Рішення від 24 червня 2026 р. у справі №214/428/25 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/428/25

2/214/2155/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

25 червня 2026 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі :

головуючого – судді Попова В.В.,

при секретарі – Собченко Н.А.,

за участю:

позивача – ОСОБА_1 ,

третьої особи – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у м. Кривому Розі, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, треті особи - виконавчий комітет Саксаганської районної у місті ради, ОСОБА_2 та ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з зазначеним позовом, в якому просить суд позбавити ОСОБА_3 батьківських прав у відношенні малолітньої дитини, а саме дочки онука позивача ОСОБА_2 та відповідача у цій справі ОСОБА_3 – малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_2 перебував із ОСОБА_3 у фактичних шлюбних відносинах з 2012 року по 2018 рік та проживали вони за адресою: АДРЕСА_1 . Так, від спільного проживання у них народилась дитина – дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 06 листопада 2021 року позивач у присутності працівників поліції забрала у відповідача у цій справі її дитину – малолітню ОСОБА_4 , оскільки відповідач зловживала алкогольними напоями та часто перебувала в стані сп`яніння, викликаному вживанням наркотичних засобів та, у зв`язку з чим вона часто йшла з дому та могла не з`являтись потім по декілька днів, залишаючи малолітню дочку саму вдома. Станом на дату звернення до суду з даним позовом, відповідач у цій справі підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, за ознаками умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння та у відношенні неї ухвалою суду застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Крім того, 18 вересня 2023 року ОСОБА_3 була визнана винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та в рамках розгляду даної справи, судом було установлено, що ОСОБА_3 зверталась за медичною допомогою до КП «Криворізький БЛПД» ДОР з приводу психічно-поведінкових розладів внаслідок вживання опіоїдів, має синдром залежності. При цьому, відповідач у цій справі має дитину від іншого шлюбу – дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у відношенні якої рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12.01.2023 року її було позбавлено батьківських прав. Окрім того, відповідач неодноразово притягалась до адміністративної відповідальності за невиконання батьківських обов`язків (справи №№214/2271/22, 214/9913/21). На даний час онук позивача, тобто третя особа у цій справі, ОСОБА_2 перебуває в лавах ЗСУ та надав позивачу згоду на фактичний догляд та нагляд за його дитиною - малолітньою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Таким чином, починаючи з листопада 2021 року відповідач у цій справі вихованням дитини не займається, долею дитини не цікавиться, не піклується про її фізичний та духовний розвиток, у зв`язку з чим позивач вимушена була звернутись до суду з даним позовом.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд задовольнити.

Відповідач про час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином, однак у судове засідання не з`явилась, про причини неявки не повідомила, відзив на позов та заяви про розгляд справи за її відсутності до суду не надала, тому на підставі наявних у справі доказів та зі згоди позивача суд уважає за можливе ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Третя особа ОСОБА_2 , будучи допитаним у судовому засіданні в якості свідка пояснив, що він спільно проживав з відповідачем з 2011 року до 2017 року. Від спільного проживання у них народилась дочка ОСОБА_6 . Так, після народження дитини відповідач була хорошою матір`ю, а приблизно після досягнення дочкою 5-річного віку, відповідач перестала виконувати свої батьківські обов`язки, почала вести аморальний спосіб життя, пиячити, вживати наркотичні засоби, не ночувати вдома, залишати дитину одну. У 2021 році дочку забрала його рідна баба – позивач у цій справі і до цього часу дитина проживає у неї, а мати – відповідач у цій справі, долею дитини не цікавиться, ніякої допомоги не надає, в житті дитини участі не приймає. Де зараз відповідач знаходиться – йому невідомо, на зв`язок з дитиною вона не виходить.

Представник служби у справах дітей виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради у судове засідання не з`явилась, але матеріали справи містять надану представником письмову заяву про розгляд справи за відсутності їх представника, а також висновок про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_4 про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, однак у судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, пояснень з приводу позовних вимог не надав.

Малолітня ОСОБА_4 ,у присутності свого законного представника – батька ОСОБА_2 , суду пояснила, що проживає у прабабусі ОСОБА_7 біля 5-ти років, що її матір із нею не спілкується, не зустрічається, не цікавиться її долею, не допомагає. Зазначила, що матір проживає недалеко від них і, що іноді вона її бачить, однак та, у свою чергу, може подивитись на неї, але в той же час уникає її. Зауважила, що у неї таке відчуття, що взагалі немає матері. Вважає, що позов підлягає задоволенню, просить позбавити матір батьківських прав.

Свідок ОСОБА_8 , будучи допитаною в судовому засіданні показала, що позивача знає добре, вони знайомі більше 50 років, вона її сусідка, відповідач – це рідна мати ОСОБА_6 , яка проживає з позивачем більше 5-ти років. Зазначила, що відповідача іноді бачить, однак та дитиною зовсім не цікавиться та не відвідує її, що вихованням дитини займається її бабуся - позивач у цій справі.

Свідок ОСОБА_9 , будучи допитаною у судовому засіданні показала, що позивача знає добре, що вони знайомі більше 50 років та вона є її сусідкою, що відповідач – це рідна мати ОСОБА_6 , що ОСОБА_6 десь з 2021 року проживає разом із позивачем у цій справі, оскільки її матір про неї не піклується. Зазначила, що вихованням дитини займається бабуся – позивач у цій справі.

Заслухавши пояснення сторін, показання свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 09 квітня 2013 року Саксаганським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, ІНФОРМАЦІЯ_5 народилась ОСОБА_4 , батьками якого записані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про що 09 квітня 2013 року було складено відповідний актовий запис за №373.

25 листопада 2024 року ОСОБА_2 надав нотаріально посвідчену заяву-згоду на фактичний догляд та нагляд за його дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 .

Відповідно до характеристики ОСОБА_4 , учениці 6-А класу Криворізької гімназії №51 КМР, виданої за підписами в.о. директора Віти Щукіної та класного керівника ОСОБА_10 , вихованням дитини займається бабуся – ОСОБА_1 , яка відвідує класні батьківські збори, цікавиться освітнім процесом дитини. Батько дитини - ОСОБА_2 бере активну участь у житті дитини, цікавиться навчанням, підтримує, забезпечує всім необхідним для навчання та виховання дочки, наразі перебуває в ЗСУ. Мати дитини – ОСОБА_3 жодного разу не відвідала гімназію, не телефонувала класному керівнику, щоб поцікавитись шкільним життям дочки, жодної участі у вихованні дитини не приймає.

Відповідно до ухвали слідчого судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03.12.2024 року, у відношенні підозрюваної ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

10 грудня 2024 року начальник служби у справах дітей виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради звернулась до командира військової частини НОМЕР_2 про надання інформації щодо перебування ОСОБА_2 на військовій службі та сприяння у забезпеченні явки останнього до служби у справах дітей задля передачі йому на виховання його малолітньої дочки ОСОБА_4 , позаяк така залишилась без батьківського піклування у зв`язку з тим, що її батька мобілізували, а мати ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не приймає участі у житті та вихованні дочки та, окрім того, у її відношенні ухвалою слідчого судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03.12.2024 року було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у зв`язку з вчиненням кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Згідно акту від 02.01.2025 року, складеного мешканцями АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 з 06 листопада 2021 року по теперішній час проживає за адресою: АДРЕСА_2 , разом з бабусею ОСОБА_1 та батьком ОСОБА_2 , мати ОСОБА_11 , за весь час проживання ОСОБА_6 за вказаною адресою, жодного разу не бачили, до дитини вона не приходила, участі у житті дитини не брала.

Згідно наданого виконкомом Саксаганської районної у місті ради висновку про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав, виконком розглянувши зібрані матеріали та враховуючи рішення комісії з питань захисту прав дитини встановив, зокрема, що батько дитини, ОСОБА_2 , перебуває у лавах ЗСУ, що мати дитини, ОСОБА_3 , рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12.01.2023 року позбавлена батьківських прав у відношенні дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , постановами Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24.01.2022 року у справі №214/9913/21 та від 16.05.2022 року у справі №214/2271/22 була визнана винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 184 КУпАП. Крім того, вироками Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.09.2023 року у справі №214/6287/23 та від 21.01.2025 року у справі №214/10978/24, ОСОБА_3 була визнана винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України та ч. 1 ст. 121 КК України. Спеціалістами служби у справах дітей спільно з фахівцями із соціальної роботи Криворізького міського центру соціальних служб з ОСОБА_3 неодноразово проводилась профілактично-виховна робота, яка не дала позитивних результатів. Разом із тим, за клопотанням служби у справах дітей працівниками ВП №4 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області було опитано ОСОБА_3 , яка письмово пояснила, що іноді вживає алкогольні напої та іноді спілкується зі своєю малолітньою дочкою, майже не бере участі у її вихованні. Таким чином, враховуючи викладене, а також те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на батьків, які не виконують батьківські обов`язки, виконком Саксаганської районної у місті ради, керуючись інтересами дитини, вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 у відношенні малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» закріплено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки мають право і зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавленні судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини, забезпечення безпечних умов життя дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

При цьому, в розумінні п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 року №3, який узгоджується з нормами ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Пункт 17 зазначеної Постанови роз`яснює, що не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року №789-ХІІ (далі - Конвенція), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно із ст. 9 Конвенції про права дитини, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Статтею 18 Конвенції про права дитини, визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Враховуючи встановлені обставини, суд погоджується з доводами позивача та уважає, що така поведінка та бездіяльність відповідача, як матері, суперечить інтересам її дитини, порушує права останньої, що гарантовані міжнародним та національним законодавством, позаяк матір не проявляє батьківської турботи щодо виховання дочки, не цікавиться її здоров`ям, не турбується про фізичний та духовний розвиток дитини, не надає матеріальної допомоги на утримання дитини, а відтак, свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками щодо виховання та розвитку дитини, тобто фактично самоусунулась від виконання своїх батьківських обов`язків та, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо позбавлення відповідача батьківських прав знайшли своє підтвердження, є обґрунтованими та відповідатимуть інтересам дитини на проживання у гармонійному та сприятливому для неї середовищі.

При цьому, суд також зауважує, що відповідачем у судове засідання не було надано жодного доказу, який би спростовував заявлені вимоги, а оскільки цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, диспозитивності та рівності сторін, виходячи з інтересів дитини, суд уважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд вважає за необхідне роз`яснити відповідачу, що вона не позбавляється права на побачення з дитиною, відповідно до вимог ст. 168 СК України та, відповідно до положень ст. 169 СК України, вона має право звернутись до суду із позовом про поновлення батьківських прав при зміні своєї поведінки і обставин, що були підставою для позбавлення її батьківських прав.

Крім того, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211 грн. 20 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.150, 155, 164, 166 СК України, ст.ст. 12, 13, 19, 23, 77, 78, 141, 263-265, 268, 273, 280-284, 354-355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , у відношенні її дитини – малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, оформленою згідно вимог ст. 285 ЦПК України та поданою протягом 30 днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя В.В. Попов.