Постанова від 25 червня 2026 р. у справі №686/18801/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/18801/26

Провадження № 3/686/4456/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2026 року м. Хмельницький

Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Дзюбак О.В, розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 ,

за ч. 4 ст. 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

установив:

ОСОБА_1 органом, який ініціював процедуру притягнення її до адміністративної відповідальності ставиться у вину те, що у березні-квітні 2026 року у Гвардійському ліцеї, що за адресою вул. Соборна, 37, с. Гвардійське, неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , р.н. під час освітнього процесу вчинив булінг (цькування), спільно з іншим учнем Гвардійського ліцею неповнолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме діючи умисно та систематично вчиняв дії, які полягають у систематичному вчиненні насильства психологічного та фізичного характеру відносно малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . 30.03.2026 року близько 11.30 год. після третього уроку під час перебування в роздягальні спортивного залу Гвардійського ліцею в ході так званої гри «скидання» ОСОБА_2 наносив потерпілому ОСОБА_4 удари (стусани) по руці, чим принизив честь і гідність та міг бути завданий фізичний біль. 31.03.2026 року близько 10.00 год. під час перебування в укритті Гвардійського ліцею, ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_3 одночасно наносили удари по руках ОСОБА_4 , чим принизив честь і гідність та міг бути завданий фізичний біль. 01.04.2026 року близько 11:00 год. у роздягальні спортивного залу ОСОБА_2 продовжив вчиняти щодо ОСОБА_4 дії фізичного та психологічного характеру, наносив удари по руках, принижував його, а коли потерпілий почав чинити опір, штовхнув його до стіни, чим принизив честь і гідність та міг бути завданий фізичний біль та шкода психологічному здоров?ю, що призвело до страху та не бажання ОСОБА_4 відвідувати навчальний заклад, оскільки останній систематично відчував цькування та приниження. ОСОБА_1 , як мати порушила вимоги ст. 28 Конституції України, п.1 ст. 150 Сімейного кодексу України, ст.53, п.3 ст.55 ЗУ «Про освіту», ч.2 ст.28 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, оскільки ОСОБА_2 не досягнув віку з якого наступає адміністративна відповідальність, а тому до відповідальності притягується його мати ОСОБА_1 .

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала та пояснила, що протягом всього часу навчання від учителів, учнів чи їхніх батьків не надходили скарги на поведінку її сина. Про те, що поведінка сина стала предметом перевірки правоохоронним органом, ОСОБА_1 дізналася лише під час виклику до поліції для складання протоколу про адміністративне правопорушення. Від сина дізналася, що учня ОСОБА_4 образив інший учень . Присутній в судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_2 зазначив, що знайомий із ОСОБА_4 . Зазначив, що жодним чином його не ображав та вони грали у гру «скидання» за правилами якої прогає той, хто першим заворушиться. Треба якомога довше зберігати повну нерухомість. Дій, які б призводили до приниження ОСОБА_4 , не здійснював. ОСОБА_5 в таку гру грав із іншими учнями. Уважає, що через випадок, який стався у вбиральні із ОСОБА_4 , під час якого інший учень - ОСОБА_6 закрив його в туалеті, до чого ОСОБА_2 жодного відношення не має, ОСОБА_4 на всіх образився, у тому числі і на ОСОБА_2 , який бачив цю ситуацію. Натепер із ОСОБА_7 не спілкується.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст.150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

У силу ч.ч.1, 2 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, а згідно із ст.9 цього Кодексу адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1), а завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245).

У ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані, з-поміж іншого, встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Адміністративна відповідальність за ст. 173-4 КУпАП настає за булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого.

Відповідальність за ч. 4 ст.173-4 КУпАП, настає за діяння, передбачене частиною другою цієї статті, тобто діяння учасників освітнього процесу вчинене групою осіб або повторно протягом року, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років та тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Булінг (цькування) - тривале, систематичне та навмисне агресивне ставлення (фізичне, психологічне або економічне) однієї людини чи групи осіб до іншої, яке супроводжується нерівністю сил, приниженням гідності та часто призводить до психічних чи фізичних травм. Це не конфлікт, а саме одностороннє цькування.

Основними характеристиками булінгу є: систематичність - повторюється неодноразово, нерівність сил - жертва не може захистити себе самостійно, навмисність - метою є заподіяння шкоди, страху.

Одним із видів булінгу є психологічний, що полягає у нанесенні образ, поширенні чуток, ігноруванні, шантажу, цькування в соцмережах (кібербулінг). При цьому психологічне насильство під час булінгу це систематичне цькування, спрямоване на нанесення психічної травми через словесні образи, погрози, залякування та соціальну ізоляцію (ігнорування). Воно є умисним, довготривалим та ґрунтується на нерівності сил, часто призводячи до серйозних психологічних наслідків, таких як занижена самооцінка, депресія та страхи.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи рапорту старшого інспектора з ЮП СП ВнП № 2 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області, підставою для реагування правоохоронним органом став лист керівництва Гвардійського ліцею про те, що 28.05.2026 ОСОБА_4 закрили в туалеті старшокласники під час цих подій ОСОБА_8 , розмахував йоршиком для чищення унітазу та рідина з нього потрапляла на ОСОБА_9 . Крім цього ОСОБА_10 плюнув поверх кабінки на ОСОБА_11 . Інші учні спостерігали за цим. Про цей випадок повідомила ОСОБА_12 – мати ОСОБА_13 заяві ОСОБА_12 зазначає як кривдника ОСОБА_14 випадок був обговорений під час наради за зверненням ОСОБА_12 із учнями Гвардійського ліцею, які мали стосунок до цієї ситуації та їхніми батьками, про що свідчить протокол від 28.05.2026 На цю нараду ОСОБА_1 не запрошували. Разом із цим, за результатом засідання комісії з протидії булінгу 28.05.2026 у протоколі №1 вирішено попередити ОСОБА_15 та його батьків, що було зафіксована факт булінгу над ОСОБА_7 .

Отже, наявні матеріли справи як і долучені до них пояснення учнів Гвардійського ліцею ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 стосуються випадку,який стався 28.05.2026 . Пояснення учнів стосовно гри того, що їм відомо про те, що учні грають у гру «скидання» не підтверджує вчинення булінгу ОСОБА_2 , що може слугувати підставою для притягнення до адміністративної відповідальності його матері ОСОБА_1 . Описана у протоколі та частково у поясненнях гра, до якої ОСОБА_19 не примушував та яка відома зазначеним учням, не свідчить про систематичні дії ОСОБА_2 , спрямовані на цькування, приниження ОСОБА_4 , а тому не можуть утворювати склад адміністративного правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 .

Згідно із статтею 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Обов`язок органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення, нести тягар доказування є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі статті 62 Конституції України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, та звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.

Відповідно до пункту 39 постанови Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Водночас суд зауважує, що складання протоколу - це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положеньст.251 КУпАП, є предметом оцінки суду як доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Саме по собі зазначення адміністративного правопорушення в протоколі не може бути належним доказом вчинення такого правопорушення. Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази, в тому числі і протокол про адміністративне правопорушення, не доводять вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.173-4 КУпАП.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 276-280, 283-285, 294 КУпАП, суд,

постановив:

Провадження у справі про притягнення адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.4 ст.173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити за відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.

Суддя