Постанова від 25 червня 2026 р. у справі №456/3015/26 — Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/3015/26

Провадження № 3/456/1348/2026

ПОСТАНОВА

іменем України

26 червня 2026 року місто Стрий

Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Бораковський В. М. , розглянувши матеріали, які надійшли з Стрийського районного управління поліції ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , не працюючої,

за частиною 2 ст. 184 КУпАП, –

встановив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №211997 від 18.05.2026, ОСОБА_1 15.05.2026, близько 18:00 год., ухилилась від виконання батьківських обов`язків щодо виховання своїх малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , передбачених ст.150 Сімейного кодексу України, а саме: зловживає алкогольними напоями, у зв`язку з чим належний догляд за дітьми не здійснює, тим самим не забезпечує відповідні умови проживання та наражає останніх на небезпеку життю та здоров`ю, тому дії ОСОБА_1 кваліфіковано як адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 ст. 184 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 не заперечила проти обставин, викладених в протоколі, вину визнає, просить суд суворо не карати.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, суд доходить такого висновку.

Стаття 184 КУпАП визначає відповідальність за невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей.

Відповідно до диспозиції частини 2 ст. 184 КУпАП адміністративним правопорушенням є ті самі дії (ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей), вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.

Таким чином, об`єктивна сторона складу цього адміністративного правопорушення має місце лише тоді, коли особа вчинила дії, передбачені частиною 1 ст. 184 КУпАП, повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.

Стаття 24 КУпАП передбачає види адміністративних стягнень.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 ст. 184 КУпАП, надано та судом безпосередньо досліджено:

протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА №211997 від 18.05.2026, відповідно до якого ОСОБА_1 15.05.2026, близько 18:00 год, ухилилася від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя та виховання своїх дітей;

заяву ОСОБА_4 від 15.05.2026 про прийняття мір до її невістки ОСОБА_1 , яка не виконує свої материнські обов`язки;

письмові пояснення ОСОБА_1 по суті правопорушення, в яких вона підтвердила обставини, наведені в протоколі.

Копії свідоцтв про народження підтверджують те, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Водночас, суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутності будь-які докази, які б підтверджували факт повторного вчинення ОСОБА_1 протягом року після накладення адміністративного стягнення, дій, передбачених частиною 1 ст. 184 КУпАП.

За наведених обставин, зважаючи на відсутність будь-яких доказів вчинення ОСОБА_1 протягом року адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 184 КУпАП та накладення за це на неї адміністративного стягнення, суд доходить переконання, що в діях ОСОБА_1 , які мали місце 15.05.2026, відсутня об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 ст. 184 КУпАП.

Отже, підсумовуючи вищевикладене, суд доходить переконання, що наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 ст. 184 КУпАП, не доведена.

Однак, досліджені судом докази свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 184 КУпАП.

Так, згідно з диспозицію частини 1 ст. 184 КУпАП, адміністративним правопорушенням є ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Судом беззаперечно встановлено факт вчинення ОСОБА_1 15.05.2026 адміністративного правопорушення, передбачених частиною 1 ст. 184 КУпАП.

Таким чином, суд вважає, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфікувати як адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 ст. 184 КУпАП, і зазначає, що така зміна судом правової кваліфікації правопорушення покращує становище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Також, з приводу зміни правової кваліфікації правопорушення, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно з пунктом 55 Рішення Європейського Суду з прав людини «Гурепка проти України» «з огляду на свою усталену прецедентну практику, Суд не має сумніву, що в силу суворості санкції дана справа за суттю є кримінальною, а адміністративне покарання фактично носило кримінальний характер з усіма гарантіями статті 6 Конвенції та, відповідно, й статті 2 Протоколу №7 до Конвенції (див. Engel and others v. the Netherlands, judgment of 8 June 1976, Series A no. 22, параграфи 82-83; Ozturk v. Germany, judgment of 21 February 1984, Series A no. 73, параграфи 48-50; Escoubetv. Belgium judgment [GC], no. 26780/95, параграф 32, ECHR 1999-VII; Ezeh and Connors v. the United Kingdom [GC], nos. 39665/98 and 40086/98, ECHR 2003-X).

З огляду на позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у вищевказаному рішенні, суд бере до уваги (за аналогією) положення частини 3 ст. 337 КПК України, відповідно до якої з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 суд враховує: характер вчиненого нею правопорушення; ступінь її вини у вчиненому правопорушенні, передбаченого частиною 1 ст. 184 КУпАП, яка доведена повністю, та доходить переконання, що стосовно ОСОБА_1 слід обрати адміністративне стягнення в межах санкції частини 1 ст. 184 КУпАП, у виді попередження.

Застосування судом до ОСОБА_1 такого адміністративного стягнення є необхідним для досягнення мети його застосування.

З огляду на викладене та зважаючи на вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної частиною 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір».

Керуючись статтями 23, 33, 40-1, 283, 284 КУпАП, статтею 4 ЗУ «Про судовий збір», –

постановив:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 КУпАП, і накласти стягнення у виді попередження.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційного скарги до Львівського апеляційного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Cуддя В. М. Бораковський