Рішення від 18 червня 2026 р. у справі №554/16129/25 — Київський районний суд м. Полтави

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 554/16129/25

Провадження № 2/552/1664/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2026 Київський районний суд м.Полтави в складі:

головуючого - судді Самсонової О.А.

секретар судового засідання - Хрипунова Т.В.,

учасники справи та їх представники:

позивач – ОСОБА_1 ,

представник відповідача – адвокат Філатова Ольга Сергіївна,

відповідач – ОСОБА_2 ,

представник відповідача – адвокат Васильєва Любов Миколаївна,

розглянувши у м.Полтаві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду м.Полтави з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини.

В своєму позові посилалася на те, що вона з 15 червня 2018 року перебувала в шлюбі з ОСОБА_2 .

Від даного шлюбу сторони мають малолітню дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Октябрського районного суду міста Полтави від 02 вересня 2021 року шлюб з відповідачем розірвано.

Починаючи з вересня 2021 року позивач та відповідач проживають окремо.

Їх спільний син, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , завжди з моменту народження та наразі проживає зі своєю мамою ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Після розірвання шлюбу, а саме з грудня 2024 року, відповідач ОСОБА_2 , ухиляється від покладеного на нього відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України обов`язку утримувати свою дитину - ОСОБА_3 та аліменти на його утримання не сплачує.

Так, за період з грудня 2024 року по теперішній час відповідач ОСОБА_2 не сплатив жодної суми аліментів на утримання дитини.

В жовтні ОСОБА_1 подала до Шевченківського районного суду м. Полтави позовну заяву про стягнення аліментів із ОСОБА_2 .

Починаючи з липня 2022 року по липень 2024 року позивач ОСОБА_1 , разом із сином ОСОБА_3 , дуже часто відвідували лікарів та здавали безліч аналізів, діагностик (ЕКГ, доплерів голови, діагностики інтелекту) та онлайн консультацій, щоб встановити діагноз сина, який зовсім не розмовляв. За весь цей час батько ОСОБА_2 , жодного разу ні фізично, ні матеріально не долучився до цього процесу, навпаки ігноруючи діагнози сина постійно звинувачував ОСОБА_1 в тому що вона «вимагає з нього аліменти».

В липні 2022 року, у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на другому році життя, було діагностовано діагнози: затримка розвитку та мовленнєва диспраксія, які офіційно підтвердились в липні 2024 році.

Лише в 5 років, після занять із логопедом дефектологом, нейропсихологом та сенсорним терапевтом ОСОБА_4 почав говорити та створювати перші словосполучення зі слів та складати з них речення, які є зрозумілими для інших людей.

Лікування при таких діагнозах потребує значних коштів, які позивач не має можливості самостійно заробити, оскільки виховує свою дитину самостійно та не може залишати сина наодинці в квартирі.

Батько дитини, ОСОБА_2 , не бере жодної участі у вихованні дитини та взагалі не сплачує аліменти на його утримання.

Крім того, вказана хвороба потребує постійного придбання додаткових ліків, та спеціальних продуктів харчування.

Загальна сума додаткових витрат на лікування, яку сплачує позивач на сина - ОСОБА_3 , складає більше ніж 23000,00 грн на місяць, в деяких місяцях навіть набагато більше. Коли дитина хворіє взимку, ще додатково йдуть витрати на лікування та ліки.

Відповідач ОСОБА_2 зобов`язаний платити на користь позивача 1/2 частину вищезазначених додаткових витрат, що становить 11 500,00 грн.

Тому позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь додаткові витрати у розмірі 11500 грн щомісячно на утримання малолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 01 грудня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Полтави від 13 листопада 2025 року відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с. 79).

Заперечень проти розгляду справи у спрощеному провадженні сторони суду не надавали.

Відповідач подав відзив на позов, у якому проти позовних вимог заперечив (а.с.119-125).

У відзиві заперечив доводи позивача, що з 01.12.2024 року відповідач не надає кошти на утримання сина, а вона самостійно утримує сина та несе додаткові витрати на його утримання.

Відповідач не заперечує тієї обставини, що він є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідач добровільно, щомісячно сплачує аліменти на утримання сина, у тому числі, і з 01.12. 2024 року.

З 01.12.2024 по 31.12.2025 на рахунок позивача сплачені кошти в рахунок сплати аліментів на утримання дитини від імені відповідача, ОСОБА_2 , в розмірі від 5000 грн до 10000 грн на місяць.

Всього з 01.12.2024 по 31.12.2025 року сплачені аліменти на утримання малолітньої дитини у розмірі 78 000 грн.

Додаткові витрати на утримання дитини можуть бути стягнуті судом за наявності особливих обставин, які б свідчили про необхідність понесення додаткових витрат, які викликані як позитивними причинами понесення таких витрат, наприклад розвитком здібностей дитини, так і негативними - хворобою дитини.

Ст. 12, 81 ЦПК України зобов`язують позивача надати суду належні, достатні і допустимі докази у необхідності додаткових витрат на утримання дитини та розмір витрат, які позивач сплатила на необхідне, додаткове утримання дитини.

Але такі докази позивачем до справи не надані, а позовна заява в цій частині обґрунтована лише посиланнями на обставини, які не можуть бути прийняті судом, як беззаперечну підставу для задоволення позовних вимог.

Позивачем не доведено, що дитина потребує таких додаткових витрат та розміру таких витрат, які вона просить стягувати щомісячно.

Додаткові витрати на дитину позивач просить стягувати до досягнення дитиною повноліття, але доказів того, що дитина потребуватиме до повноліття такого лікування, відвідання психолога, логопеда, тощо, які б підтверджували цю обставину, до матеріалів справи не додала.

Посилаючись на ці та інші обставини, відповідач просив в задоволенні позову відмовити

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Полтави від 16 січня 2026 року справу передано на розгляд за підсудністю до Київського районного суду м.Полтави (а.с. 153).

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась, уповноваживши адвоката Філатову О.С. представляти її інтереси в суді.

Представник позивача Філатова О.С. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити. При цьому посилалась на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання також не з`явився, уповноваживши адвоката Васильєву Л.М. представляти його інтереси в суді.

Представник відповідача Васильєва Л.М. в судовому засіданні проти позовних вимог заперечила, в їх задоволенні просила відмовити. При цьому посилалась на обставини, викладені у відзиві.

Враховуючи відсутність підстав, передбачених ст. 223 ЦПК України для відкладення справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, що в засідання не з`явились.

Заслухавши представників сторін, вивчивши та дослідивши докази у справі, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що сторони у справі – ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 15 червня 2018 року перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 02 вересня 2021 року у справі №554/6640/21 (а.с. 13).

Сторони, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується даними свідоцтва про народження дитини (а.с. 12).

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідач ОСОБА_2 бере участь в утриманні сина шляхом перерахування на рахунок позивача ОСОБА_1 через свою матір, ОСОБА_5 , щомісячно аліментів в різних сумах від 5000 грн. та вище.

Суд відхиляє доводи представника позивача про те, що вказані суми коштів сплачує не відповідач, а його матір, оскільки у долучених до справи копіях платіжних інструкцій як призначення платежу зазначено «Аліменти від ОСОБА_2 ».

Звертаючись до суду з даним позовом про стягнення додаткових витрат на утримання дитини, позивач заявляє про необхідність особливого харчування для дитини, а також необхідність спеціального лікування, відвідання спеціалістів, тощо.

Як підтверджується довідкою №б/н, виданою Логопедично-корекційним центром Олександри Зінченко ОСОБА_1 , у період з 27 жовтня 2024 року по 5 вересня 2025 року, її сину, ОСОБА_3 були надані корекційні послуги: логопеда-дефектолога, нейропсихолога, сенсорного терапевта.

Послуги надавались інтенсивно, періодами, відповідно до фактичної потреби. Протягом даного періоду проводилась індивідуальна корекційна робота спрямована на розвиток мовлення, вищих психічних функцій, а також сенсорної інтеграції. У процесі роботи спостерігалась позитивна динаміка у розвитку дитини (а.с.15).

Але відомостей про те, скільки занять з дитиною було проведено, чи є вони платними, якщо так, то яка їх вартість, які витрати понесені позивачем на ці заняття, вказана довідка або інші додані до справи докази відомостей не містять.

Долученим до справи висновком про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи від 14 червня 2024 року №ІРЦ-85928/2024/532176, складеним Комунальною установою «Шепетівський міський інклюзивно-ресурсний центр Шепетівської міської ради Хмельницької області» стосовно малолітнього ОСОБА_3 , встановлено наявність потреб дитини у корекційно-розвиткових заняттях з розвитку мовлення, корекційно-розвиткових заняттях з розвитку емоційно-вольової сфери, у забезпеченні сприятливих умов підтримки дитини в освітньому процесі, забезпеченні пристосування фізичного середовища, здійсненні психолого-педагогічної адаптації, тощо (а.с.16-23).

Відомостей щодо періодичності, вартості таких послуг, їх надавача, як і щодо витрат матері на такі потреби дитини, чи є вони взагалі платними, вказаний висновок також не містить.

Як підтверджується листом від 29.10.2025 року, складеним керівником студії PLATFORMA ОСОБА_6 , ОСОБА_7 відвідує студію PLATFORMA на постійній основі тричі на тиждень з травня 2025 року, вартість одного тренування становить 100 грн (а.с. 27).

Відомості про вид тренувань, які відвідує дитина, у вказаному листі не вказана. У зв`язку з цим суд позбавлений можливості надати оцінку зазначеній обставині та визначити чи спрямовані ці заняття на розвиток особливих здібностей дитини, чи вони обумовлені особливостями стану здоров`я дитини, або мають загально розвивальне значення, тощо, а відповідно чи витрати на такі тренування охоплюються аліментами чи є додатковими витратами на утримання дитини.

Як підтверджується даними консультативного висновку від 29 жовтня 2024 року, складеного Логопедично-корекційним центром Олександри Зінченко щодо ОСОБА_3 , причиною звернення до центру стала та обставина, що у дитини дуже малий запас слів, відсутнє бажання комунікувати з однолітками, спілкуючись з дорослими зазвичай використовує жести.

Встановлені такі особливості контакту та поведінки дитини під час обстеження: Дитині необхідно дати час для адаптації до нового середовища та до нових людей, у тому числі до спеціалістів. Після періоду адаптації, дитина здатна виконувати завдання. На власне ім`я реагує. Здебільшого дитина спілкується жестами, або односкладними реченнями та дає короткі відповіді. Наявні помилки у вимові окремих букв, складів та слів загалом. Бажаний предмет буде намагатися взяти сама. Дитина найбільше зацікавлена пазлами та сенсорними іграшками.

У висновку наведені результати обстеження: Увага сконцентрована на одній діяльності із тенденцією до зниження у випадку, якщо дитині нецікаве поставлене завдання. На інструкцію «стоп» може реагувати не одразу. Пам`ять у межах вікової норми. Загальна та дрібна моторика потребують вдосконалення. Динамічний праксис виконує добре. Навички просторового орієнтування потребують вдосконалення. Спостерігається невпевненість у власних діях. Емоції диференціює, проте не може правильно висловитись щодо них. Орієнтується в основних кольорах, фігурах, рахує до 10-и, розрізняє тварин та звуконаслідує їх. Допомогу сприймає та використовує.

Підсумки за результатами нейропсихологічного обстеження: На перший план виступає відсутність мовлення, загалом дитина спілкується жестами, проте здатна дати односкладну відповідь чи вимовити потрібне слово, а також виражається спотворення складової структури слова. Необхідно продовжувати роботу над вдосконаленням мовного апарату, розширювати словниковий запас, працювати над загальними компетенціями та академічними навичками.

У вказаному висновку дитині надані такі рекомендації:

індивідуальні заняття із нейропсихологом;

продовжувати виконувати вдома ігри на розвиток дрібної та великої моторики, ігри зі смугами перешкод і на розвиток міжпівкульної взаємодії, ігри з конструюванням, складанням пазлів, ігри з крупами/піском;

завдання, які потребують словесного пояснення (а.с. 30-31).

Згідно консультативного висновку від 01.11.2024 року, складеного Логопедично-корекційним центром Олександри Зінченко, ОСОБА_8 рекомендовано:

заняття СМІ двічі на тиждень;

робота над розвитком балансу та рівноваги тіла в домашніх умовах з використанням стабілізаційної подушки, підвищених поверхонь та заходженнях по сходах;

проводити вправи направлені на стимулювання нюхової системи використовуючи різноманітні запахи, починаючи з інтенсивних і приємних (цитрусові, м`ята) та поступово переходячи до менш яскравих ароматів;

вказівна гра на орієнтацію у структурі власного тіла (покажи відповідну частину тіла на іграшці, дорослому та собі) прикріплюємо виконання вправи візуальними та аудіальними підказками;

насичення пропріоцептивної системи та покращення концентрації уваги через помірний масаж всього тіла, прогладжуванням, розчісуванням різними допоміжними засобами (колючими м`ячиками, суджоку, сенсорним щіткою);

насичення зорової системи: організовувати завдання в ігровій формі з поступовим збільшенням візуальних стимулів, починаючи з ігор у добре освітленому приміщенні, де є чітка видимість об`єктів, та поступовий перехід до більш складних візуальних деталей, послідовностей або до гри у менш освітлених умовах (а.с.32-34).

Доказів щодо вартості, періодичності занять, а також чи проводилися з дитиною такі заняття взагалі, які витрати понесла мати у зв`язку з цим, або які витрати вона має понести у зв`язку з цим, матеріали справи не містять.

До справи також долучена корекційна програма, складена Логопедично-корекційним центром Олександри Зінченко для ОСОБА_3 , але відомості щодо виконання такої програми та витрат на її виконання суду не надані (а.с. 35-38).

Як підтверджується даними логопедичного заключення від 26.09.2024, складеного логопедом ОСОБА_9 , у дитини виявлені особливості мовленнєвої сфери. Загальна мовленнєва активність низька: дитина висловлюється переважно жестами, однослівною фразою, часто відмовляється говорити з малознайомою людиною, відсторонений. Спостерігається загальна моторна скутість, надмірна обережність. Настрій дисфорійний. Складова структура слова не сформована (пропуски, уподібнення складів). У експресивному словнику дитини присутні іменники, дієслова, є прикметники (переважно кольори та розмір), але мало інших груп прикметників. Граматична система мови не засвоєна дитиною згідно до віку: розуміє більшість граматичних форм, але не застосовує внаслідок порушення складової структури слова та надмірної сором`язливості. Бесіду підтримує, але формально, відповідає на більшість питань «так, ні» (а.с. 41).

У зв`язку з цим логопедом надані рекомендації:

заняття з логопедом 2 рази на тиждень;

заняття з дитячим психотерапевтом 1 раз на тиждень;

консультація психіатра (тривожний розлад?);

консультація нейропсихолога, фахівця з сенсорної інтеграції.

Як підтверджується висновком та рекомендаціями за результатами консультації нейропсихолога, яка надавалась 25.09.2024 ОСОБА_10 , рівень мовлення складається переважно із окремих слів та складів. Частота направленої вокалізації - вокалізація використовується постійно, направлена на іншого в різних ситуаціях, емоційно забарвлена. Використання комунікативних жестів - використовує вказівний жест наряду із зоровим контактом, а також інструментальні та емоційні жести. В цілому, хлопчик комунікує переважно жестами, виразами обличчя та складами слів. Хлопчик розділяє увагу в різних ситуаціях, направляє декілька виразів обличчя на маму. Демонстрація предметів - демонстрував предмети іншим наряду із зоровим контактом. Присутній підвищений рівень тривожності, труднощі адаптації - дитина спілкується лише з мамою, не йде на контакт зі спеціалістом; зі слів мами адаптація завжди триває довго в незнайомих місцях. Дитині рекомендовано:

логопедична діагностика;

консультація інтегративного психіатра;

нейрокорекція;

логопед + Forbian;

загальний масаж курсами,

повторна консультація через 6 місяців (а.с. 43).

Але відомості щодо виконання цих та інших рекомендацій, їх вартості, тривалості, тощо у справі також відсутні.

Цими та іншими доказами, долученими до матеріалів справи підтверджується, що дитина має особливості розвитку, особливості у стані здоров`я які потребують додаткових розвиваючих та коригуючи занять, консультацій спеціалістів, харчування, тощо.

Проте, наявними у справі доказами не підтверджується чи понесла у зв`язку з цим позивач додаткові витрати на дитину, або чи має понести такі витрати, якщо так, то в яких розмірах.

Звертаючись до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача на її користь додаткових витрат на утримання дитина, позивач зазначає, що щомісячно такі витрати на дитину становлять близько 23000 грн, у зв`язку з чим вона просить стягнути на її користь половину цих витрат в сумі 11500 грн щомісячно.

Але долученими до справи доказами не підтверджуються додаткові витрати позивача на дитину у вказаному розмірі.

Крім того, до матеріалів справи позивачем не надано розрахунку суми коштів, які вона просить стягнути з відповідача на її користь.

Частиною 3 статті 51 Конституції України встановлено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до частин 1та 2статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно із частиною 1 статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Частиною 2 статті 150 СК України встановлено, що батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до вимог частини 1 статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

У постанові Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі № 6-1489 цс 17 зроблено висновок, що СК України виходить з принципу рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону брати участь у додаткових витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру стягнення з одного з батьків суд відносить частину витрат на іншого.

У постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 183/1679/17, від 12 грудня 2019 року у справі № 756/4947/17-ц, від 01 квітня 2020 року у справі № 521/16268/18, від 08 грудня 2021 року у справі № 607/12170/20 викладено правові висновки про те, що положення статті 185 СК України стосуються особливих обставин, приблизний перелік яких надається у зазначеній статті. Особливі обставини можуть бути зумовлені як негативними фактами (хворобами), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструмента, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті).

Згідно з частиною 2 статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати особливі обставини, якими обумовлені ці додаткові витрати і які є індивідуальними у кожній конкретній справі, а також стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав.

Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 183/1679/17, від 12 грудня 2019 року у справі № 756/4947/17-ц, від 01 квітня 2020 року у справі № 521/16268/18.

Разом з цим, відповідно до вимог частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доданими до справи доказами підтверджується стан здоров`я дитини, потреби дитини, обумовлені станом здоров`я, необхідність корекційних та розвиваючих занять, тощо.

Але позивачем взагалі не додано до справи доказів, якими б підтверджувались її додаткові витрати на утримання дитини та їх розмір.

Суд також відхиляє посилання позивача на необхідність оплачувати орендоване житло, оскільки ці витрати не є додатковими витратами на дитину в розумінні ст. 185 СК України та Закону України «Про охорону дитинства».

Як зазначив Верховний Суд у Постанові від 17 травня 2018 року у справі № 643/11742/16-ц, провадження № 61-26879 св 18, необхідність сплачувати за оренду житла не є підставою для стягнення з відповідача додаткових витрат на дитину у розумінні статті 185 СК України.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнена.

Тому у зв`язку з відмовою в задоволенні позову судові витрати слід віднести за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 259, 263 - 265 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини - відмовити.

Судові витрати зі сплати судового збору віднести за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний термін з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 , проживаюча: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,

відповідач – ОСОБА_2 , проживаючий: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 23.06.2026 року.

Головуючий О.А.Самсонова