Рішення від 15 червня 2026 р. у справі №607/10929/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

Іменем України

16.06.2026 Справа №607/10929/26 Провадження №2/607/5335/2026

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючої судді Марциновської І.В.,

за участю секретаря судового засідання Хавщ Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

І. Описова частина

1. Стислий виклад позиції позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі – ТОВ «Споживчий центр») звернулося до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 15.07.2025 ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір (оферти) № 15.07.2025-100000386 (далі – Договір).

За умовами Договору відповідачу надано кредит у сумі 7500 грн на строк 140 днів, з датою повернення 01.12.2025.

Інші умови Договору:

- процентна ставка у розмірі 1% від суми кредиту за 1 день користування кредитом застосовується протягом перших трьох чергових періодів користування кредитом;

- неустойка у розмірі 75 грн за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання, незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

27.07.2025 сторони уклали додатковий договір до кредитного договору № 15.07.2025-100000386, за умовами якого сума кредиту з дати укладення даного додаткового договору становить 10500 грн.

05.08.2025 сторони уклали додатковий договір до кредитного договору № 15.07.2025-100000386, за умовами якого сума кредиту з дати укладення даного додаткового договору становить 14200 грн.

14.08.2025 сторони уклали додатковий договір до кредитного договору № 15.07.2025-100000386, за умовами якого сума кредиту з дати укладення даного додаткового договору становить 15400 грн.

27.08.2025 сторони уклали додатковий договір до кредитного договору № 15.07.2025-100000386, за умовами якого сума кредиту з дати укладення даного додаткового договору становить 17600 грн.

10.09.2025 сторони уклали додатковий договір до кредитного договору № 15.07.2025-100000386, за умовами якого сума кредиту з дати укладення даного додаткового договору становить 19900 грн.

Позивач виконав свої зобов`язання за Договором та додатковими договорами у повному обсязі.

Відповідач покладені Договором та додатковими договорами зобов`язання не виконав, унаслідок чого станом на 13.05.2026 наявна заборгованість у загальному розмірі 18969,63 грн, а саме: тіло кредиту – 9434,96 грн; проценти за користування кредитом – 3962,67 грн; неустойка – 5572 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь указану заборгованість.

2. Стислий виклад заперечень відповідача

Відповідач не скористався наданим ст. 174, 178 ЦПК України правом та відзив із запереченнями проти позову до суду не подав.

3. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

19.05.2026 відкрито провадження у справі, призначено судове засідання у справі та надано сторонам строк для подання заяв по суті справи.

4. Процедура та позиції сторін у судовому засіданні

16.06.2026 у судове засідання уповноважений представник позивача ТОВ «Споживчий центр» Андрухов В.М. не з`явився. У позовній заяві просив позов задовольнити та розгляд справи здійснювати без його участі.

16.06.2026 у судове засідання відповідач ОСОБА_1 , належним чином повідомлений про дату, час і місце цього засідання, не з`явився. До початку розгляду справи по суті подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позов визнав та не заперечував проти задоволення позову. Питання щодо стягнення неустойки просив вирішити відповідно до вимог чинного законодавства.

Частини 1, 4 ст. 206 ЦПК України визначають, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІ. Мотивувальна частина

1. Фактичні обставини, встановлені судом, та докази на їх підтвердження

15.07.2025 ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 15.07.2025-100000386, невід`ємними частинами якого є: Пропозиція про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферта); Заявка кредитного договору (кредитної лінії); Відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору (кредитної лінії).

Договір підписано кредитодавцем електронним підписом та позичальником електронним підписом шляхом введення одноразового ідентифікатора Е945.

Підписанням Договору відповідач підтвердив, що однозначно та безумовно приймає (акцептує) пропозицію про укладення кредитного договору (оферту) та йому надано і він отримав інформацію, зазначену в ч. 1, 5 ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» (він ознайомився з нею за посиланням https://sgroshi.com.ua/ua/rozkritta-informacii), примірник цього договору, паспорт споживчого кредиту відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» (п. 20 Акцепту).

Згідно з п. 3.1 Оферти кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію.

Пунктом 3.2. Оферти встановлено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов?язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов?язків найманого працівника.

Відповідно до п. 1-4 Акцепту кредит надано на таких умовах:

- дата надання/видачі кредиту: 15.07.2025;

- сума кредиту: 7500 грн;

- строк кредитування: 140 днів;

- дата повернення кредиту: 01.12.2025.

Процентна ставка - фіксована незмінна у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом та застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку (п. 6 Акцепту).

Неустойка у розмірі 75 грн нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання, незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання (п. 17 Акцепту).

Кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання коштів: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5457-08ХХ-ХХХХ-6060 (п. 4.1 Оферти).

27.07.2025 сторони уклали додатковий договір до кредитного договору № 15.07.2025-100000386, за умовами якого сума кредиту з дати укладення даного додаткового договору становить 10500 грн. Додатковий договір підписано кредитодавцем електронним підписом та позичальником електронним підписом шляхом введення одноразового ідентифікатора К264.

05.08.2025 сторони уклали додатковий договір до кредитного договору № 15.07.2025-100000386, за умовами якого сума кредиту з дати укладення даного додаткового договору становить 14200 грн. Додатковий договір підписано кредитодавцем електронним підписом та позичальником електронним підписом шляхом введення одноразового ідентифікатора К469.

14.08.2025 сторони уклали додатковий договір до кредитного договору № 15.07.2025-100000386, за умовами якого сума кредиту з дати укладення даного додаткового договору становить 15400 грн. Додатковий договір підписано кредитодавцем електронним підписом та позичальником електронним підписом шляхом введення одноразового ідентифікатора К543.

27.08.2025 сторони уклали додатковий договір до кредитного договору № 15.07.2025-100000386, за умовами якого сума кредиту з дати укладення даного додаткового договору становить 17600 грн. Додатковий договір підписано кредитодавцем електронним підписом та позичальником електронним підписом шляхом введення одноразового ідентифікатора К957.

10.09.2025 сторони уклали додатковий договір до кредитного договору № 15.07.2025-100000386, за умовами якого сума кредиту з дати укладення даного додаткового договору становить 19900 грн. Додатковий договір підписано кредитодавцем електронним підписом та позичальником електронним підписом шляхом введення одноразового ідентифікатора К163.

04.01.2024 ТОВ «Споживчий центр» та ТОВ «Універсальні платіжні рішення» уклали договір про надання послуг з переказу коштів № ФК-П-2024/01-2.

Відповідно до повідомлень ТОВ «Універсальні платіжні рішення» на виконання умов договору № ФК-П-2024/01-2 на платіжну картку клієнта № НОМЕР_1 перераховано грошові кошти, а саме: 27.07.2025 у сумі 3000 грн; 27.08.2025 у сумі 2200 грн; 15.07.2025 у сумі 7500 грн; 14.08.2025 у сумі 1200 грн; 10.09.2025 у сумі 2300 грн; 05.08.2025 у сумі 3700 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 15.07.2025-100000386 від 15.07.2025 наявна заборгованість у загальному розмірі 18969,63 грн, а саме: тіло кредиту – 9434,96 грн; проценти за користування кредитом – 3962,67 грн; неустойка – 5572 грн.

2. Норми права, які застосував суд

Частини 1, 5 ст. 81 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Частини 1, 2 ст. 509 ЦК України визначають, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Стаття 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Статтею 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі за текстом – Закон), згідно зі ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відносини, які виникли між сторонами цього спору, є правовідносинами, пов`язаними з виконанням кредитного договору, та регулюються главою 71 ЦК України.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом – це витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві і перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

3. Оцінка доказів та мотиви, з яких виходить суд

Суд встановив, що відповідно до наведених вище положень законодавства сторони уклали в електронній формі кредитний договір (оферти) № 15.07.2025-100000386 від 15.07.2025. Між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору та договір підписано його сторонами, у тому числі відповідачем електронним підписом шляхом використання одноразового ідентифікатора.

Відтак у сторін Договору відповідно до приписів статті 11 ЦК України виникли права та обов`язки, які випливають із кредитного договору.

27.07.2025, 05.08.2025, 14.08.2025, 27.08.2025 та 10.09.2025 сторони уклали додаткові договори до кредитного договору № 15.07.2025-100000386.

Позивач довів суду, що виконав умови Договору та додаткових договорів надав відповідачу кредит у сумі 19900 грн.

Відповідач покладені Договором та додатковими договорами зобов`язання у повному обсязі не виконав, не повернув кредитні кошти та не сплатив проценти за користування кредитом.

Такі обставини повністю визнав у своїй заяві відповідач та не заперечував проти їх існування.

З наданого суду розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач неодноразово здійснював платежі за кредитним договором на загальну суму 27345,80 грн, які зараховано частково на погашення тіла кредиту та частково на погашення заборгованості за процентами.

Відтак наявність заборгованості відповідача перед позивачем за Договором та додатковими договорами у сумі 9434,96 грн (сума кредиту) та 3962,67 грн (проценти за користування кредитом) доведено позивачем належними та достатніми доказами.

Щодо стягнення неустойки суд зазначає таке

Згідно з Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні з 24.02.2022 введений воєнний стан, який в подальшому неодноразово був продовжений та діє станом на даний час.

Як вбачається з наданого суду розрахунку заборгованості, неустойка у сумі 5572 грн нарахована позивачем у період після 15.07.2025.

Відтак з урахуванням п. 18 розділу «Прикінцеві і перехідні положення» ЦК України така неустойка підлягає списанню кредитодавцем.

У постановах Верховного Суду від 18.10.2023 у справі № 706/68/23 та від 12.02.2025 у справі № 758/5318/23 суд зауважив, що тлумачення п. 18 розділу «Прикінцеві і перехідні положення» ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється в періоді існування особливих правових наслідків та у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) грошового зобов`язання. Таким періодом є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування. Договорами, на які поширюються специфічні правові наслідки, є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит.

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі, якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022, такі платежі підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

ІІІ. Висновки суду щодо заявлених вимог

З урахуванням викладеного суд встановив порушення відповідачем майнових прав позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованості за кредитним договором № 15.07.2025-100000386 від 15.07.2025 та додатковими договорами на загальну суму 13397,63 грн, з яких: заборгованість за кредитом – 9434,96 грн; заборгованість за процентами за користування кредитом – 3962,67 грн.

Вимоги про стягнення неустойки у сумі 5572 грн є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

За таких підстав, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

IV. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

При зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № СЦ 00104331 від 12.05.2026.

З відповідача на користь позивача підлягає стягненню у рівних частинах 50 відсотків судового збору у сумі 1331,20 грн, а інші 50 відсотків судового збору у сумі 1331,20 грн необхідно повернути позивачу з державного бюджету.

Керуючись ст. 4, 76-81, 89, 141, 142, 206, 247, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 15.07.2025-100000386 від 15.07.2025 у сумі 13397 (тринадцять тисяч триста дев`яносто сім) гривень 63 копійки.

У іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати у виді судового збору у сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок та витрат, пов`язаних з поштовим відправленням документів, у сумі 159 (сто п`ятдесят дев`ять) гривень 78 копійок.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 37356833, судовий збір у сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок, сплачений при поданні позову відповідно до платіжної інструкції № СЦ00104331 від 12.05.2026 за такими реквізитами: Платник: ТОВ «Споживчий центр»; Код платника: 37356833; Рахунок платника: НОМЕР_2 ; Надавач платіжних послуг платника: АТ «ПУМБ»; Отримувач: ГУК у Терн.обл./тг м.Терноп./22030101; Код отримувача: 37977599; Рахунок отримувача: UA968999980313101206000019751; Надавач платіжних послуг отримувача: Казначейство України; Сума: 2662,40; Призначення платежу: 101 Судовий збір, за позовом ТОВ Споживчий центр до ОСОБА_1 , Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: вул. Саксаганського, буд. 133-А, м. Київ; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Суддя І. В. Марциновська

Повне судове рішення складено 22.06.2026.