Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи з приводу забезпечення функціонування органів прокуратури, адвокатури, нотаріату та юстиції (крім категорій 107000000), зокрема у сфері
Дата: 16 червня 2026 р.
Справа: №500/4229/25
Суддя: Гуляк Василь Васильович
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 500/4229/25 пров. № А/857/52254/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гуляка В.В.
суддів: Ільчишин Н.В., Кушнір В.О.
за участі секретаря судового засідання: Скрутень Х.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,
на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року (суддя - Юзьків М.І., час ухвалення - не зазначено, місце ухвалення - м.Тернопіль, дата складання повного тексту - 11 листопада 2025 року),
в адміністративній справі №500/4229/25 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції,
про визнання протиправними та скасування рішення і наказу,
встановив:
У липні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідачів Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, в якому, з урахуванням нової редакції позовної заяви, просив: 1) визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих від 10.06.2025 пункту сьомого порядку денного засідання, яке оформлене Протоколом №5/25 від 10.06.2025 засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, яким вирішено застосувати до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого строком на 120 днів на підставі подання структурного підрозділу Міністерства юстиції України №49-25 від 08.05.2025 та вчинення позивачем дисциплінарного проступку; 2) визнати протиправним та скасувати Наказ №1675/5 від 16.06.2025 Міністерства юстиції України про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого строком на 120 днів та внести відповідні відомості до Єдиного реєстру арбітражних керуючих.
Відповідачі і третя особа з позовними вимогами не погодилися, вважаючи такі необґрунтованими, в суді першої інстанції подали відзиви на позов. Просили у задоволенні позову відмовити повністю.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.11.2025 в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
З цим рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що рішення суду не відповідає вимогам законності та обґрунтованості, прийняте з істотними порушеннями норм процесуального та матеріального права, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт покликається на те, що суд не забезпечив дотримання принципів змагальності, рівності сторін та права бути почутим. Вказує апелянт, що органи Мін`юсту діяли з перевищенням повноважень, дисциплінарна комісія не була належно уповноважена в частині складу, оскаржуване рішення ухвалене з порушенням критеріїв законності, визначених ст.2 КАС України. Суд першої інстанції, не зважаючи на складність правовідносин, пов`язаних з реалізацією владних управлінських функцій, наявність клопотань обох сторін про розгляд справи з викликом сторін, значний обсяг матеріалів справи, необхідність дослідження доказів та заслуховування позиції позивача щодо процедури дисциплінарного провадження, ухвалив рішення за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Також суд першої інстанції не з`ясував чи дотримано процедури проведення перевірки та не перевірив підставності висновків Акта перевірки. Зазначає апелянт, що з листа ФДМУ від 28.10.2024 вбачається, що ФДМУ повідомив про недоцільність погодження ФДМУ умов продажу та продаж майна ДП «Ягільницький кінний завод» в межах банкрутства, з огляду на підготовчі дії Фонду щодо приватизації єдиного майнового комплексу ДП «Ягільницький кінний завод». Зі змісту даного листа вбачається, що вимогам вищезазначених норм щодо погодження умов таке рішення ФДМУ не відповідає. ФДМУ всупереч ч.2 ст.19 Конституції України та ч.6 ст.75 КУзПБ не прийняв жодного з визначених законом рішень. Лист ФДМУ про «недоцільність погодження» не є рішенням за формою, рішенням за змістом, документом, який може кваліфікуватися як «відмова». Суд ухвалив рішення переважно на підставі позиції відповідачів, не дослідивши належним чином: фактичні обставини дисциплінарного провадження, повноваження дисциплінарної комісії, дотримання процедури проведення перевірки, підставність висновків актів перевірки, доводи позивача про технічні перешкоди участі у засіданні комісії, законність складу дисциплінарної комісії у момент прийняття рішення.
За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржене рішення суду та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити.
Відповідачі і третя особа подали апеляційному суду відзиви на апеляційну скаргу, у яких заперечили проти задоволення апеляційної скарги. Вважають, що оскаржене рішення суду є законним, обґрунтованим і вмотивованим, оскільки постановлене згідно норм матеріального права з ретельним дотриманням вимог процесуального закону та ухвалене на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об`єктивно оціненими судом. Натомість доводи та твердження позивача в поданій апеляційній скарзі є безпідставними. Просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з врахуванням наступного.
Судом встановлено такі фактичні обставини справи.
Наказом Міністерства юстиції України від 16.06.2025 №1675/5 «Про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого», на підставі подання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих від 10.06.2025 №5/25 та з урахуванням протоколу засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих від 10.06.2025 №5/25, застосовано до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого строком на 120 днів.
Підставою для застосування дисциплінарного стягнення стали висновки в Акті позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 28 квітня 2025 №17 та довідці позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 28 квітня 2025 №17 про порушення арбітражним керуючим Окряком А.В. під час виконання повноважень ліквідатора у справі №10/Б-711 про банкрутство ДП «Ягільницький кінний завод» вимог законодавства, усунення яких є неможливим, зокрема:
- пункту 1 частини 2 статті 12, частини 14 статті 96 Кодексу України з процедур банкрутства та частини 18 статті 11 Закону України «Про управління об`єктами державної власності», а саме, ліквідатором ДП «Ягільницький кінний завод» умови продажу майна не погоджено з Фондом державного майна України;
- пункту 1 частини 2 статті 12 Кодексу України з процедур банкрутства, статті 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», а саме, ліквідатором ДП «Ягільницький кінний завод» не здійснено обов`язкове рецензування звіту про оцінку майна у відповідності до вимог цього закону.
Також встановлено, що 04.10.2024 арбітражним керуючим ліквідатором Окряком А.В. в електронній торговій системі з продажу майна "Prozorro" було опубліковано оголошення щодо проведення аукціону з продажу майна ДП "Ягільницький кінний завод" як єдиного (цілісного) майнового комплексу.
Матеріали справи містять протокол електронного аукціону №BRE001-UA-20241004-95673 від 24.10.2024 з продажу майна банкрута - ДП "Ягільницький кінний завод", переможцем якого визначено Приватне сільськогосподарське товариство "Ягільниця-В". Замовником аукціону вказано арбітражного керуючого Окряка Анатолія Володимировича.
08.11.2024 між ДП "Ягільницький кінний завод" (Продавцем) та ПСП "Ягільниця-В" (Покупцем) підписано Акт про придбання майна на аукціоні від 08.11.2024. В п.4.2 Акту зазначено відомості про ціну майна: ціна продажу становить 10506000,00 грн..
Відповідно до п.6 Акту, підписанням даного Акту сторони підтверджують, що Покупцем повністю сплачено ціну за придбання майна на аукціоні №BRE001-UA20241004-95673 з реалізації лоту 00855925-18. Підписанням даного Акту сторони підтверджують, що Продавець передав, а Покупець прийняв придбане на електронному аукціоні № BRE001-UA-20241004-95673 майно, включене до лоту 00855925-18, відомості про яке зазначено в пункті 4.1. цього Акту (п. 7 Акту).
До матеріалів справи додано рецензію на Звіт про оцінку майна: Цілісний майновий комплекс ДП "Ягільницький кінний завод" від 16.09.2024, а також сам висновок про вартість майна цілісного майнового комплексу ДП "Ягільницький кінний завод", що затверджений ліквідатором ДП "Ягільницький кінний завод" арбітражним керуючим Окряком А.В. 17.09.2025.
Також до матеріалів справи додано письмові пояснення арбітражного керуючого Окряка А.В. від 08.04.2025 №08-04/10Б-711, що адресовані комісії з проведення перевірки, та письмові пояснення, зауваження та заперечення до довідки щодо порушень, пов`язаних з виконанням повноважень ліквідатора ДП «Ягільницький кінний завод» від 21.04.2025 №21/04/10Б-711.
Не погоджуючи з вищевказаним Наказом Міністерства юстиції України від 16.06.2025 №1675/5 та рішенням Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, яке оформлене протоколом від 10.06.2025 №5/25, позивач звернувся з даним позовом до адміністративного суду.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог, з врахуванням наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Тобто, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Судом першої інстанції вірно враховано, що спірні правовідносини врегульовано нормами Кодексу України з процедур банкрутства від 18.10.2018 № 2597-VIII (далі - Кодекс), Порядком здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих, затвердженого наказом Міністерства від 06.12.2019 №3928/5 (далі - Порядок), Положенням про Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих, затвердженого наказом Міністерства від 25.09.2019 №2993/5 (далі - Положення).
Так, відповідно до статті 10 цього Кодексу, арбітражний керуючий є суб`єктом незалежної професійної діяльності. Арбітражний керуючий з моменту постановлення ухвали (постанови) про призначення його керуючим санацією або ліквідатором до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства-боржника.
Під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено) (частина третя статті 11 Кодексу).
Згідно положень статті 19 Кодексу, підставою для притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком є: 1) факт зайняття діяльністю, несумісною з діяльністю арбітражного керуючого; 2) порушення правил професійної етики арбітражного керуючого; 3) невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків; 4) невиконання статуту та рішень саморегулівної організації арбітражних керуючих.
Положеннями статті 20 Кодексу визначено, що контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється державним органом з питань банкрутства або саморегулівною організацією арбітражних керуючих. Державний орган з питань банкрутства здійснює контроль за діяльністю арбітражних керуючих шляхом проведення планових і позапланових перевірок у встановленому ним порядку.
Позапланові виїзні та невиїзні перевірки проводяться за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, якщо з таких звернень випливає необхідність здійснення додаткового контролю з боку державного органу з питань банкрутства. Для проведення невиїзної перевірки державний орган з питань банкрутства надсилає арбітражному керуючому письмовий запит у межах предмета звернення. У зазначений у запиті строк арбітражний керуючий надсилає державному органу з питань банкрутства вмотивовану відповідь та копії відповідних документів.
У разі виявлення під час перевірки діяльності арбітражного керуючого порушень норм законодавства державний орган з питань банкрутства може зупинити діяльність арбітражного керуючого та передати матеріали на розгляд дисциплінарної комісії для застосування до порушника дисциплінарного стягнення.
Відповідно до статті 21 Кодексу, арбітражні керуючі несуть за свої дії та бездіяльність цивільно-правову, адміністративну, дисциплінарну та кримінальну відповідальність у порядку та обсягах, встановлених законом. Арбітражні керуючі несуть дисциплінарну відповідальність у порядку, встановленому цим Кодексом. Державний орган з питань банкрутства за поданням дисциплінарної комісії застосовує до арбітражних керуючих дисциплінарні стягнення. Рішення про застосування дисциплінарного стягнення приймається протягом двох місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення вноситься запис до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.
Дисциплінарна комісія, зокрема, розглядає подання державного органу з питань банкрутства, саморегулівної організації арбітражних керуючих про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності; приймає рішення на підставі подання державного органу з питань банкрутства чи саморегулівної організації арбітражних керуючих про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення. Рішення дисциплінарної комісії оформлюється протоколом, який підписують усі присутні на засіданні члени комісії (стаття 22 Кодексу).
Згідно з приписами статті 23 Кодексу, до арбітражного керуючого застосовуються такі дисциплінарні стягнення: 1) попередження; 2) догана; 3) тимчасове зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого; 4) позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого.
Під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховуються ступінь вини арбітражного керуючого, тяжкість вчиненого ним дисциплінарного проступку, а також те, чи застосовувалися раніше до арбітражного керуючого дисциплінарні стягнення.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 26 КУзПБ підставою для припинення діяльності арбітражного керуючого є застосування дисциплінарного стягнення у виді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого. У разі припинення діяльності арбітражного керуючого його свідоцтво анулюється.
Рішення державного органу з питань банкрутства про позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого може бути оскаржено арбітражним керуючим до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дію (стаття 27 КУзПБ).
Суд апеляційної інстанції також враховує, що процедуру організації та проведення перевірок діяльності арбітражних керуючих (далі - перевірка), повноваження осіб, які здійснюють перевірки, права й обов`язки арбітражних керуючих під час проведення перевірок, порядок оформлення результатів перевірки, порядок підготовки за результатами перевірки подання на Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (далі - Дисциплінарна комісія) про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності встановлює Порядок №3928/5.
Пунктом 3 розділу ІІ цього Порядку визначено, що здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих складається з таких етапів: - проведення перевірки; - складання довідки про результати перевірки діяльності арбітражного керуючого (далі - Довідка); - надання арбітражним керуючим комісії з перевірки пояснень, зауважень, заперечень до Довідки та/або усунення зазначених у Довідці порушень; - складання акта перевірки діяльності арбітражного керуючого (далі - Акт перевірки) з урахуванням Довідки, пояснень, зауважень, заперечень та усунутих арбітражним керуючим порушень.
За приписами пунктів 3, 13 розділу VI Порядку №3928/5, Комісія готує акт перевірки діяльності арбітражного керуючого (додаток 8) протягом: двох робочих днів з дня підписання Довідки, якщо арбітражний керуючий підписав Довідку без зауважень і заперечень; двох робочих днів після завершення строку для надання арбітражним керуючим пояснень, зауважень, заперечень до Довідки. У разі виявлення за результатами перевірки порушень, які є підставою для внесення до Дисциплінарної комісії подання про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності, орган контролю обов`язково зазначає про це в Акті перевірки.
Відповідно до пункту 1 розділу VII Порядку № 3928/5, підставами для внесення до Дисциплінарної комісії подання про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності є, зокрема, грубе порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, що призвело до порушення прав та законних інтересів боржника та/або кредиторів боржника.
У розглядуваній справі, відносно доводів апелянта (позивача) про те, що висновки перевірки є необ`єктивними, оскільки відповідачами не взято до уваги пояснень позивача щодо бездіяльності Фонду державного майна України, яка полягає у неприйнятті у визначений строк одного з допустимих рішень, визначених частиною шостою статті 75 Кодексу, за наслідком розгляду клопотання арбітражного керуючого Окряка А.В. про погодження умов продажу майна банкрута ДП "Ягільницький кінний завод" та, як наслідок, застосування у такому випадку принципу "мовчазної згоди", то колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 68 Кодексу, продаж майна боржника на аукціоні відбувається в електронній торговій системі. Порядок функціонування електронної торгової системи, організації та проведення електронних аукціонів, визначення розміру, сплати, повернення гарантійних внесків та сплати винагороди операторів електронних майданчиків затверджується Кабінетом Міністрів України. Замовником аукціону є арбітражний керуючий, призначений господарським судом у порядку, встановленому цим Кодексом. Замовнику та операторам авторизованих електронних майданчиків забороняється встановлювати вимоги, вчиняти дії чи виявляти бездіяльність, що будь-яким чином порушують рівність учасників аукціону або допускають їх дискримінацію.
Статтею 75 Кодексу визначено, що арбітражний керуючий визначає умови продажу за погодженням з комітетом кредиторів та забезпеченим кредитором (щодо майна, яке є предметом забезпечення). До обов`язкових умов продажу належать: склад майна (лот); початкова ціна; крок аукціону.
Згідно п.14 ст.96 Кодексу, продаж майна державних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, першочергово відбувається шляхом продажу майна боржника як єдиного майнового комплексу. До складу такого єдиного майнового комплексу включаються земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, право на торговельну марку або інше позначення, а також права на земельні ділянки. Продаж майна боржника як єдиного майнового комплексу здійснюється на аукціоні відповідно до цього Кодексу.
Умови продажу майна банкрута як єдиного майнового комплексу, визначені статтею 75 цього Кодексу, додатково погоджуються арбітражним керуючим з органом, уповноваженим управляти державним майном.
Орган, уповноважений управляти державним майном, зобов`язаний протягом 30 днів розглянути умови продажу майна та прийняти одне з рішень, визначених частиною шостою статті 75 цього Кодексу: надати згоду на продаж майна на запропонованих умовах; надати згоду на продаж майна, змінивши умови продажу; відмовити в наданні згоди на продаж майна з обґрунтуванням причин.
Згідно з ч.18 ст.11 Закону України "Про управління об`єктами державної власності", умови продажу майна у справах про банкрутство господарських організацій з корпоративними правами держави понад 50 відсотків їх статутного капіталу погоджуються з суб`єктом управління об`єктами державної власності.
Отже, законодавець встановив імперативну вимогу для арбітражного керуючого щодо погодження умов продажу майна державних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, на аукціоні з органом, уповноваженим управляти державним майном.
Матеріалами справи підтверджується, що Фондом державного майна України було отримано звернення арбітражного керуючого від 02.09.2024 та 20.09.2024, яке зареєстровано за вхідним №19/45022 від 27.09.2024 щодо погодження умов продажу ліквідаційної маси ДП «Ягільницький кінний завод».
Відповідно до ст.253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч.5 ст.254 ЦК України). Якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції (ст.255 ЦК України).
Оскільки ФДМУ отримано лист ліквідатора 27.09.2024 (п`ятниця), наступним днем є 28.09.2024 (вихідний день субота). Отже, останній день строку, в межах якого фонд повинен був надати відповідь, припав на 27.10.2024 (вихідний день неділя), отже, днем закінчення строку є перший за ним робочий день 28.10.2024 (понеділок).
Судом встановлено, що 04.10.2024 арбітражним керуючим ліквідатором Окряком А.В. в електронній торговій системі з продажу майна "Prozorro" опубліковано оголошення щодо проведення аукціону з продажу майна ДП "Ягільницький кінний завод" як єдиного (цілісного) майнового комплексу, а 24.10.2024 сформовано протокол про проведення аукціону №BRE001-UA-20241004-95673 з продажу майна банкрута ДП "Ягільницький кінний завод", згідно з яким переможцем аукціону стало Приватне сільськогосподарське товариство "Ягільниця-В". Ціна продажу лота становить 10506000,00 грн..
З наведеного зумовлюється висновок, що ліквідатором здійснено продаж майна банкрута ДП "Ягільницький кінний завод" до спливу визначеного законом строку для прийняття органом, уповноваженим управляти державним майном, одного з рішень, визначених частиною шостою статті 75 КУзПБ.
При цьому, являються безпідставними доводи позивача про застосування ліквідатором принципу "мовчазної згоди", оскільки принцип "мовчазної згоди" не може застосовуватись до спірних правовідносин, в силу приписів нормативних актів. Зокрема, приписи Кодексу не передбачають застосування такого принципу, тобто права ліквідатора для вчинення дій щодо продажу майна без отримання рішення щодо погодження умов продажу органом уповноваженим управляти державним майном, натомість вимагають від ліквідатора та органу уповноваженого управляти державним майном вчинити юридично значимі дії, а саме, звернутись до органу уповноваженого управляти державним майном та погодити умови продажу майна і тільки після отримання відповіді від такого органу у ліквідатора виникає право на проведення чи не проведення певних дій щодо продажу майна, залежно від прийнятого рішення органом уповноваженим управляти державним майном.
У випадках, коли закон дозволяє застосовувати принцип "мовчазної згоди", зазвичай це стосується видачі документів дозвільного характеру, не прийняття суб`єктом владних повноважень своєчасного рішення, тобто невиконання дозвільним органом свого юридичного обов`язку (в установлений Законом строк видати документ дозвільного характеру або направити повідомлення про відмову у його видачі). Мовчазна згода, як правило, виявляється у бездіяльності, тобто коли у встановлений законом термін уповноваженим органом не прийнято жодного рішення, тоді як у цій справі встановлено, що продаж майна на аукціоні здійснено до спливу визначеного законом строку на прийняття рішення.
Відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство (частина третя статті 12 Кодексу).
Тобто, реалізація арбітражним керуючим своїх прав та вжиті ним заходи під час виконання повноважень у справі про банкрутство мають відповідати меті, з якою йому надаються відповідні права та обов`язки у справі про банкрутство.
Отже, не дотримавшись приписів ч.14 ст.96 Кодексу, ч.18 ст.11 Закону України "Про управління об`єктами державної власності", не дочекавшись рішення ФДМУ, як органу управління державним майном боржника, щодо погодження умов продажу майна, у строк передбачений законом для органу уповноваженим управляти державним майном для надання відповіді/прийняття рішення на звернення ліквідатора, незважаючи на відсутність погодження Фондом умов продажу майна ДП "Ягільницький кінний завод", ліквідатором організовано проведення аукціону з продажу майна боржника як єдиного майнового комплексу, про що свідчить Протокол про проведення аукціону №BRE001-UA-20241004-95673, сформований 24.10.2024, підписаний 25.10.2024 директором ПСП "Ягільниця-В", 28.10.2024 заступником директора ТОВ "Українська універсальна біржа".
Суд першої інстанції вірно відхилив доводи позивача про відсутність у Фонду державного майна України повноважень як органу управління ДП "Ягільницький кінний завод", оскільки ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 16.03.2023 у справі №10/Б-711 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/109672870) замінено у справі про банкрутство державного підприємства "Ягільницький кінний завод" - Міністерство економіки України на Фонд державного майна України, як орган управління майном боржника.
Як уже було вказано апеляційним судом вище, ліквідатором 04.10.2024 створено публікацію оголошення в електронній торговій системі з продажу майна "Prozorro" щодо проведення 25.10.2024 аукціону з продажу майна ДП "Ягільницький кінний завод". Та надалі, 25.10.2024 проведено аукціон з продажу майна боржника як єдиного майнового комплексу, про що свідчить Протокол про проведення аукціону №BRE001-UA-20241004-95673, сформований 24.10.2024, підписаний 25.10.2024 директором ПСП "Ягільниця-В", 28.10.2024 заступником директора ТОВ "Українська універсальна біржа". 08.11.2024 між ДП "Ягільницький кінний завод" (Продавцем) та ПСП "Ягільниця-В" (Покупцем) підписано Акт про придбання майна на аукціоні від 08.11.2024. В п.4.2 Акту зазначено відомості про ціну майна: ціна продажу становить 10506000,00 грн.. Відповідно до п. 6 Акту, підписанням даного Акту сторони підтверджують, що Покупцем повністю сплачено ціну за придбання майна на аукціоні № BRE001-UA20241004-95673 з реалізації лоту 00855925-18. Підписанням даного Акту сторони підтверджують, що Продавець передав, а Покупець прийняв придбане на електронному аукціоні № BRE001-UA-20241004-95673 майно, включене до лоту 00855925-18, відомості про яке зазначено в пункті 4.1. цього Акту (п. 7 Акту).
Таким чином, апеляційний суд погоджується з доводами відповідачів та із висновками суду першої інстанції про наявність у діях ліквідатора ДП "Ягільницький кінний завод" порушення пункту 1 частини 2 статті 12, частини 14 статті 96 Кодексу України з процедур банкрутства та частини 18 статті 11 Закону України «Про управління об`єктами державної власності», а саме, не погодження умов продажу майна ДП "Ягільницький кінний завод" з Фондом державного майна України.
Також колегія суддів враховує, що пунктом 2 Порядку № 3928/5 визначено, що контроль за діяльністю арбітражних керуючих відповідно до цього Порядку здійснюють Мін`юст як державний орган з питань банкрутства та міжрегіональні управління Мін`юсту (далі - територіальні органи Мін`юсту) за згодою Мін`юсту. Мін`юст та його територіальні органи є органами контролю. Рішення державного органу з питань банкрутства про позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого може бути оскаржено арбітражним керуючим до суду (стаття 27 КУзПБ).
Аналіз наведених нормативних положень дає підстави дійти до висновку про те, що саме на Мін`юст покладено обов`язок щодо здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих та, у випадках порушення вимог законодавства, прийняття рішення про накладення дисциплінарних стягнень, зокрема, про позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого, яке у подальшому може бути предметом судового контролю.
У розглядуваних правовідносинах апеляційний суд погоджується з доводами відповідачів, що допущене арбітражним керуючим Окряком А.В. порушення вимог законодавства є грубим, оскільки воно не було усунуте самим ліквідатором і призвело до продажу цілісного майнового комплексу ДП «Ягільницький кінний завод» без погодження умов продажу з органом, уповноваженим управляти державним майном, що в силу ч.14 ст.96 Кодексу, ч.18 ст.11 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" є обов`язковим. У даному випадку наявний причинно-наслідковий зв`язок між протиправними діями арбітражного керуючого Окряка А.В. і наслідками продажу майна банкрута з порушенням вимог законодавства.
При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини п`ятої статті 20 Кодексу, у разі виявлення під час перевірки діяльності арбітражного керуючого порушень норм законодавства державний орган з питань банкрутства може прийняти рішення про тимчасове зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого та передати матеріали на розгляд дисциплінарної комісії для застосування до порушника дисциплінарного стягнення.
Пунктом 3 Розділу VII Порядку контролю визначено, що Мін`юст має право тимчасово зупинити право на здійснення діяльності арбітражного керуючого, якщо Актом перевірки встановлено грубі порушення в діяльності арбітражного керуючого, є очевидна небезпека подальшого порушення арбітражним керуючим прав та інтересів боржника чи кредитора(ів), передбачених законодавством. Тимчасове зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого діє до дня прийняття Дисциплінарною комісією рішення за результатами розгляду подання про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності, але протягом строку, що не перевищує 30 днів.
Отже, зазначені норми передбачають виключне право Міністерства тимчасово зупинити право на здійснення діяльності арбітражного керуючого з метою запобігання подальшого порушення ним прав та інтересів боржника чи кредиторів, якщо грубі порушення, виявлені за результатом проведеної перевірки, можуть призвести до заподіяння ще більшої матеріальної шкоди сторонам у справі про банкрутство.
У розглядуваній ситуації встановлено, що станом на час формування Акта перевірки від 28.04.2025 та на момент розгляду Мін`юстом результатів проведеної перевірки, майно банкрута вже було реалізовано на аукціоні 24.10.2024 та за Актом про придбання майна на аукціоні від 08.11.2024 передано покупцю ПСП "Ягільниця-В". Відтак, була відсутня необхідність вжиття термінових заходів з метою запобігання порушенню.
Відносно доводів апелянта (позивача) про відсутність можливості належним чином представити свою позицію щодо відсутності в його діях порушень законодавства на засіданні дисциплінарної комісії через технічні проблеми з відео-конференц зв`язком, то такі доводи колегія суддів вважає безпідставними, оскільки не підтверджені жодними належними доказами. При цьому, як слідує з обставин цієї справи, позивач в ході перевірки скористався правом на надання письмових пояснень та заперечень на акт перевірки.
Відносно доводів апелянта (позивача) про те, що дисциплінарна комісія не була належно уповноважена в частині складу та у окремих членів дисциплінарної комісії були відсутні повноваження, то слід зазначити наступне.
Відповідно до частини другої статті 22 Кодексу, до складу дисциплінарної комісії входять сім осіб, три з яких призначаються державним органом з питань банкрутства, а чотири визначаються саморегулівною організацією арбітражних керуючих. Строк повноважень членів дисциплінарної комісії становить два роки. Склад дисциплінарної комісії та зміни до нього затверджуються державним органом з питань банкрутства.
Відповідно до частини п`ятої статті 32 Кодексу, Рада арбітражних керуючих України є одним з органів саморегулівної організації арбітражних керуючих. Відповідно до частини другої цієї ж статті, саморегулівна організація арбітражних керуючих є некомерційною професійною організацією, що об`єднує всіх арбітражних керуючих та утворюється з метою забезпечення реалізації завдань самоврядування арбітражних керуючих. Саморегулівна організація арбітражних керуючих є юридичною особою та діє через організаційні форми самоврядування арбітражних керуючих, передбачені цим Кодексом.
06.12.2023 Міністерство звернулось до некомерційної професійної організації «Національна асоціація арбітражних керуючих України» (далі - НПО «НААКУ») із листом № 160855/21.3/33-23, у якому просило для забезпечення виконання функцій, покладених на Дисциплінарну комісію та Кваліфікаційну комісію проінформувати стосовно визначення саморегулівною організацією арбітражних керуючих кандидатур для формування нових складів Дисциплінарної та Кваліфікаційної комісій.
Листом від 22.01.2024 № 22/01 НПО «НААКУ» повідомила Міністерство про визначення членів Дисциплінарної та Кваліфікаційної комісій на період дії військового стану та до обрання з`їздом арбітражних керуючих після його припинення чи скасування згідно з Персоніфікованою відомістю голосування на опитуванні (заочному голосуванні) від 19.01.2024 та протоколом опитування членів Ради арбітражних керуючих від 22.01.2024 № 9.
З урахуванням наданої НПО «НААКУ» інформації, наказом від 06.02.2024 № 388/7 «Про затвердження складу Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих» Міністерство затвердило склад зазначеної комісії, членами якої і здійснювався розгляд подання структурного підрозділу Міністерства від 08.05.2025 № 49-25 про притягнення арбітражного керуючого ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності на засіданні Дисциплінарної комісії від 10.06.2025. Доказів скасування чи визнання зазначеного наказу незаконним матеріали справи не містять.
Колегія суддів також враховує, що відповідно до вимог пункту 17 Положення, рішення, що приймаються Комісією, оформлюються протоколом, який підписують усі присутні на засіданні члени комісії. Протокол засідання Комісії складається в стислій формі та має містити перелік членів комісії, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядались на засіданні, інформацію про голосування членами комісії та прийняте рішення за кожним питанням порядку денного засідання.
За результатами розгляду питання порядку денного Комісія приймає рішення про: застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення на підставі подання структурного підрозділу Мін`юсту чи саморегулівної організації або відмову в задоволенні звернення фізичної або юридичної особи щодо діяльності арбітражного керуючого.
Вищевказані норми є імперативними, відповідно такими, що підлягають чіткому дотриманню. При дотриманні вищевказаних положень рішення Комісії є обґрунтованим, іншого нормативно-правовими актами не передбачено.
10.06.2025 відбулося засідання Дисциплінарної комісії, згідно з пунктом 7 порядку денного якого, Комісією розглядалось подання від 08.05.2025 № 49-25 про притягнення арбітражного керуючого ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності на підставі акта позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого Окряка А.В. від 28.04.2025 № 17, складеного Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції.
За результатами розгляду питання пункту сьомого порядку денного Комісія прийняла рішення: застосувати до арбітражного керуючого Окряка А.В. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 400 від 28.02.2013) дисциплінарне стягнення у виді тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого строком на 120 (сто двадцять) днів на підставі подання структурного підрозділу Мін`юсту від 08.05.2025 № 49-25 і вчинення арбітражним керуючим дисциплінарного проступку.
Департаментом з питань банкрутства Міністерства внесено до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України інформацію про тимчасове зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 строком на 120 днів на підставі наказу Міністерства від 16.06.2025 №1675/5 «Про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого».
Слід зазначити, що Комісією було реалізовано право Позивача брати участь у засіданні Комісії, надавати свої пояснення стосовно фактів та доводів, викладених у поданні структурного підрозділу Міністерства.
Водночас, розгляд питань відповідальності арбітражного керуючого включає з`ясування усіх обставин виявлених порушень, їх оцінку, визначення усіх елементів складу правопорушення, притягнення до відповідальності. Ці питання перебувають у виключній компетенції Мін`юсту та членів комісія, що приймають рішення. При цьому, оцінюючи обставини, комісія має право на власний розсуд визначити в чому саме полягає грубість порушення.
Відносно тверджень позивача, що відсутність висновків структурного підрозділу Мін`юсту щодо відповідності висновків Довідки та Акта перевірки вимогам законодавства є суттєвим порушенням процедури контролю за діяльністю арбітражних керуючих, то апеляційний суд зазначає, що пунктом 4 Розділу VI Порядку контролю передбачено, що якщо територіальний орган Мін`юсту було зобов`язано надіслати Довідку до Мін`юсту для проведення її аналізу, територіальний орган Мін`юсту протягом двох робочих днів з дня підписання Довідки арбітражним керуючим без зауважень і заперечень або протягом двох робочих днів після завершення строку для надання арбітражним керуючим пояснень, зауважень, заперечень до Довідки надсилає до Мін`юсту копію Довідки разом з усіма документами, на які є посилання в Довідці, поясненнями, зауваженнями, запереченнями та документами, наданими арбітражним керуючим. Проведення аналізу Довідки здійснюється шляхом підготовки структурним підрозділом Мін`юсту висновку щодо відповідності Довідки та доданих до неї документів законодавству.
Водночас, Мін`юст не зобов`язував Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції надіслати для проведення аналізу Довідку про результати позапланової перевірки діяльності арбітражного керуючого Окряка А.В., у зв`язку з чим, відповідний висновок за результатами її аналізу структурним підрозділом Міністерства не складався.
Відповідно до пункту 15 Розділу VI Порядку контролю Мін`юст має право вносити на розгляд Дисциплінарної комісії пропозиції щодо встановлення відповідності висновків Акта перевірки або акта про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки вимогам законодавства. Пропозиція має містити висновок структурного підрозділу Міністерства щодо відповідності висновків Акта перевірки або акта про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки вимогам законодавства.
В такій ситуації являються обгрунтованими доводи відповідача про те, що у зв`язку з тим, що на розгляд Дисциплінарній комісії не виносилась пропозиція структурного підрозділу Мін`юсту щодо встановлення відповідності висновків Акта, висновок структурного підрозділу Мін`юсту щодо відповідності висновків Акта не складався.
Відносно дотримання відповідачами процедури проведення перевірки арбітражного керуючого Окряка А.В., то колегія суддів враховує наступне.
На виконання доручення Міністерства від 11.03.2025 №35434/34708-11-25/21.1, Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції призначено проведення у строк з «11» квітня 2025 року до «17» квітня 2025 року позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого Окряка А.В. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 28.02.2013 № 400) під час виконання повноважень ліквідатора у справі № 10/Б-711 про банкрутство ДП «Ягільницький кінний завод» з питань, викладених у листі Слідчого управління ГУНП в Тернопільській області від 20.02.2025 № 27821-2025 , про що відповідно до пункту 25 розділу ІІ та пункту 2 розділу ІV Порядку, арбітражному керуючому скеровувалося повідомлення про проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 19.03.2025 № 14, копія посвідчення на проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 19.03.2025 № 14 та копії листа Слідчого управління ГУНП в Тернопільській області від 20.02.2025 № 27821-2025.
Відповідно до частини третьої статті 20 Кодексу, пункту 7 розділу ІІ Порядку, під час перевірки з`ясовувалися лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення такої перевірки, а саме: -дотримання законодавства у сфері банкрутства під час реалізації майна банкрута (оцінка майна, погодження умов продажу з органом управління та продаж майна як єдиного майнового комплексу).
У подальшому, міжрегіональним управлінням на виконання доручення Міністерства від 11.03.2025 №35434/34708-11-25/21.1 «Щодо проведення перевірки діяльності арбітражного керуючого Окряка А.В.», відповідно до Порядку, згідно з дорученням територіального органу контролю на проведення позапланової невиїзної перевірки від 19.03.2025 № 14 в період з 11.04.2025 до 17.04.2025 за місцезнаходженням відділу з питань банкрутства Управління банкрутства Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, що за адресою: пл. М. Шашкевича, 1, каб. 520, м. Львів, було проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого Окряка Анатолія Володимировича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 28.02.2013 № 400).
Дорученням міжрегіональним управлінням від 19.03.2025 № 14 визначено склад комісії з перевірки: начальник відділу з питань банкрутства Управління банкрутства Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - Галина Котик та член комісії головний спеціаліст відділу з питань банкрутства Управління банкрутства Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - Андрій Білик.
Відповідно до пункту 23 розділу ІІ Порядку, на підставі доручення на проведення перевірки оформлюються посвідчення на проведення перевірки та письмовий запит у формі повідомлення про проведення перевірки. На підставі Доручення міжрегіонального управління від 19.03.2025 № 14 оформлено посвідчення на проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 11.04.2023 № 19 та повідомлення про проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 11.04.2023 №19.
У відповідності до пункту 25 розділу ІІ Порядку, супровідним листом міжрегіонального управління від 19.03.2025 №1132/11-25/912 на адресу офісу арбітражного керуючого Окряка А.В. ( АДРЕСА_1 ) та адресу його електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 було надіслано повідомлення про проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого 13.03.2025 № 14 та копія посвідчення на проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого 19.03.2025 № 14 копії листа Слідчого управління ГУНП в Тернопільській області від 20.02.2025 № 27821-2025.
Тобто, про час та місце проведення даної позапланової невиїзної перевірки арбітражний керуючий Окряк А.В. був повідомлений завчасно.
У пункті 26 розділу ІІ Порядку вказано, що у повідомленні про проведення перевірки визначаються питання, які будуть перевірені в межах предмета перевірки, місце та час проведення перевірки, перелік документів, які арбітражний керуючий зобов`язаний надати комісії для перевірки, строк, до якого арбітражний керуючий зобов`язаний надати комісії пояснення та копії визначених у повідомленні документів, місце та спосіб їх надання.
В повідомленні від 19.03.2025 № 14 визначалися питання, які будуть перевірені в межах предмета перевірки, місце проведення перевірки (за місцезнаходженням відділу з питань банкрутства Управління банкрутства Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, який знаходиться за адресою: пл. М. Шашкевича, 1, каб. 520, м. Львів), час проведення перевірки (у період з 10:00 год. 11.04.2025 до 17.04.2025 (включно), а також строк до якого арбітражний керуючий зобов`язаний надати пояснення та документи (до 10:00 год. 11.04.2025), місце та спосіб надання документів (особисто або через уповноваженого представника).
Відповідно до пункту 27 розділу ІІ Порядку, арбітражний керуючий вважається повідомленим про проведення перевірки з моменту отримання повідомлення про проведення перевірки особисто арбітражним керуючим або його представником за довіреністю, або через чотири робочих дні з дати відправлення такого повідомлення рекомендованим поштовим відправленням. Докази надсилання повідомлення арбітражного керуючого про проведення перевірки є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.
Відповідно до пункту 3 розділу IV Порядку, у перший день перевірки арбітражний керуючий зобов`язаний надати комісії документи у спосіб, встановлений у повідомленні про проведення перевірки, з описом таких документів та пояснення щодо предмета перевірки.
08.04.2025 на електронну пошту відділу з питань банкрутства Управління банкрутства Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції lviv.bankrutstvo@gmail.com надійшли письмові пояснення арбітражного керуючого Окряка А.В. від 08.04.2025 № 08/04/10/Б-711 (надалі - Пояснення) щодо предмету перевірки, а також додатки до них.
Проаналізувавши твердження, викладені в листі Слідчого управління ГУНП в Тернопільській області від 20.02.2025 № 27821-2025 та обставини, викладені арбітражним керуючим Окряком А.В. в своєму Поясненні від 08.04.2025, дослідивши додані ним до Пояснення документи, що підлягають перевірці, а також, враховуючи відомості що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень у справі №10/ Б-711 про банкрутство ДП «Ягільницький кінний завод», комісією з перевірки складено довідку про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 17.04.2025 № 17 (далі - Довідка). 18.04.2025 Довідка супровідним листом вих. № 1132/11-25/1326, у відповідності до пункту 3 розділу V Порядку, надіслана територіальним органом контролю на електронну адресу та адресу місця знаходження офісу арбітражного керуючого, що зазначені в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих України. За результатами проведення позапланової невиїзної перевірки, у діяльності арбітражного керуючого Окряка А.В., під час виконання повноважень ліквідатора у справі № 10/Б-711 про банкрутство ДП «Ягільницький кінний завод» з питань, викладених у листі Слідчого управління ГУНП в Тернопільській області від 20.02.2025 № 27821-2025, комісією з перевірки виявлено порушення вимог законодавства усунення яких є неможливим:
- пункту 1 частини другої статті 12, частини чотирнадцятої статті 96 Кодексу та частини вісімнадцятої статті 11 Закону України «Про управління об`єктами державної власності», а саме, ліквідатором ДП «Ягільницький кінний завод» умови продажу майна не погоджено з Фондом державного майна України;
- пункту 1 частини другої статті 12 Кодексу, статті 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», а саме, ліквідатором ДП «Ягільницький кінний завод» не здійснено обов`язкове рецензування звіту про оцінку майна у відповідності до вимог цього закону.
Пунктами 1-3 Розділу VІ Порядку визначено, що арбітражний керуючий має право протягом п`яти робочих днів після складання Довідки надати в письмовій формі свої пояснення, зауваження, заперечення до неї разом з необхідними документами або усунути виявлені під час перевірки порушення та надати інформацію про це комісії з перевірки. Орган контролю зобов`язаний протягом двох робочих днів після завершення строку для надання арбітражним керуючим пояснень, зауважень, заперечень до Довідки опрацювати надані арбітражним керуючим пояснення, зауваження, заперечення.
У Довідці зазначено, що «Пояснення, зауваження, заперечення до довідки або інформацію про усунення порушень, зазначених у довідці, комісія з перевірки приймає «до 17.00 год. «24» квітня 2025 року включно.
22.04.2025 на електронну адресу lviv.bankrutstvo@gmail.com від арбітражного керуючого Окряка А.В. надійшли письмові пояснення, зауваження та заперечення до довідки щодо порушень, пов`язаних з виконанням повноважень ліквідатора ДП «Ягільницький кінний завод» вх. № 3495/11.2-25 від 23.04.2025 до Довідки від 17.04.2025 № 17 про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого (надалі - Пояснення).
28.04.2025 комісією з перевірки складено та підписано Акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого № 17 (далі - Акт) за відсутності арбітражного керуючого Окряка А.В. або його уповноваженого представника у час та місці, визначених органом контролю для підписання акта. Проте, наступного дня 29.04.2025 арбітражний керуючий Окряк А.В. прибув до органу контролю та отримав нарочно акт за результатами проведення позапланової невиїзної перевірки від 28.04.2025 № 17, що підтверджується особистим підписом арбітражного керуючого Окряка А.В. на листі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 29.04.2025 № 1132/11-25/1401.
Згідно резолютивної частини Акта, за результатами проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого Окряка А.В., під час виконання повноважень ліквідатора у справі № 10/Б-711 про банкрутство ДП «Ягільницький кінний завод» з питань, викладених у листі Слідчого управління ГУНП в Тернопільській області від 20.02.2025 № 27821-2025, комісією з перевірки виявлено порушення вимог законодавства, усунення яких є неможливим:
- пункту 1 частини другої статті 12, частини чотирнадцятої статті 96 Кодексу та частини вісімнадцятої статті 11 Закону України «Про управління об`єктами державної власності», а саме, ліквідатором ДП «Ягільницький кінний завод» умови продажу майна не погоджено з Фондом державного майна України;
- пункту 1 частини другої статті 12 Кодексу, статті 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», а саме, ліквідатором ДП «Ягільницький кінний завод» не здійснено обов`язкове рецензування звіту про оцінку майна у відповідності до вимог цього закону.
Таким чином, за результатами вивчення та аналізу матеріалів проведеної міжрегіональним управлінням перевірки, Комісія дійшла обґрунтованого висновку про порушення вимог законодавства Позивачем. Так, за результатами даної позапланової перевірки виявлено порушення, яке на думку комісії з перевірки є підставою для внесення державним органом з питань банкрутства до Дисциплінарної комісії подання про притягнення арбітражного керуючого ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності: - пункту 1 частини другої статті 12, частини чотирнадцятої статті 96 Кодексу та частини вісімнадцятої статті 11 Закону України «Про управління об`єктами державної власності», а саме, ліквідатором ДП «Ягільницький кінний завод» умови продажу майна не погоджено з Фондом державного майна України; - пункту 1 частини другої статті 12 Кодексу, статті 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», а саме, ліквідатором ДП «Ягільницький кінний завод» не здійснено обов`язкове рецензування звіту про оцінку майна у відповідності до вимог цього закону.
Згідно абзацу 5 пункту 1 розділу VІІ Порядку однією з підстав для внесення до Дисциплінарної комісії подання про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності є грубе порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, що призвело до порушення прав та законних інтересів боржника та/або кредиторів боржника. Виявлене порушення, на думку комісії з перевірки в своїй сукупності, є грубим порушенням арбітражним керуючим Окряком А.В. вимог Кодексу, що призвело до порушення прав та законних інтересів боржника та кредиторів, оскільки, арбітражним керуючим не погоджено з органом, уповноваженим управляти державним майном (Фондом державного майна України) умови продажу майна, а також не здійснено обов`язкове рецензування звіту про оцінку майна у відповідності до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», та відповідно до абзацу 5 пункту 1 розділу VII Порядку, є підставою для внесення до Дисциплінарної комісії подання про притягнення арбітражного керуючого ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
Відносно доводів апелянта (позивача) про те, що суд першої інстанції всупереч нормам КАС України ухвалив рішення за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, то суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до статті 12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
За змістом положень частини дев`ятої статті 171 та частини першої статті 260 КАС України, питання про розгляд справи за правилами загального чи спрощеного позовного провадження вирішується судом в ухвалі про відкриття провадження в адміністративній справі.
Тобто суд визначає форму адміністративного судочинства під час вирішення питання про прийняття позовної заяви до розгляду, про що обов`язково зазначається в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Частина шоста статті 12 КАС України визначає перелік справ, які законодавчо віднесені до справ незначної складності.
Відповідно до частини першої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Водночас, частинами 2 і 3 статті 12 КАС України передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно частини 4 ст.12 КАС України, виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом (ч.5 ст.12 КАС України).
Із матеріалів розглядуваної справи слідує, що суд першої інстанції обираючи форму адміністративного судочинства за якою суд буде здійснювати розгляд цієї справи, дійшов обгрунтованого висновку про те, що із врахуванням предмету спору та характеру спірних правовідносин, ця справа не належить до справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, а тому розгляд справи може бути проведено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, про що суд зазначив в ухвалі про відкриття провадження від 04.08.2025 року.
Повторно в ухвалі суду першої інстанції від 11.11.2025 наведено обгрунтування щодо відсутності підстав для розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
З урахуванням викладеного, аргументи апелянта (позивача) про те, що суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження, є безпідставними.
Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції всебічно з`ясовано обставини справи, рішення суду першої інстанції винесено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому немає підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року в адміністративній справі №500/4229/25 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих про визнання протиправними та скасування рішення і наказу - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя В. В. Гуляк
судді Н. В. Ільчишин
В. О. Кушнір
Повне судове рішення складено 26.06.26
Оригінал: reyestr.court.gov.ua