Суд: Дніпровський районний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: дорожнього руху
Дата: 25 червня 2026 р.
Справа: №175/12598/25
Суддя: Лютая Г. Ю.
Справа № 175/12598/25
Провадження № 2-а/175/215/25
РІШЕННЯ
Іменем України
26 червня 2026 року селище Слобожанське Дніпровського
району Дніпропетровської області
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Лютої Г.Ю., розглянувши одноособово у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -
В С Т А Н О В И В:
Стислий виклад позиції позивача
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив суд постановити рішення, яким скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 5509058 від 18.08.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП.
В обґрунтування позовної заяви зазначає, що 18.08.2025 інспектором 1 взводу 2 роти 3 батальйона Управління патрульної поліції в Дніпропетровської області старшим лейтенантом поліції Єрмаковим Д.М. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5509058, якою накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20400 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП. Із зазначної постанови позивачу стало відомо, що 25.03.2025 Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська по справі № 199/3027/25 було ухвалено постанову про визнанання його винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено штраф в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. 18.08.2025 позивач через адвоката Токарєву О.Г. звернувся до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра з заявою про надання матеріалів справи № 199/3027/25 для ознайомлення та отримання копії постанови. При з`ясування обставин, стало відомо, що на офіційному сайті Судова влада України в розділі «Стан розгляду справи» справа № 199/3027/25 була зареєстрована за прізвищем « ОСОБА_2 », замість « ОСОБА_3 », отже з допущеною помилкою при реєстрації справи ОСОБА_1 не мав можливості з`ясувати про день та час розгляду справи у Амур-Нижньодніпровському районному суді м. Дніпропетровська. Також в матеріалах справи № 199/3027/25 є судова повістка, яка виписана на прізвище « ОСОБА_2 », але зазначена судова повістка не надсилалась ОСОБА_1 ні на телефонний додаток «Viber», ні за зареєстрованим місцем проживання позивача. Отже судом першої інстанції було порушено право ОСОБА_1 на захист та на надання додаткових доказів, які спростовують знаходження ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом. Так як ОСОБА_1 не був згоден з результатом Alcotest Drager 7510, яким було проведено огляд на стан алкогольного сп`яніння, він самостійно звернувся до КНП «Добропільська лікарня інтенсивного лікування» м. Добропілля, де пройшов медичний огляд з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння. алкогольного, Відповідно до висновку № 84 щодо результату медичного огляду з метою виявлення стану наркотичного чи іншого сп`яніння, виданого КНП «Добропільська лікарня інтенсивного лікування» м. Добропілля у ОСОБА_1 після проведення медичного огляду та лабораторних обстежень біологічних середовищ (кров, сеча) ознак сп`яніння не виявлено. Огляд проведено 21.02.2025 року о 9:20 годин, тобто протягом двух годин з моменту проходження огляду інспекторами поліції. Таким чином зазначений медичний висновок № 84 є доказом того, що ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом 21.02.2025 року в. Білозерське Донецької області не перебував у стані алкогольного сп`яніння. 27.08.2025 року ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу на постанову на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25.03.2025 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження. Позивач, зазначає, що на момент притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, не був обізнаний про те, що його було позбавлено права керувати транспортними засобами за рішенням суду. Постанову вважає такою, що винесена з грубим порушенням норм діючого законодавства, а отже такою, що підлягає скасуванню.
Стислий виклад позиції відповідача
Відповідач надав відзив на позовну заяву, за змістом якого представник відповідача позовні вимоги не визнає, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Рух справи
Ухвалою суду від 08 вересня 2025 року відкрито провадження у адміністративній справі призначено адміністративну справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; визначено відповідачу п`ятиденний строк для подання заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; визначено відповідачу п`ятиденний строк для подання відзиву.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 25.03.2025 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
18 серпня 2025 року інспектором 1 взводу 2 роти 3 батальйону УПП в Дніпропетровській області Єрмаковим Д.М, було винесено постанову серії ЕНА №5509058 від 18 серпня 2025 року про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення відповідальність, за яке передбачена ч. 4 ст. 126 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 20 400 грн. 00 коп.
Згідно постанови серії ЕНА №5509058 від 18 серпня 2025 року встановлено, що 18 серпня 2025 року о 05 год. 00 хв. в м. Дніпро Старий міст Косторнов Ю.Ю. керував транспортним засобом будучи особою позбавленою права керування транспортними засобами постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 25.03.2025 справа №199/3027/25 на 12 місяців, чим порушив п. 2.1.а ПДР.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 19 вересня 2025 року відмовлено адвокату Токарєвій О.Г., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 25.03.2025 року відносно ОСОБА_1 ; апеляційну скаргу адвоката Токарєвої О.Г., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 25.03.2025 відносно ОСОБА_1 повернуто адвокату Токарєвій О.Г.
У вищевказаній постанові апеляційного суду зазначено, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 було повідомлено, що розгляд справи відносно нього буде проведено Амур-Нижньодніпровським районним судом міста Дніпропетровська, про що свідчить його підпис. Судом 11.03.2025 ОСОБА_1 повідомлено про дату, час та місце судового розгляду 25.03.2025 о 9-30 год. шляхом надсилання повідомлення у додаток «Viber» на його мобільний телефон, що підтверджується відповідною довідкою, що підтверджує його належний виклик в судове засідання. Та обставина, що у вказаній довідці суд припустився опечатки у викладенні прізвища особи не впливає на належне повідомлення правопорушника про дату, час та місце розгляду справи щодо нього, оскільки повідомлення здійснюється за номером телефону. При цьому сторона захисту повинна передбачати, що у призначений день судового розгляду судом буде прийнято постанову, з якою вони мали можливість вчасно ознайомитись і у передбачений законом строк оскаржити.
Право бути присутнім під час судового розгляду є альтернативним правом. Сторони адміністративно-деліктної справи повинні вживати самостійних заходів для реалізації даного права.
Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України, встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст. 10 КУпАП).
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Частиною 4 ст. 126 КУпАП передбачено відповідальність, за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Суд зазначає, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов`язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом, для прискорення процедури слухання.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, що викладена в рішенні по справі «Пономарьов проти України» (Заява №3236/03), «…сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачу було достеменно відомо щодо знаходження в провадженні суду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та повідомлення ОСОБА_1 про розгляд зазначеної справи 25 березня 2025 року за вказаним ним номером телефону при складанні протоколу про вчинене адміністративне правопорушення, а отже ОСОБА_1 мав передбачати негативні наслідки розгляду справи відносно нього, а тому постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 126 КУпАП, винесена з дотриманням вимог діючого законодавства та скасуванню не підлягає.
Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Щодо судових витрат
Зважаючи на результат вирішення справи, відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати, понесені позивачем відшкодуванню відповідачем не підлягають.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 6, 8, 9, 72, 77, 139, 242 - 246, 286 КАС України, суд
УХВАЛИВ :
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі – відмовити.
Судові витрати залишити за позивачем.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Позивач – ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач - Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Троїцька, буд. 20а.
Суддя Г. Ю. Лютая
Оригінал: reyestr.court.gov.ua