Постанова від 25 червня 2026 р. у справі №201/8287/26 — Соборний районний суд міста Дніпра

Справа № 201/8287/26

Провадження № 3/201/1675/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючої судді Конопленко О.С.,

за участю секретаря судового засідання Денисенко С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал, що надійшов з УПП в Дніпропетровській області, стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, посвідчення водія НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

03 червня 2026 року до Соборного районного суду міста Дніпра надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області відносно ОСОБА_1 про притягнення останнього до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 675129 від 25 травня 2026 року, інспектором патрульної поліції в Дніпропетровській області складений протокол про адміністративне правопорушення, стосовно ОСОБА_1 , відповідно до якого останній 27 лютого 2026 року близько о 08 годині 30 хвилин в м. Дніпрі, на перехресті площі Успенської з вул. Івана Шулика, керуючи т.з. «HYUNDAI ACCENT», н.з. НОМЕР_2 , скоїв зіткнення з т.з. «CHEVROLET AVEO», н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 . Водій ОСОБА_1 став учасником дорожньо-транспортної пригоди та залишив місце її вчинення, чим порушив п.2.10.а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст. 122-4 КУпАП.

ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду шляхом отримання на номер телефону, вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення, судових повісток у вигляді СМС повідомлень через додаток «Viber» на 17 червня 2026 року (доставлено 03 червня 2026 року о 12 годині 36 хвилин) та на 26 червня 2026 року (доставлено 17 червня 2026 року о 18 годині 26 хвилин), що підтверджується довідками, сформованими в системі Д-3, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, жодних заяв або клопотань про відкладення чи розгляд справи за його відсутності суду не надав, що свідчить про його неявку без поважних причин, станом розгляду справи не цікавився. Отже, судом виконані вимоги закону щодо належного повідомлення особи про дату, час та місце судового розгляду всіма можливими засобами.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.

В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08 листопада 2005 року слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов`язки (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14 жовтня 2003 року).

Окрім того, суд звертає увагу, що для отримання інформації щодо стану розгляду судової справи та прийнятих судових рішень функціонує офіційний веб-портал «Судова влада України» та «Єдиний державний реєстр судових рішень» за допомогою яких будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи, та стадії її розгляду.

Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19 червня 2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб`єктами такими правами.

Слід також відзначити, що Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їх судового провадження.

За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що ОСОБА_1 не з`явився в судове засідання, про яке він повідомлений належним чином, суд вважає можливим розгляд справи здійснювати у його відсутність.

Дослідивши матеріали справи та додані до них докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

Так, винуватість особи, яка притягується до адміністративної відповідальності підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 675129 від 25 травня 2026 року; рапортами працівників поліції; копією схеми місця ДТП, яка сталася 27 лютого 2026 року; поясненнями водія т.з. «CHEVROLET AVEO», н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_2 ; фототаблицями та іншими матеріалами справи.

Відповідно до статті 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати, зокрема чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Так, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставиною закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Згідно вимог ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.

Аналіз положень ст. 38, п. 7 ч. 1 ст. 247, 280 КУпАП свідчить про те, що наслідком закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення є лише звільнення особи від накладення адміністративного стягнення.

Правовий аналіз вказаних вище норм дає підстави для висновку, що застосування п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП можливе лише у випадку встановлення судом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в скоєнні такого правопорушення провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, тому така обставина, як закінчення на момент розгляду справи строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП, не є реабілітуючою обставиною, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні адміністративного правопорушення.

Отже, системний аналіз положень КУпАП вказує на те, що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого статтею 38 КУпАП, можливо у разі встановлення винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Вказані висновки суду відповідають усталеній та послідовній юридичній практиці, що склалась у цій сфері, та викладена у постановах Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 910/18319/16 та від 16.04.2019 у справі № 927/623/18, а також неодноразово застосовувалась судами апеляційної інстанції, рішення яких є остаточними в даній категорії справ, зокрема, в постановах Київського апеляційного суду від 27.02.2023 в справі № 756/9410/22, від 28.03.2023 у справі № 757/25955/19, від 03.04.2023 у справі № 757/63653/21, від 23.10.2023 у справі № 758/6752/19, від 28.11.2023 у справі № 759/12854/22, від 11.01.2024 у справі № 359/3204/22, від 14.02.2024 у справі № 752/806/23, від 07.04.2025 у справі № 371/1232/24, від 31.05.2025 у справі № 761/44608/24, від 12.05.2025 у справі № 382/1224/24, від 13.05.2025 у справі № 757/24440/24-п.

Враховуючи вказане вище, матеріали адміністративної справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена, в його діях суд вбачає склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

Як вбачається з матеріалів справи, з дня вчинення особою адміністративного правопорушення, яке не є триваючим, минуло більше трьох місяців, тобто строк накладення адміністративного стягнення, передбачений статтею 38 КУпАП, закінчився.

Враховуючи вказане вище, оскільки днем вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, є 27 лютого 2026 року, протокол про адміністративне правопорушення складено 25 травня 2026 року, до суду скеровано супровідним листом № 5817с/41/19/2026 від 28 травня 2026 року та отримано судом 03 червня 2026 року, тобто поза межами строку притягнення особи до відповідальності, та у зв`язку з викликом ОСОБА_1 шляхом направлення СМС повідомлень, на номер, вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення, станом на 26 червня 2026 року тримісячний строк, встановлений ст. 38 КУпАП, сплив, а отже провадження по справі відносно ОСОБА_1 має бути закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку зі спливом на момент розгляду справи по суті процесуального строку, в період якого можливе накладення адміністративного стягнення.

На підставі викладеного і керуючись ч. 2 ст. 38 КУпАП, п. 7 ч. 1 ст. 247, 251-252, 268, 280, 283-284 КУпАП України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом 10 (десяти) днів з дня її ухвалення до Дніпровського апеляційного суду через Соборний районний суд міста Дніпра.

Суддя О.С. Конопленко