Постанова від 25 червня 2026 р. у справі №460/6590/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 460/6590/25 пров. № А/857/24756/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління Служби безпеки України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій,

суддя у І інстанції Комшелюк Т.О.

час ухвалення рішення не зазначено,

місце ухвалення рішення м. Львів,

дата складення повного тексту рішення 15 травня 2025 року,

ВСТАНОВИВ :

У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила:

- визнати протиправними дії Управління Служби безпеки України в Рівненській області (далі – Управління СБУ) щодо видачі довідки від 24.02.2025 №17/247 про розмір грошового забезпечення годувальника ОСОБА_2 станом на 01.01.2023 для проведення перерахунку основного розміру пенсії позивачки з 01.02.2023 із зменшенням у ній надбавки за особливості проходження служби із 100% до 40% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років; премії із 166% до 10% посадового окладу, обчислені з врахуванням рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23.01.2025 у справі №460/14363/24, та відображенні таких додаткових складових грошового забезпечення станом на березень 2019 року;

- зобов`язати відповідача скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі – ГУ ПФУ) виправлену довідку про розмір усіх без винятку складових грошового забезпечення годувальника ОСОБА_2 станом на 01.01.2023 для проведення перерахунку основного розміру пенсії позивачки з 01.02.2023 з урахуванням висновків щодо порядку обчислення посадового окладу та окладу за військове звання, викладених у рішенні Рівненського окружного адміністративного суду від 23.01.2025 у справі №460/14363/24, вказавши у довідці усі без винятку складові грошового забезпечення у таких розмірах: посадовий оклад 9660,00 грн; оклад за військовим (спеціальним) званням підполковник 2150,00 грн; надбавку за вислугу років (посадовий оклад + надбавку за військове звання) 40% 4724,00 грн; надбавку за особливості проходження служби 100% (виходячи із посадового окладу, надбавки за військове звання та надбавки за вислугу років) 16534,00 грн; надбавку за службу в умовах режимних обмежень 15% 1449,00 грн; доплату в/с оперативних підрозділів 5% 483,00 грн; премію 166% посадового окладу 16035,60грн, всього 51035,60 грн.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 15.05.2025 у справі №460/6590/25 вказаний позов було задоволено повністю.

При цьому суд першої інстанції виходив із того, що відповідач протиправно встановив у довідці про розмір грошового забезпечення позивача від 24.02.2025 № 17/247 станом на 01.01.2023 відсоткове визначення розміру надбавки за особливості проходження служби та премії у 2023 році – 40 % та 10 % відповідно, що суперечить розмірам додаткових видів грошового забезпечення, визначених Головою Служби безпеки України для військовослужбовців за відповідною (аналогічною) аналогічною посадою “старший оперуповноважений в ОВС” у 2023 році.

У апеляційному порядку рішення суду першої інстанції оскаржено відповідачем, який у своїй скарзі просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що при винесенні рішення судом першої інстанції порушено норми матеріального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Скаржник звертає увагу, що у спірних правовідносинах позивач прагне до примусового спонукання суб`єкта владних повноважень до обчислення розміру власної пенсії, зокрема за 2023 рік, із грошового забезпечення військовослужбовця, яке фактично таким не отримано.

Зазначає, що на момент підписання Головою Служби безпеки України наказу від 19.01.2023 №5/ДСК «Про упорядкування грошового забезпечення військовослужбовців Служби безпеки України з 01.01.2023» та встановлення граничних розмірів надбавки за особливості проходження служби та премії, усім військовослужбовцям Служби безпеки України грошове забезпечення обчислювалося виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом на 01.01.2018, а саме 1762,00 грн. Відповідно розміри надбавки за особливості проходження військової служби та премії, які виплачуються у відсотках від посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених на підставі прожиткового мінімуму станом на 01.01.2023, для військовослужбовців Служби безпеки України не встановлювалися, оскільки відсутні законодавчі підстави.

Скаржник наголошує, що обчислений судом першої інстанції показник у 51035,60 грн на десятки тисяч перевищує фактичний розмір грошового забезпечення, яке отримувалося начальником відділу Управління СБУ станом на 01.01.2023 та становило 33492,40 грн.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається у порядку письмового провадження.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із такого.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ як отримувач пенсії по втраті годувальника за нормами Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Позивачка звернулася із заявою до Управління СБУ про видачу їй нової довідки про розмір грошового забезпечення годувальника ОСОБА_2 станом на 01.01.2023.

Відповідач надав відповідь від 19.11.2024, відповідно до якої позивачці відмовлено у наданні довідки з урахуванням розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на іншу дату, крім 01.01.2018.

Не погодившись із відмовою у видачі нової довідки, ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду з позовом.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 23.01.2025 у справі №460/14363/24 зобов`язано Управління СБУ підготувати і надати до ГУ ПФУ оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання та всіх інших щомісячних видів грошового забезпечення, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (станом на 01.01.2023) – 2684 грн, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, для проведення перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023.

На виконання вказаного судового рішення Управління СБУ склало та направило до ГУ ПФУ довідку від 24.02.2025 № 17/247 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 01.01.2023 за відповідною (аналогічною) посадою (на день звільнення зі служби) - старший оперуповноважений в ОВС, розмір якого склав 26045,60грн із розрахунку:

посадовий оклад – 9660,00 грн;

оклад за військове звання - 2150,00 грн;

відсоткова надбавка за вислугу років – 40 % – 4724,00 грн;

надбавка за особливості проходження служби – 40 % – 6613,60 грн;

надбавка за службу в умовах режимних обмежень – 15 % - 1449,00 грн;

доплата в/с оперативних підрозділів – 5 % - 483,00 грн;

премія – 10 % - 966,00 грн.

Позивачка вважає, що відповідач неправомірно зазначив у довідках про розмір грошового забезпечення відомості про розміри надбавки за особливості проходження служби (40 % від посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років) та премії (10 % від посадового окладу), а тому звернулася до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до частини 1 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частини 2 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі – Закон №2262-ХІІ).

Відповідно до частини 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Згідно з частиною 1 статті 51 Закону №2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженим постановою Кабінеті Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі – Порядок №45) передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України (пункт 1).

Аналіз наведених вище норм права в системному взаємозв`язку вказує, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону № 2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведені на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.

Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” № 704 (далі – Постанова № 704) (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Застосування цих нормативних актів у подібних правовідносинах вже було предметом розгляду у Верховному Суді. Зокрема, у постанові від 02.08.2022 у справі №440/6017/21 Верховний Суд дійшов наступних висновків:

"(1) з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;

(2) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом № 1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

(3) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.”

Як слідує з матеріалів справи, на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23.01.2025 у справі № 460/14363/24 Управлінням СБУ складено та направлено позивачу та до ГУ ПФУ довідку від 24.02.2025 №17/247 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 01.01.2023 за відповідною (аналогічною) посадою (на день звільнення зі служби), старший оперуповноважений в ОВС.

Вказана довідка містить: посадовий оклад – 9660,00 грн; оклад за військове звання - 2150,00 грн; відсоткова надбавка за вислугу років (40 %) – 4724,00 грн; надбавка за особливості проходження служби (40 %) – 6613,60 грн; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15 %) - 1449,00 грн; доплата в/с оперативних підрозділів (5 %) - 483,00 грн; премія (10 %) - 966,00 грн.

Щодо наявності підстав для складання та направлення до пенсійного органу оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивачки станом на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43, 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” та із зазначенням відсоткового значення таких складових, як надбавка за особливості проходження служби та премія, апеляційний суд зазначає таке.

Підпунктами 1, 2 пункту 5 Постанови №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, установлювати:

- надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років. Порядок та умови виплати такої надбавки визначати керівникам державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов`язків за посадою;

- здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків (для військовослужбовців розвідувальних органів - не менш як 30 відсотків) посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.

Інструкцією про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовцям Служби безпеки України, затверджену наказом Центрального управління Служби безпеки України від 10.04.2018 № 515/ДСК (далі - Інструкція №515/ДСК) передбачено порядок виплати військовослужбовцям Служби безпеки України грошового забезпечення, в тому числі, надбавки за особливості проходження служби та преміювання.

Вказаною Інструкцією визначається Порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Служби безпеки України. Також щороку відомчими наказами встановлюються граничні розміри додаткових видів грошового забезпечення за штатними посадами (в залежності від тарифного розряду та напряму діяльності відповідного підрозділу Служби безпеки України), зокрема, наказом Центрального управління Служби безпеки України від 19.01.2023 № 5/ДСК.

Таким чином, саме Головою Служби безпеки України встановлюється граничний розмір надбавки за особливості проходження служби та премії, які залежать від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних військовослужбовцем обов`язків за посадою, встановлених граничних розмірів додаткових видів грошового забезпечення за конкретним тарифним розрядом, а також від наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Служби безпеки України.

Відповідно, вказані накази є відомчими, внутрішніми документами, які носять тимчасовий характер, не містять нормативно-правових приписів та не породжують будь-яких правових підстав для проведення перерахунку пенсій.

Отже, вказані документи не є рішеннями Кабінету Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або про введення нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій, із прийняттям якого пов`язаний обов`язок відповідача оформити нову довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 17.02.2026 при розгляді справи № 520/5814/24, який в силу приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України та частини 6 статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” враховуються апеляційним судом під час вирішення цього спору.

Щодо подібних правовідносин Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.05.2020 у справі №592/5164/16-а зробила висновок про те, що накази Міністра оборони України, якими встановлювався розмір премії для військовослужбовців, є відомчими, внутрішніми документами, які носять тимчасовий характер, не містять нормативно-правових приписів та не породжують будь-яких правових підстав для проведення перерахунку пенсії. Встановлені зазначеними наказами премії не можуть стосуватися колишніх військовослужбовців. Таким чином, встановлення премії, передбаченої наказами Міністра оборони України, не є підставою для перерахунку пенсій військовослужбовців відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Отже, накази Голови Служби безпеки України, якими встановлювався розмір надбавки за особливості проходження служби та премій не є обставиною, яка відповідно до статей 43, 51, 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” є підставою для перерахунку пенсії.

Окрім того, апеляційний суд вважає помилковим твердження суду першої інстанції, що оскільки військовослужбовцям Управління СБУ були встановлені додаткові види грошового забезпечення розмірах, зокрема, надбавка за особливості проходження служби (100 %) - 10850,00 грн; премія (166 %) - 10524,40 грн та з таких розмірів грошового забезпечення сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, то відповідач при складанні довідки про розмір грошового забезпечення позивачки станом на 01.01.2023 має вказати надбавку за особливості проходження служби 100% та премію 166%, з огляду на таке.

За змістом Постанови № 704 премія та інші додаткові виплати мають похідний характер і визначаються у відсотковому відношенні до фактично нарахованого грошового забезпечення. Проте, ключовим критерієм для правомірного перерахунку пенсії є не формальне механічне поєднання максимальних відсоткових показників, а еквівалентність реальних грошових сум, які фактично виплачувалися діючим військовослужбовцям за аналогічною посадою у відповідному періоді.

Як слідує з матеріалів справи, відсоткові показники надбавки за особливості проходження служби та премії розраховані з посадового окладу (33 тарифний розряд) - 6340,00 грн, окладу за військовим званням (підполковник) - 1410,00 грн, надбавка за вислугу років (40 %) - 3100,00 грн.

Разом із тим, як видно з довідки, що видана позивачці на виконання рішення суду, посадовий оклад становив 9660,00 грн; оклад за військове звання - 2150,00 грн; відсоткова надбавка за вислугу років (40 %) – 4724,00 грн.

Таким чином, у 2023 році для діючих військовослужбовців за аналогічними посадами нарахування та виплата грошового забезпечення, зокрема, надбавки за особливості проходження служби та щомісячної премії, здійснювалися на підставі розрахункових величин, відмінних від тих, які застосовані відповідачем на виконання судового рішення суто для обчислення окладів позивача.

Грошове забезпечення у сукупному грошовому еквіваленті, який утворюється шляхом механічного застосування граничного відсотка премії (166%) та надбавки за особливості проходження служби (100 %) до збільшеної розрахункової бази посадового окладу для обрахунку пенсії позивачки чинним військовослужбовцям за відповідною посадою фактично не нараховувалось і не виплачувалось.

Оскільки перерахунок пенсії звільнених зі служби осіб перебуває у нерозривному правовому зв`язку з фактичними змінами в оплаті праці діючих військовослужбовців, відсутність юридичного факту реального нарахування та виплати аналогічних сум на службі унеможливлює покладення на уповноважений орган обов`язку щодо формування довідки на основі розрахункових величин, які не існували в межах діючої системи грошового забезпечення.

З огляду на викладене, довідка про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 виготовлена відповідно до вимог чинного законодавства України, а доводи позивачки про обов`язок відповідача зазначити в оновленій довідці надбавку за особливості проходження служби у розмірі 100% (виходячи із посадового окладу, надбавки за військове звання та надбавки за вислугу років) у сумі 16534,00 грн, а також премії у розмірі 166% посадового окладу у сумі 16035,60 грн є безпідставними.

Відтак, на переконання апеляційного суду, оскільки суд першої інстанції не дослідив належним чином структуру та фактичний обсяг виплат за аналогічною посадою у релевантному періоді, ухвалене судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Підсумовуючи викладене, на думку апеляційного суду, при вирішенні цього публічно-правового спору суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи та допустив невідповідність висновків, викладених у його судовому рішенні, таким обставинам. Відтак, апеляційну скаргу Управління СБУ слід задовольнити, скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та у задоволені позову ОСОБА_1 відмовити.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу Управління Служби безпеки України в Рівненській області задовольнити.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15 травня 2025 року у справі №460/6590/25 скасувати та в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т. В. Онишкевич

судді Л. Я. Гудим

В. Я. Качмар