Постанова від 25 червня 2026 р. у справі №600/2946/24-а — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/2946/24-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Левицький В.К.

Суддя-доповідач - Сушко О.О.

26 червня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Мацького Є.М. Залімського І. Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційними скаргами Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач проходив військову службу за мобілізацією з березня 2022 року по червень 2024 року та безпосередньо брав участь у бойових діях. 10.05.2023 під час виконання бойових завдань він отримав бойове поранення (вибухову травму та акубаротравму), пов`язане із захистом Батьківщини.

У зв`язку з отриманою травмою позивач тривалий час проходив стаціонарне лікування у військових та цивільних медичних закладах. За результатами огляду ВЛК від 07.06.2024 його визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, а травму визнано такою, що пов`язана із захистом Батьківщини. На підставі висновку ВЛК позивача звільнено з військової служби у відставку з 28.06.2024.

Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Частиною першою статті 2 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон №2232-ХІІ; у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Відповідно до статті 1-2 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ; у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Стаття 9 Закону №2011-ХІІ гарантує військовослужбовцям належне матеріальне та грошове забезпечення відповідно до умов служби. До складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові виплати (надбавки, доплати, винагороди, премії) та одноразові види грошового забезпечення. Його розмір залежить від посади, звання, вислуги років, умов та інтенсивності служби, кваліфікації військовослужбовця і підлягає індексації в установленому законом порядку.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Указом Президента України “Про введення воєнного стану” від 24.02.2022 №64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану” введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії якого неодноразово продовжувався та діє на час розгляду справи в суді.

Постановою КМУ №168 на період воєнного стану встановлено додаткову грошову винагороду для окремих категорій військовослужбовців та правоохоронців: до 30 000 грн щомісячно, а за безпосередню участь у бойових діях або заходах із відсічі збройної агресії - до 100 000 грн пропорційно часу участі. Також передбачено аналогічну підвищену виплату для залучених підрозділів кримінально-виконавчої служби.

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Пунктом 2 розділу XXXIV Порядку №260 встановлено, що військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або заходах із забезпечення оборони України, виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 грн (пропорційно часу участі).

Також визначено, що військовослужбовцям, які через поранення, пов`язане із захистом Батьківщини, визнані обмежено придатними або непридатними та зараховані у розпорядження командирів, протягом перших двох місяців виплачується грошове забезпечення у повному обсязі, а після цього - оклад, надбавка за вислугу років і додаткова винагорода у розмірі 20 100 грн щомісячно.

Пунктами 9 та 10 розділу XXXIV Порядку № 260 передбачено, що виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини; керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.

Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.

Відповідно до пункту 11 розділу XXXIV Порядку № 260 у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень також включаються військовослужбовці, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.

Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини (пункт 12 розділу XXXIV Порядку № 260).

Згідно п. 13 розділу XXXIV Порядку № 260 військово-лікарськими (лікарсько-експертними) комісіями закладів охорони здоров`я (установ) під час надання рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров`я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі охорони здоров`я (у тому числі закордонному) одночасно надаються медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100000 гривень за час цієї відпустки.

Виходячи зі змісту наведених норм, суд приходить до висновку, що додаткова винагорода до 100000 грн на місяць виплачується військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їхнього здійснення.

У період дії воєнного стану додаткова винагорода до 100000 грн на місяць виплачується також за час перебування вказаних військовослужбовців на стаціонарному лікуванні у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Підставою для призначення додаткової винагороди є довідка про отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва), складена за формою додатка 5 Положення №402 та видана командиром військової частини. Така довідка повинна містити анкетні дані військовослужбовця, відомості про характер і дату поранення, обставини його отримання під час виконання бойових (спеціальних) завдань, а також посилання на підтвердні документи (накази, журнали бойових дій, бойові донесення тощо).

Отже, додаткова винагорода у розмірі 100000 грн виплачується військовослужбовцю за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, або за період перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком ВЛК. Підставою для її виплати є відповідна довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва). Умовою її виплати є отримання військовослужбовцем порання, пов`язаного із захистом Батьківщини, під час виконання бойових завдань і цей факт має бути підтверджено наказом командира про отримання поранення (контузії, травми, каліцтва), який містить об`єктивні дані та висновки службового розслідування, які це підтверджують.

Наказом Міністерства здоров`я України від 04.07.2007 № 370, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.08.2007 за № 902/14169, затверджено Класифікатор розподілу травм за ступенем тяжкості (далі - Класифікатор), згідно якого визначення ступеня тяжкості травм, отриманих на виробництві, проводиться з метою віднесення нещасних випадків до таких, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, які відповідно до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112, за рішенням органів державного нагляду за охороною праці підлягають спеціальному розслідуванню.

Відповідно до п. 1 Класифікатора, кваліфікуючими ознаками тяжкості травм, отриманих в результаті нещасного випадку на виробництві (далі - травми), є характер отриманих ушкоджень, ускладнення та наслідки, пов`язані з цими ушкодженнями.

За ступенем тяжкості травми розподіляються на 2 категорії: тяжкі і легкі (п. 2 Класифікатора).

Як встановлено, що позивач проходив військову службу за призовом під час мобілізації з 15.03.2022 по 15.11.2023 у військової частини НОМЕР_3 , а з 16.11.2023 по 28.06.2024 - у військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджується матеріалами справи та не заперечувалася сторонами.

Також позивач під час безпосередньої участі в бойових діях 10.05.2023 одержав вибухову травму. Акубаротравма. Ураження обох вух без порушення б/п. Розлад адаптації, депресивна реакція. Астено-невротичний та цефалгічний синдроми. За обставин: внаслідок відсічі збройної агресії російської федерації проти України у складі зведеного підрозділу ВПС №4 (тип С) НОМЕР_4 ПРИКЗ в оперативному підпорядкуванні командира 77 оаембр., Евакуйований до ПХГ м. Дружківка. Травмування (поранення, контузія, каліцтво) не є наслідком скоєння правопорушення. При отриманні травмування не перебував в стані алкогольного та наркотичного сп`яніння. Подія не є наслідком навмисного заподіяння шкоди своєму здоров`ю

Наведена обставина підтверджується довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) військової частини НОМЕР_5 від 27.12.2023 № 832.

Факт перебування позивача на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у період з 13.05.2023 по 20.05.2023, з 06.09.2023 по 20.09.2023, з 20.09.2023 по 13.11.2023, з 06.02.2024 по 01.03.2024, з 01.03.2024 по 27.03.2024; з 27.03.2024 по 11.04.2024, з 23.04.2024 з 28.05.2024, з 28.05.2024 по 07.06.2024 під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_3 та військовій частині НОМЕР_2 підтверджується відповідними виписками з історії хвороби, виписними епікризами та довідками військово-лікарської комісії, що містяться в матеріалах справи.

Довідкою ВЛК № 404 від 11.04.2024 підтверджено, що отримана позивачем травма є “травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини” (залишкові явища вибухової травми (10.05.2023) акубаротравми, у вигляді хронічної двобічної сенсоневральної приглухловатості зі сприйняттям шепітної мови 4м на обидва вуха), “Захворювання, пов`язане із захистом Батьківщини”.

Свідоцтвом про хворобу №600/364 від 07.06.2024 підтверджено, що “Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини”.

Отже, вищенаведеними доказами підтверджується факт перебування позивача на лікуванні у зв`язку з травмуванням, отриманим у зв`язку із Захистом Батьківщини.

Беручи до уваги вищенаведене, позивач набув право на отримання додаткової винагороди, у розмірі до 100000,00 грн, відповідно до пункту 1 Постанови № 168, за періоди стаціонарного лікування у зв`язку із отриманням травми пов`язаної із захистом Батьківщини з 13.05.2023 по 20.05.2023, з 06.09.2023 по 20.09.2023, з 20.09.2023 по 13.11.2023, з 06.02.2024 по 01.03.2024, з 01.03.2024 по 27.03.2024, з 27.03.2024 по 11.04.2024, з 23.04.2024 з 28.05.2024, з 28.05.2024 по 07.06.2024.

Слід зауважити, шо відповідачі не заперечували факт не нарахування не виплати позивачу додаткової винагороди за час перебування його на лікуванні за спірний період, водночас посилаються на відсутність заяви позивача на отримання додаткової винагороди.

Посилання відповідачів щодо недотримання позивачем порядку звернення із метою отримання додаткової грошової винагороди за поранення, а також та незастосування досудового порядку врегулювання спору, суд відхиляє, оскільки дана обставина не спростовує право позивача на отримання додаткової винагороди, у розмірі до 100000 грн, відповідно до пункту 1 Постанови № 168, за періоди стаціонарного лікування у зв`язку із отриманням травми пов`язаної із захистом Батьківщини.

Отже, відповідачами порушено право позивача на отримання додаткової винагород, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року за періоди перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням (травмою), пов`язаним із захистом Батьківщини в розмірі 100000,00 грн (у розрахунку на місяць).

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Сушко О.О.

Судді Мацький Є.М. Залімський І. Г.