Рішення від 25 червня 2026 р. у справі №720/838/26 — Новоселицький районний суд Чернівецької області

26.06.2026

Справа №720/838/26

Провадження №2/720/571/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2026 року Новоселицький районний суд Чернівецької області

в складі: головуючого судді Ляху Г.О.

з участю секретаря Княгницької Ю.В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду міста Новоселиця цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення понесених одноразових додаткових витрат на дитину,-

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2026 року позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про стягнення понесених одноразових витрат на дитину, посилаючись на те, що відповідач є батьком їх спільних дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 05 червня 2013 року, яке набрало законної сили, відповідачу присуджено до сплати аліменти на дітей в розмірі по 300 гривень на кожну дитину. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 має статус «дитина інвалід». Позивач посилається на те, що нею було витрачені кошти на додаткові витрати, а саме витрати на лікування та проведення хірургічних втручань. Дитина проживає та перебуває на утриманні позивача, яка зазначає, що вона не в змозі самостійно утримувати сина та повністю забезпечити необхідні витрати, оскільки грошей лікування не вистачає, загальна сума понесених позивачем витрат на лікування дитини склала 92100 гривень. З врахуванням того, що відповідач є батьком дитини та повинен брати участь у виховані та утримані їх спільної дитини, отримує регулярний дохід, тому на думку позивача він має сплатити половину вартості понесених витрат на лікування дитини, що становить 46050 гривень.

Відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справи щодо спорів про стягнення аліментів розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

За змістом ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача звернувся до суду із заявою про розгляд справи у її відсутності, в якій позов підтримала.

Представник відповідача направив на адресу суду заяву, в якій позов визнала частково та посилається, що відповідач має на утриманні 3 дітей від іншого шлюбу, а тому просила за можливості зменшити розмір витрат.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які перебувають на утриманні позивача. Сторони проживають окремо.

Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 05 червня 2013 року відповідачу присуджено до сплати аліменти на користь позивача на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі по 300 гривень на кожну дитину.

Дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає з позивачем.

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 07 листопада 2025 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1

Згідно доданого до позовної заяви у Висновку обл. ЛКК № 336 від 06 серпня 2025 року зазначений діагноз: наслідки травматичного ураження II плюсневої кістки лівої стопи.

Порез II пальця лівої стопи з порушенням рухової функції та чутливості, дитина знаходилась на стаціонарному лікуванні.

Відповідно до Виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 10345 зазначено, що ОСОБА_3 знаходився на стаціонарному лікуванні у відділенні ортопедії та травматології в період з 21 жовтня 2024 року по 04 листопада 2024 року.

22 жовтня 2024 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , була проведена операція: остеотомія ІІ плесневої кістки із фіксацією АЗФ та зміщенням дефекту алотрансплонтатом, комбінований з ШВЛ.

Крім того у Виписці із медичної карти стаціонарного хворого № 120805 зазначено, що ОСОБА_3 знаходився на стаціонарному лікуванні у відділенні ортопедії, травматології та реабілітації з 21 березня 2025 року по 28 березня 2025 рік.

24 березня 2025 року ОСОБА_3 була проведена операція: відкрита репозиція з внутрішньою фіксацією. (15.i). Внутрішньовенний з ШВЛ.

Вказані захворювання, проведення аналізів та лікування підтверджуються наявними у справі оригіналами первинно - бухгалтерськими документами, а саме виписками з банків, квитанціями. Всього за весь період проведення лікування позивачем було витрачено 92100 гривень.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до частини першої статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно (частина друга статті 185 СК України).

Аналіз відповідних норм Закону вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких визначений зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких особливих обставини підлягають доведенню в судовому засіданні.

Такі особливі обставини є індивідуальними у кожному конкретному випадку, які підлягають доведенню особою, яка пред`явила такий позов.

Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов`язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.

Ураховуючи наведене, суд визначає розмір додаткових витрат на дитину, зумовлених особливими обставинами, одному з батьків у твердій грошовій сумі.

Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.

Аналогічна правовапозиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі № 6-1489цс17 та постанові Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі № 520/12681/17.

Так, позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь додаткові витрати на медичні обстеження та лікування їх спільної з відповідачем синазі статусо «дитина інвалід», яка перенесла декілька хірургічних втручань, чим і обґрунтовує свої позовні вимоги, як вбачається з наданих позивачкою підтверджень додаткових витрат.

Отже розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, обстеження, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо), які знайшли своє підтвердження.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Додаткові витрати, зумовлені особливими обставинами, можуть бути присуджені судом у вигляді конкретної суми, що підлягає одноразовій сплаті, або у вигляді щомісячних чи інших періодичних платежів, здійснюваних протягом певного строку чи постійно. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися післяїх фактичного понесення. Причому, якщо причина, що зумовила додаткові витрати, є триваючою (тяжка хвороба або каліцтво) додаткові витрати можуть фінансуватися наперед із вказівкою або без вказівки кінцевого терміну їх виплати.

Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо). При стягненні коштів на додаткові витрати, які повинні бути понесені у майбутньому, суду необхідно надати розрахунок або обґрунтування необхідності майбутніх витрат. У випадку зміни особливих обставин, на яких ґрунтувалося рішення суду про стягнення додаткових витрат на дитину, кожна із сторін вправі звернутися до суду з відповідною вимогою - збільшення або зменшення суми додаткових витрат.

Вищезазначені висновки узгоджуються й з положеннями п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».

У пункті 18 вищезазначеної постанови зазначено, що передбачені ст.185 СК України додаткові витрати на утримання дитини, викликані особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом, тощо) можуть стягуватись лише з батьків і у разі фактичних витрат, їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

Чинним законодавством України не передбачений вичерпний перелік таких додаткових витрат на утримання дитини. Підставою призначення додаткових витрат є особливі обставини, які можуть бути зумовлені, як негативними і так і позитивними фактами.

Верховний Суд у справі № 520/12681/17 зазначив, що розмір додаткових витрат на дитину має бути обґрунтованим відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).

Отже відповідно до наданих доказів у справі позивачем доведено суду, що нею було витрачено додаткові витрати на дитину, а саме на її лікування на загальну суму 92100 гривень , половина яких становить 46050 гривень, яку суд вважає за необхідне стягнути з відповідача

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави слід стягнути судові витрати по справі.

На підставі ст.ст. 180-184, 185 Сімейного кодексу України, суд керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 274, 279 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1/2 понесених додаткових витрат на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , одноразово в розмірі 46050 (сорок шість тисяч п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1331 гривень 20 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Ляху Г.О.