Рішення від 21 червня 2026 р. у справі №210/124/22 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 210/124/22

провадження №2/216/113/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

22 червня 2026 року м. Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого, судді Чирського Г.М.,

за участю секретаря судового засідання Смолдирева М.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 м. Кривого Рогу, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовом Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

12 січня 2022 року КПТМ «Криворіжтепломережа» звернулося до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідач був власником нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 до 27.02.2020 року. Так, відповідачу щомісячно, відповідно до тарифів на вказані послуги здійснювалося постачання теплової енергії за вказаною адресою, але відповідач в повному обсязі оплату за отримані послуги не здійснював, в результаті чого виникла заборгованість за період з 01.10.2008 по 26.02.2020 в розмірі 95778,90 грн. Вказану заборгованість позивач просив стягнути на свою користь з відповідача та сплачений судовий збір.

Згідно розпорядження керівника апарату Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Мірошниченка Я.В. № 30/23 від 08.02.2023 року, у зв`язку із знаходженням судді Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Коваль В.О. на тривалому лікарняному з 26 грудня 2022 року по даний час, канцелярією суду здійснено повторний автоматизований перерозподіл данної цивільної справи відповідно до вимог чинного законодавства України.

Ухвалою суду від 08.02.2023 року вказана цивільна справа прийнята в провадження судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Чирського Г.М.

19.01.2023 року, на адресу суду надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі, оскільки він перебуває на військовій службі, що підтверджується довідкою.

Ухвалою суду від 27 лютого 2023 року за клопотанням відповідача зупинено провадження у цивільній справі до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України. Зобов`язано ОСОБА_1 повідомити суд про усунення обставин, що викликали зупинення провадження у справі - про припинення його перебування у складі Збройних сил України.

07.11.2025 року на електронну адресу Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з подальшим направленням поштовим зв`язком, від командира військової частини НОМЕР_1 надійшла відповідь, згідно якої вбачається, що ОСОБА_1 було звільнено з військової служби у військовій частині, на підтвердження чого долучено витяг з наказу командира військової частини № 159 від 05.06.2024 року.

17.11.2025 року ухвалою суду відновлено провадження у справі № 210/124/22 та призначено справу до судового розгляду.

23.01.2026 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі в зв`язку з тим, що позивач не дотримується строків позовної давності при пред`явленні позову та розрахунку суми заборгованості.

26.01.2026 від представника позивача через підсистему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, згідно змісту якої сторона позивача просить задовольнити позовні вимоги КПТМ «Криворіжтепломережа» в повному обсязі. Зазначає, що строк позовної давності щодо позовних вимог позивачем не пропущено, у зв`язку з дією карантину та воєнного стану на території України, який діє на теперішній час. Доказами надання позивачем послуги з постачання теплової енергії є акти подання теплоносія до багатоквартирного будинку та акти про припинення подання.

25.02.2026 року відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив, в обґрунтування яких зазначив, що позивачем пропущено строк позовної давності щодо вимог за період до 12.01.2019. Також зазначив, що квартира за адресою АДРЕСА_1 , була придбана ним з метою поліпшення житлових умов, але знаходилася в такому стані, що використовувати її для проживання було не можливо і він мешкав за адресою АДРЕСА_2 . Тому 22.10.2007 р. ним було отримано погодження технічного висновку перепланування квартири за адресою АДРЕСА_1 від Управління Житлово-комунального господарства виконавчого комітету Криворізької міської Ради. 07.04.2008 він здійснив повну оплату за всі види комунальних послуг, суми за користування якими були нараховані на той момент, і приступив до підготовчих робіт з перепланування. В квартирі з 22.10.2007 р. ніхто не проживав. 11.01.08 р. на ім`я заступника голови міжвідомчої комісії з розгляду питань відключення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання було у встановленому порядку подано заяву з проханням надати дозвіл на відключення від мереж центрального опалення (гарячого водопостачання) та влаштування індивідуальної системи теплопостачання квартири за адресою АДРЕСА_1 . Відповідач зазначає, що ним фактично були виконані всі необхідні дії для припинення подачі центрального опалення. Але бездіяльність співробітників міжвідомчої комісії з розгляду питань відключення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання та Позивача призвели до зайвих нарахувань, суму яких Позивач викладає в своїй позовній заяві. На основі вищевикладеного відповідач вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог позивача або застосуванні статей 256, 257 ЦКУ до термінів нарахувань та їх сум, викладених у позовній заяві.

26.02.2026 року представником позивача через підсистему «Електронний суд» надіслана відповідь на заперечення на відповідь на відзив. Щодо обставин викладених у відзиві відповідача надано наступні пояснення. Щодо строків позовної давності - строк позовної давності щодо позовних вимог позивачем не пропущено, у зв`язку з дією карантину та воєнного стану на території України, який діє на теперішній час. Щодо посилань відповідача про відключення від мереж централізованого опалення та обладнання даної квартири індивідуальним джерелом опалення - відповідачем належних доказів щодо встановлення системи автономного опалення до матеріалів справи не надано. Відповідачем надано копію листа УЖКГ виконкому криворізької міської ради про погодження технічного висновку на перепланування квартири АДРЕСА_3 , а не відключення від мереж централізованого опалення, тому є неналежним доказом по справі. Копія зави до голови міжвідомчої комісії з розгляду питань відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання від 11.01.2008 року не відповідає Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання (Наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово комунального господарства від 22 листопада 2005 № 4) в спірний період, тому є неналежним доказом по справі. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється. Відключення споживачів від мережі централізованого опалення відбувається лише на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади з вчиненням в подальшому дій споживачем з дотриманням визначеної Порядком відключення від мереж ЦО і ГВП процедури, прийнятого на підставі заяви власника (власників) будинку. Таким чином, відповідачем було порушено зобов`язання з оплати за отримані послуги за постачання теплової енергії, внаслідок чого, вимога позивача щодо стягнення заборгованості є обґрунтованою.

Під час судового розгляду представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, зазначених у відповіді на відзив, відповіді на заперечення на відповідь на відзив, просила суд їх задовольнити.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву та запереченні на відповідь на відзив.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно з ч.1 ст.68 ЖК України, наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 був власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , до 27.02.2020 року, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

З 27.02.2020 року власником вищезазначеної квартири стало АТ «Мегабанк» на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, виданого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Кучман І.І. (Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна).

Квартира за вказаною адресою перебуває на обслуговуванні у Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа», на який відкритий особовий рахунок № НОМЕР_2 на послуги з централізованого опалення.

КПТМ «Криворіжтепломережа» на виконання своєї статутної мети надавало житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення (до 05.11.2021 р. послугу з централізованого опалення), та послуг з постачання теплової енергії (з 05.11.2021 р.) відповідачу за адресою: АДРЕСА_1 . Так як вищевказаний будинок є багатоповерховим, опалення до квартири відповідача здійснюється від транзитних трубопроводів житлового будинку і є невід`ємною частиною системи опалення вказаного будинку, це свідчить про те, що відповідач отримує послуги.

Відповідачу проводились нарахування теплової енергії відповідно до тарифів, які встановлені:

- рішеннями виконавчого комітету Криворізької міської Ради «Про твердження тарифів на послуги «Про твердження теплопостачання в м. Кривому Розі» № 884 від 24.10.2000, № 630 від 14.11.2003 p., № 369 від 13.07.2005 р. поставлялася теплова енергія і гаряча вода. Вартість опалення згідно рішення № 884 від 24.10.2000 складала 0,68 грн. за 1 м2 загальної площі і гаряче водопостачання - 10,83 грн. за 1 чоловіка на місяць, згідно рішення № 630 від 14.11.2003р. склала 0,85 грн. за 1 м2 загальної площі і гаряче водопостачання - 13,02 грн. на 1 чоловік на місяць, згідно рішення № 369 від 13.07.2005р. склала 1,11 грн. за 1 м2 загальної площі і гаряче водопостачання – 16,73 грн. на 1 чоловік на місяць, рішенням від 13.07.05 р. №554 опалення за 1 Гкал 160 грн., рішенням від 17.01.08 р. № 53 вартість опалення за 1 Гкал -200 грн.;

- з 01.01.2011р. постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України №1844 від 14.12.2010 р., тариф на теплову енергію для населення - 224,58 грн. за 1 Гкал;

- з 01.07.2014р. затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг №650 від 06.06.2014р., та з 21.11.2014р. затверджено постановою Національної комісії у сферах енергетики та комунальних послуг №146 від 31.10.2014р., для абонентів житлових будинків з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії - 427,83 грн/Гкал (з податком на додану вартість); для абонентів житлових будинків без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії - 12,94 грн за 1 кв. м за місяць протягом періоду надання послуги з централізованого опалення (з податком на додану вартість); з централізованого постачання гарячої води: за умови підключення рушникосушильників до систем гарячого водопостачання - 27,21 грн за 1 куб. м (з податком на додану вартість); за відсутності рушникосушильників - 25,29 грн за 1 куб. м (з податком на додану вартість);

- з 01.05.2015 р. затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1171 від 31.03.2015р. з централізованого опалення: для абонентів житлових будинків з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії - 720,15 грн/Гкал (з податком на додану вартість); для абонентів житлових будинків без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії - 21,77 грн за 1 кв. м за місяць протягом періоду надання послуги з централізованого опалення (з ПДВ). З 01.07.2016 р. затверджено постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № l171 від 31.03.2015р. зі змінами згідно постанови НКРЕКП N?1101 від 09.06.2016р. з централізованого опалення: для абонентів житлових будинків з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії - 1411,77 грн/Гкал (з податком на додану вартість); для абонентів житлових будинків без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії - 42,69 грн. за 1 кв. м за місяць протягом періоду надання послуги з централізованого опалення (з податком на додану вартість);

- з 04.11.2016 р. затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1171 від 31.03.2015р. зі змінами згідно постанови НКРЕКП № 1782 від 06.10.2016р. з централізованого опалення: для абонентів житлових будинків з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії - 1417 грн/кал (з податком на додану вартість); для абонентів житлових будинків без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії - 51,63 грн. за 1 кв. м за місяць протягом періоду надання послуги з централізованого опалення (з податком на додану вартість);

- з 31.12.2017 згідно постанови від 28.12.2017 №1536 «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 31 березня 2015 року № 1171», для абонентів житлових будинків з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії – 1424,96 грн/Гкал, з урахуванням податку на додану вартість (у тому числі: паливна складова – 1070,27 грн/Гкал; решта витрат, крім паливної складової – 354,69 грн/Гкал);

- для абонентів житлових будинків без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії – 67,05 грн. за 1 кв. м за місяць протягом періоду надання послуги з централізованого опалення, з урахуванням податку на додану вартість (у тому числі: паливна складова – 50,36 грн. за 1 кв. м; решта витрат, крім паливної складової – 16,69 грн. за 1 кв. м)»;

- з 06.10.2018 відповідно до Постанови НКРЕКП від 27.02.2018 №240 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 31.03.2015 №1171» тариф для абонентів житлових будинків з будинковими квартирними приладами обліку теплової енергії за 1 Гкал становить 1431,15 грн./Гкал (з ПДВ); тариф для абонентів житлових будинків без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії становить 67,34 грн./м.кв. (з ПДВ);

- з 01.01.2019 відповідно до Постанови НКРЕКП від 10.12.2018 №1752 «Про встановлення тарифів на послугу з централізованого опалення, що надається населенню КПТМ «Криворіжтепломережа», яке є виконавцем цієї послуги» тариф для абонентів житлових будинків з будинковими квартирними приладами обліку теплової енергії за 1 Гкал становить 1701,19 грн./Гкал (з ПДВ); тариф для абонентів житлових будинків без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії становить 80,04 грн./м.кв. (з ПДВ).

Відповідно ч. 4 ст. 319 і ст. 322 ЦК України, власність зобов`язує і власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно п. 5.23 наказу Державного комітету України з будівництва та архітектури №80 від 18.05.2005 «Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення ДБН В.2.2-15-2005» житлові будинки повинні обладнуватися опаленням і вентиляцією, що проектуються згідно зі СНиП 2.04.05.

Згідно ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб. Пунктом 5 частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та ст.67, 68, 162 Житлового Кодексу України передбачено, що споживач зобов`язаний: оплачувати житлово-комунальні послуги у строки передбачені договором або Законом.

Відповідно п. 18 Постанови КМУ №630 від 21.07.2005 «Про затвердження Правил надання послуг з центрального опалення постачання холодної та гарячої води і водовідведення», плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання», споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі ст.ст.67,68 ЖК України та п.30 Правил надання послуг по централізованому опаленню, наданню холодної та гарячої води та водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630, відповідач зобов`язаний своєчасно, щомісячно вносити плату не лише за квартиру, але й за комунальні послуги, а саме: централізоване опалення за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до ч.2 ст.32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про теплопостачання», споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію, а відповідно до ст.25 вищезазначеного Закону у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

За положеннями ст.901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктами 1, 2, 4 ч.1ст.13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"передбачено, що залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Щодо посилань відповідача про відключення від мереж централізованого опалення та обладнання даної квартири індивідуальним джерелом опалення суд зазначає наступне.

Так, відповідачем у своїх запереченнях на позов було зазначено, що 22.10.2007р. відповідачем ОСОБА_1 було отримано погодження технічного висновку перепланування квартири за адресою АДРЕСА_1 від Управління Житлово-комунального господарства виконавчого комітету Криворізької міської Ради. 07.04.2008 він здійснив повну оплату за всі види комунальних послуг, суми за користування якими були нараховані на той момент, і приступив до підготовчих робіт з перепланування. В квартирі з 22.10.2007р. ні хто не проживав. 11.01.08 р. на ім?я заступника голови міжвідомчої комісії з розгляду питань відключення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання було у встановленому порядку подано заяву з проханням надати дозвіл на відключення від мереж центрального опалення (гарячого водопостачання) та влаштування індивідуальної системи теплопостачання квартири за адресою АДРЕСА_1 . Тому відповідач вважає, що ним були виконані всі необхідні дії для припинення подачі центрального опалення.

Як було зазначено позивачем, згідно з вимогами будівельних норм при проектуванні будинку, в якому передбачається централізоване теплопостачання, всі стояки та внутрішні розподільчі мережі опалення гідравлічно ув`язані для забезпечення стабільної роботи внутрішньобудинкової системи загалом. Переобладнання системи опалення може призводить до розбалансування внутрішньобудинкової системи опалення, яка відноситься до інженерної системи будинку, як цілісного майнового комплексу.

Процедура отримання погодження на відключення та порядок вжиття заходів по відключенню від централізованого опалення передбачено відповідними нормативно-правовими документами, які обов`язкові для виконання на території України, а саме: до 17.09.2019 року це питання було врегульоване Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 №4: Відповідно до п. 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі Правила), споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

У п. 26 Правил вказано, що відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування, відповідно до Закону України «Про теплопостачання», схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 22 листопада 2005 № 4 затверджено Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання (далі Порядок).

Відповідно до п. 1.2 Порядку, для реалізації права споживачів на відмову від отримання послуг централізованого опалення та постачання гарячої води орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади створює своїм рішенням постійно діючу міжвідомчу комісію для розгляду питань щодо відключення споживачів від вказаних мереж.

Згідно з п. 2.1. Порядку, для вирішення питання відключення житлового будинку (будинку) від мереж централізованого опалення його власник (власники) повинен (повинні) звернутися до Комісії з письмовою заявою про відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання.

До заяви додається копія протоколу загальних зборів мешканця будинку щодо створення ініціативної групи з вирішення питання відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання та прийняття рішення про влаштування у будинку системи індивідуального або автономного опалення. Рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення повинно бути підтримане всіма власниками (уповноваженими особами власників) приміщень у житловому будинку. Комісія після вивчення наданих власником (власниками) документів, у місячний строк приймає рішення щодо відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання, улаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання та збір вихідних даних і технічних умов для виготовлення проектної документації. Засідання комісії відбувається за участю заявника або його уповноваженого представника. Рішення комісії оформлюється протоколом, витяг з якого у десятиденний строк надається заявникові.

Відповідно до п. 2.2.1 Порядку, при позитивному рішенні Комісії заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) опалення.

Згідно з п. 2.3. Порядку, отримання технічних умов може виконуватися безпосередньо заявником або відповідно до договору проектною чи проектно-монтажною організацією. Проект індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання виконує проектна або проектно-монтажна організація на підставі договору із заявником. Проект узгоджується з усіма організаціями, які видали технічні умови на підключення будинку до зовнішніх мереж.

Відповідно до п. 2.5. Порядку, відключення приміщень від внутрішньо будинкових мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання та власника, наймача (орендаря) квартири, або уповноваженої ним особи.

Згідно з п. 2.6 Порядку, по закінченню робіт складається акт про відключення будинку від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання і в десятиденний термін подається заявником до Комісії на затвердження.

Форма акта, а також перелік осіб, які повинні його підписати, встановлено додатком №4 до даного Порядку. Тому цей акт складається не в довільній формі, а за підписами 5 представника КПТМ «Криворіжтепломережа», власника будинку або представника уповноваженою ним особою, представником монтажної організації та власником квартири.

Згідно п. 2.2 Порядку, після затвердження акта на черговому засіданні комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання. Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 6 листопада 2007 року № 169 було внесено зміни до наказу від 22 листопада 2005 № 4, які унеможливлюють відключення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання окремих квартир у багатоквартирному будинку і дозволяють таке відключення лише будинку в цілому.

Отже, з наведеного вище слідує, що відключення споживачів від мережі централізованого опалення відбувається лише на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади з вчиненням в подальшому дій споживачем з дотриманням визначеної Порядком відключення від мереж ЦО і ГВП процедури, прийнятого на підставі заяви власника (власників) будинку.

Враховуючи викладене, суд погоджується із твердженнями сторони позивача, що надана відповідачем копія листа УЖКГ виконкому Криворізької міської ради стосується погодження технічного висновку на перепланування квартири АДРЕСА_3 , а не на відключення від мереж централізованого опалення.

Крім того, копія заяви до голови міжвідомчої комісії з розгляду питань відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання від 11.01.2008 року не відповідає Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання (Наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 22 листопада 2005 № 4) в спірний період.

Судом встановлено, що теплова енергія у квартиру відповідача, надавалась належним чином, тому останній знаходився у фактичних договірних відносинах з КПТМ «Криворіжтепломережа» до 27.02.2020 року.

Згідно розрахунку по особовому рахунку № НОМЕР_2 по отриманню комунальних послуг, які надаються позивачем, за адресою: АДРЕСА_1 , утворилась заборгованість за послугу центрального опалення за період з 01.10.2008 по 26.02.2020 в сумі 95778,90 грн.

Нарахування плати за надані послуги з централізованого опалення проведено на підставі тарифів, затверджених постановами Національної комісії регулювання електроенергетики України № 1844 від 14.12.2010 року, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг №650 від 06.06.2014 року, Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг №1171 від 31.03.2015 року в редакції від 09.06.2016 року, Постанов НКРЕКП №1782 від 06.10.2016 року, №1536 від 31.12.2017 року, №240 від 27.02.218 року, №1752 від 10.12.2018 року та Рішення Виконавчого комітету Криворізької міської ради №530 від 22.10.2021 року.

Крім того, ст.ст.11,526 ЦК України договір не є єдиною підставою виникнення правовідносин між сторонами.

В даному випадку підставою для виникнення взаємних прав та обов`язків між сторонами по справі є акти про подачу теплоносія та про його відключення.

Відмова відповідача сплачувати заборгованість за використану теплову енергію веде до неможливості розрахунків позивача з постачальником енергетичних ресурсів, що значною мірою погіршує фінансове та економічне становище енергетичних галузей, паралізує їх діяльність. У зв`язку з цим, позивачу значною мірою обмежуються ліміти на постачання природного газу та електроенергії, що спричиняє позивачу шкоду у великих розмірах.

Відповідно до ст.322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить.

Виходячи з наведених норм матеріального права, суд приходить до висновку, що відповідач зобов`язаний сплачувати комунальні послуги, пов`язані з утриманням майна, яке перебуває у його власності, користуванні.

Викладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, висловленим у постанові від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13.

Як убачається з матеріалів справи, заперечуючи проти позову, стороною відповідача подано заяву про застосування строку позовної давності до вимог позивача. Надаючи оцінку позиції відповідача, суд зазначає наступне.

Так, статтею 256 Цивільного кодексу України унормовано, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За приписами статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 Цивільного кодексу України).

Позивач звернувся до суду із вимогами про стягнення заборгованості за період з 01.10.2008 по 26.02.2020 включно.

Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частин 3,4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За загальним правилом позовна давність триває безперервно з моменту усвідомлення учасником правовідносин порушення його права і до спливу цього строку звернення до суду. Законодавство може визначати певні обставини, які впливають на перебіг позовної давності і змінюють порядок її обчислення. До таких обставин відноситься зупинення перебігу позовної давності та її переривання, що передбачено статтями 263 та 264 Цивільного кодексу України.

Водночас під час дії карантину та воєнного стану законодавець застосував нову конструкцію, якою тимчасово доповнив перелік обставин, які впливають на перебіг позовної давності, а саме продовження позовної давності.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 року на всій території України було встановлено карантин.

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 540-IX) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Цей Закон набрав чинності 02 квітня 2020 року.

Відтак початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов`язувати саме з моментом набрання чинності 02 квітня 2020 року Законом № 540-IX.

Подібний правовий висновок висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06 вересня 2023 року у справі № 910/18489/20 (провадження № 12-46гс22).

Строк дії карантину неодноразово продовжувався, а відмінений він був з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Отже, під час дії карантину позовна давність була продовжена з 02 квітня 2020 року до 30 червня 2023 року.

Поряд із цим Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» було введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, цей стан триває до теперішнього часу.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2120-ІХ) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Закон № 2102-IX набрав чинності 17 березня 2022 року.

Надалі Законом України від 08 листопада 2023 року № 3450-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» (далі - Закон № 3450-ІХ) пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Закон № 3450-ІХнабрав чинності 30 січня 2024 року.

Таким чином, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29 січня 2024 року, а після 30 січня 2024 року перебіг такого строку зупинився і такий стан триває дотепер.

Підсумовуючи, Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 02.07.2025 року (справа № 903/602/24, провадження № 12-19гс25) зазначає, що в разі якщо позовна давність не спливла станом на 02 квітня 2020 року, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30 червня 2023 року - на строк дії карантину, а надалі до 29 січня 2024 року - на строк дії воєнного стану), а з 30 січня 2024 року перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану.

Таким чином, стягненню на користь позивача підлягають суми, що були нараховані у межах трирічного строку позовної давності, з урахуванням того, що позов був поданий 12.01.2022 року, з урахуванням п. 12 розділу «Прикінцеві та Перехідні положення» ЦК України, стягненню підлягає сума заборгованості за період з 02.04.2017 року по 26.02.2020 року, яка складає 54220,15 грн.

Відповідачем до суду не надано доказів та відповідно оформлених претензій щодо неналежної якості наданих послуг, як і в цілому не наведено ніяких фактів невиконання позивачем вказаних вище послуг.

Відповідно до долучених до матеріалів справи доказів, відповідач ОСОБА_1 був власником за вказаною адресою до 27.02.2020 року, а тому матеріалами справи доведено факт користування відповідачем наданими позивачем послугами у спірний період.

За таких обставин, оцінивши докази надані позивачем, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, підлягають частковому задоволенню, оскільки встановлено, що позивач є надавачем послуг з постачання централізованого опалення, ним були надані відповідні послуги відповідачу, як споживачу таких послуг, наведені ним розрахунки розміру боргу здійснені за встановленими тарифами, всупереч вимогам чинного законодавства, відповідач своєчасно не здійснював оплату спожитих послуг, що сприяло накопиченню боргу та порушує права та законні інтереси позивача.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

При зверненні до суду із позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2270,00 грн.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково (56,6%), тому судові витрати підлягають відшкодуванню позивачу пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1284,82 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 10-13, 19, 76-82, 141, 258, 259 ч.6, 264, 265, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа», код ЄДРПОУ 03342184, заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 02.04.2017 року по 26.02.2020 року у розмірі 54 220,15 грн. (п`ятдесят чотири тисячі двісті двадцять гривень 15 коп.) та витрати зі сплати судового збору у сумі 1 284,82 грн. (одна тисяча двісті вісімдесят чотири гривні 82 коп.).

В решті позовних вимог відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 26 червня 2026 року.

Суддя Г.М. Чирський