Постанова від 24 червня 2026 р. у справі №460/17227/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року Справа № 460/17227/25 пров. № А/857/21387/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р. М., суддів Димарчук Т. М., Сала П. І., розглянув в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20 березня 2026 року (головуючий суддя С.М. Дуляницька, м. Рівне) у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання до вчинення дій,-

Короткий зміст позовних вимог

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивачка) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач) з такими вимогами: - визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області у перерахунку раніше призначеної пенсії, яка викладена у листі відповідача №14754-14040/Ф-02/8-1700/25 від 12.08.2025 року; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок призначеної пенсії з урахуванням заробітної плати за період з 01 січня 1992 року по 31 грудня 1992 року, за час роботи на Сарненській меблевій фабриці на підставі виданої 20 травня 2025 року Комунальною установою «Трудовий архів» Сарненської міської ради Рівненської області довідку №583 про розмір заробітної плати за січень-грудень 1992 року; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії за віком відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, чинній до 01.10.2017 року, збільшивши розмір пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад 15 років, починаючи з 01 серпня 2025 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Суд першої інстанції постановив рішення, яким задоволено повністю адміністративний позов, а саме суд: - визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії із збільшенням пенсії на один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років відповідно до ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII в редакції, чинній до 01.10.2017 та з урахуванням довідки про заробітну плату за період з 01 січня 1992 по 31 грудня 1992 року; - зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити з 01.08.2025 перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати за період з 01 січня 1992 року по 31 грудня 1992 року, за час роботи на Сарненській меблевій фабриці на підставі довідки від 20.05.2005 №583, виданої Комунальною установою «Трудовий архів» Сарненської міської ради Рівненської області; - зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити з 01.08.2025 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в частині доплати за понаднормовий стаж відповідно до ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII в редакції, чинній до 01.10.2017, збільшивши пенсію на один процент заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, з урахуванням проведених платежів.

Приймаючи оскаржене рішення, суд першої інстанції керувався нормами частини другої статті 56 Закону № 796-ХІІ, Закону № 2148-VIII, Закону № 1058-IV та врахував висновки Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, викладені у постанові від 25.06.2024 у справі №300/3435/21; суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно обчислював позивачці пенсію без врахування положень частини другої статті 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та застосовував до спірних правовідносин положення пункту 3 частини другої розділу І Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії” № 2148-VIII від 03 жовтня 2017 року, чим протиправно звузив право позивачки на соціальний захист як потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи. Суд виснував, що позивачка має підстави для перерахунку пенсії з урахуванням доплати за понаднормовий стаж відповідно до частини другої статті 56 Закону 796-XII, оскільки пенсія їй призначена ще до набрання Законом №2148-VIII чинності, яким внесені зміни до частини другої статті 56 Закону № 796-XII. Щодо перерахунку пенсії на підставі довідки від 20.05.2005 №583, то суд зазначив, що органом пенсійного забезпечення безпідставно не враховано позивачу заробітну плату згідно з довідки про заробітну плату за періоди роботи з 01 січня 1992 року по 31 грудня 1992 року. Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку згідно Закону 1058-ІV. Тому суд з урахуванням приписів частини 4 статті 45 Закону № 1058-IV суд зобов`язав відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивача з 01.08.2025 на підставі довідки від 20.05.2005 №583 виданої КУ «Трудовий архів» Сарненської міської ради Рівненської області.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Відповідач оскаржив рішення суду першої інстанції до Восьмого апеляційного адміністративного суду, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення ним норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, про відмову у задоволенні позову.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт покликається на те, що суд першої інстанції не врахував, що на час виникнення спору Законом № 2148-VIII від 03 жовтня 2017 року “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” до частини другої статті 56 Закону № 796-ХІІ внесені зміни, згідно з якими право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. Ці норми є такими, що розповсюджуються на правовідносини, які виникли або тривали на час набрання ними чинності. Звертає увагу на те, що відповідно до цієї правової норми у редакції, що діяла на час її реалізації, умовою призначення надбавки за понаднормовий стаж є призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. Тому позивачка, щодо якої не дотримано цієї умови, не має підстав для перерахунку пенсії на підставі частини 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи:

Позивачка правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася. Суд на підставі частини четвертої статті 304 КАС України дійшов висновку, що відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Обставини справи, які встановив суд першої інстанції та перевірив суд апеляційної інстанції:

Позивачка має статус особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (4 категорії).

Позивачка перебуває на обліку у відповідача та з 10.06.1996 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV із зниженням пенсійного віку на підставі Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Розмір пенсії обчислений з врахуванням страхового стажу тривалістю 31 рік 01 місяць 21 день.

Позивачка звернулася до відповідача із заявою щодо перерахунку пенсії відповідно до частини другої статті 56 Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за кожен рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, а також з урахуванням даних на підставі довідки №583 від 20.05.2025 про заробітну плату за період з 01 січня 1992 року по 31 грудня 1992 року.

Листом від 12.08.2025 відповідач, у відповідь на звернення позивачки, повідомив про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії з урахуванням частини другої статті 56 Закону № 796-ХІІ та з врахуванням довідки про заробітну плату за період з 01 січня 1992 року по 31 грудня 1992 року.

Норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини:

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” № 796-XII.

Статтею 56 Закону України № 796-XII передбачено пільги щодо обчислення стажу роботи (служби) осіб, які підпадають під його дію.

Пункт 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ у редакції, що діяла до 11.10.2017 (до внесення змін Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій”) передбачав, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.

Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” (далі - Закон № 2148-VIII), який набрав чинності 11 жовтня 2017 року, зокрема, до пункту 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ внесено зміни, згідно з якими право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Відповідно до частини другої статті 27 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV (далі - Закон №1058) за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-IV).

Абзацом першим ч.1 ст.40 Закону № 1058-IV передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (абз.5ч.1ст.40 цього Закону).

Згідно з пунктами 1-2 статті 41 Закону № 1058-IV до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються:

1) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону;

2) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1), в підпункті 3 пункту 2.1 визначає, що до заяви про призначення (перерахунок) пенсії за віком, крім іншого, за бажанням пенсіонера, ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. Відповідно до п. 2.10 Порядку №22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об`єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.

Позиція суду апеляційної інстанції

Суд апеляційної інстанції, перевіряючи в межах доводів та вимог апеляційної скарги законність і обґрунтованість рішення, погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на такі мотиви:

суд першої інстанції при прийнятті рішення дійшов висновку, що на спірні правовідносин не розповсюджуються нові правила виплати надбавки за понаднормовий стаж, запроваджені у зв`язку із внесенням до частини другої статті 56 Закону № 796-ХІІ змін Законом № 2148-VIII, що ставлять її в залежність від призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону № 1058-IV, оскільки пенсія за віком позивачці призначена до набрання чинності Законом № 2148-VIII (до 11.10.2017). Тому на підставі статті 58 Конституції України ці зміни не є підставою для відмови нараховувати та виплачувати позивачці доплату за понаднормовий стаж, оскільки пенсія призначена їй до набрання чинності Законом № 2148-VIII, яким внесені зміни до частину 2 статі 56 Закону № 796-XII.

Аргументи апелянта зводяться до того, що на момент виникнення спірних правовідносин (на дату звернення позивачки із заявою про проведення перерахунку пенсії) територіальний орган ПФУ при її вирішенні керувався чинною редакцією частини другої статті 56 Закону № 796-XII, яка пов`язує збільшення пенсії на один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад встановлений стаж з фактом призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону №1058.

Отже, для вирішення цього спору слід визначити, чи поширюється частина 2 статті 56 Закону № 796-XII в редакції змін, внесених Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій”, на правовідносини, які виникли до набрання чинності цими змінами, відповідно до яких умовою для збільшення розміру пенсії громадянам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на один процент заробітку за кожен рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, є призначення їм пенсії на умовах частини другої статі 27 Закону України від 09 липня 2003 № 1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Відповідно до частини п?ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) та частини шостої статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд враховує висновки Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, викладені в постанові від 25.06.2024 у справі № 300/3435/21 щодо застосування пункту 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ в редакції змін, внесених Законом № 2148-VIII, у яких Верховний Суд розмежував такі ситуації:

1) у випадку, якщо правовідносини щодо призначення особі пенсії виникли до набрання чинності Законом № 2148-VIII (до 11.10.2017), то їх регламентує пункт 2 статті 56 Закону №796-ХІІ у редакції, що діяла на час її реалізації за заявою пенсіонера. На таких осіб не розповсюджуються нові правила виплати надбавки за понаднормовий стаж, запроваджені у зв`язку із внесенням до цієї норми змін Законом № 2148-VIII, що ставлять її в залежність від призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону № 1058-IV;

2) у випадку, якщо правовідносини щодо призначення особі пенсії виникли після набрання чинності Законом № 2148-VIII (після 11.10.2017), то їх регламентує пункт 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ у редакції Закону № 2148-VIII. Тому такій особі виплата надбавки за понаднормовий стаж провадиться лише у випадку призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону № 1058-IV.

Отже, для наявності підстав для перерахунку пенсії із збільшенням пенсії на один відсоток заробітку за кожен рік роботи понад стаж без урахування частини 2 статті 27 Закону № 1058-IV, особа має відповідати в сукупності таким умовам:

- мати статус особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, 2, 3, 4;

- отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058 із зниженням пенсійного віку на підставі Закону № 796-XII;

- мати стаж роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років;

- пенсія повинна бути призначена особі до набрання чинності Законом № 2148-VIII (до 11.10.2017).

Суд першої інстанції встановив, що позивачка відповідає переліченим вище умовам, а апелянт цих обставин не оспорює. За таких обставин позивачка дійсно має підстави вимагати перерахунку розміру її пенсії з урахуванням доплати за понаднормовий стаж на підставі частини другої статті 56 Закону 796-XII (в редакції, чинній до 11.10.2017). Аргументи апелянта за своїм змістом фактично зводяться до заперечення наведених вище висновків Верховного Суду щодо обрання та застосування наведених вище норм права, тому суд їх відхиляє. Водночас апеляційний суд констатує, що суд першої інстанції при вирішенні спору належно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив характер спірних правовідносин та надав їм правову оцінку, що відповідає усталеним висновкам Верховного Суду щодо застосування в аналогічних спорах частини другої статті 56 Закону № 796-ХІІ. З огляду на це суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відмова відповідача провести перерахунок пенсії позивачки відповідно до частини другої статті 56 Закону № 796-ХІІ із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожен рік роботи понад встановлений стаж 15 років є протиправною та призводить до порушення законних інтересів особи, за захистом яких вона звернулася до суду. Щодо позовної вимоги про перерахунок з 01.08.2025 пенсії позивачки з урахуванням заробітної плати за період з 01.01.1992 по 31.12.1992 на підставі довідки від 20.05.2005 №583, виданої Комунальною установою «Трудовий архів» Сарненської міської ради Рівненської області, то суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що пенсійний орган безпідставно не врахував позивачці відомості про заробітну плату згідно цієї довідки, що містить відомості про фактичну суму заробітної плати позивача (з розбивкою по місяцях), котра видана на підставі первинних документів, що зберігаються в архіві (Фонд-105, оп.1-ОС, спр.9 , арк.15), завірена печаткою та містить підписи осіб, уповноважених на їх видачу. Будь-яких належних доказів невідповідності змісту довідки, доказів її недостовірності відповідач не надав та матеріали справи не містять.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки апеляційний суд визнав доводи апеляційної скарги помилковими та такими, що не спростовують висновки суду першої інстанції, то апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

З огляду на висновок по суті апеляційної скарги суд покладає понесені апелянтом судові витрати на нього.

Керуючись статтями 139,229,243,308,311,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20 березня 2026 року у справі № 460/17227/25 – без змін.

Понесені апелянтом судові витрати покласти на нього.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України протягом тридцяти днів з дня складення постанови.

Головуючий суддя Р. М. Москаль

судді Т. М. Димарчук

П. І. Сало

Повне судове рішення складено 25.06.26