273 ЦПК України).

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст. 273 ЦПК України).

Повний текст рішення складено 29.06.2026.

Суддя: Баран О.І.