Постанова від 22 червня 2026 р. у справі №175/9382/26 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 175/9382/26

Провадження № 3/175/3554/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

"23" червня 2026 р. с-ще Слобожанське

Суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області Заборський В.О., розглянувши справу про адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст. 124, 122-4 КУпАП, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, неодруженого, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АБА №090747 від 26.04.2026, ОСОБА_1 26.04.2026 о 04:15 в м. Краматорську по вул. Федька, біля опори ЛЕМ №7, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «MERCEDES-BENZ» 500S, реєстраційний номер НОМЕР_2 по сухому асфальтному покриттю, рухаючись по вул. Федька зі сторони вул.Жовтнева в напрямку вул. Поповича, не вибрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого виїхав за межі проїзної частини ліворуч, де здійснив наїзд на металеву опору антидронової сітки та на транспортний засіб «ГАЗ», номерний знак НОМЕР_3 (на чорному фоні), який перебував у статичному стані. В результаті ДТП автомобілі та конструкція антидронового захисту отримали механічні пошкодження, завдано матеріальні збитки, чим ОСОБА_1 порушив вимоги п.12.1 ПДР, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

Також, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АБА №066815 від 26.04.2026, 26.04.2026 о 04:15 ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «MERCEDES-BENZ» 500S, реєстраційний номер НОМЕР_2 , став учасником дорожньо-транспортної пригоди, не дочекався співробітників патрульної поліції та залишив місце ДТП, чим порушив вимоги п.2.10авд ПДР, за що відповідальність передбачена ст. 122-4 КУпАП.

До суду ОСОБА_1 з`явився. Вину у вчиненні адміністративних правопорушень не визнав, зазначив, що транспортний засіб «MERCEDES-BENZ» 500S, реєстраційний номер НОМЕР_2 він продав по техпаспорту, передав машину покупцю та 26.04.2026 перебував в районі н.п. Олексієво-Дружківка Краматорського району Донецької області на виконанні бойового завдання, а тому фізично не міг був причетним до вказаної дорожньо-транспортної пригоди та вчинення адміністративних правопорушень, на підтвердження чого надав витяг із журналу бойових дій, пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Заслухавши ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, прихожу до наступного.

Адміністративним правопорушенням, відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП, визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст. 10 КУпАП).

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити (ст.11 КУпАП).

Згідно ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. За змістом цієї норми на особу не може бути покладений і обов`язок доводити свою невинуватість в учиненні адміністративного правопорушення.

Згідно ст.ст. 245, 252 КУпАП завданнями провадження в справі про адміністративне правопорушення і обов`язком органу, який її розглядає, є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вирішуючи питання про те, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винен ОСОБА_1 у його вчиненні і чи підлягає він адміністративній відповідальності, суд виходить з наступного.

Згідно п.12.1 ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Згідно з підпунктом «а» пункту 2.10 ПДР водій у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ст.122-4 КУпАП суду надано: протоколи про адміністративні правопорушення серії АБА №090747 від 26.04.2026 та серії АБА №066815 від 26.04.2026; схему місця ДТП; відеозапис; пояснення ОСОБА_4 ; рапорт.

Згідно письмових пояснень, наданих ОСОБА_3 , зазначено, що у період з 22.04.2026 року по 26.04.2026 року старший сержант ОСОБА_1 згідно бойового розпорядження безпосередньо виконував бойові завдання в районі н.п. Олексієво-Дружківка Краматорського району Донецької області , та ніде окрім як в районі н.п. Олексієво-Дружківка не перебував.

ОСОБА_2 надав аналогічні за змістом показання, додавши, що ОСОБА_1 21.04.2026 продав свій автомобіль.

Згідно витягу із журналу бойових дій батальйону безпілотних систем А0666 інв. №84дск від 01.01.2026 року старший сержант ОСОБА_1 з 22.04.2026 по 26.04.2026 безпосередньо виконував бойові(спеціальні) завдання в районі н.п. Олексієво-Дружківка Краматорського району Донецької області.

Згідно ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи вищевикладене, суд приймає до уваги заперечення ОСОБА_1 щодо відсутності з його боку дій, які б свідчили про порушення ним правил-дорожнього руху та його причетності до дорожньо-транспортної пригоди, що відбулася, 26.04.2026, оскільки зазначені твердження підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , а також витягом з журналу бойових дій батальйону безпілотних систем НОМЕР_4 , згідно яких ОСОБА_1 26.04.2026 перебував в районі н.п. Олексієво-Дружківка Краматорського району Донецької області.

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Зважаючи на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20 вересня 2016 року, заява № 926/08), суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

У справі «Барбера, Мессегу і Джабардо проти Іспанії» від 06 грудня 1998 року (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Вищевикладене свідчить про те, що особою уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу даного адміністративного правопорушення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст.9, 10, 122-4, 124, 245, 247,252, 280, 283,284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Об`єднати адміністративні матеріали №175/9382/26 (провадження № 3/175/3554/26) та №175/9384/26 (провадження № 3/175/3555/26) у відношенні ОСОБА_1 за ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП в одне провадження з присвоєнням єдиного номеру №175/9382/26 (провадження № 3/175/3554/26).

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 цього Кодексу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд Дніпропетровської області.

Суддя В. О. Заборський