Рішення від 17 червня 2026 р. у справі №607/8751/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

18.06.2026 Справа №607/8751/26 Провадження №2/607/4705/2026

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючої судді Марциновської І.В.,

за участю секретаря судового засідання Борецької Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

І. Описова частина

1. Стислий виклад позиції позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (далі – ТОВ «Фінпром Маркет») звернулося до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 09.10.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі – ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів») та ОСОБА_1 уклали електронний договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 45589985 (далі – Договір № 45589985).

За умовами Договору № 45589985 відповідачу надано кредит у сумі 7000 грн на строк 15 днів, з кінцевою датою повернення 23.10.2025. Визначено процентну ставку у розмірі 0,150% від суми кредиту за 1 день користування кредитом.

09.10.2025 сторони уклали додаткову угоду № 15945581 до договору надання коштів у кредит № 45589985 від 09.10.2025 (далі – Додаткова угода № 15945581), за умовами якої відповідачу надано додаткові грошові кошти у кредит у сумі 6000 грн.

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконало свої зобов`язання за Договором № 45589985 та додатковою угодою у повному обсязі.

25.02.2026 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали договір факторингу № 25/02/26, за умовами якого до ТОВ «Фінпром Маркет» перейшло право вимоги до відповідача за Договором № 45589985 та Додатковою угодою № 15945581.

Відповідач покладені Договором № 45589985 та Додатковою угодою № 15945581 зобов`язання належним чином не виконував, унаслідок чого станом на 18.04.2026 наявна заборгованість у загальному розмірі 16196,98 грн, а саме: тіло кредиту – 8142,58 грн; проценти за користування кредитом – 292,50 грн; комісія – 1365 грн; проценти, нараховані за понадстрокове користування – 6396,90 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь указану заборгованість.

2. Стислий виклад заперечень відповідача

Відповідач не скористався наданим ст. 174, 178 ЦПК України правом та відзив із запереченнями проти позову до суду не подав.

3. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

27.04.2026 відкрито провадження у справі, призначено судове засідання у справі та надано сторонам строк для подання заяв по суті справи. Задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

4. Процедура та позиції сторін у судовому засіданні

18.06.2026 у судове засідання уповноважений представник позивача ТОВ «Фінпром Маркет» адвокат Ткаченко Ю.О. не з`явилася. Подала заяву, в якій просила позов задовольнити та розгляд справи здійснювати без її участі. Не заперечувала проти здійснення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

18.06.2026 у судове засідання відповідач ОСОБА_2 , належним чином повідомлений про дату, час і місце цього засідання, повторно не з`явився без повідомлення про причини неявки. Заяви чи клопотання на день розгляду справи від відповідача до суду не надходили.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Приймаючи до уваги повторну неявку в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд дійшов переконання про можливість вирішення справи на підставі наявних у ній доказів (постановлення заочного рішення).

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІ. Мотивувальна частина

1. Фактичні обставини, встановлені судом, та докази на їх підтвердження

09.10.2025 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 уклали електронний договір про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 45589985, невід`ємною частиною якого є Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Додаток № 1).

Договір № 45589985 підписано кредитодавцем електронним підписом та позичальником електронним підписом шляхом введення одноразового ідентифікатора 00373.

Підписанням Договору № 45589985 відповідач підтвердив, що до укладення договору він ознайомився на Сайті Кредитодавця https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з повною інформацією щодо Кредитодавця та його послуги, в тому числі інформацією, що передбачена ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та нормативно-правовими актами Національного банку України, та що вивчив умови Договору та Правила надання коштів та банківських металів у кредит, що розміщені на веб-сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/, а його зміст, суть, об`єм зобов`язань Сторін та наслідки укладення цього Договору йому зрозумілі (п. 11.1.1, 11.1.2 Договору № 45589985).

За цим Договором кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту (п. 2.1 Договору № 45589985).

Мета отримання кредиту: придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. (п. 2.1.1 Договору № 45589985).

Сума кредиту 7000 грн. Строк кредитування/Строк договору 15 днів. Процентна ставка/день 0,150% (фіксована). Комісія за надання кредиту 10,50% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 735 грн). Дата надання кредиту – 09.10.2025. Дата повернення кредиту (останній день) – 23.10.2025 (п. 2.2.1, 2.2.2, 2.2.3, 2.2.4 Договору № 45589985).

За користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю проценти у розмірі, визначеному пунктом 2.2. Договору. Проценти за користування кредитом нараховуються на суму кредиту (його залишок), виходячи із строку фактичного користування кредитом, за кожен день (календарну дату) користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту (включно) та включаючи день (дату) його повернення, до повного погашення Заборгованості за Договором. За надання кредиту позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту, яка нараховується в день надання кредиту та підлягає сплаті позичальником в останній день користування кредитом відповідно до п. 2.2. Договору. Розмір комісії, яка нараховується за надання кредиту визначений п.п. 2.2.4. п. 2.2. Договору (п. 6.1, 6.2 Договору № 45589985).

Якщо сума Кредиту, що надається Позичальнику за Договором, перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на дату укладення Договору, користування Кредитом понад встановлений Договором строк нараховуються Проценти за понадстрокове користування Кредитом (його частиною) в розмірі, визначеному п. 2.2. Договору за кожен день такого користування з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства (п. 10.7.1 Договору № 45589985).

09.10.2025 сторони уклали додаткову угоду № 15945581 до договору надання коштів у кредит № 45589985 від 09.10.2025, за умовами якої відповідачу надано додаткові грошові кошти у кредит у сумі 6000 грн.

Згідно з платіжними інструкціями ТОВ «Европейська платіжна система» від 09.10.2025 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 09.10.2025 перерахувало отримувачу ОСОБА_3 на рахунок № НОМЕР_1 грошові кошти у сумі 7000 грн та 6000 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», за період з 09.10.2025 до 07.11.2025 за Договором № 45589985 та Додатковою угодою № 15945581 виникла заборгованість у загальному розмірі 16196,98 грн, а саме: тіло кредиту – 8142,58 грн; проценти за користування кредитом – 292,50 грн; комісія – 1365 грн; проценти, нараховані за понадстрокове користування – 6396,90 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «Фінпром Маркет», за період з 24.02.2026 до 26.03.2026 за Договором № 45589985 та Додатковою угодою № 15945581 виникла заборгованість у загальному розмірі 16196,98 грн, а саме: тіло кредиту – 8142,58 грн; проценти за користування кредитом – 292,50 грн; комісія – 1365 грн; проценти, нараховані за понадстрокове користування – 6396,90 грн.

25.02.2026 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали договір факторингу № 25/02/26, за умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та сплатити клієнту ціну придбання за відповідний реєстр за плату у передбачений цим договором спосіб.

Перехід від клієнта до фактора прав вимоги відбувається в момент підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками реєстр прав вимог є невід`ємною частиною цього договору та підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги (п. 2.1.3 Договору факторингу № 25/02/26).

Відповідно до витягу з реєстру прав вимог № 1 до договору факторингу № 25/02/26 від 25.02.2026 до ТОВ «Фінпром Маркет» перейшло право вимоги до відповідача за Договором № 45589985 та Додатковою угодою № 15945581 у розмірі 16196,98 грн, з яких: тіло кредиту – 8142,58 грн; проценти за користування кредитом – 292,50 грн; комісія – 1365 грн; проценти, нараховані за понадстрокове користування – 6396,90 грн.

Указаний реєстр підписано клієнтом та фактором та містить їхні печатки.

З платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 579945924.1 від 25.02.2026 встановлено, що ТОВ «Фінпром Маркет» сплатило ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» грошові кошти на загальну суму 43311346 грн з призначеннями платежу «Оплата за договором факторингу № 25.02./26 від 25 лютого 2026 р. згідно з Реєстром прав вимог № 1 від 25 лютого 2026 р. без ПДВ».

Відповідно до інформації АТ «Державний ощадний банк України», наданої на виконання ухвали суду про витребування доказів, в установах АТ «Ощадбанк» відсутні відкриті рахунки на ім`я ОСОБА_1 .

2. Норми права, які застосував суд

Частини 1, 5 ст. 81 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Частини 1, 2 ст. 509 ЦК України визначають, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Стаття 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Статтею 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі за текстом – Закон), згідно зі ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відносини, які виникли між сторонами цього спору, є правовідносинами, пов`язаними з виконанням кредитного договору, та регулюються главою 71 ЦК України.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

3.Оцінка доказів та мотиви, з яких виходить суд

Суд встановив, що відповідно до наведених вище положень законодавства ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 уклали електронний договір про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 45589985 від 09.10.2025 та додаткову угоду № 15945581 до цього договору.

Між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору та договір і угоду підписано сторонами, у тому числі відповідачем електронним підписом шляхом використання одноразового ідентифікатора.

Відтак у сторін Договору № 45589985 відповідно до приписів статті 11 ЦК України виникли права та обов`язки, які випливають із кредитного договору.

Разом із тим сам факт укладення кредитного договору не є безумовним підтвердженням виникнення у позичальника обов`язку повернути кредитні кошти. Відповідно до ст. 1049, 1054 ЦК України цей обов`язок виникає після надання кредитодавцем грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

Отже, саме факт надання кредиту входить до предмета доказування у даній справі.

Відповідно до ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обов`язок доведення факту надання відповідачу кредитних коштів покладається саме на позивача.

На підтвердження виконання первісним кредитором своїх зобов`язань позивач подав копії платіжних інструкцій ТОВ «Європейська платіжна система», згідно з якими 09.10.2025 було ініційовано переказ грошових коштів у сумі 7000 грн та 6000 грн на картковий рахунок № НОМЕР_1 .

Оцінюючи зазначені документи, суд виходить із такого.

Платіжна інструкція є документом, який підтверджує ініціювання платіжної операції, однак сама по собі не підтверджує фактичного зарахування коштів на рахунок конкретного отримувача. Належними доказами такого зарахування можуть бути, зокрема, банківські виписки, інформація банку-емітента платіжної картки або інші документи, які дають можливість встановити як належність рахунку відповідачу, так і факт зарахування на нього відповідних коштів.

Верховний Суд в постанові від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18 дійшов висновку, що доказами, які можуть підтверджувати наявність кредитної заборгованості боржника перед банком та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з вказаними положеннями закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Виписка по картковому рахунку може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судами у сукупності з іншими доказами.

Разом з тим таких доказів позивач суду не надав.

Крім того, під час перевірки поданих платіжних інструкцій за допомогою офіційного сервісу перевірки електронних підписів суд встановив відсутність на цих документах кваліфікованих електронних підписів. Указані обставини позбавляють суд можливості перевірити походження наданих доказів, їх цілісність та достовірність як електронних документів.

Також згідно з інформацією АТ «Державний ощадний банк України», наданою на виконання ухвали суду про витребування доказів, рахунки на ім`я ОСОБА_1 в цій банківській установі не відкривалися.

Наведене свідчить про недостатність наданих суду доказів для висновку про належність карткового рахунку саме відповідачу.

Інших доказів, як то інформації банку-емітента платіжної картки, виписки про проведення платіжної операції, документів про зарахування коштів на рахунок відповідача, які б достовірно підтверджували факт отримання відповідачем кредитних коштів, позивач суду не надав.

ІІІ. Висновки суду щодо заявлених вимог

Суд вважає, що позивач не довів належними та допустимими доказами факт виконання первісним кредитором свого основного обов`язку щодо надання відповідачу кредитних коштів. За відсутності таких доказів суд позбавлений можливості встановити факт виникнення у відповідача грошового обов`язку щодо повернення кредиту та сплати процентів.

За таких підстав, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

IV. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з цим позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 579946720.1 від 17.04.2026.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у позові, сплачений судовий збір слід покласти на позивача.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають

розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З договору про надання правової (правничої) допомоги № 25-08/25ФП від 25.08.2025 встановлено, що адвокат Ткаченко Ю.О. та ТОВ «Фінпром Маркет» дійшли згоди, що правнича допомога, що надається за цим договором полягає у здійсненні адвокатом комплексу заходів спрямованих на стягнення належної до сплати клієнту заборгованості боржників за договорами позики, право вимоги за яким належить клієнту у судовому порядку, а також у здійсненні захисту прав та інтересів клієнта, пов`язаних із стягненням заборгованості з боржників у спорах, що виникли внаслідок заходів, вжитих як клієнтом, так і адвокатом, по стягненню заборгованості у судовому порядку.

Згідно з п. 4.2 договору за послуги надані адвокатом клієнт протягом 10 календарних днів з моменту підписання акту про приймання-передачі наданої правничої допомоги (Додаток № 2 до цього договору) та отримання від адвоката відповідного рахунку сплачує винагороду на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі наданої правничої допомоги, шляхом безготівкового перерахування клієнтом на поточний рахунок адвоката, вказаний у цьому договорі.

При цьому витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Така правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 01.09.2021 у справі № 178/1522/18, від 10.11.2021 у справі № 329/766/18.

Згідно з витягом з акта прийому-передачі наданих послуг № 9ФП від 02.03.2026 та детальним описом наданих послуг сторони засвідчують, що виконавець надав, а клієнт отримав такі послуги: усна консультація – 500 грн; складення та подання позовної заяви – 4000 грн. Загальна вартість наданих послуг становить 4500 грн.

Відповідно до платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 579946018.1 ТОВ «Фінпром Маркет» перерахувало на рахунок адвоката Ткаченко Ю.О. грошові кошти у сумі 216000 грн із призначенням платежу: «Оплата згідно акту №9ФП приймання наданої правничої допомоги від 02.03.2026 р. за Договором про надання правничої допомоги № 25-08/25/ФП від 25 серпня 2025 року без ПДВ».

Суд враховує, що відповідач не подавав клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, оскільки розгляд справи здійснювався шляхом постановлення заочного рішення.

Також суд приймає до уваги складність та характер даної справи, сталу судову практику з розгляду справ даної категорії, обсяг наданих суду доказів та кількість процесуальних документів, поданих під час розгляду даної справи.

При цьому при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

З урахуванням викладеного суд вважає, що витрати на правничу допомогу у сумі 4500 грн, які позивач поніс у зв`язку із розглядом даної справи, є доведеними належними та допустимими доказами, а також відповідають критеріям співмірності, реальності та справедливості.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, судові витрати у цій частині також слід покласти на позивача.

Керуючись ст. 4, 13, 76-81, 89, 133, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 282-284, 288, 289, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити повністю.

Судовий збір у сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4500 (чотири тисячі п`ятсот) гривень покласти на позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет».

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», місцезнаходження: вул. Садова, буд. 31/33, м. Ірпінь, Бучанський район, Київська область; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 43311346.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя І. В. Марциновська

Повне судове рішення складено 23.06.2026.