Рішення від 25 червня 2026 р. у справі №160/34886/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військової служби

Дата: 25 червня 2026 р.

Справа: №160/34886/25

Суддя: Луніна Олена Станіславівна

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2026 рокуСправа №160/34886/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі-позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі-відповідач), в якій позивач, з урахуванням ухвали суду від 25.12.2025 року про заміну Військової частини НОМЕР_2 на належного відповідача, просить:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди за безпосередню участь в бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки оборони, відсічі і стримування збройної агресії) в розмірі 100000,00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах за період з 22.07.2023 по 14.08.2023 рік;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди за безпосередню участь в бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки оборони, відсічі і стримування збройної агресії), в розмірі 100000,00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, встановленої постановою Кабінету Міністрів України Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» № 168 від 28.02.2022р. за період з 22.07.2023 по 14.08.2023 рік, з урахуванням виплачених сум;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди за безпосередню участь в бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки оборони, відсічі і стримування збройної агресії), в розмірі 100000,00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, встановленої постановою Кабінету Міністрів України Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» № 168 від 28.02.2022р. за період з 15.08.2023 по 15.12.2023, з 15.12.2023 по 28.12.2023, з 29.01.2024 по 07.02.2024, з 07.02.2024 пo 21.02.2024, з 21.02.2024 пo 21.03.2024, з 10.04.2024 пo 21.10.2024, з 21.10.2024 по 01.11.2024, з 01.11.2024 по 16.11.2024, з 16.11.2024 по 06.03.2025 рік, з урахуванням виплачених сум.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що він проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 з 14.03.2022 року та з 14.08.2023 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 (яка є правонаступником військової частини НОМЕР_2 ). 22.07.2023 року старшого солдата ОСОБА_1 було направлено в стаціонар з діагнозом G54.4 – Вертеброгенна люмбовшвалгія зі стійким помірно вираженим больовим, м`язово-тонічним синдромом на фоні дегенеративно дистрофічних змін поперекового відділу спондилоартрозу, ектрузій міжхребцевих дисків L3-L4, L4-L5, L5-S1 (МРТ 08.05.2023 року). Після отриманого травмування позивач перебуває більше 20 місяців на стаціонарному лікуванні в різних медичних закладах України. У спірний період з 22.07.2023 року по 06.03.2025 року, позивачем не було отримано додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 року №168, що слугувало підставою для звернення до суду з даною заявою.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.12.2025 року відкрито провадження у справі №160/34886/25 та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача та надати картку особового рахунку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) з інформацією про нарахування та утримання за оскаржуваний період та всі інші документи, що стосуються спірних правовідносин, протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

22.12.2025 від Військової частини НОМЕР_1 надійшло клопотання в якому просить суд замінити відповідача по справі №160/34886/25 з Військової частини НОМЕР_2 , правонаступником Військовою частиною НОМЕР_1 .

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.12.2025 року було замінено відповідача по справі №160/34886/25 з Військової частини НОМЕР_2 , правонаступником Військовою частиною НОМЕР_1 .

09.01.2026 року від Військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив, в якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог з огляду на наступне. Відповідно до п. 1 Постанови КМУ від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій рф території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Порядок і умови виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України визначений Міністром оборони України в Окремому дорученні від 23.06.2022 № 912/3/29, яке є обов`язковим для виконання посадовими особами військових частин Збройних Сил України та застосовується з 01.06.2022 по 01.02.2023. Крім того, відповідачем зазначено, що з аналізу доказів наданих позивачем до позовної заяви вбачається, що відповідно до довідки №3527 від 30.11.2024 року «Про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України» наданої позивачем як доказ, зазначено періоди безпосередньої участі позивача в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, а саме: з 15.08.2023 по 10.10.2023, з 16.10.2023 по 09.11.2023, з 25.11.2023 по 14.12.2023, 28.12.2023, 22.02.2024, з 24.03.2024 по 03.04.2024, з 10.04.2024 по 15.06.2024, з 01.07.2024 по 16.07.2024, з 18.07.2024 по 14.10.2024, з 17.11.2024 по 30.11.2024. За вказані періоди позивач отримав додаткову грошову винагороду збільшеної до 100 000 грн у повному обсязі пропорційно часу участі у таких діях та заходах, що підтверджується картками особових рахунків. Інших доказів, крім зазначеної довідки №3527 від 30.11.2024 року «Про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України» позивачем не надано. Поранень пов`язаних із захистом Батьківщини позивач не отримував. Також, відповідач категорично не погоджується з періодом визначеним позивачем з 01.12.2024 року по 06.03.2025 року так як позивач 30.11.2024 року відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №372 від 30.11.2024 року був звільнений з військової служби відповідно до пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у відставку за пунктом «б» (за станом здоров`я на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби) зі зняттям з військового обліку і виключений зі списків військової частини НОМЕР_2 , та військову службу ні у військовій частині НОМЕР_2 та НОМЕР_1 у вказаний період не проходив. Також, відповідач звертає увагу на пропущення строку на звернення до суду з цим позовом.

Щодо зауважень відповідача про порушення позивачем процесуального строку на звернення до суду з цим позовом, суд звертає увагу, що дане питання про дотримання строку звернення до суду було розглянуто судом в ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.12.2025 року, та порушень не виявлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За приписами ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст. 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

ОСОБА_1 , наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 15.03.2022 №18 був зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 14.08.2023 №226 позивача переведено на посаду кухаря їдальні взводу матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_2 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 15.08.2023 №229 ОСОБА_1 був зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 на посаду кухаря їдальні взводу матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_2 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 30.11.2024 №372 позивач був звільнений з військової служби відповідно до пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у відставку за пунктом «б» (за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби) зі зняттям з військового обліку.

Як вбачається з довідки від 22.07.2025 року за №1268 відповідно до спільної директиви Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 22 травня 2025 року № Д-321/65/дск “Про проведення додаткових організаційних заходів у Збройних Силах України в 2025 році” та директиви командувача Сил територіальної оборони Збройних Сил України від 22 травня 2025 року № Д-22/ДСК “Про проведення додаткових організаційних заходів у Командуванні Сил територіальної оборони Збройних Сил України в 2025 році” військова частина НОМЕР_1 є правонаступником військової частини НОМЕР_2 у зв`язку із переформуванням.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в оскаржувані періоди проходив стаціонарне лікування:

- з 22.07.2023 по 27.07.2023 знаходився на стаціонарному лікуванні «МКЛ № 16» ДМР, м. Дніпро, що підтверджується копією виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №11591/12737 від 27.07.2023 року;

- з 27.07.2023 по 09.08.2023 знаходився на стаціонарному лікуванні КП «Дніпропетровський обласний госпіталь ветеранів війни» Дніпропетровської обласної ради, що підтверджується копією виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 2908/854 від 09.08.2023 року;

- з 15.12.2023 по 28.12.2023 року знаходився на стаціонарному лікуванні «Міська лікарня № 9» ЗМР, м. Запоріжжя, що підтверджується копією виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №6185 від 28.12.2023 року;

- з 29.01.2024 по 07.02.2024 року знаходився на стаціонарному лікуванні «Дніпропетровська обласна клінічна «Лікарня Імені Мечникова» ДОР, що підтверджується копією виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №1318 від 07.02.2024 року;

- з 07.02.2024 по 21.02.2024 року знаходився на стаціонарному лікуванні в КМ «Дніпропетровський обласний госпіталь ветеранів війни» Дніпропетровської обласної ради, що підтверджується копією виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 459 від 21.02.2024 року;

- 21.02.2024 року довідкою військово-лікарської комісії від 21.02.2024 №222/37, виданою військово-лікарською комісією КП “ДОГВВ” ДОР”, старшому солдату ОСОБА_1 поставлено діагноз: стан після операції (01.02.2024); інтерлямінектомія, часткова фасетектомія L4-L5, форамінотомія L4-L5 зліва, дискектомія L4-L5 зліва, транспедикулярна стабілізація титановою системою на 4 гвинти. Зміщення міжхребцевого диску L4-L5. Лівостороння радикулопатія L5 з вираженим больовим і міотонічним синдромами, статико-динаміними порушеннями функції хребта. Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби. На підставі статей 65, 24 графа II Розкладу хвороб потребує відпустки для лікування після хірургічного лікування на 30 календарних днів.;

- 10.04.2024 року довідкою військово-лікарської комісії від 10.04.2024 №1382, виданою військової частиною НОМЕР_4 , старшому солдату ОСОБА_1 поставлено діагноз: Дегенеративно-дистрофічне ураження хребта, протрузії дисків СЗ. Сб-Th1, LЗ, кили дисків С4-С6, Тh7, L4-S1, у вигляді вертеброгенної цервікоторакалгії, лівобічної радикулопатії L5 з больовим, м`язово-тонічним синдромами з помірним порушенням функції. Стан після операції (01.02.2024): інтерлямінектомія, часткова фасетектомія L4-L5, форамінотомія L4-L5 зліва, дискектомія L4-L5 зліва, транспедикулярна стабілізація титановою системою на 4 гвинти. Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби. На підставі статей 64-6, 23-в графи II Розкладу хвороб обмежено придатний до військової служби. Особи, визнані обмежено придатними до військової служби, непридатні до служби у Десантно-штурмових військах, плавскладі, морській піхоті, спец спорудах (за винятком підрозділів забезпечення). Військовослужбовці, визнані обмежено придатними до військової служби, придатні до служби у частинах (підрозділах) забезпечення, територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, установах, організаціях, навчальних закладах;

- з 21.10.2024 по 01.11.2024 року знаходився на стаціонарному лікуванні в Військовій частині НОМЕР_4 , що підтверджується копією виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 7176 від 01.11.2024 року;

- 01.11.2024 року довідкою військово-лікарської комісії від 01.11.2024 №1680, виданою військової частиною НОМЕР_4 , старшому солдату за призовом ОСОБА_1 поставлено діагноз: М51.1. Потребує звільнення від виконання службових обов`язків за станом здоров`я на 15 (п`ятнадцять) календарних днів на термін, необхідний для оформлення звільнення (згідно змін від 27.04.2024 №262 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України від 14.08.2008 №402).

Свідоцтвом про хворобу від 01.11.2024 №1680, позивача визнано «Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби» та на підставі статті 64-а графи II Розкладу хвороб непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку.

Відповідно Витягу з протоколу засідання штатної 20 регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Протоколом №147 від 11.01.2025 року було зазначено наступне:

«У 20 регіональній військово- лікарській комісії було розглянуто звернення ІНФОРМАЦІЯ_1 (вх. №9019 від 20.12.2024) та вивчені надані документи щодо зміни причинного зв`язку захворювання у Свідоцтві про хворобу в/ч НОМЕР_4 від 01.11.2024 №1680, старшого солдата у відставці ОСОБА_1 , 1989 р.н.

Старший солдат ОСОБА_2 проходив військову службу з 14.03.2022 по 30.11.2023 де на підставі витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_2 від 30.11.2024 №372 був звільнений з військової служби 30.11.2024, - за станом здоров`я. Також згідно довідки (додаток 6) виданої командиром в/ч НОМЕР_2 №3527 від 30.11.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України з 15.08.2023 по 10.10.2023; з 16.10.2023 по 09.11.2023; з 25.11.2023 по 14.12.2023; 28.12.2023; 22.02.2024; з 24.03.2024 по 03.04.2024; з 10.04.2024 по 15.06.2024; 01.07.2024 по 16.07.2024; з 18.07.2024 по 14.10.2024; 17.11.2024 по 30.11.2024 (302 дні).

Згідно наданих виписних епікризів, та етіопатогенезу розвиту дегенеративно-дистрофічного ураження поперекового відділу хребта, хронічної вертеброгенної люмбоішалгії, постанова про причинний зв`язок захворювання у Свідоцтві про хворобу в/ч НОМЕР_4 від 01.11.2024 №1680 прийнята обґрунтовано. Підстав для її відміни, скасування або прийняття іншої постанови немає.

У разі незгоди з рішенням 20 РВЛК, Ви маєте право оскаржити дане рішення звернувшись до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, вул. Госпітальна, 16, м. Київ, 01133».

Відповідно до Витягу з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 06 березня 2025 року №2025-0306-0955 щодо захворювання особи, звільненої з військової служби, ОСОБА_1 зазначено, що «ЗАХВОРЮВАННЯ, ТАК, ПОВ`ЯЗАНІ З ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ».

Однак, в період перебування позивача в зоні бойових дій та лікування на стаціонарному лікуванні додаткова винагорода, передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких додаткової винагороди виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні поранення пов`язаного із захистом Батьківщини не виплачувалась, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Наведені обставини стали підставою для звернення до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та спірним правовідносинам сторін, суд враховує таке.

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон України №2232-ХІІ) передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991№ 2011-ХІІ з наступними змінами та доповненнями у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №2011-ХІІ), військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно з п. 1 ст. 9 Закону України №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Пунктами 2 - 4 цієї правової норми встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Наказом Міністра оборони України № 260 від 07.06.2018 затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260).

Відповідно до пункту 17 Порядку № 260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

Щодо позовних вимог в частині нарахування та виплати додаткової винагороди за безпосередню участь в бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки оборони, відсічі і стримування збройної агресії) в розмірі 100000,00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах за період з 22.07.2023 по 14.08.2023 рік, суд звертає увагу на наступне.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168).

Відповідно до пункту 1 Постанови №168 (в редакції на час виникнення спірних відносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах).

Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених постановою №168, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів (п. 2-1 Постанови №168).

Відповідно до пп. 24 п. 10 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №671 від 26.11.2014 (далі Положення №671), Міністр дає обов`язкові для виконання військовослужбовцями, державними службовцями і працівниками апарату Міноборони доручення.

З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою № 168, Міністром оборони України видано Окреме доручення від 23.06.2022 №912/з/29 (далі - Окреме доручення) (застосовується з 01.06.2022), за змістом пункту 1 якого під терміном безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях слід розуміти виконання військовослужбовцем:

бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій,

бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями;

бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;

завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;

бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);

бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно - розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);

виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);

здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);

здійснення заходів з виводу сил та засобів з під удару противника (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);

виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, морськими суднами в морській, річковій акваторії (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій).

Також, пунктом 3 Окремого доручення передбачено, що райони ведення бойових дій та склад створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України.

Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:

бойовий наказ (розпорядження);

журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Згідно з пунктом 4 Окремого доручення у підставах про видання таких довідок (додаток №1 або додаток №2) обов`язково зазначати документи, визначені абзацами 3 або 4 та абзацом 5 пункту 3 цього доручення.

Відповідно до пункту 5 Окремого доручення, виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 грн або 30000 грн здійснювати на підставі наказів, зокрема, командирів (начальників) військових частин особовому складу військової частини.

В цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100000 грн. за місяць обов`язково зазначати підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо (зразок наведено в додатку №3 до цього доручення).

Відповідно до Довідки №3527 від 30.11.2024 року про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, позивач в період з 15.08.2023 по 10.10.2023, з 16.10.2023 по 09.11.2023, з 25.11.2023 по 14.12.2023, 28.12.2023, 22.02.2024, з 24.03.2024 по 03.04.2024, з 10.04.2024 по 15.06.2024, з 01.07.2024 по 16.07.2024, з 18.07.2024 по 14.10.2024, з 17.11.2024 по 30.11.2024 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в н.п, Єгорівка. н.п. Широке, н.п. Новоселівка Преображенської об`єднаної територіальної громади Пологівського району Запорізької області; н.п. Долинка, Воздвижівської сільської громади Пологівського району Запорізької області (підстава: журнал ведення бойових дій військової частини НОМЕР_2 №1/8/152Т (том 2) від 04.01.2023, №1/8/199Т (том 3) від 20.05.2023, №35/88Т (том 6) від 20.05.2024, №35/122Т (том 7) від 11.07.2024, бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 №41/648дск від 12.12.2022, №41/682 від 20.12.2022, бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 12.12.2022 №365дск, бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 №383 дск від 22.12.2022).

Вказану довідку позивач визначає як підставу для виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн.

Прийняття участі в забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки й оборони, відсічі і стримування збройної агресії - це безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях при виконані бойового розпорядження командира військової частини. Крім того, у довідці зазначено, що вона є підставою для надання особі статусу учасника бойових дій та не входить до переліку тих документів, на підставі яких здійснюється виплата додаткової винагороди 100 000 грн, передбаченої постановою №168, та видана виключно для цілей надання відповідного статусу.

Відповідач не заперечує факту перебування позивача у спірний період у районі ведення бойових дій, проте наголошує, що позивач безпосередню участі у бойових діях приймав не увесь час.

Так, відповідачем суду надана довідка за підписом керівництва військової частини НОМЕР_2 , правонаступником якої є відповідач, №3527 від 30.11.2024 року, у якій визначені періоди безпосередньої участі позивача у бойових діях, підстава: журнал ведення бойових дій військової частини НОМЕР_2 №1/8/152Т (том 2) від 04.01.2023, №1/8/199Т (том 3) від 20.05.2023, №35/88Т (том 6) від 20.05.2024, №35/122Т (том 7) від 11.07.2024, бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 №41/648дск від 12.12.2022, №41/682 від 20.12.2022, бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 12.12.2022 №365дск, бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 №383 дск від 22.12.2022.

Вказану довідку суд вважає належним доказом та дослідивши її зміст зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, в тому числі з карток особового рахунку позивача, ОСОБА_1 було нараховано та виплачено наступне додаткове грошове забезпечення з період з 22.07.2023 по 06.03.2025 року:

за липень 2023 року - сума виплати склала 30000,00 грн., з розрахунку додаткової винагороди 30000,00 грн.;

за серпень 2023 року - сума виплати склала 29032,26 грн., з розрахунку додаткової винагороди 30000,00 грн.;

за вересень 2023 року - сума виплати склала 54838,71 грн., з розрахунку додаткової винагороди 100000,00 грн.;

за жовтень 2023 року - сума виплати склала 100000,00 грн., з розрахунку додаткової винагороди 100000,00 грн.;

за листопад 2023 року - сума виплати склала 83870,97 грн., з розрахунку додаткової винагороди 100000,00 грн.;

за грудень 2023 року - сума виплати склала 50000,00 грн., з розрахунку додаткової винагороди 100000,00 грн.;

за січень 2024 року - сума виплати склала 48387,10 грн., з розрахунку додаткової винагороди 100000,00 грн.;

за лютий 2024-року - сума виплати склала 0,00 грн., основне грошове забезпечення склало 21044,10 грн.;

за березень 2024 року - сума виплати склала 3448,28 грн., з розрахунку додаткової винагороди 100000,00 грн.;

за квітень 2024 року - сума виплати склала 25806,45 грн., з розрахунку додаткової винагороди 100000,00 грн.;

за травень 2024 року - сума виплати склала 80000,00 грн., з розрахунку додаткової винагороди 100000,00 грн.;

за червень 2024 року - сума виплати склала 100000,00 грн., з розрахунку додаткової винагороди 100000,00 грн.;

за липень 2024 року - сума виплати склала 50000,00 грн., з розрахунку додаткової винагороди 100000,00 грн.;

за серпень 2024 року - сума виплати склала 96774,19 грн., з розрахунку додаткової винагороди 100000,00 грн.;

за вересень 2024 року - сума виплати склала 100000,00 грн., з розрахунку додаткової винагороди 100000,00 грн.;

за жовтень 2024 року - сума виплати склала 100000,00 грн., з розрахунку додаткової винагороди 100000,00 грн.;

за листопад 2024 року - сума виплати склала 45161,29 грн., з розрахунку додаткової винагороди 100000,00 грн.;

за грудень 2024 року - сума виплати склала 50000,00 грн., з розрахунку додаткової винагороди 100000,00 грн.

Крім того, суд зауважує, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 30.11.2024 №372 позивач був звільнений з військової служби відповідно до пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у відставку за пунктом «б» (за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби) зі зняттям з військового обліку, а отже, нарахування та виплата грошового забезпечення за період з 30.11.2024 по 06.03.2025 року не здійснювалась на законних підставах.

Суд погоджується з доводами відповідача і зазначає, що сам по собі факт перебування позивача в районі проведення бойових дій та виконання своїх службових обов`язків у складі без відповідних доказів безпосередньої участі у бойових діях або залучення його до здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у районах проведення воєнних (бойових) дій, не створює для відповідача обов`язку нарахування збільшеної до 100000 грн. винагороди та не виникає обов`язку виплатити позивачу 100000 грн.

Згідно довідки про нараховану та виплачено позивачу винагороду, позивачеві у спірний період виплачено додаткову грошову винагороду із розрахунку 30000 грн., що підтверджує факт перебування у районі проведення бойових дій, а також у січні, лютому та березні позивачу виплачувалась додаткова винагорода у розмірі 100000 грн. пропорційно дням, у які позивач приймав безпосередню участі у бойових діях.

Відповідачем підтверджується, що позивач у спірний період перебував у зоні бойових дій, проте додаткова грошова винагорода за спірний період нараховувалась та виплачувалась позивачу у відповідності до виконання ним бойових завдань в розмірі 30000 грн. та 100000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби та участі у бойових діях або в забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.

Таким чином судом не встановлено будь-яких ознак протиправності в діях відповідача у цій частині, тому відсутні підстави для зобов`язання відповідача нарахувати та здійснити доплату додаткової винагороди у розмірі 100000 грн.

З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо позовних вимог в частині нарахування та виплати додаткової винагороди за час перебування на стаціонарному лікуванні за періоди з 15.08.2023 по 15.12.2023, з 15.12.2023 по 28.12.2023, з 29.01.2024 по 07.02.2024, з 07.02.2024 пo 21.02.2024, з 21.02.2024 пo 21.03.2024, з 10.04.2024 пo 21.10.2024, з 21.10.2024 по 01.11.2024, з 01.11.2024 по 16.11.2024, з 16.11.2024 по 06.03.2025 рік, суд зазначає наступне.

Пунктом 5 постанови № 168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування і застосовується з 24.02.2022 року.

01 квітня 2022 року до постанови № 168 постановою Кабінету Міністрів України №400 внесено зміни, згідно з якими до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у пункті 1, у тому числі тих, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Отже до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Таким чином, додаткова винагорода в розмірі 100000 грн. виплачується військовослужбовцям, зокрема, тим, які у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), - включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

При цьому, суд зауважує, що для виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, на період дії воєнного стану, немає обов`язкової умови щодо безперервного перебування особи на стаціонарному лікуванні.

Тобто, у разі повторного та кожного наступного перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), за медичними показниками отриманого раніше поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі 100000 гривень.

Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення під час захисту Батьківщини. Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини.

Як встановлено судом, позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 з 14.03.2022 року та з 14.08.2023 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 (яка є правонаступником військової частини НОМЕР_2 ).

Позивач, на підтвердження своєї позиції в позові надав до суду довідки військово-лікарської комісії від 21.02.2024 року №222/37, від 10.04.2024 №1382, від 01.11.2024 №1680, відповідно до яких позивач має захворювання, «ТАК, пов`язане з проходженням військової служби», а не із захистом Батьківщини.

Тобто вказана довідка не підтверджує поранення, пов`язане із захистом Батьківщини, а отже у відповідача відсутні підстави для нарахування та виплати позивачу додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких додаткової винагороди виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні поранення пов`язаного із захистом Батьківщини з 15.08.2023 по 15.12.2023, з 15.12.2023 по 28.12.2023, з 29.01.2024 по 07.02.2024, з 07.02.2024 пo 21.02.2024, з 21.02.2024 пo 21.03.2024, з 10.04.2024 пo 21.10.2024, з 21.10.2024 по 01.11.2024, з 01.11.2024 по 16.11.2024, з 16.11.2024 по 06.03.2025 рік.

Враховуючи викладені обставини, суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого позову та про відмову в задоволенні позовних вимог.

За правилами частин 1 та 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, та з урахуванням того, що позивачем не доведено правомірність пред`явленого позову, суд доходить висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України, суд зазначає, що у зв`язку із відмовою у задоволенні позову та звільненням позивача від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», відсутні підстави для здійснення розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст. 139, 241, 241-246, 262, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua