Постанова від 25 червня 2026 р. у справі №206/3748/26 — Самарський районний суд міста Дніпра

Суд: Самарський районний суд міста Дніпра

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 25 червня 2026 р.

Справа: №206/3748/26

Суддя: Гаркуша В. В.

Справа № 206/3748/26

Провадження № 3/206/743/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2026 року м. Дніпро

суддя Самарського районного суду міста Дніпра Гаркуша В.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 076984 від 07.04.2026 року вбачається, що 07.04.2026 близько 20 год. 00 хв. в АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 вчиняв домашнє насильство відносно своєї матері гр.. ОСОБА_2 фізичного та психологічного характеру, а саме ліз битися, словесно ображав, погрожував, внаслідок чого була завдана шкода фізичному та психічному здоров`ю, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

ІІ. Пояснення осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення:

У судові засідання, призначені на 15.06.2026, 26.06.2026 не з`явився. Про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, шляхом направлення судових повісток поштою. Крім того, суд завчасно 16.06.2026 повідомляв ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи, шляхом розміщення оголошення на сайті «Судова Влада України» (а.с. 11). Заяв, клопотань про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 до суду не надходило. Останній не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, тому суддя вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.

За таких обставин, суд вважає за можливе провести розгляд справи без участі, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності відповідно до статті 268 КУпАП.

Від потерпілої ОСОБА_2 заяв на адресу суду не надходило.

ІІІ. Досліджені в судовому засіданні письмові докази:

Суддею досліджено наступні документи:

протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 076984 від 07.04.2026 (а.с. 2);

терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії ЕТ№107130 від 07.04.2026, підписаний потерпілою ОСОБА_2 (а.с. 5),

форма оцінки ризиків домашнього насильства (а.с. 4),

рапорт поліцейського (а.с. 6);

ІV. Оцінка суду:

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган або посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст. 252 КУпАП орган або посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно зі ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна конкретна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частина 1 статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Отже, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП суд має встановити не лише факт конфлікту між особами, які перебувають у сімейних або близьких відносинах, а й умисне вчинення конкретних дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, а також наслідки таких дій у виді завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілої особи.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 076984 від 07.04.2026 вбачається, що ОСОБА_1 нібито вчиняв домашнє насильство щодо своєї матері ОСОБА_2 фізичного та психологічного характеру, а саме: «ліз битися, словесно ображав, погрожував», внаслідок чого, за змістом протоколу, була завдана шкода фізичному та психічному здоров`ю потерпілої.

Разом із тим до протоколу не додано письмових пояснень потерпілої ОСОБА_2 , у яких вона підтвердила б факт вчинення щодо неї домашнього насильства, застосування фізичної сили, висловлення погроз чи образ, а також обставини, за яких такі дії могли вплинути на її фізичний або психічний стан.

У матеріалах справи також відсутня заява потерпілої про вчинення щодо неї домашнього насильства.

Поліцією не надано суду пояснень свідків, відеозапису з бодікамери або іншого технічного засобу, медичних документів, акту огляду, довідки, фотофіксації, висновку спеціаліста чи інших об`єктивних даних, які б підтверджували викладені у протоколі обставини та наявність наслідків у вигляді шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілої.

Наявні у справі терміновий заборонний припис стосовно кривдника, форма оцінки ризиків домашнього насильства та рапорт поліцейського самі по собі підтверджують лише факт реагування працівників поліції на повідомлення про можливий конфлікт та оформлення відповідних службових документів. Водночас ці документи не замінюють собою доказів фактичного вчинення особою конкретних дій, що утворюють об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, у якому фіксується суть висунутого особі обвинувачення, однак сам по собі протокол не може бути єдиною та достатньою підставою для висновку про винуватість особи. Викладені у протоколі обставини підлягають перевірці судом та мають підтверджуватися належними, допустимими і достатніми доказами.

Аналогічно рапорт працівника поліції є службовим документом, складеним посадовою особою органу, який ініціював притягнення особи до адміністративної відповідальності, а тому також не може підміняти собою пояснення потерпілої, свідків або інші незалежні докази події та складу адміністративного правопорушення.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Карелін проти Росії» звернуто увагу на недопустимість ситуації, коли суд фактично перебирає на себе функцію сторони обвинувачення. Обов`язок доведення обставин, які утворюють склад правопорушення, покладається на орган, який склав протокол та ініціював притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Крім того, відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Цей принцип поширюється і на провадження у справах про адміністративні правопорушення, зокрема у випадках, коли адміністративне стягнення має каральний характер.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Коробов проти України» та «Кобець проти України» зазначено, що при оцінці доказів застосовується критерій доведення «поза розумним сумнівом», який може випливати із сукупності достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою доказів.

У цій справі сукупність наданих матеріалів не є достатньою для висновку поза розумним сумнівом про те, що ОСОБА_1 07.04.2026 вчинив щодо ОСОБА_2 домашнє насильство, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

За відсутності заяви потерпілої, її пояснень, пояснень свідків, відеозапису або інших об`єктивних доказів, які б підтверджували факт вчинення конкретних протиправних дій та настання передбачених законом наслідків, суд позбавлений можливості дійти обґрунтованого висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 173-2, 247, 251, 252, 280, 283-285 КУпАП, суддя, —

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП — закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в 10-денний строк з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд міста Дніпра.

Суддя В.В. Гаркуша

Оригінал: reyestr.court.gov.ua