Рішення від 21 червня 2026 р. у справі №761/35284/25 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/35284/25

Провадження № 2/761/3752/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва

в складі головуючої судді Савчук Ю.Н.,

за участі секретаря судового засідання Фортуни М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кузьмич Василь Миколайович про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2025 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Київської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його син ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина у вигляді частки на квартиру АДРЕСА_1 . Він є єдиним спадкоємцем майна померлого за законом, однак протягом встановленого ст.1270 ЦК України шестимісячного строку він не подав заяву про прийняття спадщини, оскільки проживав у будинку АДРЕСА_2 та був людиною літнього віку, яка за станом здоров`я потребувала догляду, у зв`язку з чим 08.08.2021 року між позивачем та ОСОБА_4 було укладено Договір довічного утримання. Позивач досягнув домовленості з ОСОБА_4 про те, що 19-20.03.2025 року ОСОБА_4 доставить позивача до м.Києва до нотаріальної контори, однак 24.03.2025 року у ОСОБА_4 сталося загострення онкологічного захворювання, його було доставлено до Київської міської клінічної лікарні № 6 де він ІНФОРМАЦІЯ_2 помер. Враховуючи наведене вважає, що ним пропущено строк подання заяви до нотаріуса про прийняття спадщини з поважних причин, у зв`язку з чим просить суд визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2025 року для розгляду цивільної справи № 761/35284/25 визначено суддю Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_5

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25.08.2025 року відкрито провадження у цивільній справі за вказаним позовом, розгляд якої вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 24.09.2025 року закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.

Розпорядженням керівника апарату Шевченківського районного суду міста Києва від 06.03.2026 року № 01-08-614 у зв`язку із відрахуванням судді ОСОБА_5 зі штату суддів через звільнення у відставку призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.03.2026 року для розгляду цивільної справи № 761/35284/25 визначено суддю Шевченківського районного суду міста Києва Савчук Ю.Н.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 13.03.2026 року прийнято позовну заяву, призначено справу до розгляду по суті, зобов`язано приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кузьмича В.М. направити належним чином засвідчену копію спадкової справи щодо майна померлого ОСОБА_3

20.05.2026 року до суду на виконання ухвали від 13.03.2026 року від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кузьмича В.М. надійшла копія спадкової справи №27/2025 щодо майна померлого ОСОБА_3 .

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 02.06.2026 року здійснено заміну позивача ОСОБА_2 у зв`язку із його смертю та залучено до участі у справі його правонаступника ОСОБА_1 .

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи належним чином повідомлений.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи належним чином повідомлений, надіслав заяву про проведення розгляду справи без їх участі.

Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кузьмич В.М. подала письмові пояснення, в яких підтримала позовні вимоги. Нотаріус зазначив, що у березні 2025 року нагадував позивачу про необхідність подання заяви про прийняття спадщини до закінчення шестимісячного строку, однак останній не зміг звернутися до нотаріуса у зв`язку зі смертю свого утримувача, який забезпечував його супровід. Після звернення позивача 11 липня 2025 року нотаріусом було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії через пропуск установленого законом строку для прийняття спадщини. При цьому нотаріус вказав, що пропуск строку стався з поважних причин, оскільки був зумовлений об`єктивними та істотними труднощами. Також зазначено, що інші спадкоємці із заявами про прийняття спадщини не зверталися, заповіт спадкодавцем не складався, а позивач є єдиним спадкоємцем першої черги за законом.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 01.10.2024 року.

Після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно у вигляді частки на квартиру АДРЕСА_1 .

11.07.2025 року за заявою позивача приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьмич В.М. заведено спадкову справу № 27/2025, що підтверджується Витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі № 81833321 від 11.07.2025 року.

З матеріалів спадкової справи вбачається, що ОСОБА_2 є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 відповідно до ст.1262 ЦК України.

Із заявою про прийняття спадщини ОСОБА_2 звернувся 11.07.2025 року, в той час, коли смерть спадкодавця ОСОБА_3 мала місце 29.09.2024 року, тобто з пропуском встановленого ст.1270 ЦК України шестимісячного строку для прийняття спадщини.

У зв`язку з цим постановою від 11.07.2025 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьмич В.М. відмовлено у вчиненні нотаріальної дії- видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з пропуском встановленого ст.1270 ЦК України шестимісячного строку для прийняття спадщини.

Таким чином, визначений законом строк для прийняття спадщини ОСОБА_2 пропущено.

ІНФОРМАЦІЯ_3 позивач ОСОБА_2 помер, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 15.10.2025 року.

Як вбачається із заповіту від 07.05.2025 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьмичем В.М., все належне йому на праві приватної власності майно ОСОБА_2 заповідав своїй дочці ОСОБА_1 .

07.05.2025 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кузьмича В.М. із заявою № 44 про прийняття спадщини.

Відповідно до листа приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кузьмич В.М. № 159/02-14 від 31.10.2025 року 31.10.2025 року заведено спадкову справу № 39/2025, що підтверджується Витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі №83091533 від 31.10.2025 року.

Відповідно дост.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

За змістом ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Ч.1 ст.1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).

Відповідно до роз`яснень, даних у п.24 постанови Пленум Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Окрім того у постанові нотаріусом вказано, що згідно ст. 1270 Цивільного кодексу України - для прийняття спадщини встановлюється строк в шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України у спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини є право звернення до суду для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.

Нотаріусом у постанові вказано, що ОСОБА_2 пропустив строк для прийняття спадщини відповідно до частини першої ст. 49 Закону України «Про нотаріат», а також ст. 1270, 1272 ЦК України.

Згідно ст.1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Позивач є батьком ОСОБА_3 , що підтверджується Повним Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису від 10.07.2025 року №00052335519, зі змісту якого вбачається, що у відомостях про батька ОСОБА_7 зазначено інформацію про ОСОБА_2 .

Той факт що ОСОБА_7 та ОСОБА_3 є однією і тією ж особою підтверджується Повним Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису від 10.07.2025 року №00052335242, відповідно до якого у ОСОБА_3 до реєстрації шлюбу із ОСОБА_8 було прізвище ОСОБА_9 .

Відповідно до ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно з ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

Отже, відповідно до ст. 1261 ЦК України первісний позивач був спадкоємцем першої черги за законом.

Відповідно до ч.2 ст.1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1, 2 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини, що зазначено у ч.3 ст.1272 ЦК України.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

В обгрунтування поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини позивач посилається на те, що це пов`язано із його віко та станом здоров`я.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Отже, виходячи із зазначених правових висновків щодо застосування норм права, які відповідно до вимог ч. 4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є обов`язковими для застосування, позивач, звернувшись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , пропустив шестимісячний строк, встановлений чинним законодавством, для прийняття спадщини після смерті сестри і має право на звернення до суду з позовною вимогою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1272 ЦК України).

Судом встановлено, що первісний позивач був власником частки у квартирі АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину від 11.07.2025 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьмичем В.М., зареєстрованого в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 726, спадкова справа 59/2022.

Первісний позивач 03 грудня 1943 року народження, а відтак відповідно до ст.10 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» був особою похилого віку.

07.08.2021 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було укладено Договір довічного утримання, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьмичем В.М., зареєстрованим в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 588.

За змістом п. 2.1 Договору набувач ОСОБА_4 зобов`язувався забезпечити відчужувача житлом шляхом збереження права безоплатного довічного проживання у житловому будинку АДРЕСА_3 , забезпечувати належне медичне обслуговування відчужувача ОСОБА_2 шляхом залучення кваліфікованих медичних працівників, забезпечувати вічужувача необхідними медикаментами та лікарськими засобами, забезпечувати доставку продуктів харчування, надавати побутові послуги: прання постільної білизни, прибирання житла, ремонт побутової та іншої техніки для задоволення особистих потреб), забезпечувати відчужувача необхідним одягом, всіма засобами, предметами домашнього вжитку, речами літературою, оплачувати житлово-комунальні послуги.

Вказане підтверджує той факт, що позивач ОСОБА_2 за станом здоров`я потребував догляду.

Як зазначає позивач у позовній заяві, ним було досягнуто домовленості з набуввчем за Договором довічного утримання ОСОБА_4 про те, що 19-20.03.2025 року ОСОБА_4 доставить позивача до м.Києва до нотаріальної контори, однак 24.03.2025 року у ОСОБА_4 сталося загострення онкологічного захворювання, його було доставлено до Київської міської клінічної лікарні № 6 де він ІНФОРМАЦІЯ_2 помер.

Як вбачається із лікарського свідоцтва про смерть № 161 від 31.03.2025 року, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , причина смерті- протокова аденокарценома головки підшлункової залози.

Вказані встановлені судом обставини унеможливили своєчасне, протягом шести місяців після смерті спадкодавця, звернення позивача до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини і підтверджують поважність причин пропуску строку такого звернення до нотаріуса для подання заяви про прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_3 .

Похилий вік, незадовільний стан здоров`я спадкоємця є поважними причинами пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини (ВС/КЦС, справа 61-30911 св 18, 10.09.18)

У Постанова ВП ВС від 26.06.2024 № 686/5757/23 (14-50цс24) зазначено, що з урахуванням фактичних обставин конкретної справи поважними причинами пропуску строку суд може визнати, зокрема: 1) тривалу хворобу спадкоємців;2) велику відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем розташування спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язаніз тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України тощо.

Таким чином, суд приходить до висновку, що похилий вік та безпорадний стан ОСОБА_2 унеможливили своєчасне звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та є поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року визначено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Якщо ж у спадкоємця об`єктивних перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486 цс15, від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1215 цс16, від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320 цс17.

У постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20 (провадження № 61-14038 св 20) зроблено правовий висновок про те, що не спілкування позивача зі спадкодавцем внаслідок неприязних відносини між ними, а також необізнаність спадкоємця про факт смерті батька не є об`єктивними та непереборними труднощами, з якими закон пов`язує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини.

У постанові від 20.09.2023 року у справі № 638/16540/20 Верховний Суд зазначив наступне. Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Рішення обґрунтовується лише тими доказами, які одержані у визначеному законом порядку та досліджені в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовані вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд повинен мотивувати свої дії та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач у позові зазначає, що його права порушуються з огляду на те, що приватним нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, і як наслідок вважає, що його право оспорюється.

Суд зазначає, що рішення про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом не свідчить про наявність підстав не визнання такого права.

В той же час, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності.

Відповідно до ст.ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) та спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Як визначено ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені після відкриття спадщини.

Частиною 3 статті 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно з ч.3 ст.1296 ЦК України передбачено, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Отже, у спадкоємця права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_2 пропустив встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини поважних причин, а тому суд визначає правонаступнику позивача додатковий строк для подання ним заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю три місяці з дня набрання рішенням законної сили, який суд вважає достатнім для подання відповідної заяви.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ураховуючи, що між сторонами спір щодо поважності пропуску строку на прийняття спадщини відсутній, наведені позивачем обставини об`єктивно перешкоджали своєчасному поданню ним заяви про прийняття спадщини, а тому позов підлягає задоволенню й позивачу слід визначити додатковий строк - три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили для подання ним нотаріусу заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.9 ст.141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З врахуванням приписів ст.141 ЦПК України та беручи до уваги те, що відповідачем по справі є орган місцевого самоврядування, який жодних прав позивача не порушив, проте виступає відповідачем з огляду на те, що відповідно до практики Верховного Суду ( постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 листопада 2021 року в справі № 759/19779/18 (провадження № 61-4523св21) у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування», суд приходить до висновку, що спір виник внаслідок неправильних дій позивача у зв`язку із пропуском ним встановленого законом строку для подання заяви про прийняття спадщини, а відтак судові витрати слід було б віднести на рахунок позивача.

Однак згідно з п.10 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до довідки посвідчення серії НОМЕР_3 від 02.04.2013 року, позивач є ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС (категорія 2)

Таким чином, позивача звільнено від сплати судового збору.

За змістом ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 березня 2019 року

у справі № 161/4985/17 заначила, що у разі задоволення позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір стягується з відповідача на користь держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини заявлених до нього позовних вимог, якщо цього відповідача також не звільнено від сплати судового збору. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом і в постанові від 20.11.2019 року у справі № 210/3177/17.

З врахуванням наведеного судові витрати з позивача не стягуються та компенсуються за рахунок держави.

Керуючись ст.12, 13, 81, 206, 263-265 ЦПК України, ст. 1216, 1217, 1222, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кузьмич Василь Миколайович про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини- задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 ) як правонаступнику позивача ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк три місяці з дня набрання рішенням законної сили, для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 25.06.2026 року

Суддя: